Der Prophet Jeremia

Kapitel 30

1 Dies ist das Wort1697, das vom HErrn3068 geschah zu Jeremia3414:

2 So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Schreibe3789 dir alle Worte1697 in ein Buch5612, die ich559 zu dir rede1696.

3 Denn siehe, es kommt die Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, daß ich das Gefängnis7622 meines Volks5971, beide, Israels3478 und Judas, wenden will935, spricht der HErr3068, und will7725 sie559 wiederbringen7725 in das Land776, das ich ihren Vätern1 gegeben5414 habe, daß sie es besitzen3423 sollen.

4 Dies sind aber die Worte1697, welche der HErr3068 redet1696 von Israel3478 und Juda3063.

5 Denn so spricht559 der HErr3068: Wir hören8085 ein Geschrei6963 des Schreckens2731; es ist eitel Furcht6343 da und kein Friede7965.

6 Aber forschet doch und sehet7200, ob ein Mannsbild2145 gebären3205 möge? Wie geht es denn zu, daß ich alle Männer1397 sehe7200 ihre Hände3027 auf6440 ihren Hüften2504 haben7592, wie Weiber in Kindesnöten, und alle Angesichte so bleich3420 sind2015?

7 Es ist ja1945 ein großer1419 Tag3117, und seinesgleichen ist nicht369 gewesen, und ist eine Zeit6256 der Angst6869 in Jakob3290; noch soll ihm daraus geholfen3467 werden.

8 Es soll aber geschehen zu derselbigen Zeit3117, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635, daß ich sein Joch5923 von deinem Halse6677 zerbrechen7665 will und deine Bande4147 zerreißen5423, daß er darin nicht mehr den Fremden2114 dienen5647 muß,

9 sondern dem HErrn3068, ihrem GOtt430, und5647 ihrem Könige4428 David1732, welchen ich ihnen erwecken6965 will.

10 Darum fürchte3372 du dich nicht2865, mein Knecht5650 Jakob3290, spricht5002 der HErr3068, und entsetze dich nicht, Israel3478! Denn siehe, ich will7725 dir helfen3467 aus fernen7350 Landen und deinem Samen2233 aus dem Lande776 ihres Gefängnisses7628, daß Jakob3290 soll wiederkommen, in Frieden leben8252 und Genüge haben7599; und niemand soll ihn schrecken2729.

11 Denn ich bin bei dir, spricht5002 der HErr3068, daß ich dir helfe3467. Denn ich will‘s mit allen Heiden1471 ein Ende3617 machen6213, dahin ich dich zerstreuet habe6327; aber mit dir will ich‘s nicht5352 ein Ende3617 machen6213; züchtigen3256 aber will ich dich mit Maße, daß du dich nicht unschuldig5352 haltest.

12 Denn also spricht559 der HErr3068: Dein Schade7667 ist verzweifelt böse605, und deine Wunden4347 sind unheilbar2470.

13 Deine Sache1779 handelt niemand, daß er sie verbände4205; es kann dich niemand heilen8585.

14 Alle deine Liebhaber vergessen dein7911, fragen1875 nichts danach. Ich habe157 dich geschlagen5221, wie ich einen Feind341 schlüge4347, mit unbarmherziger394 Staupe4148 um deiner großen7230 Missetat5771 und um deiner starken6105 Sünden2403 willen.

15 Was schreiest du2199 über deinen Schaden7667 und über deinen verzweifelt bösen Schmerzen4341? Habe ich dir doch solches getan6213 um deiner großen7230 Missetat5771 und um deiner starken6105 Sünden2403 willen.

16 Darum alle, die dich gefressen398 haben7601, sollen gefressen398 werden3212, und962 alle, die dich geängstet6862 haben, sollen alle gefangen7628 werden, und5414 die dich beraubet haben, sollen beraubet werden, und alle, die dich geplündert4933 haben, sollen geplündert957 werden.

17 Aber dich will ich wieder gesund machen5927 und deine Wunden4347 heilen7495, spricht5002 der HErr3068, darum daß man7121 dich nennet die724 Verstoßene5080, und Zion6726 sei, nach der niemand frage1875.

18 So spricht559 der HErr3068: Siehe, ich will1129 das Gefängnis7622 der Hütten168 Jakobs3290 wenden und mich über seine Wohnung4908 erbarmen7355; und die3427 Stadt5892 soll wieder7725 auf ihre Hügel8510 gebauet werden, und der Tempel759 soll stehen nach seiner Weise4941.

19 Und6963 soll von3318 dannen herausgehen Lob8426- und Freudengesang; denn ich will sie mehren7235 und nicht mindern4591; ich will sie herrlich3513 machen und nicht kleinern.

20 Ihre Söhne1121 sollen sein3559 gleichwie vorhin, und ihre Gemeine vor6924 mir6440 gedeihen; denn ich will heimsuchen6485 alle, die sie3905 plagen.

21 Und6148 ihr Fürst117 soll aus3318 ihnen herkommen und3068 ihr Herrscher von7130 ihnen ausgehen und er7126 soll zu mir nahen5066; denn wer ist der, so mit willigem Herzen3820 zu mir nahet? spricht5002 der HErr4910.

22 Und ihr sollt mein Volk5971 sein, und ich will euer GOtt430 sein.

23 Siehe, es wird2342 ein Wetter5591 des HErrn3068 mit Grimm2534 kommen3318, ein schrecklich Ungewitter5591 wird den GOttlosen7563 auf den Kopf7218 fallen.

24 Denn des HErrn3068 grimmiger Zorn2740 wird3820 nicht639 nachlassen7725, bis er tue6213 und ausrichte6965, was er im Sinn hat4209. Zur letzten319 Zeit3117 werdet ihr solches erfahren995.

Єремiя

Розділ 30

1 Слово, що було до Єремії від Господа, гово́рячи:

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги.

3 Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.

4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:

5 Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю.

6 Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло?

7 Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний!

8 І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його!

9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм.

10 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,

11 бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!

12 Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна!

13 Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́!

14 Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої.

15 Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це.

16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам!

17 Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“.

18 Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.

19 І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!

20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!

21 І буде із нього Поту́жний його, і поста́не Воло́дар його́ з-поміж ньо́го, й Я набли́жу Його, — й Він піді́йде до Мене! Бо хто є такий, що нара́зить життя своє на небезпе́ку, щоб до Мене набли́зитись? каже Госпо́дь.

22 І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!

23 Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.

24 Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́!

Der Prophet Jeremia

Kapitel 30

Єремiя

Розділ 30

1 Dies ist das Wort1697, das vom HErrn3068 geschah zu Jeremia3414:

1 Слово, що було до Єремії від Господа, гово́рячи:

2 So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Schreibe3789 dir alle Worte1697 in ein Buch5612, die ich559 zu dir rede1696.

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, кажучи: Напиши собі всі ті слова́, що тобі говорив Я, до книги.

3 Denn siehe, es kommt die Zeit3117, spricht5002 der HErr3068, daß ich das Gefängnis7622 meines Volks5971, beide, Israels3478 und Judas, wenden will935, spricht der HErr3068, und will7725 sie559 wiederbringen7725 in das Land776, das ich ihren Vätern1 gegeben5414 habe, daß sie es besitzen3423 sollen.

3 Бо прихо́дять ось дні, — говорить Господь, — і Я верну́ народ Мій Ізраїлів та Юдин, — каже Господь, — і верну́ їх до Кра́ю, що їхнім батька́м Я був дав, і вони пося́дуть його.

4 Dies sind aber die Worte1697, welche der HErr3068 redet1696 von Israel3478 und Juda3063.

4 А оце ті слова, що Господь говорив про Ізраїля й Юду:

5 Denn so spricht559 der HErr3068: Wir hören8085 ein Geschrei6963 des Schreckens2731; es ist eitel Furcht6343 da und kein Friede7965.

5 Бо так промовляє Госпо́дь: Почули ми голос страху, переля́ку, й немає споко́ю.

6 Aber forschet doch und sehet7200, ob ein Mannsbild2145 gebären3205 möge? Wie geht es denn zu, daß ich alle Männer1397 sehe7200 ihre Hände3027 auf6440 ihren Hüften2504 haben7592, wie Weiber in Kindesnöten, und alle Angesichte so bleich3420 sind2015?

6 Запитайте й побачте, чи родить мужчи́на? Чому́ ж це Я бачу, що в кожного мужа он ру́ки його — на сте́гнах його, немов у породі́ллі, і всяке обличчя поблідло?

7 Es ist ja1945 ein großer1419 Tag3117, und seinesgleichen ist nicht369 gewesen, und ist eine Zeit6256 der Angst6869 in Jakob3290; noch soll ihm daraus geholfen3467 werden.

7 Ой горе, бо це день великий, — немає такого, як він! А це час недолі для Якова, та з нього він бу́де врято́ваний!

8 Es soll aber geschehen zu derselbigen Zeit3117, spricht5002 der HErr3068 Zebaoth6635, daß ich sein Joch5923 von deinem Halse6677 zerbrechen7665 will und deine Bande4147 zerreißen5423, daß er darin nicht mehr den Fremden2114 dienen5647 muß,

8 І буде в той день, — говорить Господь Савао́т, — поламаю ярмо Я із шиї твоєї, а пу́та твої розірву́, — і не будуть чужі понево́лювати більше його!

9 sondern dem HErrn3068, ihrem GOtt430, und5647 ihrem Könige4428 David1732, welchen ich ihnen erwecken6965 will.

9 І будуть служити вони тільки Господеві, Богові своє́му, і цареві своєму Давидові, якого поста́влю Я їм.

10 Darum fürchte3372 du dich nicht2865, mein Knecht5650 Jakob3290, spricht5002 der HErr3068, und entsetze dich nicht, Israel3478! Denn siehe, ich will7725 dir helfen3467 aus fernen7350 Landen und deinem Samen2233 aus dem Lande776 ihres Gefängnisses7628, daß Jakob3290 soll wiederkommen, in Frieden leben8252 und Genüge haben7599; und niemand soll ihn schrecken2729.

10 А ти не лякайся, рабе Мій Якове, — каже Госпо́дь, — і не страши́ся, Ізраїлю, бо Я ось врятую тебе із далекого кра́ю, і наща́дків твоїх — з краю їхнього полону́! І ве́рнеться Яків, і буде спокійний, і буде безпе́чний, і не буде того́, хто б його настраши́в,

11 Denn ich bin bei dir, spricht5002 der HErr3068, daß ich dir helfe3467. Denn ich will‘s mit allen Heiden1471 ein Ende3617 machen6213, dahin ich dich zerstreuet habe6327; aber mit dir will ich‘s nicht5352 ein Ende3617 machen6213; züchtigen3256 aber will ich dich mit Maße, daß du dich nicht unschuldig5352 haltest.

11 бо Я із тобою, — говорить Господь, — щоб спаса́ти тебе! Бо зроблю́ Я кінець всім наро́дам, між якими тебе розпоро́шив, та з тобою кінця́ не зроблю́, і тебе покараю за правом, бо не поли́шу тебе непокараним!

12 Denn also spricht559 der HErr3068: Dein Schade7667 ist verzweifelt böse605, und deine Wunden4347 sind unheilbar2470.

12 Бо так промовляє Господь: Невиліча́льна пораза твоя, рана твоя невиго́йна!

13 Deine Sache1779 handelt niemand, daß er sie verbände4205; es kann dich niemand heilen8585.

13 Немає того, хто б справу твою́ розсудив для твоєї боля́чки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ясо зросло́!

14 Alle deine Liebhaber vergessen dein7911, fragen1875 nichts danach. Ich habe157 dich geschlagen5221, wie ich einen Feind341 schlüge4347, mit unbarmherziger394 Staupe4148 um deiner großen7230 Missetat5771 und um deiner starken6105 Sünden2403 willen.

14 Забу́ли про тебе всі дру́зі твої, до тебе вони не зверта́ються, — бо ворожим уда́ром Я вра́зив тебе, жорстокою карою за числе́нні провини твої, за те, що зміцніли гріхи́ твої.

15 Was schreiest du2199 über deinen Schaden7667 und über deinen verzweifelt bösen Schmerzen4341? Habe ich dir doch solches getan6213 um deiner großen7230 Missetat5771 und um deiner starken6105 Sünden2403 willen.

15 Чого ти кричиш про пора́зу свою, про свій біль невиго́йний? За числе́нні твої беззако́нства, за те, що зміцні́ли гріхи́ твої, Я зробив тобі це.

16 Darum alle, die dich gefressen398 haben7601, sollen gefressen398 werden3212, und962 alle, die dich geängstet6862 haben, sollen alle gefangen7628 werden, und5414 die dich beraubet haben, sollen beraubet werden, und alle, die dich geplündert4933 haben, sollen geplündert957 werden.

16 Тому всі, що тебе поїдають, поїджені бу́дуть, а всі вороги твої — всі вони пі́дуть в поло́н, і стануть здо́биччю ті, хто тебе обдирає, а всіх, хто грабує тебе, на грабу́нок віддам!

17 Aber dich will ich wieder gesund machen5927 und deine Wunden4347 heilen7495, spricht5002 der HErr3068, darum daß man7121 dich nennet die724 Verstoßene5080, und Zion6726 sei, nach der niemand frage1875.

17 Бо ви́рощу шкурку на рані тобі, і з пора́з тебе вилікую, — говорить Госпо́дь, — бо „відкинута“ зва́но тебе, ти, Сіонська дочка́, „якої ніхто не шукає“.

18 So spricht559 der HErr3068: Siehe, ich will1129 das Gefängnis7622 der Hütten168 Jakobs3290 wenden und mich über seine Wohnung4908 erbarmen7355; und die3427 Stadt5892 soll wieder7725 auf ihre Hügel8510 gebauet werden, und der Tempel759 soll stehen nach seiner Weise4941.

18 Так говорить Господь: Ось Я поверну́ з полону шатра Яковові, і зми́луюся над місцями його пробува́ння, — і на пагі́рку своїм побуду́ється місто, а па́лац ося́деться на відповідному місці своїм.

19 Und6963 soll von3318 dannen herausgehen Lob8426- und Freudengesang; denn ich will sie mehren7235 und nicht mindern4591; ich will sie herrlich3513 machen und nicht kleinern.

19 І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!

20 Ihre Söhne1121 sollen sein3559 gleichwie vorhin, und ihre Gemeine vor6924 mir6440 gedeihen; denn ich will heimsuchen6485 alle, die sie3905 plagen.

20 І сини його стануть, як перше, а збір його буде міцни́й перед лицем Моїм, і Я покараю всіх тих, хто його переслідує!

21 Und6148 ihr Fürst117 soll aus3318 ihnen herkommen und3068 ihr Herrscher von7130 ihnen ausgehen und er7126 soll zu mir nahen5066; denn wer ist der, so mit willigem Herzen3820 zu mir nahet? spricht5002 der HErr4910.

21 І буде із нього Поту́жний його, і поста́не Воло́дар його́ з-поміж ньо́го, й Я набли́жу Його, — й Він піді́йде до Мене! Бо хто є такий, що нара́зить життя своє на небезпе́ку, щоб до Мене набли́зитись? каже Госпо́дь.

22 Und ihr sollt mein Volk5971 sein, und ich will euer GOtt430 sein.

22 І станете ви наро́дом Мені, а Я буду вам Богом!

23 Siehe, es wird2342 ein Wetter5591 des HErrn3068 mit Grimm2534 kommen3318, ein schrecklich Ungewitter5591 wird den GOttlosen7563 auf den Kopf7218 fallen.

23 Ось буря Господня, лютість вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову безбожних упаде́.

24 Denn des HErrn3068 grimmiger Zorn2740 wird3820 nicht639 nachlassen7725, bis er tue6213 und ausrichte6965, was er im Sinn hat4209. Zur letzten319 Zeit3117 werdet ihr solches erfahren995.

24 Не спи́ниться по́лум 'я гніву Господнього, поки Свого не зробить, і поки не ви́конає за́мірів серця Свого́, — ви напри́кінці дні́в зрозумієте це́!