Єзекiїль

Розділ 33

1 І було́ мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м,

3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ,

4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде!

5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу.

6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го.

7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене.

8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в.

10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“

11 Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?

12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́.

13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість:

15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити!

17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога.

18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“

21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигна́ння, прийшов був до мене втіка́ч з Єрусалиму, говорячи: „Побите це місто!“

22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину !

25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви?

26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви?

27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці!

28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого.

29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони.

30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа?

31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.

32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують!

33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 33

1 И было ко мне слово1697 Господне:3068

2 сын1121 человеческий!120 изреки1696 слово к сынам1121 народа5971 твоего и скажи559 им: если Я на какую-либо землю776 наведу935 меч,2719 и народ5971 той земли776 возьмет3947 из среды7097 себя человека259376 и поставит5414 его у себя стражем;6822

3 и он, увидев7200 меч,2719 идущий935 на землю,776 затрубит8628 в трубу7782 и предостережет2094 народ;5971

4 и если кто будет8085 слушать8085 голос6963 трубы,7782 но не остережет2094 себя, — то, когда меч2719 придет935 и захватит3947 его, кровь1818 его будет на его голове.7218

5 Голос6963 трубы7782 он слышал,8085 но не остерег2094 себя, кровь1818 его на нем будет; а кто остерегся,2094 тот спас4422 жизнь5315 свою.

6 Если же страж6822 видел7200 идущий935 меч2719 и не затрубил8628 в трубу,7782 и народ5971 не был2094 предостережен,2094 — то, когда придет935 меч2719 и отнимет3947 у кого из них жизнь,5315 сей схвачен3947 будет3947 за грех5771 свой, но кровь1818 его взыщу1875 от руки3027 стража.6822

7 И тебя, сын1121 человеческий,120 Я поставил5414 стражем6822 дому1004 Израилеву,3478 и ты будешь8085 слышать8085 из уст6310 Моих слово1697 и вразумлять2094 их от Меня.

8 Когда Я скажу559 беззаконнику:7563 «беззаконник!7563 ты смертью4191 умрешь»,4191 а ты не будешь1696 ничего говорить,1696 чтобы предостеречь2094 беззаконника7563 от пути1870 его, — то беззаконник7563 тот умрет4191 за грех5771 свой, но кровь1818 его взыщу1245 от руки3027 твоей.

9 Если же ты остерегал2094 беззаконника7563 от пути1870 его, чтобы он обратился7725 от него, но он от пути1870 своего не обратился,7725 — то он умирает4191 за грех5771 свой, а ты спас5337 душу5315 твою.

10 И ты, сын1121 человеческий,120 скажи559 дому1004 Израилеву:3478 вы говорите559 так: «преступления6588 наши и грехи2403 наши на нас, и мы истаеваем4743 в них: как же можем мы жить?2421»

11 Скажи559 им: живу2416 Я, говорит5002 Господь136 Бог:3069 не хочу2654 смерти4194 грешника,7563 но чтобы грешник7563 обратился7725 от пути1870 своего и жив2421 был.2421 Обратитесь,7725 обратитесь7725 от злых7451 путей1870 ваших; для чего умирать4191 вам, дом1004 Израилев?3478

12 И ты, сын1121 человеческий,120 скажи559 сынам1121 народа5971 твоего: праведность6666 праведника6662 не спасет5337 в день3117 преступления6588 его, и беззаконник7564 за беззаконие7563 свое не падет3782 в день3117 обращения7725 от беззакония7562 своего, равно как и праведник6662 в день3117 согрешения2398 своего не может3201 остаться2421 в живых2421 за свою праведность.

13 Когда Я скажу559 праведнику,6662 что он будет2421 жив,2421 а он понадеется982 на свою праведность6666 и сделает6213 неправду,5766 — то все праведные6666 дела6666 его не помянутся,2142 и он умрет4191 от неправды5766 своей, какую сделал.6213

14 А когда скажу559 беззаконнику:7563 «ты смертью4191 умрешь»,4191 и он обратится7725 от грехов2403 своих и будет6213 творить6213 суд4941 и правду,6666

15 если этот беззаконник7563 возвратит7725 залог,2258 за похищенное1500 заплатит,7999 будет1980 ходить1980 по законам2708 жизни,2416 не делая6213 ничего худого,5766 — то он будет2421 жив,2421 не умрет.4191

16 Ни один из грехов2403 его, какие он сделал,2398 не помянется2142 ему; он стал6213 творить6213 суд4941 и правду,6666 он будет2421 жив.2421

17 А сыны1121 народа5971 твоего говорят:559 «неправ8505 путь1870 Господа»,136 тогда как их путь1870 неправ.8505

18 Когда праведник6662 отступил7725 от праведности6666 своей и начал6213 делать6213 беззаконие,5766 — то он умрет4191 за то.

19 И когда беззаконник7563 обратился7725 от беззакония7564 своего и стал6213 творить6213 суд4941 и правду,6666 он будет2421 за то жив.2421

20 А вы говорите:559 «неправ8505 путь1870 Господа!136» Я буду8199 судить8199 вас, дом1004 Израилев,3478 каждого376 по путям1870 его.

21 В двенадцатом81476240 году8141 нашего переселения,1546 в десятом6224 месяце, в пятый2568 день месяца,2320 пришел935 ко мне один из спасшихся6412 из Иерусалима3389 и сказал:559 «разрушен5221 город!5892»

22 Но еще до3942 прихода935 сего спасшегося6412 вечером6153 была на мне рука3027 Господа,3068 и Он открыл6605 мне уста,6310 прежде нежели тот пришел935 ко мне поутру.1242 И открылись6605 уста6310 мои, и я уже не был481 безмолвен.481

23 И было ко мне слово1697 Господне:3068

24 сын1121 человеческий!120 живущие3427 на опустелых2723 местах2723 в земле127 Израилевой3478 говорят:559 «Авраам85 был один,259 и получил3423 во владение3423 землю776 сию, а нас много;7227 итак нам дана5414 земля776 сия во владение».4181

25 Посему скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вы едите398 с кровью1818 и поднимаете5375 глаза5869 ваши к идолам1544 вашим, и проливаете8210 кровь;1818 и хотите владеть3423 землею?776

26 Вы опираетесь5975 на меч2719 ваш, делаете6213 мерзости,8441 оскверняете2930 один376 жену802 другого,7453 и хотите владеть3423 землею?776

27 Вот что скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 живу2416 Я! те, которые на местах2723 разоренных,2723 падут5307 от меча;2719 а кто в59216440 поле,7704 того отдам5414 зверям2416 на съедение;398 а которые в укреплениях4679 и пещерах,4631 те умрут4191 от моровой1698 язвы.1698

28 И сделаю5414 землю776 пустынею4923 из пустынь,8077 и гордое1347 могущество5797 ее престанет,7673 и горы2022 Израилевы3478 опустеют,8074 так что не будет5674 проходящих.5674

29 И узнают,3045 что Я Господь,3068 когда сделаю5414 землю776 пустынею4923 из пустынь8077 за все мерзости8441 их, какие они делали.6213

30 А о тебе, сын1121 человеческий,120 сыны1121 народа5971 твоего разговаривают1696 у681 стен7023 и в дверях6607 домов1004 и говорят1696 один2297 другому,259 брат376 брату:251 «пойдите935 и послушайте,8085 какое слово1697 вышло3318 от Господа».3068

31 И они приходят935 к тебе, как на народное5971 сходбище,3996 и садится3427 перед лицем3942 твоим народ5971 Мой, и слушают8085 слова1697 твои, но не исполняют6213 их; ибо они в устах6310 своих делают6213 из этого забаву,5690 сердце3820 их увлекается1980 за310 корыстью1215 их.

32 И вот, ты для них — как забавный5690 певец7892 с приятным3303 голосом6963 и хорошо2895 играющий;5059 они слушают8085 слова1697 твои, но не исполняют6213 их.

33 Но когда сбудется,935 — вот, уже и сбывается,935 — тогда узнают,3045 что среди8432 них был пророк.5030

Єзекiїль

Розділ 33

Книга пророка Иезекииля

Глава 33

1 І було́ мені слово Господнє таке:

1 И было ко мне слово1697 Господне:3068

2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м,

2 сын1121 человеческий!120 изреки1696 слово к сынам1121 народа5971 твоего и скажи559 им: если Я на какую-либо землю776 наведу935 меч,2719 и народ5971 той земли776 возьмет3947 из среды7097 себя человека259376 и поставит5414 его у себя стражем;6822

3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ,

3 и он, увидев7200 меч,2719 идущий935 на землю,776 затрубит8628 в трубу7782 и предостережет2094 народ;5971

4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде!

4 и если кто будет8085 слушать8085 голос6963 трубы,7782 но не остережет2094 себя, — то, когда меч2719 придет935 и захватит3947 его, кровь1818 его будет на его голове.7218

5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу.

5 Голос6963 трубы7782 он слышал,8085 но не остерег2094 себя, кровь1818 его на нем будет; а кто остерегся,2094 тот спас4422 жизнь5315 свою.

6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го.

6 Если же страж6822 видел7200 идущий935 меч2719 и не затрубил8628 в трубу,7782 и народ5971 не был2094 предостережен,2094 — то, когда придет935 меч2719 и отнимет3947 у кого из них жизнь,5315 сей схвачен3947 будет3947 за грех5771 свой, но кровь1818 его взыщу1875 от руки3027 стража.6822

7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене.

7 И тебя, сын1121 человеческий,120 Я поставил5414 стражем6822 дому1004 Израилеву,3478 и ты будешь8085 слышать8085 из уст6310 Моих слово1697 и вразумлять2094 их от Меня.

8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.

8 Когда Я скажу559 беззаконнику:7563 «беззаконник!7563 ты смертью4191 умрешь»,4191 а ты не будешь1696 ничего говорить,1696 чтобы предостеречь2094 беззаконника7563 от пути1870 его, — то беззаконник7563 тот умрет4191 за грех5771 свой, но кровь1818 его взыщу1245 от руки3027 твоей.

9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в.

9 Если же ты остерегал2094 беззаконника7563 от пути1870 его, чтобы он обратился7725 от него, но он от пути1870 своего не обратился,7725 — то он умирает4191 за грех5771 свой, а ты спас5337 душу5315 твою.

10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“

10 И ты, сын1121 человеческий,120 скажи559 дому1004 Израилеву:3478 вы говорите559 так: «преступления6588 наши и грехи2403 наши на нас, и мы истаеваем4743 в них: как же можем мы жить?2421»

11 Скажи їм Як живий Я, — говорить Господь Бог, — не пра́гну смерти несправедливого, а тільки щоб вернути несправедливого з дороги його, і буде він жити! Наверніться, наверніться з ваших злих дорі́г, і на́що вам умирати, доме Ізраїлів?

11 Скажи559 им: живу2416 Я, говорит5002 Господь136 Бог:3069 не хочу2654 смерти4194 грешника,7563 но чтобы грешник7563 обратился7725 от пути1870 своего и жив2421 был.2421 Обратитесь,7725 обратитесь7725 от злых7451 путей1870 ваших; для чего умирать4191 вам, дом1004 Израилев?3478

12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́.

12 И ты, сын1121 человеческий,120 скажи559 сынам1121 народа5971 твоего: праведность6666 праведника6662 не спасет5337 в день3117 преступления6588 его, и беззаконник7564 за беззаконие7563 свое не падет3782 в день3117 обращения7725 от беззакония7562 своего, равно как и праведник6662 в день3117 согрешения2398 своего не может3201 остаться2421 в живых2421 за свою праведность.

13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре!

13 Когда Я скажу559 праведнику,6662 что он будет2421 жив,2421 а он понадеется982 на свою праведность6666 и сделает6213 неправду,5766 — то все праведные6666 дела6666 его не помянутся,2142 и он умрет4191 от неправды5766 своей, какую сделал.6213

14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість:

14 А когда скажу559 беззаконнику:7563 «ты смертью4191 умрешь»,4191 и он обратится7725 от грехов2403 своих и будет6213 творить6213 суд4941 и правду,6666

15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!

15 если этот беззаконник7563 возвратит7725 залог,2258 за похищенное1500 заплатит,7999 будет1980 ходить1980 по законам2708 жизни,2416 не делая6213 ничего худого,5766 — то он будет2421 жив,2421 не умрет.4191

16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити!

16 Ни один из грехов2403 его, какие он сделал,2398 не помянется2142 ему; он стал6213 творить6213 суд4941 и правду,6666 он будет2421 жив.2421

17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога.

17 А сыны1121 народа5971 твоего говорят:559 «неправ8505 путь1870 Господа»,136 тогда как их путь1870 неправ.8505

18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те!

18 Когда праведник6662 отступил7725 от праведности6666 своей и начал6213 делать6213 беззаконие,5766 — то он умрет4191 за то.

19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити!

19 И когда беззаконник7563 обратился7725 от беззакония7564 своего и стал6213 творить6213 суд4941 и правду,6666 он будет2421 за то жив.2421

20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“

20 А вы говорите:559 «неправ8505 путь1870 Господа!136» Я буду8199 судить8199 вас, дом1004 Израилев,3478 каждого376 по путям1870 его.

21 І сталося за дванадцятого року, десятого місяця, п'ятого дня місяця від нашого вигна́ння, прийшов був до мене втіка́ч з Єрусалиму, говорячи: „Побите це місто!“

21 В двенадцатом81476240 году8141 нашего переселения,1546 в десятом6224 месяце, в пятый2568 день месяца,2320 пришел935 ко мне один из спасшихся6412 из Иерусалима3389 и сказал:559 «разрушен5221 город!5892»

22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий!

22 Но еще до3942 прихода935 сего спасшегося6412 вечером6153 была на мне рука3027 Господа,3068 и Он открыл6605 мне уста,6310 прежде нежели тот пришел935 ко мне поутру.1242 И открылись6605 уста6310 мои, и я уже не был481 безмолвен.481

23 І було мені слово Господнє таке:

23 И было ко мне слово1697 Господне:3068

24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину !

24 сын1121 человеческий!120 живущие3427 на опустелых2723 местах2723 в земле127 Израилевой3478 говорят:559 «Авраам85 был один,259 и получил3423 во владение3423 землю776 сию, а нас много;7227 итак нам дана5414 земля776 сия во владение».4181

25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви?

25 Посему скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вы едите398 с кровью1818 и поднимаете5375 глаза5869 ваши к идолам1544 вашим, и проливаете8210 кровь;1818 и хотите владеть3423 землею?776

26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви?

26 Вы опираетесь5975 на меч2719 ваш, делаете6213 мерзости,8441 оскверняете2930 один376 жену802 другого,7453 и хотите владеть3423 землею?776

27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці!

27 Вот что скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 живу2416 Я! те, которые на местах2723 разоренных,2723 падут5307 от меча;2719 а кто в59216440 поле,7704 того отдам5414 зверям2416 на съедение;398 а которые в укреплениях4679 и пещерах,4631 те умрут4191 от моровой1698 язвы.1698

28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого.

28 И сделаю5414 землю776 пустынею4923 из пустынь,8077 и гордое1347 могущество5797 ее престанет,7673 и горы2022 Израилевы3478 опустеют,8074 так что не будет5674 проходящих.5674

29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони.

29 И узнают,3045 что Я Господь,3068 когда сделаю5414 землю776 пустынею4923 из пустынь8077 за все мерзости8441 их, какие они делали.6213

30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа?

30 А о тебе, сын1121 человеческий,120 сыны1121 народа5971 твоего разговаривают1696 у681 стен7023 и в дверях6607 домов1004 и говорят1696 один2297 другому,259 брат376 брату:251 «пойдите935 и послушайте,8085 какое слово1697 вышло3318 от Господа».3068

31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.

31 И они приходят935 к тебе, как на народное5971 сходбище,3996 и садится3427 перед лицем3942 твоим народ5971 Мой, и слушают8085 слова1697 твои, но не исполняют6213 их; ибо они в устах6310 своих делают6213 из этого забаву,5690 сердце3820 их увлекается1980 за310 корыстью1215 их.

32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують!

32 И вот, ты для них — как забавный5690 певец7892 с приятным3303 голосом6963 и хорошо2895 играющий;5059 они слушают8085 слова1697 твои, но не исполняют6213 их.

33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“.

33 Но когда сбудется,935 — вот, уже и сбывается,935 — тогда узнают,3045 что среди8432 них был пророк.5030