列王紀下第18章 |
1 以色列王以拉子何西三年、猶大王亞哈士子希西家卽位、 |
2 乃撒迦利亞女亞比所出、年二十有五、在耶路撒冷爲王、凡歷二十九年、 |
3 行善於耶和華前、於祖大闢所爲、是則是效、 |
4 廢諸崇坵、毀其像、斫其偶、昔摩西所作之銅蛇、迄今以色列人焚香以奉事。希西家曰、此無非爲尼忽旦耳、遂碎之。 |
5 惟以色列族之上帝耶和華是賴、自古迄今、至於後世、在猶大列王間、殆亦未有若是之甚。 |
6 希西家恒從耶和華、守其所諭摩西之禁令、無所違逆。 |
7 耶和華祐之、不論所往、無不亨通、故不歸於亞述王統轄、亦不臣事。 |
8 非利士人在迦薩四境、自戍樓至於邑垣、俱爲希西家所陷。 |
9 以色列王、以拉子何西七年、卽希西家王四年、亞述王撒馬尼斯環攻撒馬利亞、 |
10 越至三年、卽以色列王何西九年、希西家王六年、其城乃陷、 |
11 亞述王虜以色列族至亞述、置於坷散河旁之哈臘、哈拔、及米太族諸邑。 |
12 以色列族不遵其上帝耶和華命、背其約、不聽從其僕摩西所傳之禁令、故遘此災。 |
13 希西家王十四年、亞述王西拿基立攻陷猶大諸邑、 |
14 猶大王希西家遣人至拉吉、見亞述王曰、我知罪矣、請勿侵我國、惟爾命是聽。亞述王責貢於猶大王希西家金四萬五千兩、銀四十五萬兩。 |
15 希西家以耶和華殿、與王宮府庫、所有之銀、悉以爲餽、 |
16 耶和華殿門之金、及自飾於殿柱者、俱餽亞述王。 |
17 然亞述王遣大單、臘撒哩、臘沙基統率大軍、自拉吉至耶路撒冷、而攻希西家王、漂工有田、田間有道、近上沼之溝、三帥旣至、立於其側、 |
18 呼王使出、其時理家事、希勒家子以利亞金、繕寫設拿、史官亞薩子約亞俱出。 |
19 臘沙基曰、爾當告希西家、亞述大王云、爾誰恃、 |
20 爾自以爲智勇兼全、擅於戰鬬、然爾何所恃而逆我乎。 |
21 爾於埃及、倚之若杖、不知彼猶已折之萑葦、按手其上、必爲所刺、凡倚埃及王法老者亦若是、 |
22 抑爾言事爾上帝耶和華、何希西家廢其崇坵、去其祭壇、命猶大與耶路撒冷之民、惟在耶路撒冷壇前崇拜乎。 |
23 今當以質質以我主亞述王、則我予爾馬二千匹、爾能使人乘之否。 |
24 不能、曷能禦我主之僕武士長至微之一乎。然則爾恃埃及、欲得車馬、亦奚以爲。 |
25 昔耶和華命我曰、當滅斯國、今我來攻、滅此城垣、豈非遵命而行乎。 |
26 希勒家子以利亞金、與設拿約亞、告臘沙基曰、我儕識亞蘭方言、可用之與我語、勿用猶大方言、恐城垣之民聞之。 |
27 臘沙基曰、我主遣我、不第與爾及爾主言也、亦使我與城垣之民言、使彼及爾自啖其遺溺。 |
28 臘沙基遂立用猶大方言、大聲呼曰、亞述大王之言、爾宜聽從、 |
29 勿爲希西家所誘、彼不能拯爾脫我手、 |
30 希西家使爾恃耶和華、望其拯爾、及爾城垣、脫於亞述王手、 |
31 爾勿聽焉、蓋亞述王曰、爾當與我修和、歸誠與我、厥後可各食其葡萄及無花果、各飲己井之水、 |
32 迨我遷爾往彼異方、與爾故土相同、有穀有酒、有餅有蜜、葡萄園橄欖囿俱備、使爾永生不死。希西家言爾必見拯於耶和華、爾勿聽焉。 |
33 四周之民、所事之上帝、豈得救其國、脫於亞述王之手乎。 |
34 哈末亞八之上帝安在、西法瓦音、希拿、以瓦之上帝安在、豈能救撒馬利亞邑於我手乎。 |
35 列國諸上帝中、孰一救其國於我乎、是則耶和華焉能救耶路撒冷於我手乎。 |
36 民聞是言、不措一詞、蓋王命勿應之。 |
37 理家事希勒家子以利亞金、繕寫設拿、史官亞薩子約亞、自裂其衣、以臘沙基言反告於王。 |
2-а царiвРозділ 18 |
1 |
2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я́ його матері — Аві, дочка́ Захарія. |
3 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе так, як робив був його батько Давид. |
4 Він понищив па́гірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяно́го змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехушта́н. |
5 Він наді́явся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма́ царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним. |
6 І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві. |
7 І був Господь із ним, — у всьому, куди він ходив, він мав пово́дження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому. |
8 Він побив филисти́млян аж до Аззи́ та границі її від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста. |
9 І сталося четвертого року царя Єзекії, — це сьомий рік Осі́ї, Елиного сина, Ізраїлевого царя, — пішов Салманаса́р, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її. |
10 І здобув він її по трьох рока́х: шостого року Єзекії, — це дев'ятий рік Осі́ї, Ізраїлевого царя, — була здобута Самарія. |
11 І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст. |
12 Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили. |
13 А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхері́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста́, та й захопи́в їх. |
14 І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: „Згрішив я! Відійди від мене, а що накладе́ш на мене, понесу́.“ І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота. |
15 І віддав Єзекія все срібло, зна́йдене в Господньому домі та в царе́вих скарбни́цях. |
16 Того ча́су Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його́ асирійському цареві. |
17 А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного кома́ндувача, і великого є́внуха та великого ча́шника з великим ві́йськом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотя́гом горі́шнього ставу, що на битій дорозі до поля Валю́шників. |
18 І кли́кнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
19 І сказав до них великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
20 Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
21 Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього. |
22 А коли ви скажете мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив па́гірки Його та же́ртівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися в Єрусалимі? |
23 А тепер піди в за́клад із моїм паном, ассирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
24 І як же ти проженеш хоч одно́го намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі наді́єшся на Єгипет ради колесни́ць та верхівців! |
25 Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!“ |
26 І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юде́йському в слух тих людей, що на мурі“. |
27 І сказав до них великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити ці слова́ до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти вій кал та пити свою се́чу?“ |
28 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: „Послухайте слово великого царя, царя асирійського: |
29 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекія, бо він не зможе врятува́ти вас від руки його! |
30 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
31 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо много, та й ви́йдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
32 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до краю такого ж, як ваш Край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, — щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас! |
33 Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
34 Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятува́ли вони Самарію від моєї руки? |
35 Котрий з-поміж усіх богів цих краї́в урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь уряту́є Єрусалим від моєї руки?“ |
36 І мовчав той наро́д, і не відповів йому ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав: „Не відповідайте йому́!“ |
37 І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, ка́нцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого чашника. |
列王紀下第18章 |
2-а царiвРозділ 18 |
1 以色列王以拉子何西三年、猶大王亞哈士子希西家卽位、 |
1 |
2 乃撒迦利亞女亞比所出、年二十有五、在耶路撒冷爲王、凡歷二十九年、 |
2 Він був віку двадцяти й п'яти літ, коли зацарював, і царював в Єрусалимі двадцять і дев'ять літ. А ім'я́ його матері — Аві, дочка́ Захарія. |
3 行善於耶和華前、於祖大闢所爲、是則是效、 |
3 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе так, як робив був його батько Давид. |
4 廢諸崇坵、毀其像、斫其偶、昔摩西所作之銅蛇、迄今以色列人焚香以奉事。希西家曰、此無非爲尼忽旦耳、遂碎之。 |
4 Він понищив па́гірки, і поламав стовпи для богів, і стяв Астарту, і розбив мідяно́го змія, якого зробив був Мойсей, бо аж до цих днів Ізраїлеві сини все кадили йому й кликали його: Нехушта́н. |
5 惟以色列族之上帝耶和華是賴、自古迄今、至於後世、在猶大列王間、殆亦未有若是之甚。 |
5 Він наді́явся на Господа, Бога Ізраїля, і такого, як він, не було між усіма́ царями Юдиними, ані між тими, що були перед ним. |
6 希西家恒從耶和華、守其所諭摩西之禁令、無所違逆。 |
6 І міцно тримався він Господа, не відступався від Нього, і додержував заповіді Його, що наказав був Господь Мойсеєві. |
7 耶和華祐之、不論所往、無不亨通、故不歸於亞述王統轄、亦不臣事。 |
7 І був Господь із ним, — у всьому, куди він ходив, він мав пово́дження. І збунтувався він на асирійського царя, і не служив йому. |
8 非利士人在迦薩四境、自戍樓至於邑垣、俱爲希西家所陷。 |
8 Він побив филисти́млян аж до Аззи́ та границі її від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста. |
9 以色列王、以拉子何西七年、卽希西家王四年、亞述王撒馬尼斯環攻撒馬利亞、 |
9 І сталося четвертого року царя Єзекії, — це сьомий рік Осі́ї, Елиного сина, Ізраїлевого царя, — пішов Салманаса́р, цар асирійський, на Самарію, та й обліг її. |
10 越至三年、卽以色列王何西九年、希西家王六年、其城乃陷、 |
10 І здобув він її по трьох рока́х: шостого року Єзекії, — це дев'ятий рік Осі́ї, Ізраїлевого царя, — була здобута Самарія. |
11 亞述王虜以色列族至亞述、置於坷散河旁之哈臘、哈拔、及米太族諸邑。 |
11 І вигнав асирійський цар Ізраїля до Асирії, і попровадив їх у Халах, і в Хавор, над річку Ґазан, та до мідійських міст. |
12 以色列族不遵其上帝耶和華命、背其約、不聽從其僕摩西所傳之禁令、故遘此災。 |
12 Це за те, що не слухалися вони голосу Господа, Бога свого, і переступали заповіта Його; усього, що наказав був Мойсей, раб Господній, вони ані не слухали, ані не робили. |
13 希西家王十四年、亞述王西拿基立攻陷猶大諸邑、 |
13 А чотирнадцятого року царя Єзекії прийшов Санхері́в, цар асирійський, на всі укріплені Юдині міста́, та й захопи́в їх. |
14 猶大王希西家遣人至拉吉、見亞述王曰、我知罪矣、請勿侵我國、惟爾命是聽。亞述王責貢於猶大王希西家金四萬五千兩、銀四十五萬兩。 |
14 І послав Єзекія, цар Юдин, до царя асирійського, до Лахішу, говорячи: „Згрішив я! Відійди від мене, а що накладе́ш на мене, понесу́.“ І наклав асирійський цар на Єзекію, Юдиного царя, три сотні талантів срібла та тридцять талантів золота. |
15 希西家以耶和華殿、與王宮府庫、所有之銀、悉以爲餽、 |
15 І віддав Єзекія все срібло, зна́йдене в Господньому домі та в царе́вих скарбни́цях. |
16 耶和華殿門之金、及自飾於殿柱者、俱餽亞述王。 |
16 Того ча́су Єзекія відрубав золото з дверей Господнього дому та зо стовпів, що покрив був Єзекія, Юдин цар, золотом, і дав його́ асирійському цареві. |
17 然亞述王遣大單、臘撒哩、臘沙基統率大軍、自拉吉至耶路撒冷、而攻希西家王、漂工有田、田間有道、近上沼之溝、三帥旣至、立於其側、 |
17 А асирійський цар послав із Лахішу до царя Єзекії головного кома́ндувача, і великого є́внуха та великого ча́шника з великим ві́йськом до Єрусалиму. І пішли вони, і прийшли та й стали над водотя́гом горі́шнього ставу, що на битій дорозі до поля Валю́шників. |
18 呼王使出、其時理家事、希勒家子以利亞金、繕寫設拿、史官亞薩子約亞俱出。 |
18 І кли́кнули вони до царя, і до них вийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, та Йоах, син Асафів, ка́нцлер. |
19 臘沙基曰、爾當告希西家、亞述大王云、爾誰恃、 |
19 І сказав до них великий ча́шник: „Скажіть Єзекії: Отак сказав великий цар, цар асирійський: Що́ це за надія, на яку ти наді́єшся? |
20 爾自以爲智勇兼全、擅於戰鬬、然爾何所恃而逆我乎。 |
20 Чи думаєш ти, що слово уст, то вже рада та сила до війни? На ко́го тепер наді́єшся, що збунтувався проти мене? |
21 爾於埃及、倚之若杖、不知彼猶已折之萑葦、按手其上、必爲所刺、凡倚埃及王法老者亦若是、 |
21 Тепер оце ти надієшся собі опе́ртися на оту пола́ману очерети́ну, на Єгипет, що коли хто опирається на неї, то вона вхо́дить у долоню йому й продіря́влює її. Отакий фараон, цар єгипетський, для всіх, хто надіється на нього. |
22 抑爾言事爾上帝耶和華、何希西家廢其崇坵、去其祭壇、命猶大與耶路撒冷之民、惟在耶路撒冷壇前崇拜乎。 |
22 А коли ви скажете мені: Ми наді́ємось на Господа, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Єзекія понищив па́гірки Його та же́ртівники Його, і сказав Юді та Єрусалимові: перед оцим тільки же́ртівником будете вклонятися в Єрусалимі? |
23 今當以質質以我主亞述王、則我予爾馬二千匹、爾能使人乘之否。 |
23 А тепер піди в за́клад із моїм паном, ассирійським царем, і я дам тобі дві тисячі ко́ней, якщо ти зможеш собі дати на них верхівці́в. |
24 不能、曷能禦我主之僕武士長至微之一乎。然則爾恃埃及、欲得車馬、亦奚以爲。 |
24 І як же ти проженеш хоч одно́го намісника з найменших слуг мого пана? А ти собі наді́єшся на Єгипет ради колесни́ць та верхівців! |
25 昔耶和華命我曰、當滅斯國、今我來攻、滅此城垣、豈非遵命而行乎。 |
25 Тепер же, чи без Господа прийшов я на це місце, щоб знищити його? Господь сказав був мені: Піди на той край та знищ його!“ |
26 希勒家子以利亞金、與設拿約亞、告臘沙基曰、我儕識亞蘭方言、可用之與我語、勿用猶大方言、恐城垣之民聞之。 |
26 І сказав Еліяким, син Хілкійї, і Шевна та Йоах до великого ча́шника: „Говори до своїх рабів по-араме́йському, бо ми розуміємо, і не говори з нами по-юде́йському в слух тих людей, що на мурі“. |
27 臘沙基曰、我主遣我、不第與爾及爾主言也、亦使我與城垣之民言、使彼及爾自啖其遺溺。 |
27 І сказав до них великий ча́шник: „Чи пан мій послав мене говорити ці слова́ до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що сидять на мурі, щоб із вами їсти вій кал та пити свою се́чу?“ |
28 臘沙基遂立用猶大方言、大聲呼曰、亞述大王之言、爾宜聽從、 |
28 І став великий чашник, і кликнув гучним голосом по-юдейському, і говорив і сказав: „Послухайте слово великого царя, царя асирійського: |
29 勿爲希西家所誘、彼不能拯爾脫我手、 |
29 Так сказав цар: Нехай не ду́рить вас Єзекія, бо він не зможе врятува́ти вас від руки його! |
30 希西家使爾恃耶和華、望其拯爾、及爾城垣、脫於亞述王手、 |
30 І нехай не запевня́є вас Єзекія Господом, говорячи: Рятуючи, врятує вас Господь, і не буде да́но цього міста в руку царя асирійського. |
31 爾勿聽焉、蓋亞述王曰、爾當與我修和、歸誠與我、厥後可各食其葡萄及無花果、各飲己井之水、 |
31 Не слухайте Єзекії, бо так сказав цар асирійський: Примиріться зо много, та й ви́йдіть до мене, та й їжте кожен свій виноград та кожен фіґу свою, і пийте кожен воду зо своєї ко́панки, |
32 迨我遷爾往彼異方、與爾故土相同、有穀有酒、有餅有蜜、葡萄園橄欖囿俱備、使爾永生不死。希西家言爾必見拯於耶和華、爾勿聽焉。 |
32 аж поки я не прийду́ й не візьму́ вас до краю такого ж, як ваш Край, до кра́ю збіжжя та виноградного соку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного соку та меду, — щоб ви жили й не вмирали! І не слухайте Єзекії, коли він намовляє вас, говорячи: Господь порятує нас! |
33 四周之民、所事之上帝、豈得救其國、脫於亞述王之手乎。 |
33 Чи справді врятували боги тих народів, кожен свій край від руки асирійського царя? |
34 哈末亞八之上帝安在、西法瓦音、希拿、以瓦之上帝安在、豈能救撒馬利亞邑於我手乎。 |
34 Де боги Гамату та Арпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врятува́ли вони Самарію від моєї руки? |
35 列國諸上帝中、孰一救其國於我乎、是則耶和華焉能救耶路撒冷於我手乎。 |
35 Котрий з-поміж усіх богів цих краї́в урятував свій край від моєї руки, — то невже ж Господь уряту́є Єрусалим від моєї руки?“ |
36 民聞是言、不措一詞、蓋王命勿應之。 |
36 І мовчав той наро́д, і не відповів йому ані сло́ва, бо це був нака́з царя, що сказав: „Не відповідайте йому́!“ |
37 理家事希勒家子以利亞金、繕寫設拿、史官亞薩子約亞、自裂其衣、以臘沙基言反告於王。 |
37 І прийшов Еліяким, син Хілкійї, начальник палати, і писар Шевна, і Йоах, Асафів син, ка́нцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, і доне́сли йому слова́ великого чашника. |