DeuteronomyChapter 2 |
1 Then we turned, |
2 And the LORD |
3 You have compassed |
4 And command |
5 Meddle |
6 You shall buy |
7 For the LORD |
8 And when we passed |
9 And the LORD |
10 The Emims |
11 Which |
12 The Horims |
13 Now |
14 And the space |
15 For indeed |
16 So it came |
17 That the LORD |
18 You are to pass |
19 And when you come |
20 (That also |
21 A people |
22 As he did |
23 And the Avims |
24 Rise |
25 This |
26 And I sent |
27 Let me pass |
28 You shall sell |
29 (As the children |
30 But Sihon |
31 And the LORD |
32 Then Sihon |
33 And the LORD |
34 And we took |
35 Only |
36 From Aroer, |
37 Only |
Повторення ЗаконуРозділ 2 |
1 |
2 І сказав Господь до мене, говорячи: |
3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ! |
4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться! |
5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину. |
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити. |
7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“. |
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині. |
9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“. |
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. |
11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми. |
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь. |
13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред. |
14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм. |
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти. |
16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду, |
17 то Господь промовляв до мене, говорячи: |
18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар. |
19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“. |
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми, |
21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, |
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні. |
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них. |
24 |
25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“. |
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи: |
27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч. |
28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами, |
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“. |
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко. |
31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“ |
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу. |
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ. |
34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми. |
35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́. |
36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш. |
37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш. |
DeuteronomyChapter 2 |
Повторення ЗаконуРозділ 2 |
1 Then we turned, |
1 |
2 And the LORD |
2 І сказав Господь до мене, говорячи: |
3 You have compassed |
3 „До́сить вам кружля́ти навколо цієї гори́, — оберніться на північ! |
4 And command |
4 А наро́дові наказуй, говорячи: Ви перехо́дите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться! |
5 Meddle |
5 Не дражні́ть їх, бо Я не дам вам з їхнього кра́ю місця ані на стопу́ ноги, бо го́ру Сеїр Я дав Ісавові, як спа́дщину. |
6 You shall buy |
6 Їжу купите від них за срібло — і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло — і будете пити. |
7 For the LORD |
7 Бо Господь, Бог твій, поблагослови́в тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу́ твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, — не відчув ти недостачі ні в чо́му“. |
8 And when we passed |
8 І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги сте́пу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині. |
9 And the LORD |
9 І сказав Господь мені: „Не ворогу́й з Моавом, і не драту́й їх війною, бо Я не дам тобі з його кра́ю спа́дщини, — бо Лотовим синам дав Я Ар на спа́док“. |
10 The Emims |
10 Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. |
11 Which |
11 Рефаями вважалися й вони, як ве́летні, а моавітяни кличуть їх: еми. |
12 The Horims |
12 А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль кра́єві спа́дку свого, що дав їм Господь. |
13 Now |
13 „Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред“. І перейшли ми поті́к Зеред. |
14 And the space |
14 А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли поті́к Зеред, — тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військо́вих із табо́ру, як Господь присягнув був їм. |
15 For indeed |
15 Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табо́ру аж до решти. |
16 So it came |
16 І сталося, коли вигинули всі військо́ві і вимерли з-посеред наро́ду, |
17 That the LORD |
17 то Господь промовляв до мене, говорячи: |
18 You are to pass |
18 „Ти сьогодні прохо́диш моавську границю — Ар. |
19 And when you come |
19 І при́йдеш близько до Аммонових синів, — не нена́видь їх і не драту́й їх, бо не дам тобі спа́дку з кра́ю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спа́дщину“. |
20 (That also |
20 За край рефаїв вважався також він, — рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммоні́тяни кликали їх: замзуми, |
21 A people |
21 наро́д великий, і числе́нний, і високий, як ве́летні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, |
22 As he did |
22 як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, — і вигнали їх, і осіли замість них, і сидя́ть аж до сьогодні. |
23 And the Avims |
23 А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них. |
24 Rise |
24 |
25 This |
25 Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“. |
26 And I sent |
26 І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи: |
27 Let me pass |
27 „Нехай же я перейду́ в твоїм кра́ї в дорозі, — я піду́ дорогою, не збочу ні право́руч, ні ліво́руч. |
28 You shall sell |
28 їжу за срібло продаси мені, — і я їстиму, і воду даси мені за срібло, — і я питиму. Нехай тільки перейду́ я ногами, |
29 (As the children |
29 як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять у в Арі, аж перейду́ я Йорда́н до того кра́ю, що його нам дає Господь, Бог наш“. |
30 But Sihon |
30 Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсто́чив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це ви́дко. |
31 And the LORD |
31 І сказав Господь мені: „Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодіва́ти, щоб успадкува́ти його край.“ |
32 Then Sihon |
32 І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу. |
33 And the LORD |
33 І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ. |
34 And we took |
34 І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми. |
35 Only |
35 Тільки худобу забрали ми собі на здо́бич, та захо́плене в містах, що ми їх здобули́. |
36 From Aroer, |
36 Від Ароеру, що на березі арнонського пото́ку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, — усе віддав нам Господь, Бог наш. |
37 Only |
37 Тільки до кра́ю Аммонових синів не набли́зився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш. |