Das erste Buch Mose (Genesis)Kapitel 21 |
1 Und |
2 Und Sara |
3 Und Abraham |
4 und |
5 Hundert |
6 Und Sara |
7 Und sprach |
8 Und das Kind |
9 Und Sara |
10 und sprach |
11 Das Wort |
12 Aber GOtt |
13 Auch will ich der Magd |
14 Da stund Abraham |
15 Da nun das Wasser |
16 und ging hin |
17 Da erhörete GOtt |
18 Stehe auf |
19 Und |
20 Und GOtt |
21 und wohnete in der Wüste |
22 Zu |
23 So schwöre |
24 Da sprach |
25 Und |
26 Da antwortete |
27 Da nahm |
28 Und |
29 Da sprach |
30 Er antwortete: Sieben |
31 Daher heißt |
32 Und also machten |
33 Abraham aber pflanzete Bäume |
34 Und |
БуттяРозділ 21 |
1 |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
9 |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
22 |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |
Das erste Buch Mose (Genesis)Kapitel 21 |
БуттяРозділ 21 |
1 Und |
1 |
2 Und Sara |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
3 Und Abraham |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
4 und |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
5 Hundert |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
6 Und Sara |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
7 Und sprach |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
8 Und das Kind |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
9 Und Sara |
9 |
10 und sprach |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
11 Das Wort |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
12 Aber GOtt |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
13 Auch will ich der Magd |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
14 Da stund Abraham |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
15 Da nun das Wasser |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
16 und ging hin |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
17 Da erhörete GOtt |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
18 Stehe auf |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
19 Und |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
20 Und GOtt |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
21 und wohnete in der Wüste |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
22 Zu |
22 |
23 So schwöre |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
24 Da sprach |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
25 Und |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
26 Da antwortete |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
27 Da nahm |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
28 Und |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
29 Da sprach |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
30 Er antwortete: Sieben |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
31 Daher heißt |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
32 Und also machten |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
33 Abraham aber pflanzete Bäume |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
34 Und |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |