耶利米書

第50章

1 耶和華以巴比倫及迦勒底之事、諭先知耶利米曰、

2 當立旌旆、告於列邦、播傳毋隱、曰、巴比倫已陷、巴勒抱愧、米羅達已折、諸偶像已毀。

3 民自北至、攻巴比倫、人民羣畜、刧掠一空、地變荒蕪、無人居處。

4 耶和華又曰、當斯之時、以色列族、猶大家偕至、且哭且行、求其上帝耶和華、

5 俱望郇邑、勤詢厥路、歸誠於我、與我結約、歴世弗忘。

6 昔我民若亡羊、牧者誘之、迷於歧途、陟彼岡巒、忘厥棲止之所。

7 凡遇我民者、必吞噬之、敵曰、耶和華爲斯民之福塲、列祖所恃、今彼獲罪於主、我噬之何害。

8 今我民當出巴比倫、離迦勒底地、若牡羊導羣。

9 大邦之民、必率羣衆、來自北方、攻巴比倫、列行伍、取邑垣、若善戰者、矢不虛發、我使之然、

10 耶和華又曰、迦勒底地爲人侵奪、奪之者皆饜其欲。

11 昔迦勒底人殲滅我民、欣喜不勝、身肥體胖、若牛得蒭、若馬長嘶。

12 今巴比倫抱愧、大邑含羞、其地終爲邱墟、有若沙漠。

13 因我耶和華震怒、巴比倫傾圮、變爲荒蕪、無人居處、凡過之者、見其災害、必駭異而作怨聲。

14 巴比倫人獲罪於我、凡執矢、列行伍、圍巴比倫者射之毋惜、

15 今我欲雪宿忿、視其所行而加報施、爾曹當鼓譟直前、毀其垣墉、傾其基址、使巴比倫投誠、

16 在巴比倫、播種者則滅之、刈禾者則殺之、旅其地者、懼利刃、逃四方、各歸故土。

17 以色列族若亡羊、爲獅所驅、初爲亞述王吞噬、後爲巴比倫王尼布甲尼撒折骨。

18 萬有之主、以色族之上帝耶和華曰、昔我罰亞述王、後必罰巴比倫王、及其土地亦若是。

19 我必返以色列族於故土、於加密巴山、牧守羣羊、於以法蓮、基列地、而得果腹。

20 耶和華又曰、所遺之民、我必赦宥、當是之時、以色列族、猶大家、所有罪戾、歸於烏有、雖求其疵、亦不可得、

21 耶和華又曰、違逆之邦、當降以罰、滅之務盡、循我所命。

22 戰鬬殺伐之聲、聞於斯土。

23 昔巴比倫滅天下、若鎚摧物、今巴比倫被折、列國爲之驚駭、

24 巴比倫人逆我耶和華、故我設坎阱、乘彼不覺、陷於其中。

25 我萬有之主耶和華、在迦勒底、啟我府庫、出我器械、以雪我忿、以成我事。

26 迦勒底之敵國、自地極來、攻開其倉廪、城垣變爲瓦礫、滅之務盡、毋遺踪迹、

27 殺壯士若屠牛、降災之日旣至、其禍不遠、我上帝耶和華爲殿宇雪忿、人自巴比倫逃郇邑、備述斯事、咸聞其語。

28 併於上節

29 巴比倫人驕其心志、逆以色列族之聖主耶和華、故召弓人矢人、圍巴比倫、不許逃遁、視其所爲而報之。

30 耶和華曰、當是時、壯者偃於逵衢、武士俱亡。

31 萬有之主耶和華曰、驕志之人、降災之日伊邇、我必攻爾。

32 驕者將顚躓、無人扶翼、我火其邑、四周焚燬。

33 我萬有之主耶和華曰、以色列族、曁猶大家、爲人暴虐、見擄於敵、不復釋之。

34 我萬有之主耶和華、奮其大能、加以拯救、必伸其寃、歸於福地、使巴比倫人、戰慄不勝。

35 耶和華曰、災降於迦勒底、巴比倫、及其牧伯哲士。

36 災降於卜筮之輩、使之愚蠢、勇悍之卒、使之怯懦。

37 災降於車馬、以及異族、使之喪膽、無異婦女、災降於貨財、被人刧掠。

38 災降於江湖、使之立涸、斯土之人、服事偶像、舉國若狂。

39 故暴獸野犬、雌雄鴕鳥、必巢其中、無人居處、歴代若此。

40 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑、爲我上帝所傾圮、無人居處、斯邑亦必若是。

41 大邦之邑、來自北方、列王勃興、至自地極、

42 執弓持戟、殘忍不慈、聲若海濤、乘馬列陳、攻巴比倫人。

43 巴比倫王聞聲喪膽、憂心戚戚、若婦將產。

44 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧侍於我側、我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芉綿。

45 我耶和華已定厥志、攻巴比倫、降罰迦勒底、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。

46 巴比倫傾圮而呼、聲聞列邦、震動大地。

Єремiя

Розділ 50

1 Слово, що Госпо́дь говорив на Вавило́н, на землю халде́їв через пророка Єремію:

2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища!

3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть!

4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати.

5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!

6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє.

7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“.

8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою!

9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо,

10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь.

11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́.

12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ!

13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!

14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив!

15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́!

16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́.

17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості.

18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.

19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде.

20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю!

21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в!

22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення!

23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів!

24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа!

25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї.

26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!

27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!

28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його.

29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!

30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь.

31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!

32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його.

33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити.

34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити.

35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в!

36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються!

37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть!

38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.

39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід.

40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!

41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі:

42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко!

43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю!

44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть?

45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами!

耶利米書

第50章

Єремiя

Розділ 50

1 耶和華以巴比倫及迦勒底之事、諭先知耶利米曰、

1 Слово, що Госпо́дь говорив на Вавило́н, на землю халде́їв через пророка Єремію:

2 當立旌旆、告於列邦、播傳毋隱、曰、巴比倫已陷、巴勒抱愧、米羅達已折、諸偶像已毀。

2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища!

3 民自北至、攻巴比倫、人民羣畜、刧掠一空、地變荒蕪、無人居處。

3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть!

4 耶和華又曰、當斯之時、以色列族、猶大家偕至、且哭且行、求其上帝耶和華、

4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати.

5 俱望郇邑、勤詢厥路、歸誠於我、與我結約、歴世弗忘。

5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!

6 昔我民若亡羊、牧者誘之、迷於歧途、陟彼岡巒、忘厥棲止之所。

6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє.

7 凡遇我民者、必吞噬之、敵曰、耶和華爲斯民之福塲、列祖所恃、今彼獲罪於主、我噬之何害。

7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“.

8 今我民當出巴比倫、離迦勒底地、若牡羊導羣。

8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою!

9 大邦之民、必率羣衆、來自北方、攻巴比倫、列行伍、取邑垣、若善戰者、矢不虛發、我使之然、

9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо,

10 耶和華又曰、迦勒底地爲人侵奪、奪之者皆饜其欲。

10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь.

11 昔迦勒底人殲滅我民、欣喜不勝、身肥體胖、若牛得蒭、若馬長嘶。

11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́.

12 今巴比倫抱愧、大邑含羞、其地終爲邱墟、有若沙漠。

12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ!

13 因我耶和華震怒、巴比倫傾圮、變爲荒蕪、無人居處、凡過之者、見其災害、必駭異而作怨聲。

13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!

14 巴比倫人獲罪於我、凡執矢、列行伍、圍巴比倫者射之毋惜、

14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив!

15 今我欲雪宿忿、視其所行而加報施、爾曹當鼓譟直前、毀其垣墉、傾其基址、使巴比倫投誠、

15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́!

16 在巴比倫、播種者則滅之、刈禾者則殺之、旅其地者、懼利刃、逃四方、各歸故土。

16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́.

17 以色列族若亡羊、爲獅所驅、初爲亞述王吞噬、後爲巴比倫王尼布甲尼撒折骨。

17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості.

18 萬有之主、以色族之上帝耶和華曰、昔我罰亞述王、後必罰巴比倫王、及其土地亦若是。

18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.

19 我必返以色列族於故土、於加密巴山、牧守羣羊、於以法蓮、基列地、而得果腹。

19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде.

20 耶和華又曰、所遺之民、我必赦宥、當是之時、以色列族、猶大家、所有罪戾、歸於烏有、雖求其疵、亦不可得、

20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю!

21 耶和華又曰、違逆之邦、當降以罰、滅之務盡、循我所命。

21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в!

22 戰鬬殺伐之聲、聞於斯土。

22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення!

23 昔巴比倫滅天下、若鎚摧物、今巴比倫被折、列國爲之驚駭、

23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів!

24 巴比倫人逆我耶和華、故我設坎阱、乘彼不覺、陷於其中。

24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа!

25 我萬有之主耶和華、在迦勒底、啟我府庫、出我器械、以雪我忿、以成我事。

25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї.

26 迦勒底之敵國、自地極來、攻開其倉廪、城垣變爲瓦礫、滅之務盡、毋遺踪迹、

26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!

27 殺壯士若屠牛、降災之日旣至、其禍不遠、我上帝耶和華爲殿宇雪忿、人自巴比倫逃郇邑、備述斯事、咸聞其語。

27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!

28 併於上節

28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його.

29 巴比倫人驕其心志、逆以色列族之聖主耶和華、故召弓人矢人、圍巴比倫、不許逃遁、視其所爲而報之。

29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!

30 耶和華曰、當是時、壯者偃於逵衢、武士俱亡。

30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь.

31 萬有之主耶和華曰、驕志之人、降災之日伊邇、我必攻爾。

31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!

32 驕者將顚躓、無人扶翼、我火其邑、四周焚燬。

32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його.

33 我萬有之主耶和華曰、以色列族、曁猶大家、爲人暴虐、見擄於敵、不復釋之。

33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити.

34 我萬有之主耶和華、奮其大能、加以拯救、必伸其寃、歸於福地、使巴比倫人、戰慄不勝。

34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити.

35 耶和華曰、災降於迦勒底、巴比倫、及其牧伯哲士。

35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в!

36 災降於卜筮之輩、使之愚蠢、勇悍之卒、使之怯懦。

36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються!

37 災降於車馬、以及異族、使之喪膽、無異婦女、災降於貨財、被人刧掠。

37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть!

38 災降於江湖、使之立涸、斯土之人、服事偶像、舉國若狂。

38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.

39 故暴獸野犬、雌雄鴕鳥、必巢其中、無人居處、歴代若此。

39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід.

40 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑、爲我上帝所傾圮、無人居處、斯邑亦必若是。

40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!

41 大邦之邑、來自北方、列王勃興、至自地極、

41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі:

42 執弓持戟、殘忍不慈、聲若海濤、乘馬列陳、攻巴比倫人。

42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко!

43 巴比倫王聞聲喪膽、憂心戚戚、若婦將產。

43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю!

44 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧侍於我側、我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芉綿。

44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть?

45 我耶和華已定厥志、攻巴比倫、降罰迦勒底、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。

45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

46 巴比倫傾圮而呼、聲聞列邦、震動大地。

46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами!