Библия - Обещанное Восстановление

馬太福音

第14章

1 那時，分封的王希律聽見耶穌的名聲，

2 就對他［his］臣僕說：「這是施浸的約翰；他［he］從死裏復活了［risen］；所以這些異能從他裏面發出來。」

3 這是因［For］希律為他兄弟腓力的妻子希羅底的緣故，曾［had］把約翰拿住，鎖在監裏。

4 因為約翰曾對他說：「你娶這婦人是不合法［lawful］的。」

5 希律就想要治死他［put him to death］，只是怕百姓，因為他們以約翰為先知。

6 但［But］到了希律的生日，希羅底的女兒在眾人面前跳舞，使希律歡喜。

7 希律就起誓，應許隨她所求的給她。

8 女兒先是受她母親所訓［before instructed of her mother］，就說：「請把施浸約翰的頭放在盤子裏，拿來給我。」

9 王便憂愁；只是［nevertheless］因他所起的誓，又因與他［with him］同席的人，就吩咐給她。

10 於是王［he］打發人去，在監裏斬了約翰的頭［beheaded John］。

11 他的頭被放［And his head was brought］在盤子裏，拿來給了女子；女子拿去給她母親。

12 約翰的門徒來，把屍首領去埋葬了，就去告訴耶穌。

13 耶穌聽見了，就從那裏離開，上船獨自［departed thence by ship into］到野地裏去；百姓聽見了［people had］，就從各城裏步行跟隨他。

14 耶穌出來，見有許多的人，就向他們動了慈心［moved with compassion on them］，治好了他們的病人。

15 天將晚的時候，他［his］門徒進前來，說：「這是野地，時候已經過了；請打發眾人離開［send the multitude away］，他們好往村子裏去，自己買吃的。」

16 但［But］耶穌對他們［unto them］說：「不用他們去；你們給他們吃吧。」

17 門徒對他［unto him］說：「我們這裏只有五個餅，兩條魚。」

18 耶穌說：「拿過來給我。」

19 他便［And he］吩咐眾人坐在草地上，就拿著這五個餅，兩條魚，望著天祝福，擘開餅，遞給他的［his］門徒，門徒又遞給眾人。

20 他們都吃，並且吃飽了；他們［they］把剩下的零碎收拾起來，裝滿了十二個籃子。

21 吃的人，除了婦女孩子，約有五千。

22 耶穌隨即催他的［his］門徒上船，先渡到那邊去，趁此他打發眾人［while he sent the multitudes away］。

23 耶穌打發眾人［he had sent the multitudes away］以後，他就獨自上山去禱告；到了晚上，只有他一人在那裏。

24 那時船在海中，因風不順，被浪搖撼。

25 夜裏四更天，耶穌在海面上行走［walking］，往門徒那裏去。

26 門徒看見他在海面上行走［walking］，就驚慌了，說：「這［It］是個靈［spirit］」；他們［they］因為［for］害怕，喊叫起來。

27 但［But］耶穌連忙對他們說：「你們放心；是我；不要怕。」

28 彼得回答他［answered him］說：「主，如果是你，請叫我從水面上走到你那裏去。」

29 耶穌說：「你來吧。」那時［when］，彼得出船［out of the ship］下去，就［when］在水面上行走［walked］，要到耶穌那裏去。

30 只因他［he］見風甚大，就害怕；將要沉下去，他［he］便喊著說：「主啊，救我。」

31 耶穌立時［immediately］伸手拉住他，對他［unto him］說：「你這小信的人哪，為甚麼疑惑呢？」

32 他們上了船，風就住了。

33 當下［Then］，在船上的人都來敬拜［came and worshipped］他，說：「你真是神的兒子了。」

34 他們過了海，來到革尼撒勒地［land］。

35 那裏的人一認出是耶穌，就打發人到那地的周圍地方［all that country round about］去，把所有的病人帶到他那裏；

36 只求耶穌准他們摸他的衣邊［hem of his garment］；凡［as many as］摸著的人就都全然［perfectly］好了。

Вiд Матвiя

Розділ 14

1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,

2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.

3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.

4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“

5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.

6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.

7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.

8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“

9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.

10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.

11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.

12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.

13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.

14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.

15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.

16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“

17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.

18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.

19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.

20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.

21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.

22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.

23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.

24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.

25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.

26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...

27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“

28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.

29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.

30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“

31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“

32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.

33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“

34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.

35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.

36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

馬太福音第14章	Вiд Матвiя Розділ 14
1 那時，分封的王希律聽見耶穌的名聲，	1 Того ча́су прочув Ірод чотиривла́сник чутки́ про Ісуса,
2 就對他［his］臣僕說：「這是施浸的約翰；他［he］從死裏復活了［risen］；所以這些異能從他裏面發出來。」	2 і сказав своїм слу́гам: „Це Іван Христитель, — він із мертвих воскрес, і тому́ чуда тво́ряться ним“.
3 這是因［For］希律為他兄弟腓力的妻子希羅底的緣故，曾［had］把約翰拿住，鎖在監裏。	3 Бо Ірод схопи́в був Івана, і зв'язав його, і посадив у в'язни́цю через Іродія́ду, дружи́ну брата свого Пилипа.
4 因為約翰曾對他說：「你娶這婦人是不合法［lawful］的。」	4 Бо до нього Іван говорив: „Не годи́ться тобі її мати!“
5 希律就想要治死他［put him to death］，只是怕百姓，因為他們以約翰為先知。	5 І хотів Ірод смерть заподі́яти йому, та боявся наро́ду, бо того за пророка вважали.
6 但［But］到了希律的生日，希羅底的女兒在眾人面前跳舞，使希律歡喜。	6 А як був день наро́дження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродія́дина, та й Іродові догоди́ла.
7 希律就起誓，應許隨她所求的給她。	7 Тому́ під прися́гою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона.
8 女兒先是受她母親所訓［before instructed of her mother］，就說：「請把施浸約翰的頭放在盤子裏，拿來給我。」	8 А вона, за намовою матері своєї: „Дай мені — проказала — отут на полу́миску голову Івана Христителя!“
9 王便憂愁；只是［nevertheless］因他所起的誓，又因與他［with him］同席的人，就吩咐給她。	9 І цар засмутився, але́ через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати.
10 於是王［he］打發人去，在監裏斬了約翰的頭［beheaded John］。	10 І послав стяти Івана в в'язни́ці.
11 他的頭被放［And his head was brought］在盤子裏，拿來給了女子；女子拿去給她母親。	11 І прине́сли на полу́мискові його голову, та й дали́ дівчині, а та відне́сла її своїй матері.
12 約翰的門徒來，把屍首領去埋葬了，就去告訴耶穌。	12 А учні його прибули́, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса.
13 耶穌聽見了，就從那裏離開，上船獨自［departed thence by ship into］到野地裏去；百姓聽見了［people had］，就從各城裏步行跟隨他。	13 Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
14 耶穌出來，見有許多的人，就向他們動了慈心［moved with compassion on them］，治好了他們的病人。	14 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато наро́ду, — і змилосе́рдивсь над ними, і їхніх слаби́х уздоро́вив.
15 天將晚的時候，他［his］門徒進前來，說：「這是野地，時候已經過了；請打發眾人離開［send the multitude away］，他們好往村子裏去，自己買吃的。」	15 А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: „Тут місце пустинне, і година вже пі́зня; відпусти наро́д, — хай по селах розі́йдуться, і куплять пожи́ви собі“.
16 但［But］耶穌對他們［unto them］說：「不用他們去；你們給他們吃吧。」	16 А Ісус їм сказав: „Непотрібно відхо́дити їм, — нагодуйте їх ви!“
17 門徒對他［unto him］說：「我們這裏只有五個餅，兩條魚。」	17 Вони ж кажуть Йому: „Не маємо чим тут, — тільки п'я́теро хліба й дві рибі“.
18 耶穌說：「拿過來給我。」	18 А Він відказав: „Принесіть Мені їх сюди“.
19 他便［And he］吩咐眾人坐在草地上，就拿著這五個餅，兩條魚，望著天祝福，擘開餅，遞給他的［his］門徒，門徒又遞給眾人。	19 І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
20 他們都吃，並且吃飽了；他們［they］把剩下的零碎收拾起來，裝滿了十二個籃子。	20 І всі їли й наси́тились, а з кусків позосталих назбирали двана́дцятеро повних кошів.
21 吃的人，除了婦女孩子，約有五千。	21 Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жіно́к і дітей.
22 耶穌隨即催他的［his］門徒上船，先渡到那邊去，趁此他打發眾人［while he sent the multitudes away］。	22 І зараз звелів Ісус учням до чо́вна сідати, і перепли́сти на той бік раніше Його, аж поки наро́д Він відпу́стить.
23 耶穌打發眾人［he had sent the multitudes away］以後，他就獨自上山去禱告；到了晚上，只有他一人在那裏。	23 Відпусти́вши ж народ, Він на го́ру пішов помолитися насамоті́; і як вечір настав, був там Сам.
24 那時船在海中，因風不順，被浪搖撼。	24 А чо́вен вже був на сере́дині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супроти́вний.
25 夜裏四更天，耶穌在海面上行走［walking］，往門徒那裏去。	25 А о четвертій сторо́жі нічній Ісус підійшов до них, іду́чи по морю.
26 門徒看見他在海面上行走［walking］，就驚慌了，說：「這［It］是個靈［spirit］」；他們［they］因為［for］害怕，喊叫起來。	26 Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настра́шилися та й казали: „Мара́!“ І від стра́ху вони закричали...
27 但［But］耶穌連忙對他們說：「你們放心；是我；不要怕。」	27 А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокійтесь, — це Я, не лякайтесь!“
28 彼得回答他［answered him］說：「主，如果是你，請叫我從水面上走到你那裏去。」	28 Петро ж відповів і сказав: „Коли, Господи, Ти́ це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді“.
29 耶穌說：「你來吧。」那時［when］，彼得出船［out of the ship］下去，就［when］在水面上行走［walked］，要到耶穌那裏去。	29 А Він відказав йому: „Іди“. І, вилізши з чо́вна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса.
30 只因他［he］見風甚大，就害怕；將要沉下去，他［he］便喊著說：「主啊，救我。」	30 Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопа́ти, і скричав: „Рятуй мене, Господи!“
31 耶穌立時［immediately］伸手拉住他，對他［unto him］說：「你這小信的人哪，為甚麼疑惑呢？」	31 І зараз Ісус простяг руку й схопи́в його, і каже до нього: „Маловірний, чого́ усумни́вся?“
32 他們上了船，風就住了。	32 Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
33 當下［Then］，在船上的人都來敬拜［came and worshipped］他，說：「你真是神的兒子了。」	33 А приявні в чо́вні вклонились Йому та сказали: „Ти справді Син Божий!“
34 他們過了海，來到革尼撒勒地［land］。	34 Перепливши ж вони, прибули́ в землю Генісаре́тську.
35 那裏的人一認出是耶穌，就打發人到那地的周圍地方［all that country round about］去，把所有的病人帶到他那裏；	35 А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій око́лиці, і до Нього прине́сли всіх хворих.
36 只求耶穌准他們摸他的衣邊［hem of his garment］；凡［as many as］摸著的人就都全然［perfectly］好了。	36 І благали Його, щоб бодай доторкнутися кра́ю одежі Його. А хто доторкавсь, — уздоро́влений був.

舊約

新約

馬太福音

第14章

Вiд Матвiя

Розділ 14

馬太福音

第14章

Вiд Матвiя

Розділ 14