ЄзекiїльРозділ 33 |
1 |
2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м, |
3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ, |
4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде! |
5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу. |
6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го. |
7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене. |
8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки. |
9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в. |
10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“ |
11 |
12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́. |
13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре! |
14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість: |
15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! |
16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити! |
17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога. |
18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те! |
19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити! |
20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“ |
21 |
22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий! |
23 І було мені слово Господнє таке: |
24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину ! |
25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви? |
26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви? |
27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці! |
28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого. |
29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони. |
30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа? |
31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою. |
32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують! |
33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 33 |
1 |
2 |
3 чтобы он, увидев солдат неприятеля, затрубил в трубу, предупреждая людей об опасности. |
4 И если люди, слыша его сигнал, не придают ему значения, то враг возьмёт их в плен. Те люди будут сами отвечать за свою смерть. |
5 Они слышали звук трубы, но не придали значения, поэтому некого, кроме них, обвинять в их смерти. И если бы они обратили внимание на сигнал, то спасли бы свою жизнь. |
6 Но, если стражник увидит врага и не протрубит сигнал, значит, он не предупредил об опасности, и тогда враг нападёт на них и захватит в плен за их грехи. Этот стражник будет в ответе за смерть людей”. |
7 |
8 Если Я скажу тебе, что этот злой человек умрёт, ты должен пойти и предупредить его от Моего имени. Если ты не предупредишь его, этот человек не сможет изменить свою жизнь и умрёт от грехов своих, и тогда Я сделаю тебя ответственным за его смерть. |
9 Если ты предупредишь его, чтобы он прекратил грешить, а он отказывается, то он умрёт от своих грехов. Однако предупредив этого человека, ты спас свою жизнь». |
10 |
11 Ты им должен ответить, что Господь Всемогущий так говорит: „Так же верно, как то, что Я жив, Я не желаю смерти людям, даже злым. Я не хочу, чтобы они умирали, Я хочу, чтобы они возвратились ко Мне и изменили свои поступки, обретя жизнь истинную. Так что вернитесь ко Мне, прекратите грешить. Для чего умирать тебе, семья Израиля?” |
12 |
13 Может случиться, что Я скажу праведнику, что он будет жить, и он, надеясь на прошлые заслуги, начнёт творить зло. Тогда Я не буду помнить его прошлого добра, он умрёт от своих недавних грехов. |
14 Или плохому человеку Я могу предсказать смерть, но он изменит свою жизнь и перестанет совершать грехи, став праведником. |
15 Может быть, он возвратит залог, который брал, когда давал в долг; он заплатит за всё, что прежде украл; он начнёт следовать законам, которые прежде нарушал, и прекратит творить зло. Тогда он не потеряет жизнь свою. |
16 Я не буду помнить зло, совершённое им в прошлом, потому что он стал хорошим человеком. Он будет жить. |
17 |
18 Если праведник начинает грешить, тогда он умрёт от грехов своих. |
19 Если злой человек прекращает творить злые поступки и начинает жить праведно, то он не умрёт. |
20 Но вы, люди, всё говорите, что Я несправедлив, тогда как Я говорю вам истину. Семья Израиля, Я буду судить каждого из вас за все поступки, которые вы совершили». |
21 |
22 Но ещё до прихода этого человека сила Господа Всемогущего сошла на меня, Господь отворил мои уста в момент прихода этого человека и позволил мне вновь говорить. |
23 Тогда Господь обратился ко мне с такими словами: |
24 |
25 Ты должен им ответить словами, которые произнёс Господь Всемогущий: „Вы едите мясо с кровью, вы обращаетесь за помощью к вашим идолам и убиваете людей. Так почему же Я должен отдать вам эту землю? |
26 Вы полагаетесь только на свой меч, каждый из вас поступает мерзко, и даже прелюбодействует с женой соседа. Так как же вы можете владеть этой землёй?” |
27 |
28 Я опустошу землю: страна потеряет всё, чем она гордилась, горы опустеют, и никто не пройдёт по этой земле. |
29 Эти люди во многом повинны, поэтому Я превращу эту землю в пустыню, и люди узнают, что Я — Господь”. |
30 |
31 Тогда они приходят к тебе, как будто они принадлежат к Моему народу, сидят перед тобой и слушают твои слова, но делать то, что ты им говоришь, они не будут. Они делают лишь то, что им удовольствие приносит; они просто хотят обмануть друг друга, чтобы заработать побольше денег. |
32 Ты для этих людей ничто, ты певец с красивым голосом или искусный музыкант. Они слышат твои слова, но делать ничего не станут. |
33 Но то, о чём ты поёшь, воистину случится, и тогда эти люди узнают, что жил среди них пророк». |
ЄзекiїльРозділ 33 |
Книга пророка ИезекииляГлава 33 |
1 |
1 |
2 „Сину лю́дський, говори синам свого наро́ду, та й скажеш до них: Коли б Я спрова́див на який край меча, і взяв би наро́д цього краю одно́го чоловіка з-поміж себе, і поставив би його собі вартови́м, |
2 |
3 і коли б він побачив меча, що йде на цей край, і засурми́в би в сурму́, й остеріг народ, |
3 чтобы он, увидев солдат неприятеля, затрубил в трубу, предупреждая людей об опасности. |
4 і почув би хто голос сурми́, та не був би обере́жний, і прийшов би меч та й захопи́в би його, то кров його на голові його буде! |
4 И если люди, слыша его сигнал, не придают ему значения, то враг возьмёт их в плен. Те люди будут сами отвечать за свою смерть. |
5 Голос сурми́ він чув, та не був обере́жний, — кров його буде на ньому, а він, коли б був обере́жний, урятував би свою душу. |
5 Они слышали звук трубы, но не придали значения, поэтому некого, кроме них, обвинять в их смерти. И если бы они обратили внимание на сигнал, то спасли бы свою жизнь. |
6 А той вартови́й, коли б побачив меча, що йде, і не засурми́в би в сурму́, а наро́д не був би обере́жний, і прийшов би меч, і захопи́в би одно́го з них, то він був би узятий за гріх свій, а його кров Я зажадаю з руки вартово́го. |
6 Но, если стражник увидит врага и не протрубит сигнал, значит, он не предупредил об опасности, и тогда враг нападёт на них и захватит в плен за их грехи. Этот стражник будет в ответе за смерть людей”. |
7 А ти, сину лю́дський, — Я дав тебе вартови́м для Ізраїлевого дому, і ти почуєш з уст Моїх слово, й остереже́ш їх від Мене. |
7 |
8 Коли б Я сказав до безбожного: „Безбожнику, ти конче помреш!“, а ти не говорив би, щоб остерегти́ безбожного від дороги його, то він, несправедливий, помре за свій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки. |
8 Если Я скажу тебе, что этот злой человек умрёт, ты должен пойти и предупредить его от Моего имени. Если ты не предупредишь его, этот человек не сможет изменить свою жизнь и умрёт от грехов своих, и тогда Я сделаю тебя ответственным за его смерть. |
9 А ти, коли остереже́ш несправедливого від дороги його, щоб вернувся з неї, і він не ве́рнеться з своєї дороги, він помре за гріх свій, а ти душу свою врятува́в. |
9 Если ты предупредишь его, чтобы он прекратил грешить, а он отказывается, то он умрёт от своих грехов. Однако предупредив этого человека, ты спас свою жизнь». |
10 А ти, сину лю́дський, скажи до Ізраїлевого дому: „Ви кажете так, говорячи: Коли наші провини та наші гріхи на нас, і через них ми ги́немо, то як бу́демо жити?“ |
10 |
11 |
11 Ты им должен ответить, что Господь Всемогущий так говорит: „Так же верно, как то, что Я жив, Я не желаю смерти людям, даже злым. Я не хочу, чтобы они умирали, Я хочу, чтобы они возвратились ко Мне и изменили свои поступки, обретя жизнь истинную. Так что вернитесь ко Мне, прекратите грешить. Для чего умирать тебе, семья Израиля?” |
12 А ти, сину лю́дський, скажи до синів свого народу: Справедливість справедливого — не врятує його в дні гріха́ його, а несправедливість несправедливого — не спіткне́ться він об неї в дні наве́рнення від своєї несправедливости, а справедливий не зможе жити в ній в дні свого гріха́. |
12 |
13 Коли Я скажу́ справедливому: Буде конче він жити, а він наді́явся б на свою справедливість, та робив би кривду, то вся його справедливість не буде зга́дана, і за кривду свою, що зробив, він помре! |
13 Может случиться, что Я скажу праведнику, что он будет жить, и он, надеясь на прошлые заслуги, начнёт творить зло. Тогда Я не буду помнить его прошлого добра, он умрёт от своих недавних грехов. |
14 А коли Я скажу́ до несправедливого: Конче помреш ти, а він наве́рнеться від свого гріха́, і робитиме право та справедливість: |
14 Или плохому человеку Я могу предсказать смерть, но он изменит свою жизнь и перестанет совершать грехи, став праведником. |
15 заста́ву поверне несправедливий, грабу́нок відшкоду́є, ходитиме уставами життя, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре! |
15 Может быть, он возвратит залог, который брал, когда давал в долг; он заплатит за всё, что прежде украл; он начнёт следовать законам, которые прежде нарушал, и прекратит творить зло. Тогда он не потеряет жизнь свою. |
16 Усі гріхи його, які він нагрішив, не будуть йому зга́дані, — право та справедливість робив він, конче буде він жити! |
16 Я не буду помнить зло, совершённое им в прошлом, потому что он стал хорошим человеком. Он будет жить. |
17 І кажуть сини твого наро́ду: „Несправедлива Господня дорога!“ тоді як несправедлива їхня власна дорога. |
17 |
18 Коли справедливий відве́рнеться від своєї справедливости, і робитиме кривду, то помре він за те! |
18 Если праведник начинает грешить, тогда он умрёт от грехов своих. |
19 А коли несправедливий відве́рнеться від своєї несправедливости, і чинитиме право та справедливість, то на них він буде жити! |
19 Если злой человек прекращает творить злые поступки и начинает жить праведно, то он не умрёт. |
20 А ви кажете: Несправедлива Господня дорога! Кожного з вас Я буду судити, Ізраїлів доме, за його доро́гами!“ |
20 Но вы, люди, всё говорите, что Я несправедлив, тогда как Я говорю вам истину. Семья Израиля, Я буду судить каждого из вас за все поступки, которые вы совершили». |
21 |
21 |
22 А Господня рука була прийшла до мене ввечорі перед прихо́дом цього́ втікача́, і Він відкрив мої у́ста, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уста, і не був уже я більше німий! |
22 Но ещё до прихода этого человека сила Господа Всемогущего сошла на меня, Господь отворил мои уста в момент прихода этого человека и позволил мне вновь говорить. |
23 І було мені слово Господнє таке: |
23 Тогда Господь обратился ко мне с такими словами: |
24 „Сину лю́дський, ме́шканці цих руїн на Ізраїлевій землі гово́рять так: Авраам був один, та проте́ посів цей край, а нас багато, — нам да́ний цей край на спа́дщину ! |
24 |
25 Тому́ скажи їм: Так сказав Господь Бог: Ви на крові їсте, а свої очі зво́дите до бовва́нів своїх, і кров пролива́єте, — і цей край пося́дете ви? |
25 Ты должен им ответить словами, которые произнёс Господь Всемогущий: „Вы едите мясо с кровью, вы обращаетесь за помощью к вашим идолам и убиваете людей. Так почему же Я должен отдать вам эту землю? |
26 Ви спира́єтесь на свого меча, робите гидо́ту, і кожен безчестить жінку свого ближнього, — і цей край посядете ви? |
26 Вы полагаетесь только на свой меч, каждый из вас поступает мерзко, и даже прелюбодействует с женой соседа. Так как же вы можете владеть этой землёй?” |
27 Так скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Як живий Я, — ті, хто в руїнах, попа́дають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині́, щоб поже́рла його, а ті, хто в тверди́нях та в пече́рах, помруть від морови́ці! |
27 |
28 І оберну́ Я цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і скінчи́ться пиха́ сили його, і опусто́шіють Ізраїлеві го́ри, так що не буде й перехожого. |
28 Я опустошу землю: страна потеряет всё, чем она гордилась, горы опустеют, и никто не пройдёт по этой земле. |
29 І пізнають вони, що Я — Господь, коли Я оберну́ цей край на спусто́шення та на сплюндрува́ння за всі їхні гидо́ти, що зробили вони. |
29 Эти люди во многом повинны, поэтому Я превращу эту землю в пустыню, и люди узнают, что Я — Господь”. |
30 А ти, сину лю́дський, — сини твого наро́ду умовляються про тебе при сті́нах і в две́рях домів, і говорять один з о́дним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послу́хайте, що це за слово, що виходить від Господа? |
30 |
31 І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою. |
31 Тогда они приходят к тебе, как будто они принадлежат к Моему народу, сидят перед тобой и слушают твои слова, но делать то, что ты им говоришь, они не будут. Они делают лишь то, что им удовольствие приносит; они просто хотят обмануть друг друга, чтобы заработать побольше денег. |
32 І ось ти для них, як пісня коха́ння, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова́ твої, але їх не вико́нують! |
32 Ты для этих людей ничто, ты певец с красивым голосом или искусный музыкант. Они слышат твои слова, но делать ничего не станут. |
33 А коли оце при́йде, — ось воно вже прихо́дить! — то пізнають вони, що серед них був проро́к“. |
33 Но то, о чём ты поёшь, воистину случится, и тогда эти люди узнают, что жил среди них пророк». |