Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 50

1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.

2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.

3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.

4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:

5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.

6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.

7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,

8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.

9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.

10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.

11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.

12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.

13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.

14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.

15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“

16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:

17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...

18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“

19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?

20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!

21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.

22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.

23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.

24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.

25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“

26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.

Бытие

Глава 50

1 Иосиф очень горевал, когда Израиль умер. Обняв отца, он плакал над ним и целовал его.

2 Он приказал своим слугам-врачам подготовить тело отца, и те, согласно обычаю египтян, по-особому набальзамировали тело Иакова для погребения.

3 Подготавливая тело по-особому, египтяне выжидали сорок дней до погребения, а потом семьдесят дней скорбели об Иакове.

4 Когда же время скорби прошло, Иосиф обратился к придворным фараона и сказал: «Прошу вас, передайте фараону:

5 „Когда мой отец был при смерти, я дал ему обещание, что похороню его в Ханаанской земле, в той пещере, которую он приготовил для себя. Так позволь же мне пойти похоронить моего отца, а после этого я возвращусь к тебе”».

6 «Сдержи своё обещание, — ответил фараон, — иди и похорони своего отца».

7 Тогда Иосиф пошёл хоронить отца, а с ним пошли все придворные фараона, все старейшины дома фараона и все старейшины Египта.

8 С Иосифом пошла вся его семья, его братья и все члены семьи его отца, только дети, овцы и скот остались в земле Гесем.

9 Народа было очень много, там были даже воины на колесницах и всадники.

10 Они дошли до Горен-Гаатада к востоку от реки Иордан и там совершили по Израилю долгую погребальную службу, продолжавшуюся семь дней.

11 Увидев погребальную службу в Горен-Гаатаде, жители Ханаанской земли сказали: «До чего же печальная служба у этих египтян!» Потому и называется то место Авел-Мизраим.

12 Так сыновья Израиля исполнили то, что он им завещал.

13 Они отнесли его тело в Ханаан и похоронили в пещере у Махпелы, неподалеку от Мамре, на поле, купленном Авраамом у Ефрона хеттеянина. Авраам купил эту пещеру, чтобы иметь место для погребения.

14 Иосиф похоронил отца и вместе со всеми, кто был с ним, возвратился в Египет.

15 После смерти Иакова братья Иосифа стали опасаться, что Иосиф всё ещё разгневан на них за то, что они совершили много лет назад. «Может быть, Иосиф всё ещё ненавидит нас за то, что мы сделали», — говорили братья.

16 Они послали сказать ему: «Отец перед смертью велел нам что-то передать тебе.

17 „Скажите Иосифу, — сказал он, — что я прошу его простить братьям зло, которое они ему причинили”. И вот теперь мы просим тебя, Иосиф: прости нас, слуг Бога твоего отца, за то зло, что мы тебе причинили». Иосиф был очень опечален этим посланием и заплакал.

18 Братья пришли и низко поклонились ему, сказав: «Мы — твои слуги».

19 Иосиф же ответил: «Не бойтесь меня, я не Бог!

20 Правда, что вы замыслили против меня зло, но Бог назначил мне доброе, по промыслу Его я послужил к сохранению жизни множества людей, как и случилось до сего дня!

21 Так не бойтесь же, я позабочусь о вас и о ваших детях». И он успокоил их, говоря добрые слова.

22 Иосиф жил в Египте с семьёй своего отца и прожил всего 110 лет.

23 При жизни Иосифа у Ефрема родились дети и внуки, и у его сына Манассии родился сын по имени Махир. И дожил Иосиф до того времени, когда увидел детей Махира.

24 Когда Иосиф был близок к смерти, он сказал своим братьям: «Близок час моей смерти, но я знаю, что Бог позаботится о вас и выведет вас из этой страны. Бог приведёт вас в ту землю, которую обещал дать Аврааму, Исааку и Иакову».

25 Затем Иосиф попросил членов своей семьи, чтобы они дали ему обещание. «Обещайте мне, — сказал Иосиф, — что возьмёте с собой мои кости, когда Бог поведёт вас из Египта в новую землю».

26 Иосиф умер в Египте, когда ему было 110 лет, его тело набальзамировали к погребению и положили в гроб в Египетской земле.

Буття Розділ 50	Бытие Глава 50
1 І впав Йосип на лице батька свого, та й плакав над ним, і цілував його.	1 Иосиф очень горевал, когда Израиль умер. Обняв отца, он плакал над ним и целовал его.
2 І звелів Йо́сип рабам своїм лікарям забальзамува́ти батька його. І забальзамува́ли ці лікарі Ізраїля.	2 Он приказал своим слугам-врачам подготовить тело отца, и те, согласно обычаю египтян, по-особому набальзамировали тело Иакова для погребения.
3 І спо́внилося йому сорок день, бо так сповняються дні бальзамува́ння. І оплакував його Єгипет сімдеся́т день.	3 Подготавливая тело по-особому, египтяне выжидали сорок дней до погребения, а потом семьдесят дней скорбели об Иакове.
4 А як минули дні опла́кування його, то сказав Йосип до дому фараонового, говорячи: „Коли знайшов я ласку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:	4 Когда же время скорби прошло, Иосиф обратился к придворным фараона и сказал: «Прошу вас, передайте фараону:
5 „Батько мій заприсяг був мене, говорячи: „Ось я вмираю. У гробі моїм, що я собі викопав у Країні ханаанській, — там поховаєш мене“. А тепер нехай я піду́, і похова́ю батька свого, та й верну́ся“.	5 „Когда мой отец был при смерти, я дал ему обещание, что похороню его в Ханаанской земле, в той пещере, которую он приготовил для себя. Так позволь же мне пойти похоронить моего отца, а после этого я возвращусь к тебе”».
6 І сказав фараон: „Піди, і поховай свого батька, як заприсяг він тебе“.	6 «Сдержи своё обещание, — ответил фараон, — иди и похорони своего отца».
7 І пішов Йо́сип поховати ба́тька свого, а з ним пішли всі раби фараонові, старші дому його, і всі старші́ єгипетського кра́ю,	7 Тогда Иосиф пошёл хоронить отца, а с ним пошли все придворные фараона, все старейшины дома фараона и все старейшины Египта.
8 і ввесь дім Йо́сипів, і браття його, і дім батька його. Тільки дітей своїх та дрібну й велику худобу свою вони позоста́вили в кра́їні Ґошен.	8 С Иосифом пошла вся его семья, его братья и все члены семьи его отца, только дети, овцы и скот остались в земле Гесем.
9 І вирушили з ним також колесни́ці та комо́нники. І був табір їх дуже великий.	9 Народа было очень много, там были даже воины на колесницах и всадники.
10 І прийшли вони до Ґорен-Атаду, що по другім боці Йорда́ну, і плакали там великим та дуже ревним плаче́м... І він учинив ба́тькові своєму семиденну жало́бу.	10 Они дошли до Горен-Гаатада к востоку от реки Иордан и там совершили по Израилю долгую погребальную службу, продолжавшуюся семь дней.
11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеяни, жало́бу в Ґорен-Атаді, та й сказали: „То сильна жало́ба для Єгипту!“ Тому то кликнули ім'я́ його Авел-Міцраїм, що на тім боці Йордану.	11 Увидев погребальную службу в Горен-Гаатаде, жители Ханаанской земли сказали: «До чего же печальная служба у этих египтян!» Потому и называется то место Авел-Мизраим.
12 І вчинили йому сини його так, як він їм заповів був.	12 Так сыновья Израиля исполнили то, что он им завещал.
13 І поне́сли його сини його до ханаанського Кра́ю, та й поховали його в печері поля Махпели, яке поле купив був Авраа́м на володіння для гробу від хіттеянина Ефрона, навпроти Мамре́.	13 Они отнесли его тело в Ханаан и похоронили в пещере у Махпелы, неподалеку от Мамре, на поле, купленном Авраамом у Ефрона хеттеянина. Авраам купил эту пещеру, чтобы иметь место для погребения.
14 А Йосип, як поховав він батька свого, вернувся до Єгипту, він і брати його, та всі, хто ходив з ним ховати батька його.	14 Иосиф похоронил отца и вместе со всеми, кто был с ним, возвратился в Египет.
15 І побачили Йо́сипові брати, що вмер їхній батько, та й сказали: „А що́ як знена́видить нас Йосип, і справді верне нам усе зло, що ми йому були́ заподіяли?“	15 После смерти Иакова братья Иосифа стали опасаться, что Иосиф всё ещё разгневан на них за то, что они совершили много лет назад. «Может быть, Иосиф всё ещё ненавидит нас за то, что мы сделали», — говорили братья.
16 І переказали вони Йосипові, говорячи: „Батько твій заповів був перед своєю смертю, кажучи:	16 Они послали сказать ему: «Отец перед смертью велел нам что-то передать тебе.
17 Отак скажіть Йосипові: Прошу́, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були́ заподіяли! А тепер вибач гріх рабам Бога батька твого!“ І заплакав Йо́сип, як вони говорили до нього...	17 „Скажите Иосифу, — сказал он, — что я прошу его простить братьям зло, которое они ему причинили”. И вот теперь мы просим тебя, Иосиф: прости нас, слуг Бога твоего отца, за то зло, что мы тебе причинили». Иосиф был очень опечален этим посланием и заплакал.
18 І пішли також бра́ття його, і впали перед лицем його, та й сказали: „Ось ми тобі за рабів!“	18 Братья пришли и низко поклонились ему, сказав: «Мы — твои слуги».
19 А Йо́сип промовив до них: „Не бійтеся, бо хіба ж я замість Бога?	19 Иосиф же ответил: «Не бойтесь меня, я не Бог!
20 Ви заду́мували були́ на мене зло, та Бог заду́мав те на добре, щоб зробити, як вийшло сьогодні, — щоб заховати при житті великий наро́д!	20 Правда, что вы замыслили против меня зло, но Бог назначил мне доброе, по промыслу Его я послужил к сохранению жизни множества людей, как и случилось до сего дня!
21 А тепер не лякайтеся, — я бу́ду утримувати вас та дітей ваших!“ І він потішав їх, і промовляв до їхнього серця.	21 Так не бойтесь же, я позабочусь о вас и о ваших детях». И он успокоил их, говоря добрые слова.
22 І осівся Йо́сип в Єгипті, він та дім батька його. І жив Йосип сто і десять літ.	22 Иосиф жил в Египте с семьёй своего отца и прожил всего 110 лет.
23 І побачив Йо́сип в Єфрема дітей третього покоління. Також сини Махіра, сина Манасіїного, були народилися на Йосипові коліна.	23 При жизни Иосифа у Ефрема родились дети и внуки, и у его сына Манассии родился сын по имени Махир. И дожил Иосиф до того времени, когда увидел детей Махира.
24 І сказав Йо́сип до братів своїх: „Я вмираю, а Бог конче згадає вас, і виведе вас із цієї землі до Кра́ю, якого присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову“.	24 Когда Иосиф был близок к смерти, он сказал своим братьям: «Близок час моей смерти, но я знаю, что Бог позаботится о вас и выведет вас из этой страны. Бог приведёт вас в ту землю, которую обещал дать Аврааму, Исааку и Иакову».
25 І Йо́сип заприсяг Ізра́їлевих синів, гово́рячи: „Конче згадає Бог вас, а ви ви́несете звідси кості мої!“	25 Затем Иосиф попросил членов своей семьи, чтобы они дали ему обещание. «Обещайте мне, — сказал Иосиф, — что возьмёте с собой мои кости, когда Бог поведёт вас из Египта в новую землю».
26 І впоко́ївся Йо́сип у віці ста й десяти літ. І забальзамува́ли його, і він був покладений у труну в Єгипті.	26 Иосиф умер в Египте, когда ему было 110 лет, его тело набальзамировали к погребению и положили в гроб в Египетской земле.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 50

Бытие

Глава 50

Буття

Розділ 50

Бытие

Глава 50

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 50

Бытие

Глава 50

Буття

Розділ 50

Бытие

Глава 50

Старий
завіт

Новий
завіт