Библия - Обещанное Восстановление

路加福音

第13章

1 當那時侯［present at that season］，有人將彼拉多使加利利人的血混雜［mingled］在他們祭物中的事告訴耶穌。

2 耶穌回答［answering］他們［them］說：「你們以為這些加利利人比眾加利利人更有罪，所以受這等［such］害嗎？

3 我告訴你們：『不是的。』你們若不悔改，都要如此滅亡。

4 從前西羅亞樓倒塌了，壓死十八個人，你們以為那些人比一切住在耶路撒冷的人更有罪嗎？

5 我告訴你們：『不是的。』你們若不悔改，都要如此滅亡。」

6 他［He］又［also］用這［this］比喻說：「一個人有一棵無花果樹栽在葡萄園裏；他來到樹前找果子，卻找不著。

7 他［he］就對修理他葡萄園的［dresser of his vineyard］說：『看哪，我這三年來到這無花果樹前找果子，竟找不著。把它砍下［down］吧；何必白佔地土呢？』

8 管園的回答［answering］他［him］說：『主啊，今年且留著，等我周圍掘開土，加上糞；

9 它［it］若結果子，便罷；若［if］不然，以後你［after that thou］再把它砍下［down］。』」

10 安息日，耶穌在眾會堂的一個［one of the synagogues］教訓人。

11 恰巧［behold］有一個女人被疾病的靈附了［had a spirit of infirmity］十八年，腰彎得一點直不起來。

12 耶穌看見她［her］，便叫過她來，對她說：「女人，妳脫離這病了。」

13 於是他［And he］用兩隻手按著她；她立刻直起腰來，就歸榮耀與神。

14 管會堂的因為耶穌在安息日治病，就氣忿忿的回答［answered］，對百姓［people］說：「有六日應當作工；那六日之內可以來求醫，在安息日卻不可。」

15 主回答他［answered him］說：「你這偽善的人［Thou hypocrite］，難道你們各人在安息日不解開槽上的牛、驢，牽去飲嗎？

16 況且這女人本是亞伯拉罕的後裔，被撒但捆綁了這十八年，不當在安息日解開她的綁嗎？」

17 那時［when］，耶穌說了［had］這些［these］話，他的敵人都慚愧了；百姓［people］因他所行一切榮耀的事，就都歡喜了。

18 耶穌就［Then］說：「神的國好像甚麼？我拿甚麼來比較呢？

19 好像一粒芥菜種，有人拿去，撒［cast］在自己［his］園子裏；長成大樹［great tree］；天上的飛鳥宿在它的枝子［branches］間［in］。」

20 耶穌［he］又說：「我拿甚麼來比神的國呢？

21 好比麵酵，有婦人拿來藏在三斗麵裏，直等全團都發起來。」

22 耶穌往耶路撒冷去，在所經過的各城各鄉教訓人。

23 有一個人問他說：「主啊，得救的人少嗎？」耶穌對眾人說［he said unto them］：

24 耶穌對眾人說：「你們要努力進窄門；我告訴你們，將來有許多人想要進去，卻是不能。

25 及至家主起來關了門，你們才［begin］站在外面叩門，說：『主啊，主啊［Lord］，給我們開門；』他就回答你們［you］說：『我不曉得你們是哪裏來的［I know you not whence ye are］。』

26 那時，你們要說：『我們在你面前吃過喝過，你也在我們的街上教訓過人。』

27 他卻［But］要說：『我告訴你們：我不曉得你們是哪裏來的；你們這一切作惡的人，離開我去吧。』

28 你們要看見亞伯拉罕、以撒、雅各，和眾先知都在神的國裏，你們卻被趕出去［thrust out］，在那裏必要哀哭切齒了。

29 從東、從西、從南、從北將有人來，在神的國裏坐席。

30 看哪［behold］，有在後的，將要在前；有在前的，將要在後。」

31 當日［The same day］，有幾個法利賽人來對耶穌說：「你［thee］離開這裏去吧。因為希律要［will］殺你。」

32 耶穌對他們［unto them］說：「你們去告訴那個狐狸說：『看哪［Behold］，今天、明天我趕出鬼魔［cast out devils］治病，第三天我的事要［shall be］成全了。』

33 雖然這樣，今天、明天、後天，我必須行走［walk］；因為先知在耶路撒冷之外喪命是不能的。

34 耶路撒冷啊，耶路撒冷［Jerusalem］，妳常殺害先知，又用石頭打死那奉差遣到妳這裏來的人；我多次願意聚集妳的兒女，好像母雞把小雞聚集在牠［her］翅膀底下，只是你們不願意。

35 看哪，你們的家成為荒場留給你們。我實在［verily］告訴你們：『從今以後你們不得再見我，直等［until］你們說：「奉主名來的是應當稱頌的」時侯來到［time come］。』」

Вiд Луки

Розділ 13

1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.

2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?

3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!

4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?

5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“

6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.

7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“

8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —

9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.

10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.

11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.

12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.

13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!

14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.

15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?

16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“

17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!

18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?

19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.

20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?

21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.

22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.

23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм:

24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!

25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“

26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.

27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“

28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.

29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!

30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“

31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.

32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.

33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.

34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!

35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“

路加福音第13章	Вiд Луки Розділ 13
1 當那時侯［present at that season］，有人將彼拉多使加利利人的血混雜［mingled］在他們祭物中的事告訴耶穌。	1 Того ча́су прийшли були дехто, та й розповіли́ Йому про галіле́ян, що їхню кров Пила́т змішав був із їхніми жертвами.
2 耶穌回答［answering］他們［them］說：「你們以為這些加利利人比眾加利利人更有罪，所以受這等［such］害嗎？	2 Ісус же сказав їм у відповідь: „Чи ви ду́маєте, що оці галіле́яни, що так постраждали, грішніші були від усіх галіле́ян?
3 我告訴你們：『不是的。』你們若不悔改，都要如此滅亡。	3 Ні, кажу́ вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!
4 從前西羅亞樓倒塌了，壓死十八個人，你們以為那些人比一切住在耶路撒冷的人更有罪嗎？	4 Або ті вісімнадцять, що ба́шта на них завалилась була́ в Сілоа́мі й побила їх, — чи ду́маєте, що ті винні були більш за всіх, що в Єрусалимі живуть?
5 我告訴你們：『不是的。』你們若不悔改，都要如此滅亡。」	5 Ні, кажу вам; та коли не покаєтеся, то загинете всі так!“
6 他［He］又［also］用這［this］比喻說：「一個人有一棵無花果樹栽在葡萄園裏；他來到樹前找果子，卻找不著。	6 І Він розповів оцю притчу: „Один чоловік у своїм винограднику мав поса́джене фіґове дерево. І прийшов він шукати на ньому плоду, але не знайшов.
7 他［he］就對修理他葡萄園的［dresser of his vineyard］說：『看哪，我這三年來到這無花果樹前找果子，竟找不著。把它砍下［down］吧；何必白佔地土呢？』	7 І сказав винаре́ві: „Оце́ третій рік, відко́ли прихо́джу шукати плоду на цім фіґовім дереві, але не знахо́джу; зрубай його, — нащо й землю марну́є воно?“
8 管園的回答［answering］他［him］說：『主啊，今年且留著，等我周圍掘開土，加上糞；	8 А той йому в відповідь каже: „Позостав його, пане, і на цей рік, аж поки його обкопа́ю довко́ла, і обкладу його гноєм, —
9 它［it］若結果子，便罷；若［if］不然，以後你［after that thou］再把它砍下［down］。』」	9 чи року наступного пло́ду не вродить воно. Коли ж ні, то зрубаєш його“.
10 安息日，耶穌在眾會堂的一個［one of the synagogues］教訓人。	10 І навчав Він в одній з синагог у суботу.
11 恰巧［behold］有一個女人被疾病的靈附了［had a spirit of infirmity］十八年，腰彎得一點直不起來。	11 І ось там була́ одна жінка, що вісімнадцять ро́ків мала духа не́мочі, і була скорчена, і не могла ніяк ви́простатись.
12 耶穌看見她［her］，便叫過她來，對她說：「女人，妳脫離這病了。」	12 А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: „Жінко, — звільнена ти від неду́ги своєї“.
13 於是他［And he］用兩隻手按著她；她立刻直起腰來，就歸榮耀與神。	13 І Він руки на неї поклав, — і вона зараз ви́просталась, — і стала сла́вити Бога!
14 管會堂的因為耶穌在安息日治病，就氣忿忿的回答［answered］，對百姓［people］說：「有六日應當作工；那六日之內可以來求醫，在安息日卻不可。」	14 Озвався ж старши́й синагоги, обу́рений, що Ісус уздоро́вив у суботу, і сказав до наро́ду: „Є шість день, коли працювати належить, — приходьте тоді та вздоро́влюйтеся, а не дня суботнього“.
15 主回答他［answered him］說：「你這偽善的人［Thou hypocrite］，難道你們各人在安息日不解開槽上的牛、驢，牽去飲嗎？	15 А Госпо́дь відповів і промовив до нього: „Лицеміре, — хіба́ ж не відв'язує кожен із вас у суботу свого́ вола чи осла від я́сел, і не веде напоїти?
16 況且這女人本是亞伯拉罕的後裔，被撒但捆綁了這十八年，不當在安息日解開她的綁嗎？」	16 Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“
17 那時［when］，耶穌說了［had］這些［these］話，他的敵人都慚愧了；百姓［people］因他所行一切榮耀的事，就都歡喜了。	17 А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!
18 耶穌就［Then］說：「神的國好像甚麼？我拿甚麼來比較呢？	18 Він же промовив: „До чо́го подібне Царство Боже, і до чо́го його прирівняю?
19 好像一粒芥菜種，有人拿去，撒［cast］在自己［his］園子裏；長成大樹［great tree］；天上的飛鳥宿在它的枝子［branches］間［in］。」	19 Подібне воно до гірчи́чного зе́рна, що взяв чоловік і посіяв його в своїм са́ді. І воно виросло, і деревом стало, і „ку́блилось птаство небесне на ві́ттях його“.
20 耶穌［he］又說：「我拿甚麼來比神的國呢？	20 І зно́ву сказав Він: „Із чим порівняю Я Боже Царство?
21 好比麵酵，有婦人拿來藏在三斗麵裏，直等全團都發起來。」	21 Подібне до ро́зчини, що її бере жінка, і кладе на три мірки муки, аж поки все вки́сне“.
22 耶穌往耶路撒冷去，在所經過的各城各鄉教訓人。	22 І прохо́див містами та се́лами Він і навчав, до Єрусалиму просту́ючи.
23 有一個人問他說：「主啊，得救的人少嗎？」耶穌對眾人說［he said unto them］：	23 І озвався до Нього один: „Господи, — хіба буде мало спасе́них?“ А Він відказав їм:
24 耶穌對眾人說：「你們要努力進窄門；我告訴你們，將來有許多人想要進去，卻是不能。	24 „Силку́йтеся ввійти тісни́ми ворі́тьми, бо кажу́ вам, — багато-хто будуть намага́тися ввійти, — та не зможуть!
25 及至家主起來關了門，你們才［begin］站在外面叩門，說：『主啊，主啊［Lord］，給我們開門；』他就回答你們［you］說：『我不曉得你們是哪裏來的［I know you not whence ye are］。』	25 Як устане Госпо́дар та двері замкне́, ви зачне́те висто́ювати ізнадво́ру, та стукати в двері й казати: „Господи, — відчини нам!“ А Він вам у відповідь скаже: „Не знаю Я вас, звідки ви!“
26 那時，你們要說：『我們在你面前吃過喝過，你也在我們的街上教訓過人。』	26 Тоді станете ви говорити: „Ми їли й пили перед Тобою і на вулицях наших навчав Ти“.
27 他卻［But］要說：『我告訴你們：我不曉得你們是哪裏來的；你們這一切作惡的人，離開我去吧。』	27 А Він вам відкаже: „Говорю́ вам, — не знаю Я, звідки ви. „Відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду!“
28 你們要看見亞伯拉罕、以撒、雅各，和眾先知都在神的國裏，你們卻被趕出去［thrust out］，在那裏必要哀哭切齒了。	28 Буде плач там і скре́гіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж — вигнаних геть.
29 從東、從西、從南、從北將有人來，在神的國裏坐席。	29 І при́йдуть інші від сходу й захо́ду, і пі́вночі й пі́вдня, і при столі́ в Царстві Божім засядуть!
30 看哪［behold］，有在後的，將要在前；有在前的，將要在後。」	30 І ось, є останні, що стануть за перших, і є перші, що стануть останніми!“
31 當日［The same day］，有幾個法利賽人來對耶穌說：「你［thee］離開這裏去吧。因為希律要［will］殺你。」	31 Тієї години підійшли дехто з фарисеїв, і сказали Йому: „Вийди собі, і піди звідси, — хоче бо І́род убити Тебе“.
32 耶穌對他們［unto them］說：「你們去告訴那個狐狸說：『看哪［Behold］，今天、明天我趕出鬼魔［cast out devils］治病，第三天我的事要［shall be］成全了。』	32 А Він відказав їм: „Ідіть і скажіть тому ли́сові: Ось де́монів Я виганяю, і чиню вздоро́влення, — сьогодні та взавтра, а третього дня закінчу́.
33 雖然這樣，今天、明天、後天，我必須行走［walk］；因為先知在耶路撒冷之外喪命是不能的。	33 Однак, Мені треба ходити сьогодні та взавтра, і ча́су найближчого, бо згинути не може пророк поза Єрусалимом.
34 耶路撒冷啊，耶路撒冷［Jerusalem］，妳常殺害先知，又用石頭打死那奉差遣到妳這裏來的人；我多次願意聚集妳的兒女，好像母雞把小雞聚集在牠［her］翅膀底下，只是你們不願意。	34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та камену́єш посла́них до тебе! Скільки раз Я хотів позбирати дітей твоїх, як та квочка збирає під крила курча́ток своїх, — та ви не захотіли!
35 看哪，你們的家成為荒場留給你們。我實在［verily］告訴你們：『從今以後你們不得再見我，直等［until］你們說：「奉主名來的是應當稱頌的」時侯來到［time come］。』」	35 Ось „ваш дім зостається порожній для вас!“ Говорю́ бо Я вам: Ви мене не побачите, аж поки не наста́не, що скажете: „Благослове́нний, Хто йде в Господнє Ім'я́!“

舊約

新約

路加福音

第13章

Вiд Луки

Розділ 13

路加福音

第13章

Вiд Луки

Розділ 13