CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Hes. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 22

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 Du Menschenkind120, willst8199 du nicht8199 strafen die mörderische Stadt1818 und1121 ihr3045 anzeigen alle ihre Greuel8441?

3 Sprich: So spricht der HErr136 HErr3069: O Stadt5892, die du559 der Deinen Blut1818 vergeußest, auf8210 daß deine Zeit6256 komme935, und6213 die du559 Götzen1544 bei dir machst, damit du dich8432 verunreinigest!

4 Du verschuldest dich an dem Blut1818, das776 Du vergeußest, und6213 verunreinigest dich an den Götzen1544, die du machst; damit bringest du deine Tage3117 herzu und5414 machst, daß deine Jahre8141 kommen7126 müssen. Darum will935 ich dich zum Spott unter den Heiden1471 und2781 zum Hohn7048 in allen Ländern machen816.

5 Beide, in der Nähe7138 und in der Ferne7350, sollen sie8034 dein spotten7046, daß du ein schändlich Gerücht haben und großen7227 Jammer4103 leiden müssest.

6 Siehe die Fürsten5387 in Israel3478! Ein376 jeglicher ist mächtig bei dir2220, Blut1818 zu vergießen8210.

7 Vater1 und7043 Mutter517 verachten sie8432; den Fremdlingen1616 tun6213 sie Gewalt6233 und Unrecht; die Witwen490 und Waisen3490 schinden3238 sie.

8 Du verachtest959 meine Heiligtümer6944 und entheiligest meine Sabbate7676.

9 Verräter sind in8432 dir, auf8210 daß sie582 Blut1818 vergießen. Sie essen398 auf den Bergen2022 und handeln6213 mutwilliglich in dir;

10 sie blößen die Scham6172 der Väter1 und2931 nötigen5079 die Weiber in ihrer Krankheit6031

11 und6213 treiben untereinander376, Freund7453 mit Freundes Weibe802, Greuel8441; sie schänden2930 ihre eigene Schnur mit allem Mutwillen2154; sie notzüchtigen6031 ihre eigenen Schwestern269, ihres Vaters1 Töchter1323;

12 sie3947 nehmen3947 Geschenke7810, auf8210 daß sie1214 Blut1818 vergießen; sie wuchern5392 und übersetzen einander und treiben ihren Geiz wider ihren Nächsten7453 und tun einander Gewalt6233 und vergessen7911 mein also, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

13 Siehe, ich schlage5221 meine Hände3709 zusammen über den Geiz1215, den du treibest, und6213 über das Blut1818, so in8432 dir vergossen ist.

14 Meinest du aber, dein Herz3820 möge es erleiden oder deine Hände3027 ertragen zu der Zeit3117, wenn ich‘s2388 mit dir machen6213 werde1696? Ich, der HErr3068, hab es geredet und5975 will‘s auch tun6213

15 und will dich zerstreuen6327 unter die Heiden1471 und dich verstoßen2219 in die Länder776 und will deines Unflats ein Ende8552 machen,

16 daß du5869 bei den Heiden1471 mußt verflucht geachtet2490 werden und erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei.

17 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

18 Du Menschenkind120, das Haus1004 Israel3478 ist mir zu Schaum5509 worden; all ihr Erz5178, Zinn913, Eisen1270 und1121 Blei5777 ist im8432 Ofen3564 zu Silberschaum5509 worden.

19 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Weil ihr denn alle8432 Schaum5509 worden seid, siehe, so will ich euch alle gen Jerusalem3389 zusammentun6908.

20 Wie man Silber3701, Erz, Eisen1270, Blei5777 und5178 Zinn913 zusammentut6910 im Ofen3564, daß man ein Feuer784 darunter aufblase5301 und zerschmelze5413 es, also will ich euch auch in8432 meinem Zorn639 und Grimm2534 zusammentun6908, einlegen3240 und schmelzen.

21 Ja, ich will euch sammeln3664 und das Feuer784 meines Zorns5678 unter8432 euch aufblasen5301, daß ihr drinnen zerschmelzen müsset5413.

22 Wie8432 das Silber3701 zerschmilzet im8432 Ofen3564, so sollt ihr3045 auch drinnen zerschmelzen5413 und erfahren, daß ich, der HErr3068, meinen Grimm2534 über euch ausgeschüttet8210 habe.

23 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

24 Du559 Menschenkind1121, sprich zu ihnen: Du bist ein Land776, das nicht zu reinigen ist2891, wie eins, das nicht beregnet1656 wird zur Zeit3117 des Zorns2195.

25 Die Propheten5030, so drinnen sind, haben398 sich gerottet, die Seelen5315 zu8432 fressen2963, wie ein brüllender7580 Löwe738, wenn2964 er raubet; sie3947 reißen Gut2633 und Geld3366 zu8432 sich und machen der Witwen490 viel7235 drinnen.

26 Ihre Priester verkehren mein Gesetz8451 freventlich2554 und3548 entheiligen2490 mein Heiligtum6944; sie halten unter8432 dem Heiligen6944 und Unheiligen2455 keinen Unterschied und lehren nicht5956, was rein2889 oder unrein2931 sei914, und warten meiner Sabbate7676 nicht; und ich3045 werde2490 unter ihnen5869 entheiliget.

27 Ihre Fürsten8269 sind drinnen wie2964 die7130 reißenden2963 Wölfe2061, Blut1818 zu vergießen8210 und Seelen5315 umzubringen, um6 ihres Geizes1215 willen1214.

28 Und ihre1696 Propheten5030 tünchen sie559 mit7080 losem8602 Kalk, predigen2374 lose Teidinge und weissagen ihnen Lügen3577 und sagen559: So spricht der HErr136 HErr3069! so es doch der HErr3068 nicht7723 geredet hat2902.

29 Das776 Volk5971 im Lande übet Gewalt6231 und rauben getrost1498 und schinden3238 die Armen6041 und Elenden34 und tun6231 den Fremdlingen1616 Gewalt6233 und Unrecht1497.

30 Ich suchte1245 unter6440 ihnen, ob jemand sich eine Mauer1447 machte1443 und376 wider den Riß6556 stünde5975 vor mir für das Land776, daß ich‘s nicht verderbete; aber ich fand4672 keinen.

31 Darum schüttete ich meinen Zorn2195 über sie und mit dem1870 Feuer784 meines Grimms5678 machte ich ihrer ein Ende und gab5414 ihnen also3615 ihren Verdienst auf8210 ihren Kopf7218, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

Єзекiїль

Розділ 22

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,

3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися!

4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв!

5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна!

6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.

7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.

8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.

9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.

10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе.

11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́.

12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог.

13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе.

14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе.

16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“

17 І було мені слово Господнє таке:

18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися.

19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму.

20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас!

21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його.

22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“

23 І було мені слово Господнє таке:

24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая!

25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її.

26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них.

27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.

28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив.

29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї.

30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!

31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“.

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 22

Єзекiїль

Розділ 22

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

1 І було мені слово Господнє таке:

2 Du Menschenkind120, willst8199 du nicht8199 strafen die mörderische Stadt1818 und1121 ihr3045 anzeigen alle ihre Greuel8441?

2 „А ти, сину лю́дський, чи будеш судити, чи суди́тимеш ти місто крови? І завідо́м його про всі гидо́ти його,

3 Sprich: So spricht der HErr136 HErr3069: O Stadt5892, die du559 der Deinen Blut1818 vergeußest, auf8210 daß deine Zeit6256 komme935, und6213 die du559 Götzen1544 bei dir machst, damit du dich8432 verunreinigest!

3 та й скажеш: Так говорить Господь Бог: Місто проливає кров у своїй сере́дині, щоб прийшов його час, і робить божкі́в собі, щоб занечи́щуватися!

4 Du verschuldest dich an dem Blut1818, das776 Du vergeußest, und6213 verunreinigest dich an den Götzen1544, die du machst; damit bringest du deine Tage3117 herzu und5414 machst, daß deine Jahre8141 kommen7126 müssen. Darum will935 ich dich zum Spott unter den Heiden1471 und2781 zum Hohn7048 in allen Ländern machen816.

4 Кров'ю, що ти проливала, о дочко Єрусалиму, грішила ти, а божка́ми, яких ти робила, занечи́стилася, і набли́зила свої дні, і прийшла аж до своїх ро́ків. Тому дам тебе наро́дам на га́ньбу, і на посміхо́висько для всіх країв!

5 Beide, in der Nähe7138 und in der Ferne7350, sollen sie8034 dein spotten7046, daß du ein schändlich Gerücht haben und großen7227 Jammer4103 leiden müssest.

5 Близькі та далекі від тебе насміхаються з тебе, нечистойме́нна, багатозаколо́тна!

6 Siehe die Fürsten5387 in Israel3478! Ein376 jeglicher ist mächtig bei dir2220, Blut1818 zu vergießen8210.

6 Ось Ізраїлеві князі, кожен за раме́ном своїм, були́ в тебе, щоб кров проливати.

7 Vater1 und7043 Mutter517 verachten sie8432; den Fremdlingen1616 tun6213 sie Gewalt6233 und Unrecht; die Witwen490 und Waisen3490 schinden3238 sie.

7 Батька та матір у тебе легкова́жать, чужи́нцеві роблять у́тиск серед тебе, сироту та вдову пригнічують у тебе.

8 Du verachtest959 meine Heiligtümer6944 und entheiligest meine Sabbate7676.

8 Моїми свя́тощами ти погорджуєш, а суботи Мої зневажаєш.

9 Verräter sind in8432 dir, auf8210 daß sie582 Blut1818 vergießen. Sie essen398 auf den Bergen2022 und handeln6213 mutwilliglich in dir;

9 У тебе є накле́пники, щоб кров проливати, і на па́гірках їдять у тебе, розпусту чинять серед тебе.

10 sie blößen die Scham6172 der Väter1 und2931 nötigen5079 die Weiber in ihrer Krankheit6031

10 Наготу́ батька в тебе відкривають, жінку, у ча́сі її місячної нечистоти́, безчестять у тебе.

11 und6213 treiben untereinander376, Freund7453 mit Freundes Weibe802, Greuel8441; sie schänden2930 ihre eigene Schnur mit allem Mutwillen2154; sie notzüchtigen6031 ihre eigenen Schwestern269, ihres Vaters1 Töchter1323;

11 І один робить гидо́ту з жінкою свого ближнього, а той занечищує розпустою невістку свою, а той безчестить у тебе сестру свою, дочку́ батька свого́.

12 sie3947 nehmen3947 Geschenke7810, auf8210 daß sie1214 Blut1818 vergießen; sie wuchern5392 und übersetzen einander und treiben ihren Geiz wider ihren Nächsten7453 und tun einander Gewalt6233 und vergessen7911 mein also, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

12 Пі́дкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, ли́хву та відсо́тка береш ти й ошу́куєш у́тиском ближніх своїх. А Мене ти забуваєш, говорить Господь Бог.

13 Siehe, ich schlage5221 meine Hände3709 zusammen über den Geiz1215, den du treibest, und6213 über das Blut1818, so in8432 dir vergossen ist.

13 І ось сплесну́в Я руками Своїми за твою кривду, яку ти робила, та за кровопролиття́ твої, що були в тебе.

14 Meinest du aber, dein Herz3820 möge es erleiden oder deine Hände3027 ertragen zu der Zeit3117, wenn ich‘s2388 mit dir machen6213 werde1696? Ich, der HErr3068, hab es geredet und5975 will‘s auch tun6213

14 Чи всто́їть твоє серце, чи будуть міцні́ твої руки на ті дні, що Я буду з тобою чинити? Я, Господь, говорив це й зробив!

15 und will dich zerstreuen6327 unter die Heiden1471 und dich verstoßen2219 in die Länder776 und will deines Unflats ein Ende8552 machen,

15 І розпоро́шу тебе серед наро́дів, і розси́плю тебе по края́х, і викину твою нечистість із тебе.

16 daß du5869 bei den Heiden1471 mußt verflucht geachtet2490 werden und erfahren3045, daß ich der HErr3068 sei.

16 І станеш ти збезче́щеною через себе на оча́х народів, і пізнаєш, що Я — Госпо́дь!“

17 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

17 І було мені слово Господнє таке:

18 Du Menschenkind120, das Haus1004 Israel3478 ist mir zu Schaum5509 worden; all ihr Erz5178, Zinn913, Eisen1270 und1121 Blei5777 ist im8432 Ofen3564 zu Silberschaum5509 worden.

18 „Сину лю́дський, дім Ізраїлів став мені за жу́желицю; усі вони мідь, і ци́на, і залізо, і о́ливо в сере́дині го́рна, жу́желицею срі́бла сталися.

19 Darum spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Weil ihr denn alle8432 Schaum5509 worden seid, siehe, so will ich euch alle gen Jerusalem3389 zusammentun6908.

19 Тому так говорить Господь Бог: За те, що всі ви стали жу́желицею, тому ось Я позбираю вас до сере́дини Єрусалиму.

20 Wie man Silber3701, Erz, Eisen1270, Blei5777 und5178 Zinn913 zusammentut6910 im Ofen3564, daß man ein Feuer784 darunter aufblase5301 und zerschmelze5413 es, also will ich euch auch in8432 meinem Zorn639 und Grimm2534 zusammentun6908, einlegen3240 und schmelzen.

20 Як збирають срі́бло, і мідь, і залізо, і о́ливо, і цину до сере́дини го́рна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопи́ти, — так зберу́ у Своїм гніві та в люті Своїй, і покладу́, і розтоплю́ вас!

21 Ja, ich will euch sammeln3664 und das Feuer784 meines Zorns5678 unter8432 euch aufblasen5301, daß ihr drinnen zerschmelzen müsset5413.

21 І позбираю вас, і дмухну́ на вас огнем Свого гніву, і ви будете розто́плені в сере́дині його.

22 Wie8432 das Silber3701 zerschmilzet im8432 Ofen3564, so sollt ihr3045 auch drinnen zerschmelzen5413 und erfahren, daß ich, der HErr3068, meinen Grimm2534 über euch ausgeschüttet8210 habe.

22 Як розто́плюється срібло в сере́дині го́рна, так бу́дете розто́плені ви в сере́дині його, і пізна́єте, що Я, Господь, вилив гнів Свій на вас!“

23 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

23 І було мені слово Господнє таке:

24 Du559 Menschenkind1121, sprich zu ihnen: Du bist ein Land776, das nicht zu reinigen ist2891, wie eins, das nicht beregnet1656 wird zur Zeit3117 des Zorns2195.

24 „Сину лю́дський, скажи до неї: Ти земля неочи́щена, у дні гніву доще́м не поли́тая!

25 Die Propheten5030, so drinnen sind, haben398 sich gerottet, die Seelen5315 zu8432 fressen2963, wie ein brüllender7580 Löwe738, wenn2964 er raubet; sie3947 reißen Gut2633 und Geld3366 zu8432 sich und machen der Witwen490 viel7235 drinnen.

25 Змо́ва її пророків серед нього, як реву́чий лев, що здо́бич шматує: жеру́ть душу, маєток та багатство забирають, прибі́льшують уді́в її в сере́дині її.

26 Ihre Priester verkehren mein Gesetz8451 freventlich2554 und3548 entheiligen2490 mein Heiligtum6944; sie halten unter8432 dem Heiligen6944 und Unheiligen2455 keinen Unterschied und lehren nicht5956, was rein2889 oder unrein2931 sei914, und warten meiner Sabbate7676 nicht; und ich3045 werde2490 unter ihnen5869 entheiliget.

26 Священики її ламають Зако́на Мого, і зневажаю́ть Мої святощі, не розрізняють між святим та несвятим, і не оголошують різни́ці між нечистим та чистим, і від субіт Моїх закривають свої очі. І був Я знева́жений серед них.

27 Ihre Fürsten8269 sind drinnen wie2964 die7130 reißenden2963 Wölfe2061, Blut1818 zu vergießen8210 und Seelen5315 umzubringen, um6 ihres Geizes1215 willen1214.

27 Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.

28 Und ihre1696 Propheten5030 tünchen sie559 mit7080 losem8602 Kalk, predigen2374 lose Teidinge und weissagen ihnen Lügen3577 und sagen559: So spricht der HErr136 HErr3069! so es doch der HErr3068 nicht7723 geredet hat2902.

28 А пророки її все замазують болотом, бачать марно́ту, і чару́ють собі неправдою, вони кажуть: „Так говорить Господь Бог“, а Господь не говорив.

29 Das776 Volk5971 im Lande übet Gewalt6231 und rauben getrost1498 und schinden3238 die Armen6041 und Elenden34 und tun6231 den Fremdlingen1616 Gewalt6233 und Unrecht1497.

29 Наро́ди Кра́ю тиснуть у́тиском та грабують грабунком, а вбогого та бідака́ гно́блять, а чужи́нця тиснуть у безправ'ї.

30 Ich suchte1245 unter6440 ihnen, ob jemand sich eine Mauer1447 machte1443 und376 wider den Riß6556 stünde5975 vor mir für das Land776, daß ich‘s nicht verderbete; aber ich fand4672 keinen.

30 І шукав Я між ними чоловіка, що поставив би загоро́ду, і став би в ви́ломі перед Моїм обличчям за цей Край, щоб Я не знищив його, — та Я не знайшов!

31 Darum schüttete ich meinen Zorn2195 über sie und mit dem1870 Feuer784 meines Grimms5678 machte ich ihrer ein Ende und gab5414 ihnen also3615 ihren Verdienst auf8210 ihren Kopf7218, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем пересе́рдя Свого повигу́блював їх, їхню дорогу Я дав на їхню го́лову, каже Господь Бог“.