DeuteronomyChapter 5 |
1 And Moses |
2 The LORD |
3 The LORD |
4 The LORD |
5 (I stood |
6 I am the LORD |
7 You shall have |
8 You shall not make |
9 You shall not bow |
10 And showing |
11 You shall not take |
12 Keep |
13 Six |
14 But the seventh |
15 And remember |
16 Honor |
17 You shall not kill. |
18 Neither |
19 Neither |
20 Neither |
21 Neither |
22 These |
23 And it came |
24 And you said, |
25 Now |
26 For who |
27 Go |
28 And the LORD |
29 O that there were such |
30 Go |
31 But as for you, stand |
32 You shall observe |
33 You shall walk |
Повторення ЗаконуРозділ 5 |
1 |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
17 Не вбивай! |
18 Не чини пере́любу! |
19 Не кради́! |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |
DeuteronomyChapter 5 |
Повторення ЗаконуРозділ 5 |
1 And Moses |
1 |
2 The LORD |
2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві. |
3 The LORD |
3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі. |
4 The LORD |
4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню. |
5 (I stood |
5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив: |
6 I am the LORD |
6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства. |
7 You shall have |
7 Хай не буде тобі інших богів при Мені! |
8 You shall not make |
8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею. |
9 You shall not bow |
9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене, |
10 And showing |
10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді. |
11 You shall not take |
11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно. |
12 Keep |
12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій. |
13 Six |
13 Шість день працюй, і роби всю працю свою, |
14 But the seventh |
14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти. |
15 And remember |
15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день. |
16 Honor |
16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі. |
17 You shall not kill. |
17 Не вбивай! |
18 Neither |
18 Не чини пере́любу! |
19 Neither |
19 Не кради́! |
20 Neither |
20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого! |
21 Neither |
21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого! |
22 These |
22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені. |
23 And it came |
23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́, |
24 And you said, |
24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива! |
25 Now |
25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо. |
26 For who |
26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б? |
27 Go |
27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“. |
28 And the LORD |
28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли. |
29 O that there were such |
29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки! |
30 Go |
30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх! |
31 But as for you, stand |
31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“. |
32 You shall observe |
32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч. |
33 You shall walk |
33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним. |