ЕкклезiястРозділ 7 |
1 |
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере! |
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце! |
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів. |
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних, |
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце! |
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце. |
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того! |
9 |
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це. |
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить, |
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її. |
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в? |
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́! |
15 |
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? |
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм? |
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того. |
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. |
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила, |
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе, |
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших! |
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона! |
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його? |
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство! |
26 |
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння! |
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов! |
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони! |
Книга Екклесиаста, или ПроповедникаГлава 7 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
ЕкклезiястРозділ 7 |
Книга Екклесиаста, или ПроповедникаГлава 7 |
1 |
1 |
2 Краще ходити до дому жало́би, ніж ходити до дому бенке́ту, бо то — кінець кожній люди́ні, і живий те до серця свого бере! |
2 |
3 Кращий смуток від смі́ху, бо при обличчі сумні́м добре серце! |
3 |
4 Серце мудрих — у домі жало́би, а серце безглу́здих — у домі весе́лощів. |
4 |
5 Краще слухати до́кір розумного, аніж слу́хати пісні безумних, |
5 |
6 бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце! |
6 |
7 Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хаба́р губить серце. |
7 |
8 Кінець ді́ла ліпший від поча́тку його; ліпший терпеливий від чванькува́того! |
8 |
9 |
9 |
10 Не кажи: „Що́ це сталось, що перші дні були кращі за ці?“, бо не з мудрости ти запитався про це. |
10 |
11 Добра мудрість з багатством, а прибу́ток для тих, хто ще сонечко бачить, |
11 |
12 бо в тіні мудрости — як у тіні срі́бла, та ко́ристь пізна́ння у то́му, що мудрість життя зберігає тому́, хто має її. |
12 |
13 Розваж Божий учинок, — бо хто́ може те ви́простати, що Він покриви́в? |
13 |
14 За доброго дня користай із добра́, за злого ж — розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб люди́на нічо́го по собі не знайшла́! |
14 |
15 |
15 |
16 Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? |
16 |
17 Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в неча́сі своїм? |
17 |
18 Добре, щоб ти ухопи́вся за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоя́зний втече від усього того. |
18 |
19 Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. |
19 |
20 Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила, |
20 |
21 тому́ не клади свого серця на всякі слова́, що гово́рять, щоб не чути свого раба, коли він лихосло́вить тебе, |
21 |
22 знає бо серце твоє, що багато разі́в також ти лихосло́вив на інших! |
22 |
23 Усе́ це я в мудрості ви́пробував, і сказав: „Стану мудрим!“ Та дале́ка від мене вона! |
23 |
24 Дале́ке оте, що було́, і глибо́ке, глибо́ке, — хто зна́йде його? |
24 |
25 Звернувся я серцем своїм, щоб пізна́ти й розві́дати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність — глупо́та, а нерозум — безу́мство! |
25 |
26 |
26 |
27 Подивися, оце я знайшов, сказав Пропові́дник: рівняймо одне до одно́го, щоб знайти зрозумі́ння! |
27 |
28 Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я люди́ну знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма́ не знайшов! |
28 |
29 Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони! |
29 |