CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Apost. 12
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 12

1 Um dieselbige Zeit2596 legte1911 der1565 König935 Herodes die Hände5495 an etliche5100 von575 der Gemeinde1577, sie1161 zu peinigen2559.

2 Er tötete337 aber1161 Jakobus2385, den Bruder80 des Johannes2491, mit dem Schwert3162.

3 Und2532 da er2076 sah1492, daß3754 es den Juden2453 gefiel, fuhr er fort4369 und2532 fing4815 Petrus4074 auch. Es waren2258 aber1161 eben die Tage2250 der süßen Brote106.

4 Da er846 ihn nun griff4084, legte5087 er846 ihn ins Gefängnis5438 und2532 überantwortete3860 ihn vier5064 Vierteilen Kriegsknechten4757, ihn zu3326 bewahren5442, und gedachte1014, ihn nach1519 Ostern3957 dem Volk2992 vorzustellen321.

5 Und1161 Petrus ward5083 zwar3303 im Gefängnis5438 gehalten; aber3767 die846 Gemeinde5259 betete4335 ohne Aufhören1618 für5228 ihn4314 zu1722 GOtt2316.

6 Und1161 da3753 ihn846 Herodes wollte3195 vorstellen4254, in derselbigen Nacht3571 schlief2837 Petrus4074 zwischen3342 zwei1417 Kriegsknechten4757, gebunden1210 mit zwo Ketten254, und die Hüter5441 vor4254 der1565 Tür2374 hüteten5083 das Gefängnis5438.

7 Und2532 siehe2400, der Engel32 des846 HErrn2962 kam daher2186, und2532 ein Licht5457 schien2989 in1722 dem Gemach3612; und1161 schlug3960 Petrus4074 an die Seite4125 und2532 weckte ihn auf1453 und sprach3004: Stehe450 behende auf1453! Und die Ketten254 fielen1601 ihm von1537 seinen846 Händen5495.

8 Und5037 der Engel32 sprach2036 zu4314 ihm: Gürte dich4024 und2532 tu5265 deine4675 Schuhe4547 an! Und1161 er846 tat4160 also3779. Und2532 er846 sprach3004 zu ihm: Wirf4016 deinen4675 Mantel2440 um dich und2532 folge mir3427 nach190!

9 Und2532 er846 ging hinaus1831 und2532 folgte190 ihm und1161 wußte nicht3756, daß3754 ihm wahrhaftig227 solches1096 geschähe durch1223 den3588 Engel32, sondern es deuchte1380 ihn, er sähe1492 ein Gesicht991.

10 Sie5342 gingen1330 aber1161 durch die erste4413 und2532 andere1208 Hut5438 und2532 kamen1831 zu1519 der3748 eisernen4603 Tür4439, welche zur Stadt4172 führet; die tat sich455 ihnen846 von575 selber844 auf1909. Und2532 traten hinaus und gingen2064 hin4281 eine3391 Gasse4505 lang; und also bald2112 schied868 der Engel32 von ihm846.

11 Und2532 da Petrus4074 zu1722 sich1438 selber kam1096, sprach2036 er: Nun3568 weiß1492 ich wahrhaftig230, daß3754 der HErr2962 seinen Engel32 gesandt hat1821 und2532 mich3165 errettet aus1807 der Hand5495 des Herodes und2532 von1537 allem3956 Warten4329 des jüdischen2453 Volks2992.

12 Und5037 als er sich besann4894, kam2064 er vor das1909 Haus3614 Marias3137, der Mutter3384 des Johannes2491, der mit dem Zunamen1941 Markus3138 hieß, da3757 viele2425 beieinander4867 waren2258 und beteten4336.

13 Als aber1161 Petrus4074 an2925 die Tür2374 klopfete des Tores4440, trat hervor eine Magd3814, zu4334 horchen5219, mit Namen3686 Rhode4498.

14 Und2532 als sie2476 des Petrus4074 Stimme5456 erkannte1921, tat sie das Tor4440 nicht3756 auf455 vor4253 Freuden5479, lief1532 aber1161 hinein und verkündigte518 es ihnen, Petrus4074 stünde vor dem575 Tor4440.

15 Sie1161 aber1161 sprachen2036 zu4314 ihr846: Du bist unsinnig3105. Sie846 aber1161 bestand darauf1340, es wäre2076 also3779. Sie sprachen3004: Es ist2192 sein Engel32.

16 Petrus4074 aber1161 klopfete weiter1961 an2925. Da sie aber1161 auftaten, sahen1492 sie ihn und entsetzten1839 sich455.

17 Er846 aber1161 winkete ihnen846 mit der Hand5495, zu1519 schweigen4601, und1161 erzählte1334 ihnen846, wie4459 ihn der HErr2962 hätte aus1806 dem Gefängnis5438 geführet, und2532 sprach2036: Verkündiget518 dies5023 Jakobus2385 und2532 den Brüdern80. Und ging4198 hinaus1831 und zog an1537 einen andern2087 Ort5117.

18 Da es aber1161 Tag2250 ward1096, ward1096 nicht3756 eine kleine3641 Bekümmernis5017 unter den Kriegsknechten4757, wie es doch686 mit1722 Petrus4074 gegangen wäre2258.

19 Herodes aber1161, da er846 ihn520 forderte1934 und2532 nicht3361 fand2147, ließ350 er die Hüter5441 rechtfertigen und2532 hieß sie2753 wegführen und zog2718 von575 Judäa2449 hinab gen1519 Cäsarea2542 und hielt allda sein Wesen1304.

20 Denn er2258 gedachte, wider3661 die von575 Tyrus5183 und2532 Sidon4606 zu4314 kriegen. Sie3982 aber1161 kamen3918 einmütiglich zu ihm und1161 überredeten3982 des846 Königs935 Kämmerer, Blastus986, und2532 baten154 um1223 Frieden1515, darum daß ihre Lande sich nähren mußten5142 von des846 Königs937 Land5561.

21 Aber1161 auf1909 einen bestimmten5002 Tag2250 tat Herodes das königliche937 Kleid2066 an1746, setzte sich2523 auf den846 Richterstuhl und2532 tat eine Rede1215 zu4314 ihnen846.

22 Das Volk1218 aber1161 rief zu2019: Das ist Gottes2316 Stimme5456 und2532 nicht3756 eines Menschen444!

23 Alsbald3916 schlug3960 ihn der Engel32 des HErrn2962, darum daß er846 die3739 Ehre1391 nicht3756 GOtt2316 gab1325, und1161 ward1096 gefressen von den Würmern4662 und2532 gab den Geist auf1634.

24 Das Wort3056 Gottes2316 aber1161 wuchs837 und2532 mehrete sich4129.

25 Barnabas921 aber1161 und2532 Saulus4569 kamen wieder5290 gen Jerusalem2419 und2532 überantworteten die Handreichung1248 und nahmen mit sich4838 Johannes2491 mit dem1537 Zunamen1941 Markus3138.

Дiї

Розділ 12

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.

Die Apostelgeschichte des Lukas

Kapitel 12

Дiї

Розділ 12

1 Um dieselbige Zeit2596 legte1911 der1565 König935 Herodes die Hände5495 an etliche5100 von575 der Gemeinde1577, sie1161 zu peinigen2559.

1 А Цар І́род тоді підні́с руки, щоб декого з Церкви гноби́ти.

2 Er tötete337 aber1161 Jakobus2385, den Bruder80 des Johannes2491, mit dem Schwert3162.

2 І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

3 Und2532 da er2076 sah1492, daß3754 es den Juden2453 gefiel, fuhr er fort4369 und2532 fing4815 Petrus4074 auch. Es waren2258 aber1161 eben die Tage2250 der süßen Brote106.

3 А бачивши, що подо́балося це юдеям, він задумав схопи́ти й Петра. Були ж дні Опрі́сноків.

4 Da er846 ihn nun griff4084, legte5087 er846 ihn ins Gefängnis5438 und2532 überantwortete3860 ihn vier5064 Vierteilen Kriegsknechten4757, ihn zu3326 bewahren5442, und gedachte1014, ihn nach1519 Ostern3957 dem Volk2992 vorzustellen321.

4 І, схопи́вши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам воякі́в, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Па́сці.

5 Und1161 Petrus ward5083 zwar3303 im Gefängnis5438 gehalten; aber3767 die846 Gemeinde5259 betete4335 ohne Aufhören1618 für5228 ihn4314 zu1722 GOtt2316.

5 Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ре́вно молилася Богові за нього.

6 Und1161 da3753 ihn846 Herodes wollte3195 vorstellen4254, in derselbigen Nacht3571 schlief2837 Petrus4074 zwischen3342 zwei1417 Kriegsknechten4757, gebunden1210 mit zwo Ketten254, und die Hüter5441 vor4254 der1565 Tür2374 hüteten5083 das Gefängnis5438.

6 А як Ірод хотів його ви́вести, Петро спав тієї ночі між двома́ вояка́ми, закутий у два ланцюги́, і сторо́жа пильнувала в'язницю при две́рях.

7 Und2532 siehe2400, der Engel32 des846 HErrn2962 kam daher2186, und2532 ein Licht5457 schien2989 in1722 dem Gemach3612; und1161 schlug3960 Petrus4074 an die Seite4125 und2532 weckte ihn auf1453 und sprach3004: Stehe450 behende auf1453! Und die Ketten254 fielen1601 ihm von1537 seinen846 Händen5495.

7 І ось ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: „Мерщі́й встава́й!“ І ланцюги́ йому з рук поспада́ли.

8 Und5037 der Engel32 sprach2036 zu4314 ihm: Gürte dich4024 und2532 tu5265 deine4675 Schuhe4547 an! Und1161 er846 tat4160 also3779. Und2532 er846 sprach3004 zu ihm: Wirf4016 deinen4675 Mantel2440 um dich und2532 folge mir3427 nach190!

8 А ангол до нього промовив: „Підпережи́ся, і взуй санда́лі свої“. І він так учинив. І каже йому: „Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди“.

9 Und2532 er846 ging hinaus1831 und2532 folgte190 ihm und1161 wußte nicht3756, daß3754 ihm wahrhaftig227 solches1096 geschähe durch1223 den3588 Engel32, sondern es deuchte1380 ihn, er sähe1492 ein Gesicht991.

9 І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від ангола, бо ду́мав, що видіння він бачить.

10 Sie5342 gingen1330 aber1161 durch die erste4413 und2532 andere1208 Hut5438 und2532 kamen1831 zu1519 der3748 eisernen4603 Tür4439, welche zur Stadt4172 führet; die tat sich455 ihnen846 von575 selber844 auf1909. Und2532 traten hinaus und gingen2064 hin4281 eine3391 Gasse4505 lang; und also bald2112 schied868 der Engel32 von ihm846.

10 Як сторо́жу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, — і вона відчинилась сама ім. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, — і відступив ангол зараз від нього.

11 Und2532 da Petrus4074 zu1722 sich1438 selber kam1096, sprach2036 er: Nun3568 weiß1492 ich wahrhaftig230, daß3754 der HErr2962 seinen Engel32 gesandt hat1821 und2532 mich3165 errettet aus1807 der Hand5495 des Herodes und2532 von1537 allem3956 Warten4329 des jüdischen2453 Volks2992.

11 Сказав же Петро, оприто́мнівши: „Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чека́ння народу юдейського“.

12 Und5037 als er sich besann4894, kam2064 er vor das1909 Haus3614 Marias3137, der Mutter3384 des Johannes2491, der mit dem Zunamen1941 Markus3138 hieß, da3757 viele2425 beieinander4867 waren2258 und beteten4336.

12 А зміркувавши, він прийшов до сади́би Марії, матері Івана, званого Ма́рком, де багато зібралося й молилося.

13 Als aber1161 Petrus4074 an2925 die Tür2374 klopfete des Tores4440, trat hervor eine Magd3814, zu4334 horchen5219, mit Namen3686 Rhode4498.

13 І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служни́ця, що звалася Ро́да,

14 Und2532 als sie2476 des Petrus4074 Stimme5456 erkannte1921, tat sie das Tor4440 nicht3756 auf455 vor4253 Freuden5479, lief1532 aber1161 hinein und verkündigte518 es ihnen, Petrus4074 stünde vor dem575 Tor4440.

14 та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воро́тях стоїть!

15 Sie1161 aber1161 sprachen2036 zu4314 ihr846: Du bist unsinnig3105. Sie846 aber1161 bestand darauf1340, es wäre2076 also3779. Sie sprachen3004: Es ist2192 sein Engel32.

15 А вони їй сказали: „Чи ти навісна́?“ Та вона запевняла своє́, що є так. Вони ж говорили: „То ангол його!“

16 Petrus4074 aber1161 klopfete weiter1961 an2925. Da sie aber1161 auftaten, sahen1492 sie ihn und entsetzten1839 sich455.

16 А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

17 Er846 aber1161 winkete ihnen846 mit der Hand5495, zu1519 schweigen4601, und1161 erzählte1334 ihnen846, wie4459 ihn der HErr2962 hätte aus1806 dem Gefängnis5438 geführet, und2532 sprach2036: Verkündiget518 dies5023 Jakobus2385 und2532 den Brüdern80. Und ging4198 hinaus1831 und zog an1537 einen andern2087 Ort5117.

17 Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: „Сповістіть про це Якова й браттю“. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

18 Da es aber1161 Tag2250 ward1096, ward1096 nicht3756 eine kleine3641 Bekümmernis5017 unter den Kriegsknechten4757, wie es doch686 mit1722 Petrus4074 gegangen wäre2258.

18 Коли ж настав день, поміж вояка́ми зчинилась велика тривога, що́ то сталось з Петром.

19 Herodes aber1161, da er846 ihn520 forderte1934 und2532 nicht3361 fand2147, ließ350 er die Hüter5441 rechtfertigen und2532 hieß sie2753 wegführen und zog2718 von575 Judäa2449 hinab gen1519 Cäsarea2542 und hielt allda sein Wesen1304.

19 А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стра́тити. А сам із Юдеї відбув в Кесарі́ю, і там перебува́в.

20 Denn er2258 gedachte, wider3661 die von575 Tyrus5183 und2532 Sidon4606 zu4314 kriegen. Sie3982 aber1161 kamen3918 einmütiglich zu ihm und1161 überredeten3982 des846 Königs935 Kämmerer, Blastus986, und2532 baten154 um1223 Frieden1515, darum daß ihre Lande sich nähren mußten5142 von des846 Königs937 Land5561.

20 А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.

21 Aber1161 auf1909 einen bestimmten5002 Tag2250 tat Herodes das königliche937 Kleid2066 an1746, setzte sich2523 auf den846 Richterstuhl und2532 tat eine Rede1215 zu4314 ihnen846.

21 Дня ж призначеного І́род убрався в одежу царську́, і на підвищенні сів та й до ни́х говорив.

22 Das Volk1218 aber1161 rief zu2019: Das ist Gottes2316 Stimme5456 und2532 nicht3756 eines Menschen444!

22 А на́товп кричав: „Голос Божий, а не лю́дський!“

23 Alsbald3916 schlug3960 ihn der Engel32 des HErrn2962, darum daß er846 die3739 Ehre1391 nicht3756 GOtt2316 gab1325, und1161 ward1096 gefressen von den Würmern4662 und2532 gab den Geist auf1634.

23 І ангол Господній ура́зив знена́цька його, бо він не віддав слави Богові. І черва́ його з'їла, і він умер.

24 Das Wort3056 Gottes2316 aber1161 wuchs837 und2532 mehrete sich4129.

24 Слово ж Боже росло та помно́жувалось.

25 Barnabas921 aber1161 und2532 Saulus4569 kamen wieder5290 gen Jerusalem2419 und2532 überantworteten die Handreichung1248 und nahmen mit sich4838 Johannes2491 mit dem1537 Zunamen1941 Markus3138.

25 А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що про́званий Ма́рком.