CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Acts 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Acts

Chapter 7

1 Then1161 said2036 the high749 priest,749 Are these5023 things so?3779

2 And he said,5346 Men,435 brothers,80 and fathers,3962 listen;191 The God2316 of glory1391 appeared3700 to our father3962 Abraham,11 when he was in Mesopotamia,3318 before4250 2228 he dwelled2730 in Charran,5488

3 And said2036 to him, Get1831 you out of your country,1093 and from your kindred,4772 and come1204 into1519 the land1093 which3739 I shall show1166 you.

4 Then5119 came1831 he out of the land1093 of the Chaldaeans,5466 and dwelled2730 in Charran:5488 and from there,1564 when3326 his father3962 was dead,599 he removed3351 him into1519 this5026 land,1093 wherein1519 3757 you now3568 dwell.2730

5 And he gave1325 him none3756 inheritance2817 in it, no, not so much as to set968 his foot4228 on: yet2532 he promised1861 that he would give1325 it to him for a possession,2697 and to his seed4690 after3326 him, when as yet he had5607 no3756 child.5043

6 And God2316 spoke2980 on this3779 wise, That his seed4690 should sojourn1510 3941 in a strange245 land;1093 and that they should bring1402 them into bondage,1402 and entreat2559 them evil2559 four5071 hundred5071 years.2094

7 And the nation1484 to whom3739 they shall be in bondage1398 will I judge,2919 said2036 God:2316 and after3326 that shall they come1831 forth,1831 and serve3000 me in this5129 place.5117

8 And he gave1325 him the covenant1242 of circumcision:4061 and so3779 Abraham begat1080 Isaac,2464 and circumcised4059 him the eighth3590 day;2250 and Isaac2464 begat Jacob;2384 and Jacob2384 begat the twelve1427 patriarchs.3966

9 And the patriarchs,3966 moved2206 with envy,2206 sold591 Joseph2501 into1519 Egypt:125 but God2316 was with him,

10 And delivered1807 him out of all3956 his afflictions,2347 and gave1325 him favor5485 and wisdom4678 in the sight1726 of Pharaoh5328 king935 of Egypt;125 and he made2525 him governor2233 over1909 Egypt125 and all3650 his house.3624

11 Now1161 there came2064 a dearth3042 over1909 all3650 the land1093 of Egypt125 and Chanaan,5477 and great3173 affliction:2347 and our fathers3962 found2147 no3756 sustenance.5527

12 But when Jacob2384 heard191 that there was corn4621 in Egypt,125 he sent1821 out our fathers3962 first.4412

13 And at1722 the second1208 time Joseph2501 was made319 known319 to his brothers;80 and Joseph's2501 kindred1085 was made1096 known5318 to Pharaoh.5328

14 Then1161 sent649 Joseph,2501 and called3333 his father3962 Jacob2384 to him, and all3956 his kindred,4772 three score1440 and fifteen1440 4002 souls.5590

15 So1161 Jacob2384 went2597 down2597 into1519 Egypt,125 and died,5053 he, and our fathers,3962

16 And were carried3346 over3346 into1519 Sychem,4966 and laid5087 in the sepulcher3418 that Abraham11 bought5608 for a sum5092 of money694 of the sons5207 of Emmor1697 the father of Sychem.4966

17 But when2531 the time5550 of the promise1860 drew near,1448 which3739 God2316 had sworn3660 to Abraham,11 the people2992 grew837 and multiplied4129 in Egypt,125

18 Till891 3757 another2087 king935 arose,450 which3739 knew1492 not Joseph.2501

19 The same3778 dealt2686 subtly2686 with our kindred,1085 and evil2559 entreated2559 our fathers,3962 so that they cast4160 1570 out their young1025 children,1025 to the end1519 they might not live.2225

20 In which3739 time2540 Moses3475 was born,1080 and was exceeding3588 2316 fair,791 and nourished397 up in his father's3962 house3624 three5140 months:3376

21 And when he was cast1620 out, Pharaoh's5328 daughter2364 took337 him up, and nourished397 him for her own1438 son.5207

22 And Moses3475 was learned3811 in all3956 the wisdom4678 of the Egyptians,124 and was mighty1415 in words3056 and in deeds.2041

23 And when5613 he was full4137 forty5063 years5063 old,5550 it came305 into1909 his heart2588 to visit1980 his brothers80 the children5207 of Israel.2474

24 And seeing1492 one5100 of them suffer wrong,91 he defended292 him, and avenged4160 1557 him that was oppressed,2669 and smote3960 the Egyptian:124

25 For he supposed3543 his brothers80 would have understood4920 how that God2316 by his hand5495 would deliver1325 them: but they understood4920 not.

26 And the next1966 day2250 he showed3700 himself to them as they strove,3164 and would have set4900 them at1519 one1515 again,1515 saying,2036 Sirs,435 you are brothers;80 why2444 do91 you wrong91 one240 to another?240

27 But he that did91 his neighbor4139 wrong91 thrust683 him away,683 saying,2036 Who5101 made2525 you a ruler758 and a judge1348 over1909 us?

28 Will2309 you kill337 me, as you did337 the Egyptian124 yesterday?5504

29 Then1161 fled5343 Moses3475 at1722 this5129 saying,3056 and was a stranger3941 in the land1093 of Madian,3099 where3757 he begat1080 two1417 sons.5207

30 And when forty5062 years2094 were expired,4137 there appeared3700 to him in the wilderness2048 of mount3735 Sina4614 an angel32 of the Lord2962 in a flame5395 of fire4442 in a bush.942

31 When Moses3475 saw1492 it, he wondered2296 at the sight:3705 and as he drew4334 near4334 to behold2657 it, the voice5456 of the LORD2962 came1096 to him,

32 Saying, I am the God2316 of your fathers,3962 the God2316 of Abraham,11 and the God2316 of Isaac,2464 and the God2316 of Jacob.2384 Then1161 Moses3475 trembled,1096 1790 and dared5111 not behold.2657

33 Then1161 said2036 the Lord2962 to him, Put3089 off3089 your shoes5266 from your feet:4228 for the place5117 where1722 3739 you stand2476 is holy40 ground.1093

34 I have seen,1492 I have seen1492 the affliction2561 of my people2992 which3588 is in Egypt,125 and I have heard191 their groaning,4726 and am come2597 down2597 to deliver1807 them. And now3568 come,1204 I will send649 you into1519 Egypt.125

35 This5126 Moses3475 whom3739 they refused,720 saying,2036 Who5101 made2525 you a ruler758 and a judge?1348 the same5126 did God2316 send649 to be a ruler758 and a deliverer3086 by the hand5495 of the angel32 which3588 appeared3700 to him in the bush.942

36 He brought1806 them out, after that he had showed4160 wonders5059 and signs4592 in the land1093 of Egypt,125 and in the Red2281 sea,2281 and in the wilderness2048 forty5062 years.2094

37 This3778 is that Moses,3475 which3588 said2036 to the children5207 of Israel,2474 A prophet4396 shall the Lord2962 your5216 God2316 raise450 up to you of your5216 brothers,80 like5613 to me; him shall you hear.191

38 This3778 is he, that was in the church1577 in the wilderness2048 with the angel32 which3588 spoke2980 to him in the mount3735 Sina,4614 and with our fathers:3962 who3739 received1209 the lively2198 oracles3051 to give1325 to us:

39 To whom3739 our fathers3962 would2309 not obey,5255 1036 but thrust683 him from them, and in their hearts2588 turned4762 back4762 again4762 into1519 Egypt,125

40 Saying2036 to Aaron,2 Make4160 us gods2316 to go4313 before4313 us: for as for this3778 Moses,3475 which3739 brought1806 us out of the land1093 of Egypt,125 we know1492 not what5101 is become1096 of him.

41 And they made3447 a calf3447 in those1565 days,2250 and offered321 sacrifice2378 to the idol,1497 and rejoiced2165 in the works2041 of their own hands.5495

42 Then1161 God2316 turned,4762 and gave3860 them up to worship3000 the host4756 of heaven;3772 as it is written1125 in the book976 of the prophets,4396 O you house3624 of Israel,2474 have you offered4374 to me slain4968 beasts4968 and sacrifices2378 by the space of forty5062 years2094 in the wilderness?2048

43 Yes,2532 you took353 up the tabernacle4633 of Moloch,3434 and the star798 of your5216 god2316 Remphan,4481 figures5179 which3739 you made4160 to worship4352 them: and I will carry3351 you away3351 beyond1900 Babylon.897

44 Our fathers3962 had1510 the tabernacle4633 of witness3142 in the wilderness,2048 as he had appointed,1299 speaking2980 to Moses,3475 that he should make4160 it according2596 to the fashion5179 that he had seen.3708

45 Which3739 also2532 our fathers3962 that came1237 after3326 brought1521 in with Jesus2424 into1722 the possession2697 of the Gentiles,1484 whom3739 God2316 drove1856 out before575 the face4383 of our fathers,3962 to the days2250 of David;1138

46 Who3739 found2147 favor5485 before1799 God,2316 and desired154 to find2147 a tabernacle4638 for the God2316 of Jacob.2384

47 But Solomon4672 built3618 him an house.3624

48 However,235 the most5310 High5310 dwells2730 not in temples3485 made5499 with hands;5499 as said3004 the prophet,4396

49 Heaven3772 is my throne,2362 and earth1093 is my footstool:5286 4228 what4169 house3624 will you build3618 me? said3004 the Lord:2962 or2228 what5101 is the place5117 of my rest?2663

50 Has not my hand5495 made4160 all3956 these5023 things?

51 You stiff necked4644 and uncircumcised564 in heart2588 and ears,3775 you do always104 resist496 the Holy40 Ghost:4151 as your5216 fathers3962 did, so2532 do you.

52 Which5101 of the prophets4396 have not your5216 fathers3962 persecuted?1377 and they have slain615 them which3588 showed4293 before4293 of the coming1660 of the Just1342 One; of whom3739 you have been1096 now3568 the betrayers4273 and murderers:5406

53 Who3748 have received2983 the law3551 by the disposition1296 of angels,32 and have not kept5442 it.

54 When they heard191 these5023 things, they were cut1282 to the heart,2588 and they gnashed1031 on1909 him with their teeth.3599

55 But he, being5225 full4134 of the Holy40 Ghost,4151 looked816 up steadfastly816 into1519 heaven,3772 and saw1492 the glory1391 of God,2316 and Jesus2424 standing2476 on1537 the right1188 hand of God,2316

56 And said,2036 Behold,2400 I see2334 the heavens3772 opened,455 and the Son5207 of man444 standing2476 on1537 the right1188 hand of God.2316

57 Then1161 they cried2896 out with a loud3173 voice,5456 and stopped4912 their ears,3775 and ran3729 on him with one3661 accord,3661

58 And cast1544 him out of the city,4172 and stoned3036 him: and the witnesses3144 laid659 down their clothes2440 at3844 a young3494 man's3494 feet,4228 whose name2564 was Saul.4569

59 And they stoned3036 Stephen,4736 calling1941 on God, and saying,3004 Lord2962 Jesus,2424 receive1209 my spirit.4151

60 And he kneeled5087 1119 down, and cried2896 with a loud3173 voice,5456 Lord,2962 lay2476 not this5026 sin266 to their charge.846 And when he had said2036 this,5124 he fell asleep.2837

Дiї

Розділ 7

1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

47 І Соломон збудував Йому дім.

48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.

Acts

Chapter 7

Дiї

Розділ 7

1 Then1161 said2036 the high749 priest,749 Are these5023 things so?3779

1 Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“

2 And he said,5346 Men,435 brothers,80 and fathers,3962 listen;191 The God2316 of glory1391 appeared3700 to our father3962 Abraham,11 when he was in Mesopotamia,3318 before4250 2228 he dwelled2730 in Charran,5488

2 Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,

3 And said2036 to him, Get1831 you out of your country,1093 and from your kindred,4772 and come1204 into1519 the land1093 which3739 I shall show1166 you.

3 і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.

4 Then5119 came1831 he out of the land1093 of the Chaldaeans,5466 and dwelled2730 in Charran:5488 and from there,1564 when3326 his father3962 was dead,599 he removed3351 him into1519 this5026 land,1093 wherein1519 3757 you now3568 dwell.2730

4 Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.

5 And he gave1325 him none3756 inheritance2817 in it, no, not so much as to set968 his foot4228 on: yet2532 he promised1861 that he would give1325 it to him for a possession,2697 and to his seed4690 after3326 him, when as yet he had5607 no3756 child.5043

5 Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.

6 And God2316 spoke2980 on this3779 wise, That his seed4690 should sojourn1510 3941 in a strange245 land;1093 and that they should bring1402 them into bondage,1402 and entreat2559 them evil2559 four5071 hundred5071 years.2094

6 І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.

7 And the nation1484 to whom3739 they shall be in bondage1398 will I judge,2919 said2036 God:2316 and after3326 that shall they come1831 forth,1831 and serve3000 me in this5129 place.5117

7 „Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.

8 And he gave1325 him the covenant1242 of circumcision:4061 and so3779 Abraham begat1080 Isaac,2464 and circumcised4059 him the eighth3590 day;2250 and Isaac2464 begat Jacob;2384 and Jacob2384 begat the twelve1427 patriarchs.3966

8 І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.

9 And the patriarchs,3966 moved2206 with envy,2206 sold591 Joseph2501 into1519 Egypt:125 but God2316 was with him,

9 А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,

10 And delivered1807 him out of all3956 his afflictions,2347 and gave1325 him favor5485 and wisdom4678 in the sight1726 of Pharaoh5328 king935 of Egypt;125 and he made2525 him governor2233 over1909 Egypt125 and all3650 his house.3624

10 і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

11 Now1161 there came2064 a dearth3042 over1909 all3650 the land1093 of Egypt125 and Chanaan,5477 and great3173 affliction:2347 and our fathers3962 found2147 no3756 sustenance.5527

11 А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.

12 But when Jacob2384 heard191 that there was corn4621 in Egypt,125 he sent1821 out our fathers3962 first.4412

12 Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

13 And at1722 the second1208 time Joseph2501 was made319 known319 to his brothers;80 and Joseph's2501 kindred1085 was made1096 known5318 to Pharaoh.5328

13 А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.

14 Then1161 sent649 Joseph,2501 and called3333 his father3962 Jacob2384 to him, and all3956 his kindred,4772 three score1440 and fifteen1440 4002 souls.5590

14 Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.

15 So1161 Jacob2384 went2597 down2597 into1519 Egypt,125 and died,5053 he, and our fathers,3962

15 І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

16 And were carried3346 over3346 into1519 Sychem,4966 and laid5087 in the sepulcher3418 that Abraham11 bought5608 for a sum5092 of money694 of the sons5207 of Emmor1697 the father of Sychem.4966

16 І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.

17 But when2531 the time5550 of the promise1860 drew near,1448 which3739 God2316 had sworn3660 to Abraham,11 the people2992 grew837 and multiplied4129 in Egypt,125

17 А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,

18 Till891 3757 another2087 king935 arose,450 which3739 knew1492 not Joseph.2501

18 аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.

19 The same3778 dealt2686 subtly2686 with our kindred,1085 and evil2559 entreated2559 our fathers,3962 so that they cast4160 1570 out their young1025 children,1025 to the end1519 they might not live.2225

19 Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

20 In which3739 time2540 Moses3475 was born,1080 and was exceeding3588 2316 fair,791 and nourished397 up in his father's3962 house3624 three5140 months:3376

20 Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.

21 And when he was cast1620 out, Pharaoh's5328 daughter2364 took337 him up, and nourished397 him for her own1438 son.5207

21 А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

22 And Moses3475 was learned3811 in all3956 the wisdom4678 of the Egyptians,124 and was mighty1415 in words3056 and in deeds.2041

22 І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.

23 And when5613 he was full4137 forty5063 years5063 old,5550 it came305 into1909 his heart2588 to visit1980 his brothers80 the children5207 of Israel.2474

23 А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.

24 And seeing1492 one5100 of them suffer wrong,91 he defended292 him, and avenged4160 1557 him that was oppressed,2669 and smote3960 the Egyptian:124

24 Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.

25 For he supposed3543 his brothers80 would have understood4920 how that God2316 by his hand5495 would deliver1325 them: but they understood4920 not.

25 Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.

26 And the next1966 day2250 he showed3700 himself to them as they strove,3164 and would have set4900 them at1519 one1515 again,1515 saying,2036 Sirs,435 you are brothers;80 why2444 do91 you wrong91 one240 to another?240

26 А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“

27 But he that did91 his neighbor4139 wrong91 thrust683 him away,683 saying,2036 Who5101 made2525 you a ruler758 and a judge1348 over1909 us?

27 А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?

28 Will2309 you kill337 me, as you did337 the Egyptian124 yesterday?5504

28 Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“

29 Then1161 fled5343 Moses3475 at1722 this5129 saying,3056 and was a stranger3941 in the land1093 of Madian,3099 where3757 he begat1080 two1417 sons.5207

29 І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.

30 And when forty5062 years2094 were expired,4137 there appeared3700 to him in the wilderness2048 of mount3735 Sina4614 an angel32 of the Lord2962 in a flame5395 of fire4442 in a bush.942

30 А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.

31 When Moses3475 saw1492 it, he wondered2296 at the sight:3705 and as he drew4334 near4334 to behold2657 it, the voice5456 of the LORD2962 came1096 to him,

31 А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

32 Saying, I am the God2316 of your fathers,3962 the God2316 of Abraham,11 and the God2316 of Isaac,2464 and the God2316 of Jacob.2384 Then1161 Moses3475 trembled,1096 1790 and dared5111 not behold.2657

32 „Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“ І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...

33 Then1161 said2036 the Lord2962 to him, Put3089 off3089 your shoes5266 from your feet:4228 for the place5117 where1722 3739 you stand2476 is holy40 ground.1093

33 І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

34 I have seen,1492 I have seen1492 the affliction2561 of my people2992 which3588 is in Egypt,125 and I have heard191 their groaning,4726 and am come2597 down2597 to deliver1807 them. And now3568 come,1204 I will send649 you into1519 Egypt.125

34 Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.

35 This5126 Moses3475 whom3739 they refused,720 saying,2036 Who5101 made2525 you a ruler758 and a judge?1348 the same5126 did God2316 send649 to be a ruler758 and a deliverer3086 by the hand5495 of the angel32 which3588 appeared3700 to him in the bush.942

35 Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.

36 He brought1806 them out, after that he had showed4160 wonders5059 and signs4592 in the land1093 of Egypt,125 and in the Red2281 sea,2281 and in the wilderness2048 forty5062 years.2094

36 Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.

37 This3778 is that Moses,3475 which3588 said2036 to the children5207 of Israel,2474 A prophet4396 shall the Lord2962 your5216 God2316 raise450 up to you of your5216 brothers,80 like5613 to me; him shall you hear.191

37 Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“

38 This3778 is he, that was in the church1577 in the wilderness2048 with the angel32 which3588 spoke2980 to him in the mount3735 Sina,4614 and with our fathers:3962 who3739 received1209 the lively2198 oracles3051 to give1325 to us:

38 Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;

39 To whom3739 our fathers3962 would2309 not obey,5255 1036 but thrust683 him from them, and in their hearts2588 turned4762 back4762 again4762 into1519 Egypt,125

39 що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

40 Saying2036 to Aaron,2 Make4160 us gods2316 to go4313 before4313 us: for as for this3778 Moses,3475 which3739 brought1806 us out of the land1093 of Egypt,125 we know1492 not what5101 is become1096 of him.

40 промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.

41 And they made3447 a calf3447 in those1565 days,2250 and offered321 sacrifice2378 to the idol,1497 and rejoiced2165 in the works2041 of their own hands.5495

41 І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.

42 Then1161 God2316 turned,4762 and gave3860 them up to worship3000 the host4756 of heaven;3772 as it is written1125 in the book976 of the prophets,4396 O you house3624 of Israel,2474 have you offered4374 to me slain4968 beasts4968 and sacrifices2378 by the space of forty5062 years2094 in the wilderness?2048

42 Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?

43 Yes,2532 you took353 up the tabernacle4633 of Moloch,3434 and the star798 of your5216 god2316 Remphan,4481 figures5179 which3739 you made4160 to worship4352 them: and I will carry3351 you away3351 beyond1900 Babylon.897

43 Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“

44 Our fathers3962 had1510 the tabernacle4633 of witness3142 in the wilderness,2048 as he had appointed,1299 speaking2980 to Moses,3475 that he should make4160 it according2596 to the fashion5179 that he had seen.3708

44 У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

45 Which3739 also2532 our fathers3962 that came1237 after3326 brought1521 in with Jesus2424 into1722 the possession2697 of the Gentiles,1484 whom3739 God2316 drove1856 out before575 the face4383 of our fathers,3962 to the days2250 of David;1138

45 Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.

46 Who3739 found2147 favor5485 before1799 God,2316 and desired154 to find2147 a tabernacle4638 for the God2316 of Jacob.2384

46 Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

47 But Solomon4672 built3618 him an house.3624

47 І Соломон збудував Йому дім.

48 However,235 the most5310 High5310 dwells2730 not in temples3485 made5499 with hands;5499 as said3004 the prophet,4396

48 Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

49 Heaven3772 is my throne,2362 and earth1093 is my footstool:5286 4228 what4169 house3624 will you build3618 me? said3004 the Lord:2962 or2228 what5101 is the place5117 of my rest?2663

49 „Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?

50 Has not my hand5495 made4160 all3956 these5023 things?

50 Хіба не рука Моя все́ це створила?“

51 You stiff necked4644 and uncircumcised564 in heart2588 and ears,3775 you do always104 resist496 the Holy40 Ghost:4151 as your5216 fathers3962 did, so2532 do you.

51 О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

52 Which5101 of the prophets4396 have not your5216 fathers3962 persecuted?1377 and they have slain615 them which3588 showed4293 before4293 of the coming1660 of the Just1342 One; of whom3739 you have been1096 now3568 the betrayers4273 and murderers:5406

52 Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

53 Who3748 have received2983 the law3551 by the disposition1296 of angels,32 and have not kept5442 it.

53 ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“

54 When they heard191 these5023 things, they were cut1282 to the heart,2588 and they gnashed1031 on1909 him with their teeth.3599

54 Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.

55 But he, being5225 full4134 of the Holy40 Ghost,4151 looked816 up steadfastly816 into1519 heaven,3772 and saw1492 the glory1391 of God,2316 and Jesus2424 standing2476 on1537 the right1188 hand of God,2316

55 А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

56 And said,2036 Behold,2400 I see2334 the heavens3772 opened,455 and the Son5207 of man444 standing2476 on1537 the right1188 hand of God.2316

56 і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“

57 Then1161 they cried2896 out with a loud3173 voice,5456 and stopped4912 their ears,3775 and ran3729 on him with one3661 accord,3661

57 Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

58 And cast1544 him out of the city,4172 and stoned3036 him: and the witnesses3144 laid659 down their clothes2440 at3844 a young3494 man's3494 feet,4228 whose name2564 was Saul.4569

58 І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.

59 And they stoned3036 Stephen,4736 calling1941 on God, and saying,3004 Lord2962 Jesus,2424 receive1209 my spirit.4151

59 І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“

60 And he kneeled5087 1119 down, and cried2896 with a loud3173 voice,5456 Lord,2962 lay2476 not this5026 sin266 to their charge.846 And when he had said2036 this,5124 he fell asleep.2837

60 Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“ І, промовивши це, він спочив.