Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 21

1 Und3068 der HErr3068 suchte heim6485 Sara8283 wie er geredet hatte559, und8283 tat mit ihr, wie er geredet hatte6213.

2 Und Sara8283 ward schwanger2029 und gebar3205 Abraham85 einen Sohn1121 in seinem Alter2208 um die Zeit4150, die ihm GOtt430 geredet hatte1696.

3 Und Abraham85 hieß7121 seinen Sohn1121, der ihm geboren war3205, Isaak3327, den8034 ihm Sara8283 gebar3205,

4 und85 beschnitt4135 ihn am achten8083 Tage3117, wie ihm3327 GOtt430 geboten hatte6680.

5 Hundert3967 Jahre8141 war3205 Abraham85 alt1121, da ihm sein Sohn1121 Isaak3327 geboren ward.

6 Und Sara8283 sprach559: GOtt430 hat8085 mir ein lachen6712 zugerichtet6213; denn wer es hören wird, der wird mein lachen6711.

7 Und sprach559: Wer dürfte von Abraham85 sagen4448, daß Sara8283 Kinder1121 säuget und hätte ihm einen Sohn1121 geboren3205 in seinem Alter2208?

8 Und das Kind3206 wuchs1431 und ward entwöhnet. Und Abraham85 machte6213 ein groß1419 Mahl4960 am Tage3117, da Isaak3327 entwöhnet ward.

9 Und Sara8283 sah7200 den Sohn1121 Hagars1904, der Ägyptischen4713, den sie Abraham85 geboren hatte3205, daß er ein Spötter war6711,

10 und sprach559 zu Abraham85: Treibe1644 diese Magd519 aus mit ihrem Sohn1121; denn dieser Magd519 Sohn1121 soll nicht erben3423 mit meinem Sohn1121 Isaak3327.

11 Das Wort1697 gefiel5869 Abraham85 sehr3966 übel3415 um seines Sohnes1121 willen182.

12 Aber GOtt430 sprach559 zu ihm: Laß dir‘s nicht übel3415 gefallen5869 des Knaben5288 und85 der Magd519 halben. Alles, was Sara8283 dir gesagt559 hat8085, dem gehorche. Denn in Isaak3327 soll dir der Same2233 genannt7121 werden.

13 Auch will ich der Magd519 Sohn1121 zum Volk1471 machen7760, darum daß er deines Samens2233 ist.

14 Da stund Abraham85 des Morgens1242 frühe auf7925 und7760 nahm3947 Brot3899 und eine Flasche mit Wasser4325 und legte5414 es Hagar1904 auf ihre Schulter7926, und den Knaben3206 mit, und ließ7971 sie aus. Da zog3212 sie hin und ging8582 in der Wüste4057 irre bei Bersaba.

15 Da nun das Wasser4325 in der Flasche aus4480 war3615, warf7993 sie den Knaben3206 unter einen259 Baum

16 und ging hin3212 und setzte sich3427 gegenüber5048 von ferne, eines Bogenschusses weit7198; denn sie3427 sprach559: Ich kann nicht7368 zusehen des Knaben3206 Sterben4194. Und sie1058 setzte sich7200 gegenüber und hub ihre Stimme6963 auf5375 und weinete.

17 Da erhörete GOtt430 die Stimme6963 des Knaben5288. Und der Engel4397 Gottes rief7121 vom Himmel8064 der Hagar1904 und sprach559 zu8085 ihr: Was ist dir, Hagar1904? Fürchte3372 dich nicht; denn GOtt hat8085 erhöret die Stimme6963 des Knaben5288, da er liegt.

18 Stehe auf6965, nimm5375 den Knaben5288 und führe2388 ihn an deiner Hand3027; denn ich will ihn zum großen1419 Volk1471 machen7760.

19 Und4390 GOtt430 tat6491 ihr die4325 Augen5869 auf, daß sie einen Wasserbrunnen875 sah7200. Da ging sie hin3212 und füllete die Flasche mit Wasser4325 und tränkte8248 den Knaben5288.

20 Und GOtt430 war3427 mit dem Knaben5288; der wuchs1431 und wohnete in der Wüste4057 und ward ein guter Schütze7235;

21 und wohnete in der Wüste4057 Pharan6290. Und seine Mutter517 nahm3947 ihm ein3427 Weib802 aus Ägyptenland776.

22 Zu6213 derselbigen Zeit6256 redete559 Abimelech40 und Phichol6369, sein Feldhauptmann8269, mit Abraham85 und sprach559: GOtt430 ist mit dir in allem, das du tust.

23 So schwöre7650 mir nun2008 bei GOtt430, daß du mir, noch meinen Kindern5209, noch meinen Neffen keine Untreue erzeigen wollest8266, sondern die Barmherzigkeit2617, die ich an dir getan6213 habe6213, an mir auch tust und an dem Lande776, da du ein Fremdling1481 innen bist.

24 Da sprach559 Abraham85: Ich will schwören7650.

25 Und40 Abraham85 strafte3198 Abimelech40 um des Wasserbrunnens875 willen182, den Abimelechs Knechte5650 hatten mit Gewalt genommen1497.

26 Da antwortete559 Abimelech40: Ich hab‘s nicht3808 gewußt3045, wer das1697 getan6213 hat8085; auch hast du mir‘s nicht3808 angesagt5046; dazu habe ich‘s nicht1115 gehöret denn heute3117.

27 Da nahm3947 Abraham85 Schafe6629 und Rinder1241 und gab5414 sie Abimelech40; und machten3772 beide8147 einen Bund1285 miteinander.

28 Und5324 Abraham85 stellete dar sieben7651 Lämmer3535 besonders.

29 Da sprach559 Abimelech40 zu Abraham85: Was2008 sollen die sieben7651 Lämmer3535, die du besonders dargestellt hast5324?

30 Er antwortete: Sieben7651 Lämmer3535 sollst du von meiner Hand3027 nehmen3947, daß5668 sie559 mir zum Zeugnis5713 seien, daß ich diesen Brunnen875 gegraben habe2658.

31 Daher heißt7121 die Stätte4725 Bersaba, daß sie beide8147 miteinander da geschworen haben7650.

32 Und also machten3772 sie den Bund1285 zu Bersaba. Da machten sich auf6965 Abimelech40 und Phichol6369, sein Feldhauptmann8269, und zogen wieder7725 in der Philister6430 Land776.

33 Abraham aber pflanzete Bäume815 zu Bersaba und predigte7121 daselbst von dem Namen8034 des HErrn3068, des ewigen5769 Gottes410.

34 Und85 war ein Fremdling1481 in der Philister6430 Lande776 eine lange7227 Zeit3117.

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 21

Буття

Розділ 21

1 Und3068 der HErr3068 suchte heim6485 Sara8283 wie er geredet hatte559, und8283 tat mit ihr, wie er geredet hatte6213.

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 Und Sara8283 ward schwanger2029 und gebar3205 Abraham85 einen Sohn1121 in seinem Alter2208 um die Zeit4150, die ihm GOtt430 geredet hatte1696.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 Und Abraham85 hieß7121 seinen Sohn1121, der ihm geboren war3205, Isaak3327, den8034 ihm Sara8283 gebar3205,

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 und85 beschnitt4135 ihn am achten8083 Tage3117, wie ihm3327 GOtt430 geboten hatte6680.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 Hundert3967 Jahre8141 war3205 Abraham85 alt1121, da ihm sein Sohn1121 Isaak3327 geboren ward.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 Und Sara8283 sprach559: GOtt430 hat8085 mir ein lachen6712 zugerichtet6213; denn wer es hören wird, der wird mein lachen6711.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 Und sprach559: Wer dürfte von Abraham85 sagen4448, daß Sara8283 Kinder1121 säuget und hätte ihm einen Sohn1121 geboren3205 in seinem Alter2208?

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 Und das Kind3206 wuchs1431 und ward entwöhnet. Und Abraham85 machte6213 ein groß1419 Mahl4960 am Tage3117, da Isaak3327 entwöhnet ward.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 Und Sara8283 sah7200 den Sohn1121 Hagars1904, der Ägyptischen4713, den sie Abraham85 geboren hatte3205, daß er ein Spötter war6711,

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 und sprach559 zu Abraham85: Treibe1644 diese Magd519 aus mit ihrem Sohn1121; denn dieser Magd519 Sohn1121 soll nicht erben3423 mit meinem Sohn1121 Isaak3327.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Das Wort1697 gefiel5869 Abraham85 sehr3966 übel3415 um seines Sohnes1121 willen182.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 Aber GOtt430 sprach559 zu ihm: Laß dir‘s nicht übel3415 gefallen5869 des Knaben5288 und85 der Magd519 halben. Alles, was Sara8283 dir gesagt559 hat8085, dem gehorche. Denn in Isaak3327 soll dir der Same2233 genannt7121 werden.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 Auch will ich der Magd519 Sohn1121 zum Volk1471 machen7760, darum daß er deines Samens2233 ist.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 Da stund Abraham85 des Morgens1242 frühe auf7925 und7760 nahm3947 Brot3899 und eine Flasche mit Wasser4325 und legte5414 es Hagar1904 auf ihre Schulter7926, und den Knaben3206 mit, und ließ7971 sie aus. Da zog3212 sie hin und ging8582 in der Wüste4057 irre bei Bersaba.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 Da nun das Wasser4325 in der Flasche aus4480 war3615, warf7993 sie den Knaben3206 unter einen259 Baum

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 und ging hin3212 und setzte sich3427 gegenüber5048 von ferne, eines Bogenschusses weit7198; denn sie3427 sprach559: Ich kann nicht7368 zusehen des Knaben3206 Sterben4194. Und sie1058 setzte sich7200 gegenüber und hub ihre Stimme6963 auf5375 und weinete.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 Da erhörete GOtt430 die Stimme6963 des Knaben5288. Und der Engel4397 Gottes rief7121 vom Himmel8064 der Hagar1904 und sprach559 zu8085 ihr: Was ist dir, Hagar1904? Fürchte3372 dich nicht; denn GOtt hat8085 erhöret die Stimme6963 des Knaben5288, da er liegt.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Stehe auf6965, nimm5375 den Knaben5288 und führe2388 ihn an deiner Hand3027; denn ich will ihn zum großen1419 Volk1471 machen7760.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 Und4390 GOtt430 tat6491 ihr die4325 Augen5869 auf, daß sie einen Wasserbrunnen875 sah7200. Da ging sie hin3212 und füllete die Flasche mit Wasser4325 und tränkte8248 den Knaben5288.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 Und GOtt430 war3427 mit dem Knaben5288; der wuchs1431 und wohnete in der Wüste4057 und ward ein guter Schütze7235;

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 und wohnete in der Wüste4057 Pharan6290. Und seine Mutter517 nahm3947 ihm ein3427 Weib802 aus Ägyptenland776.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 Zu6213 derselbigen Zeit6256 redete559 Abimelech40 und Phichol6369, sein Feldhauptmann8269, mit Abraham85 und sprach559: GOtt430 ist mit dir in allem, das du tust.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 So schwöre7650 mir nun2008 bei GOtt430, daß du mir, noch meinen Kindern5209, noch meinen Neffen keine Untreue erzeigen wollest8266, sondern die Barmherzigkeit2617, die ich an dir getan6213 habe6213, an mir auch tust und an dem Lande776, da du ein Fremdling1481 innen bist.

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 Da sprach559 Abraham85: Ich will schwören7650.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 Und40 Abraham85 strafte3198 Abimelech40 um des Wasserbrunnens875 willen182, den Abimelechs Knechte5650 hatten mit Gewalt genommen1497.

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 Da antwortete559 Abimelech40: Ich hab‘s nicht3808 gewußt3045, wer das1697 getan6213 hat8085; auch hast du mir‘s nicht3808 angesagt5046; dazu habe ich‘s nicht1115 gehöret denn heute3117.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 Da nahm3947 Abraham85 Schafe6629 und Rinder1241 und gab5414 sie Abimelech40; und machten3772 beide8147 einen Bund1285 miteinander.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 Und5324 Abraham85 stellete dar sieben7651 Lämmer3535 besonders.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 Da sprach559 Abimelech40 zu Abraham85: Was2008 sollen die sieben7651 Lämmer3535, die du besonders dargestellt hast5324?

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 Er antwortete: Sieben7651 Lämmer3535 sollst du von meiner Hand3027 nehmen3947, daß5668 sie559 mir zum Zeugnis5713 seien, daß ich diesen Brunnen875 gegraben habe2658.

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Daher heißt7121 die Stätte4725 Bersaba, daß sie beide8147 miteinander da geschworen haben7650.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 Und also machten3772 sie den Bund1285 zu Bersaba. Da machten sich auf6965 Abimelech40 und Phichol6369, sein Feldhauptmann8269, und zogen wieder7725 in der Philister6430 Land776.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 Abraham aber pflanzete Bäume815 zu Bersaba und predigte7121 daselbst von dem Namen8034 des HErrn3068, des ewigen5769 Gottes410.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 Und85 war ein Fremdling1481 in der Philister6430 Lande776 eine lange7227 Zeit3117.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.