耶利米書第50章 |
1 耶和華以巴比倫及迦勒底之事、諭先知耶利米曰、 |
2 當立旌旆、告於列邦、播傳毋隱、曰、巴比倫已陷、巴勒抱愧、米羅達已折、諸偶像已毀。 |
3 民自北至、攻巴比倫、人民羣畜、刧掠一空、地變荒蕪、無人居處。 |
4 耶和華又曰、當斯之時、以色列族、猶大家偕至、且哭且行、求其上帝耶和華、 |
5 俱望郇邑、勤詢厥路、歸誠於我、與我結約、歴世弗忘。 |
6 昔我民若亡羊、牧者誘之、迷於歧途、陟彼岡巒、忘厥棲止之所。 |
7 凡遇我民者、必吞噬之、敵曰、耶和華爲斯民之福塲、列祖所恃、今彼獲罪於主、我噬之何害。 |
8 今我民當出巴比倫、離迦勒底地、若牡羊導羣。 |
9 大邦之民、必率羣衆、來自北方、攻巴比倫、列行伍、取邑垣、若善戰者、矢不虛發、我使之然、 |
10 耶和華又曰、迦勒底地爲人侵奪、奪之者皆饜其欲。 |
11 昔迦勒底人殲滅我民、欣喜不勝、身肥體胖、若牛得蒭、若馬長嘶。 |
12 今巴比倫抱愧、大邑含羞、其地終爲邱墟、有若沙漠。 |
13 因我耶和華震怒、巴比倫傾圮、變爲荒蕪、無人居處、凡過之者、見其災害、必駭異而作怨聲。 |
14 巴比倫人獲罪於我、凡執矢、列行伍、圍巴比倫者射之毋惜、 |
15 今我欲雪宿忿、視其所行而加報施、爾曹當鼓譟直前、毀其垣墉、傾其基址、使巴比倫投誠、 |
16 在巴比倫、播種者則滅之、刈禾者則殺之、旅其地者、懼利刃、逃四方、各歸故土。 |
17 以色列族若亡羊、爲獅所驅、初爲亞述王吞噬、後爲巴比倫王尼布甲尼撒折骨。 |
18 萬有之主、以色族之上帝耶和華曰、昔我罰亞述王、後必罰巴比倫王、及其土地亦若是。 |
19 我必返以色列族於故土、於加密巴山、牧守羣羊、於以法蓮、基列地、而得果腹。 |
20 耶和華又曰、所遺之民、我必赦宥、當是之時、以色列族、猶大家、所有罪戾、歸於烏有、雖求其疵、亦不可得、 |
21 耶和華又曰、違逆之邦、當降以罰、滅之務盡、循我所命。 |
22 戰鬬殺伐之聲、聞於斯土。 |
23 昔巴比倫滅天下、若鎚摧物、今巴比倫被折、列國爲之驚駭、 |
24 巴比倫人逆我耶和華、故我設坎阱、乘彼不覺、陷於其中。 |
25 我萬有之主耶和華、在迦勒底、啟我府庫、出我器械、以雪我忿、以成我事。 |
26 迦勒底之敵國、自地極來、攻開其倉廪、城垣變爲瓦礫、滅之務盡、毋遺踪迹、 |
27 殺壯士若屠牛、降災之日旣至、其禍不遠、我上帝耶和華爲殿宇雪忿、人自巴比倫逃郇邑、備述斯事、咸聞其語。 |
28 |
29 巴比倫人驕其心志、逆以色列族之聖主耶和華、故召弓人矢人、圍巴比倫、不許逃遁、視其所爲而報之。 |
30 耶和華曰、當是時、壯者偃於逵衢、武士俱亡。 |
31 萬有之主耶和華曰、驕志之人、降災之日伊邇、我必攻爾。 |
32 驕者將顚躓、無人扶翼、我火其邑、四周焚燬。 |
33 我萬有之主耶和華曰、以色列族、曁猶大家、爲人暴虐、見擄於敵、不復釋之。 |
34 我萬有之主耶和華、奮其大能、加以拯救、必伸其寃、歸於福地、使巴比倫人、戰慄不勝。 |
35 耶和華曰、災降於迦勒底、巴比倫、及其牧伯哲士。 |
36 災降於卜筮之輩、使之愚蠢、勇悍之卒、使之怯懦。 |
37 災降於車馬、以及異族、使之喪膽、無異婦女、災降於貨財、被人刧掠。 |
38 災降於江湖、使之立涸、斯土之人、服事偶像、舉國若狂。 |
39 故暴獸野犬、雌雄鴕鳥、必巢其中、無人居處、歴代若此。 |
40 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑、爲我上帝所傾圮、無人居處、斯邑亦必若是。 |
41 大邦之邑、來自北方、列王勃興、至自地極、 |
42 執弓持戟、殘忍不慈、聲若海濤、乘馬列陳、攻巴比倫人。 |
43 巴比倫王聞聲喪膽、憂心戚戚、若婦將產。 |
44 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧侍於我側、我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芉綿。 |
45 我耶和華已定厥志、攻巴比倫、降罰迦勒底、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。 |
46 巴比倫傾圮而呼、聲聞列邦、震動大地。 |
ЄремiяРозділ 50 |
1 |
2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища! |
3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть! |
4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати. |
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться! |
6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє. |
7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“. |
8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою! |
9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо, |
10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь. |
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́. |
12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ! |
13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його! |
14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив! |
15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́! |
16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́. |
17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості. |
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського. |
19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде. |
20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю! |
21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в! |
22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення! |
23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів! |
24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа! |
25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї. |
26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого! |
27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх! |
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його. |
29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого! |
30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь. |
31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати! |
32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його. |
33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити. |
34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити. |
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в! |
36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються! |
37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть! |
38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів. |
39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід. |
40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський! |
41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі: |
42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко! |
43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю! |
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть? |
45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них! |
46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами! |
耶利米書第50章 |
ЄремiяРозділ 50 |
1 耶和華以巴比倫及迦勒底之事、諭先知耶利米曰、 |
1 |
2 當立旌旆、告於列邦、播傳毋隱、曰、巴比倫已陷、巴勒抱愧、米羅達已折、諸偶像已毀。 |
2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища! |
3 民自北至、攻巴比倫、人民羣畜、刧掠一空、地變荒蕪、無人居處。 |
3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть! |
4 耶和華又曰、當斯之時、以色列族、猶大家偕至、且哭且行、求其上帝耶和華、 |
4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати. |
5 俱望郇邑、勤詢厥路、歸誠於我、與我結約、歴世弗忘。 |
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться! |
6 昔我民若亡羊、牧者誘之、迷於歧途、陟彼岡巒、忘厥棲止之所。 |
6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє. |
7 凡遇我民者、必吞噬之、敵曰、耶和華爲斯民之福塲、列祖所恃、今彼獲罪於主、我噬之何害。 |
7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“. |
8 今我民當出巴比倫、離迦勒底地、若牡羊導羣。 |
8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою! |
9 大邦之民、必率羣衆、來自北方、攻巴比倫、列行伍、取邑垣、若善戰者、矢不虛發、我使之然、 |
9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо, |
10 耶和華又曰、迦勒底地爲人侵奪、奪之者皆饜其欲。 |
10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь. |
11 昔迦勒底人殲滅我民、欣喜不勝、身肥體胖、若牛得蒭、若馬長嘶。 |
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́. |
12 今巴比倫抱愧、大邑含羞、其地終爲邱墟、有若沙漠。 |
12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ! |
13 因我耶和華震怒、巴比倫傾圮、變爲荒蕪、無人居處、凡過之者、見其災害、必駭異而作怨聲。 |
13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його! |
14 巴比倫人獲罪於我、凡執矢、列行伍、圍巴比倫者射之毋惜、 |
14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив! |
15 今我欲雪宿忿、視其所行而加報施、爾曹當鼓譟直前、毀其垣墉、傾其基址、使巴比倫投誠、 |
15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́! |
16 在巴比倫、播種者則滅之、刈禾者則殺之、旅其地者、懼利刃、逃四方、各歸故土。 |
16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́. |
17 以色列族若亡羊、爲獅所驅、初爲亞述王吞噬、後爲巴比倫王尼布甲尼撒折骨。 |
17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості. |
18 萬有之主、以色族之上帝耶和華曰、昔我罰亞述王、後必罰巴比倫王、及其土地亦若是。 |
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського. |
19 我必返以色列族於故土、於加密巴山、牧守羣羊、於以法蓮、基列地、而得果腹。 |
19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде. |
20 耶和華又曰、所遺之民、我必赦宥、當是之時、以色列族、猶大家、所有罪戾、歸於烏有、雖求其疵、亦不可得、 |
20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю! |
21 耶和華又曰、違逆之邦、當降以罰、滅之務盡、循我所命。 |
21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в! |
22 戰鬬殺伐之聲、聞於斯土。 |
22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення! |
23 昔巴比倫滅天下、若鎚摧物、今巴比倫被折、列國爲之驚駭、 |
23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів! |
24 巴比倫人逆我耶和華、故我設坎阱、乘彼不覺、陷於其中。 |
24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа! |
25 我萬有之主耶和華、在迦勒底、啟我府庫、出我器械、以雪我忿、以成我事。 |
25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї. |
26 迦勒底之敵國、自地極來、攻開其倉廪、城垣變爲瓦礫、滅之務盡、毋遺踪迹、 |
26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого! |
27 殺壯士若屠牛、降災之日旣至、其禍不遠、我上帝耶和華爲殿宇雪忿、人自巴比倫逃郇邑、備述斯事、咸聞其語。 |
27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх! |
28 |
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його. |
29 巴比倫人驕其心志、逆以色列族之聖主耶和華、故召弓人矢人、圍巴比倫、不許逃遁、視其所爲而報之。 |
29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого! |
30 耶和華曰、當是時、壯者偃於逵衢、武士俱亡。 |
30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь. |
31 萬有之主耶和華曰、驕志之人、降災之日伊邇、我必攻爾。 |
31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати! |
32 驕者將顚躓、無人扶翼、我火其邑、四周焚燬。 |
32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його. |
33 我萬有之主耶和華曰、以色列族、曁猶大家、爲人暴虐、見擄於敵、不復釋之。 |
33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити. |
34 我萬有之主耶和華、奮其大能、加以拯救、必伸其寃、歸於福地、使巴比倫人、戰慄不勝。 |
34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити. |
35 耶和華曰、災降於迦勒底、巴比倫、及其牧伯哲士。 |
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в! |
36 災降於卜筮之輩、使之愚蠢、勇悍之卒、使之怯懦。 |
36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються! |
37 災降於車馬、以及異族、使之喪膽、無異婦女、災降於貨財、被人刧掠。 |
37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть! |
38 災降於江湖、使之立涸、斯土之人、服事偶像、舉國若狂。 |
38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів. |
39 故暴獸野犬、雌雄鴕鳥、必巢其中、無人居處、歴代若此。 |
39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід. |
40 耶和華曰、昔所多馬、蛾摩拉、及其鄰邑、爲我上帝所傾圮、無人居處、斯邑亦必若是。 |
40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський! |
41 大邦之邑、來自北方、列王勃興、至自地極、 |
41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі: |
42 執弓持戟、殘忍不慈、聲若海濤、乘馬列陳、攻巴比倫人。 |
42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко! |
43 巴比倫王聞聲喪膽、憂心戚戚、若婦將產。 |
43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю! |
44 孰能與我比儗、孰能與我辯論、孰能爲民牧侍於我側、我遴選之、以目會意、彼則疾趨、攻擊斯邦、譬彼獅子、因約但之水漲溢、出自河濱、遊於牧地、青草芉綿。 |
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть? |
45 我耶和華已定厥志、攻巴比倫、降罰迦勒底、卽羊之小者、亦得而欺之、使其居處荒蕪。 |
45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них! |
46 巴比倫傾圮而呼、聲聞列邦、震動大地。 |
46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами! |