Der Prophet Jesaja

Kapitel 44

1 So höre8085 nun, mein Knecht5650 Jakob3290, und Israel3478, den ich erwählet habe977!

2 So spricht der HErr3068, der dich gemacht und zubereitet hat3335 und der dir beistehet von Mutterleibe990 an: Fürchte3372 dich nicht, mein Knecht5650 Jakob3290, und du559 Frommer, den ich erwählet habe6213!

3 Denn ich will Wasser4325 gießen3332 auf5140 die Durstige6771 und Ströme auf die Dürre3004; ich will meinen Geist7307 auf deinen Samen2233 gießen3332 und meinen Segen1293 auf deine Nachkommen6631,

4 daß sie wachsen6779 sollen wie996 Gras2682, wie die4325 Weiden6155 an den Wasserbächen.

5 Dieser wird sagen559: Ich bin des HErrn3068, und jener wird genannt7121 werden mit dem Namen8034 Jakob3290; und dieser wird sich mit seiner Hand3027 dem HErrn3068 zuschreiben3789 und wird mit dem Namen8034 Israel3478 genannt3655 werden.

6 So spricht559 der HErr3068, der König4428 Israels3478; und sein Erlöser1350, der HErr3068 Zebaoth6635: Ich bin der Erste7223 und ich bin der Letzte314, und außer1107 mir ist kein GOtt430.

7 Und wer ist mir5046 gleich, der da rufe und verkündige und mir‘s5046 zurichte6186, der ich von der Welt her935 die5769 Völker5971 setze7760? Laß sie7121 ihnen die Zeichen, und was kommen857 soll, verkündigen!

8 Fürchtet euch nicht1107 und erschrecket7297 nicht! Habe6342 ich‘s nicht dazumal227 dich hören lassen8085 und verkündiget? Denn ihr seid3426 meine Zeugen5707. Ist auch ein GOtt433 außer mir5046? Es ist kein Hort6697, ich weiß3045 ja keinen.

9 Die Götzenmacher3335 sind allzumal eitel8414, und ihr Köstliches2530 ist3276 kein, nütze. Sie sind ihre Zeugen5707 und sehen nichts, merken3045 auch nichts; darum müssen sie zuschanden werden7200.

10 Wer sind sie, die einen GOtt410 machen3335 und Götzen6459 gießen5258, der kein1115 nütze ist3276?

11 Siehe, alle ihre Genossen2270 werden954 zuschanden; denn es sind Meister2796 aus Menschen120. Wenn sie gleich3162 alle zusammentreten, müssen sie dennoch sich6908 fürchten6342 und5975 zuschanden werden954.

12 Es schmiedet einer das Eisen4621 in der Zange, arbeitet6466 in der Glut6352 und bereitet3335 es mit Hämmern4717 und arbeitet6466 daran mit ganzer Kraft3581 seines Arms2220, leidet auch Hunger7457, bis er nimmer kann3581, trinket8354 auch nicht369 Wasser4325, bis er matt wird3286.

13 Der andere zimmert5186 Holz6086 und6213 misset es8388 mit der Schnur6957 und6213 zeichnet es8388 mit Rötelstein4741 und behauet es und zirkelt es ab4230 und macht es wie ein376 Mannsbild8403, wie einen schönen8597 Menschen120, der im Hause1004 wohne3427.

14 Er gehet frisch553 daran unter den Bäumen6086 im Walde3293, daß er Zedern730 abhaue3772 und nehme Buchen8645 und Eichen437, ja, eine Zeder766, die gepflanzet und die vom Regen1653 erwachsen ist3947

15 und6213 die den Leuten120 Feuerwerk gibt, davon man nimmt3947, daß man sich7812 dabei wärme2552, und die man anzündet5400 und Brot3899 dabei bäcket. Daselbst macht er6466 einen GOtt410 von und betet es an; er macht einen Götzen6459 daraus und knieet davor nieder5456.

16 Die Hälfte2677 verbrennet er im1119 Feuer784 und8313 über der andern Hälfte2677 isset398 er Fleisch1320; er brät einen Braten6740 und sättigt sich7646, wärmet sich2552 auch und spricht559: Hoja1889! Ich bin warm worden; ich sehe7200 meine Lust am Feuer217.

17 Aber das übrige7611 macht er zum GOtt410, daß es sein Götze6459 sei, davor er knieet und6213 niederfället und betet7812 und spricht: Errette5337 mich; denn du559 bist mein GOtt410.

18 Sie wissen nichts und verstehen995 nichts; denn sie sind verblendet2902, daß ihre Augen5869 nicht sehen7200 und ihre Herzen3826 nicht merken3045 können7919,

19 und6086 gehen nicht in ihr Herz3820; keine Vernunft1847 noch Witz ist644 da, daß sie559 doch dächten: Ich habe die Hälfte2677 mit1119 Feuer784 verbrannt8313 und habe auf den Kohlen1513 Brot3899 gebacken und Fleisch1320 gebraten6740 und gegessen398 und sollte7725 das übrige3499 zum Greuel8441 machen6213 und sollte knieen5456 vor einem Klotz?

20 Es gibt Asche665 und559 täuscht2048 das Herz3820, das sich5186 zu ihm neiget, und kann seine See LE5315 nicht8267 erretten5337. Noch denket er nicht: Ist das auch Trügerei, das meine rechte Hand3225 treibt?

21 Daran gedenke2142, Jakob3290 und Israel3478, denn du3335 bist mein Knecht5650. Ich habe dich zubereitet, daß du mein Knecht5650 seiest; Israel3478, vergiß mein nicht5382!

22 Ich Vertilge4229 deine Missetat6588 wie eine Wolke5645 und deine Sünde2403 wie den Nebel6051. Kehre dich7725 zu mir; denn ich erlöse1350 dich.

23 Jauchzet7442, ihr Himmel8064, denn der HErr3068 hat‘s1350 getan6213; rufe, du Erde776, herunter; ihr Berge2022, frohlocket6476 mit Jauchzen7321; der Wald3293 und alle Bäume6086 drinnen; denn der HErr3068 hat Jakob3290 erlöset und ist in Israel3478 herrlich6286.

24 So spricht559 der HErr3068, dein Erlöser, der dich von Mutterleibe990 hat1350 zubereitet: Ich bin der HErr3068, der alles tut6213, der den Himmel8064 ausbreitete allein und die Erde776 weit machte3335 ohne Gehilfen,

25 der die Zeichen226 der Wahrsager zunichte6565 und die Weissager7080 toll1984 macht907, der die Weisen2450 zurückkehret und ihre Kunst1847 zur Torheit macht5528,

26 bestätiget aber das Wort1697 seines Knechts und5650 den Rat6098 seiner Boten4397 vollführet, der zu Jerusalem3389 spricht559: Sei bewohnet! und1129 zu den Städten5892 Judas: Seid gebauet! und der ich ihre Verwüstung2723 aufrichte;

27 der ich spreche559 zu der Tiefe6683: Versiege2717! und5104 zu den Strömen: Vertrocknet3001!

28 Der ich spreche zu Kores3566: Der ist3245 mein Hirte und1129 soll allen meinen7462 Willen2656 vollenden7999, daß man559 sage559 zu Jerusalem3389: Sei gebauet! und zum Tempel1964: Sei gegründet!

Iсая

Розділ 44

1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я ви́брав.

2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав!

3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх,

4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках!

5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля.

6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не!

7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє.

8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної!

9 Всі, що роблять бовва́нів, — марно́та вони, і їхні улю́бленці не помагають, а сві́дками того самі́: не бачать вони та не знають, щоб застида́тись!

10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає?

11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом!

12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься.

13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити.

14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує.

15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є.

16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“.

17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“

18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти!

19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“

20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“

21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, — ти не будеш забутий у Мене!

22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив!

23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі!

24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною?

25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум,

26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“

27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“,

28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“

Der Prophet Jesaja

Kapitel 44

Iсая

Розділ 44

1 So höre8085 nun, mein Knecht5650 Jakob3290, und Israel3478, den ich erwählet habe977!

1 А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я ви́брав.

2 So spricht der HErr3068, der dich gemacht und zubereitet hat3335 und der dir beistehet von Mutterleibe990 an: Fürchte3372 dich nicht, mein Knecht5650 Jakob3290, und du559 Frommer, den ich erwählet habe6213!

2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав!

3 Denn ich will Wasser4325 gießen3332 auf5140 die Durstige6771 und Ströme auf die Dürre3004; ich will meinen Geist7307 auf deinen Samen2233 gießen3332 und meinen Segen1293 auf deine Nachkommen6631,

3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх,

4 daß sie wachsen6779 sollen wie996 Gras2682, wie die4325 Weiden6155 an den Wasserbächen.

4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках!

5 Dieser wird sagen559: Ich bin des HErrn3068, und jener wird genannt7121 werden mit dem Namen8034 Jakob3290; und dieser wird sich mit seiner Hand3027 dem HErrn3068 zuschreiben3789 und wird mit dem Namen8034 Israel3478 genannt3655 werden.

5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля.

6 So spricht559 der HErr3068, der König4428 Israels3478; und sein Erlöser1350, der HErr3068 Zebaoth6635: Ich bin der Erste7223 und ich bin der Letzte314, und außer1107 mir ist kein GOtt430.

6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не!

7 Und wer ist mir5046 gleich, der da rufe und verkündige und mir‘s5046 zurichte6186, der ich von der Welt her935 die5769 Völker5971 setze7760? Laß sie7121 ihnen die Zeichen, und was kommen857 soll, verkündigen!

7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє.

8 Fürchtet euch nicht1107 und erschrecket7297 nicht! Habe6342 ich‘s nicht dazumal227 dich hören lassen8085 und verkündiget? Denn ihr seid3426 meine Zeugen5707. Ist auch ein GOtt433 außer mir5046? Es ist kein Hort6697, ich weiß3045 ja keinen.

8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної!

9 Die Götzenmacher3335 sind allzumal eitel8414, und ihr Köstliches2530 ist3276 kein, nütze. Sie sind ihre Zeugen5707 und sehen nichts, merken3045 auch nichts; darum müssen sie zuschanden werden7200.

9 Всі, що роблять бовва́нів, — марно́та вони, і їхні улю́бленці не помагають, а сві́дками того самі́: не бачать вони та не знають, щоб застида́тись!

10 Wer sind sie, die einen GOtt410 machen3335 und Götzen6459 gießen5258, der kein1115 nütze ist3276?

10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає?

11 Siehe, alle ihre Genossen2270 werden954 zuschanden; denn es sind Meister2796 aus Menschen120. Wenn sie gleich3162 alle zusammentreten, müssen sie dennoch sich6908 fürchten6342 und5975 zuschanden werden954.

11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом!

12 Es schmiedet einer das Eisen4621 in der Zange, arbeitet6466 in der Glut6352 und bereitet3335 es mit Hämmern4717 und arbeitet6466 daran mit ganzer Kraft3581 seines Arms2220, leidet auch Hunger7457, bis er nimmer kann3581, trinket8354 auch nicht369 Wasser4325, bis er matt wird3286.

12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься.

13 Der andere zimmert5186 Holz6086 und6213 misset es8388 mit der Schnur6957 und6213 zeichnet es8388 mit Rötelstein4741 und behauet es und zirkelt es ab4230 und macht es wie ein376 Mannsbild8403, wie einen schönen8597 Menschen120, der im Hause1004 wohne3427.

13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити.

14 Er gehet frisch553 daran unter den Bäumen6086 im Walde3293, daß er Zedern730 abhaue3772 und nehme Buchen8645 und Eichen437, ja, eine Zeder766, die gepflanzet und die vom Regen1653 erwachsen ist3947

14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує.

15 und6213 die den Leuten120 Feuerwerk gibt, davon man nimmt3947, daß man sich7812 dabei wärme2552, und die man anzündet5400 und Brot3899 dabei bäcket. Daselbst macht er6466 einen GOtt410 von und betet es an; er macht einen Götzen6459 daraus und knieet davor nieder5456.

15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є.

16 Die Hälfte2677 verbrennet er im1119 Feuer784 und8313 über der andern Hälfte2677 isset398 er Fleisch1320; er brät einen Braten6740 und sättigt sich7646, wärmet sich2552 auch und spricht559: Hoja1889! Ich bin warm worden; ich sehe7200 meine Lust am Feuer217.

16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“.

17 Aber das übrige7611 macht er zum GOtt410, daß es sein Götze6459 sei, davor er knieet und6213 niederfället und betet7812 und spricht: Errette5337 mich; denn du559 bist mein GOtt410.

17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“

18 Sie wissen nichts und verstehen995 nichts; denn sie sind verblendet2902, daß ihre Augen5869 nicht sehen7200 und ihre Herzen3826 nicht merken3045 können7919,

18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти!

19 und6086 gehen nicht in ihr Herz3820; keine Vernunft1847 noch Witz ist644 da, daß sie559 doch dächten: Ich habe die Hälfte2677 mit1119 Feuer784 verbrannt8313 und habe auf den Kohlen1513 Brot3899 gebacken und Fleisch1320 gebraten6740 und gegessen398 und sollte7725 das übrige3499 zum Greuel8441 machen6213 und sollte knieen5456 vor einem Klotz?

19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“

20 Es gibt Asche665 und559 täuscht2048 das Herz3820, das sich5186 zu ihm neiget, und kann seine See LE5315 nicht8267 erretten5337. Noch denket er nicht: Ist das auch Trügerei, das meine rechte Hand3225 treibt?

20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“

21 Daran gedenke2142, Jakob3290 und Israel3478, denn du3335 bist mein Knecht5650. Ich habe dich zubereitet, daß du mein Knecht5650 seiest; Israel3478, vergiß mein nicht5382!

21 Пам'ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, — ти не будеш забутий у Мене!

22 Ich Vertilge4229 deine Missetat6588 wie eine Wolke5645 und deine Sünde2403 wie den Nebel6051. Kehre dich7725 zu mir; denn ich erlöse1350 dich.

22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив!

23 Jauchzet7442, ihr Himmel8064, denn der HErr3068 hat‘s1350 getan6213; rufe, du Erde776, herunter; ihr Berge2022, frohlocket6476 mit Jauchzen7321; der Wald3293 und alle Bäume6086 drinnen; denn der HErr3068 hat Jakob3290 erlöset und ist in Israel3478 herrlich6286.

23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі!

24 So spricht559 der HErr3068, dein Erlöser, der dich von Mutterleibe990 hat1350 zubereitet: Ich bin der HErr3068, der alles tut6213, der den Himmel8064 ausbreitete allein und die Erde776 weit machte3335 ohne Gehilfen,

24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною?

25 der die Zeichen226 der Wahrsager zunichte6565 und die Weissager7080 toll1984 macht907, der die Weisen2450 zurückkehret und ihre Kunst1847 zur Torheit macht5528,

25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум,

26 bestätiget aber das Wort1697 seines Knechts und5650 den Rat6098 seiner Boten4397 vollführet, der zu Jerusalem3389 spricht559: Sei bewohnet! und1129 zu den Städten5892 Judas: Seid gebauet! und der ich ihre Verwüstung2723 aufrichte;

26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“

27 der ich spreche559 zu der Tiefe6683: Versiege2717! und5104 zu den Strömen: Vertrocknet3001!

27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“,

28 Der ich spreche zu Kores3566: Der ist3245 mein Hirte und1129 soll allen meinen7462 Willen2656 vollenden7999, daß man559 sage559 zu Jerusalem3389: Sei gebauet! und zum Tempel1964: Sei gegründet!

28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“