Deuteronomy

Chapter 5

1 And Moses4872 called7121 all3605 Israel,3478 and said559 to them, Hear,8085 O Israel,3478 the statutes2706 and judgments4941 which834 I speak1696 in your ears241 this day,3117 that you may learn3925 them, and keep,8104 and do6213 them.

2 The LORD3068 our God430 made3772 a covenant1285 with us in Horeb.2722

3 The LORD3068 made3772 not this2063 covenant1285 with our fathers,1 but with us, even us, who428 are all3605 of us here6311 alive2416 this day.3117

4 The LORD3068 talked1696 with you face6440 to face6440 in the mount2022 out of the middle8432 of the fire,784

5 (I stood5975 between996 the LORD3068 and you at that time,6256 to show5046 you the word1697 of the LORD:3068 for you were afraid3372 by reason6440 of the fire,784 and went5927 not up into the mount;2022) saying,559

6 I am the LORD3068 your God,430 which834 brought3318 you out of the land776 of Egypt,4714 from the house1004 of bondage.5650

7 You shall have1961 none other312 gods430 before5921 6440 me.

8 You shall not make6213 you any3605 graven6459 image, or any3605 likeness8544 of any thing that is in heaven8064 above,4605 or that is in the earth776 beneath,8478 or that is in the waters4325 beneath8478 the earth:776

9 You shall not bow7812 down7812 yourself to them, nor3808 serve5647 them: for I the LORD3068 your God430 am a jealous7067 God,410 visiting6485 the iniquity5771 of the fathers1 on the children1121 to the third8029 and fourth7256 generation of them that hate8130 me,

10 And showing6213 mercy2617 to thousands505 of them that love157 me and keep8104 my commandments.4687

11 You shall not take5375 the name8034 of the LORD3068 your God430 in vain:7723 for the LORD3068 will not hold him guiltless5352 that takes5375 his name8034 in vain.7723

12 Keep8104 the sabbath7676 day3117 to sanctify6942 it, as the LORD3068 your God430 has commanded6680 you.

13 Six8337 days3117 you shall labor,5647 and do6213 all3605 your work:4399

14 But the seventh7637 day3117 is the sabbath7676 of the LORD3068 your God:430 in it you shall not do6213 any3605 work,4399 you, nor your son,1121 nor your daughter,1323 nor your manservant,5650 nor your maidservant,519 nor your ox,7794 nor your ass,2543 nor any3605 of your cattle,929 nor your stranger1616 that is within your gates;8179 that your manservant5650 and your maidservant519 may rest5117 as well as you.

15 And remember2142 that you were1961 a servant5650 in the land776 of Egypt,4714 and that the LORD3068 your God430 brought3318 you out there8033 through a mighty2389 hand3027 and by a stretched5186 out arm:2220 therefore5921 3651 the LORD3068 your God430 commanded6680 you to keep6213 the sabbath7676 day.3117

16 Honor3513 your father1 and your mother,517 as the LORD3068 your God430 has commanded6680 you; that your days3117 may be prolonged,748 and that it may go well3190 with you, in the land127 which834 the LORD3068 your God430 gives5414 you.

17 You shall not kill.7523

18 Neither3808 shall you commit5003 adultery.5003

19 Neither3808 shall you steal.1589

20 Neither3808 shall you bear6030 false7723 witness5707 against your neighbor.7453

21 Neither3808 shall you desire2530 your neighbor's7453 wife,802 neither3808 shall you covet183 your neighbor's7453 house,1004 his field,7704 or his manservant,5650 or his maidservant,519 his ox,7794 or his ass,2543 or any3605 thing that is your neighbor's.7453

22 These428 words1697 the LORD3068 spoke1696 to all3605 your assembly6951 in the mount2022 out of the middle8432 of the fire,784 of the cloud,6051 and of the thick darkness,6205 with a great1419 voice:6963 and he added3254 no3808 more.3254 And he wrote3789 them in two8147 tables3871 of stone,68 and delivered5414 them to me.

23 And it came1961 to pass, when you heard8085 the voice6963 out of the middle8432 of the darkness,2822 (for the mountain2022 did burn1197 with fire,784) that you came7126 near7126 to me, even all3605 the heads7218 of your tribes,7626 and your elders;2205

24 And you said,559 Behold,2005 the LORD3068 our God430 has showed7200 us his glory3519 and his greatness,1433 and we have heard8085 his voice6963 out of the middle8432 of the fire:784 we have seen7200 this2088 day3117 that God430 does talk1696 with man,120 and he lives.2425

25 Now6258 therefore why4100 should we die?4191 for this2063 great1419 fire784 will consume398 us: if518 we hear8085 the voice6963 of the LORD3068 our God430 any more,3254 then we shall die.4191

26 For who4310 is there of all3605 flesh,1320 that has heard8085 the voice6963 of the living2416 God430 speaking1696 out of the middle8432 of the fire,784 as we have, and lived?2421

27 Go7126 you near,7126 and hear8085 all3605 that the LORD3068 our God430 shall say:559 and speak1696 you to us all3605 that the LORD3068 our God430 shall speak1696 to you; and we will hear8085 it, and do6213 it.

28 And the LORD3068 heard8085 the voice6963 of your words,1697 when you spoke1696 to me; and the LORD3068 said559 to me, I have heard8085 the voice6963 of the words1697 of this2088 people,5971 which834 they have spoken1696 to you: they have well3190 said all3605 that they have spoken.1696

29 O that there were such2088 an heart3824 in them, that they would fear3372 me, and keep8104 all3605 my commandments4687 always,3605 3117 that it might be well3190 with them, and with their children1121 for ever!5769

30 Go3212 say559 to them, Get7725 you into your tents168 again.7725

31 But as for you, stand5975 you here6311 by me, and I will speak1696 to you all3605 the commandments,4687 and the statutes,2706 and the judgments,4941 which834 you shall teach3925 them, that they may do6213 them in the land776 which834 I give5414 them to possess3423 it.

32 You shall observe8104 to do6213 therefore as the LORD3068 your God430 has commanded6680 you: you shall not turn5493 aside to the right3225 hand3225 or to the left.8040

33 You shall walk3212 in all3605 the ways1870 which834 the LORD3068 your God430 has commanded6680 you, that you may live,2421 and that it may be well2895 with you, and that you may prolong748 your days3117 in the land776 which834 you shall possess.3423

Повторення Закону

Розділ 5

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 Не вбивай!

18 Не чини пере́любу!

19 Не кради́!

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.

Deuteronomy

Chapter 5

Повторення Закону

Розділ 5

1 And Moses4872 called7121 all3605 Israel,3478 and said559 to them, Hear,8085 O Israel,3478 the statutes2706 and judgments4941 which834 I speak1696 in your ears241 this day,3117 that you may learn3925 them, and keep,8104 and do6213 them.

1 І скликав Мойсей усього Ізраїля, та й сказав до ньо́го: „Слухай, Ізраїлю, постанови й зако́ни, які я говорю́ сьогодні в ваші уші, і навчіться їх, і будете пильнувати виконувати їх.

2 The LORD3068 our God430 made3772 a covenant1285 with us in Horeb.2722

2 Господь, Бог наш, склав з нами заповіта на Хориві.

3 The LORD3068 made3772 not this2063 covenant1285 with our fathers,1 but with us, even us, who428 are all3605 of us here6311 alive2416 this day.3117

3 Не з батьками нашими склав Господь заповіта того, але з нами самими, що ми тут сьогодні всі живі.

4 The LORD3068 talked1696 with you face6440 to face6440 in the mount2022 out of the middle8432 of the fire,784

4 Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

5 (I stood5975 between996 the LORD3068 and you at that time,6256 to show5046 you the word1697 of the LORD:3068 for you were afraid3372 by reason6440 of the fire,784 and went5927 not up into the mount;2022) saying,559

5 Я того ча́су стояв між Господом та між вами, щоб передавати вам Господні слова, бо ви боялися огню, і ви не зійшли на го́ру, коли Він говорив:

6 I am the LORD3068 your God,430 which834 brought3318 you out of the land776 of Egypt,4714 from the house1004 of bondage.5650

6 „Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю, з дому ра́бства.

7 You shall have1961 none other312 gods430 before5921 6440 me.

7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!

8 You shall not make6213 you any3605 graven6459 image, or any3605 likeness8544 of any thing that is in heaven8064 above,4605 or that is in the earth776 beneath,8478 or that is in the waters4325 beneath8478 the earth:776

8 Не роби собі різьби й усякої подо́би з того, що на небі вгорі, і що на землі до́лі, і що в воді під землею.

9 You shall not bow7812 down7812 yourself to them, nor3808 serve5647 them: for I the LORD3068 your God430 am a jealous7067 God,410 visiting6485 the iniquity5771 of the fathers1 on the children1121 to the third8029 and fourth7256 generation of them that hate8130 me,

9 Не вклоняйся їм, і не служи їм, бо Я — Господь, Бог твій, Бог ревнивий, що карає провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, що нена́видять Мене,

10 And showing6213 mercy2617 to thousands505 of them that love157 me and keep8104 my commandments.4687

10 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто виконує Мої заповіді.

11 You shall not take5375 the name8034 of the LORD3068 your God430 in vain:7723 for the LORD3068 will not hold him guiltless5352 that takes5375 his name8034 in vain.7723

11 Не присягай Іменем Господа, Бога твого, надаре́мно, бо не помилує Господь того, хто присягає Його Ім'я́м надаре́мно.

12 Keep8104 the sabbath7676 day3117 to sanctify6942 it, as the LORD3068 your God430 has commanded6680 you.

12 Пильнуй дня суботнього, щоб святити його, як наказав тобі Господь, Бог твій.

13 Six8337 days3117 you shall labor,5647 and do6213 all3605 your work:4399

13 Шість день працюй, і роби всю працю свою,

14 But the seventh7637 day3117 is the sabbath7676 of the LORD3068 your God:430 in it you shall not do6213 any3605 work,4399 you, nor your son,1121 nor your daughter,1323 nor your manservant,5650 nor your maidservant,519 nor your ox,7794 nor your ass,2543 nor any3605 of your cattle,929 nor your stranger1616 that is within your gates;8179 that your manservant5650 and your maidservant519 may rest5117 as well as you.

14 а день сьо́мий — субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій та дочка́ твоя, і раб твій та невільниця твоя, і віл твій, і осел твій, і всяка худоба твоя, і прихо́дько твій, що в брамах твоїх, — щоб відпочив раб твій і невільниця твоя, як і ти.

15 And remember2142 that you were1961 a servant5650 in the land776 of Egypt,4714 and that the LORD3068 your God430 brought3318 you out there8033 through a mighty2389 hand3027 and by a stretched5186 out arm:2220 therefore5921 3651 the LORD3068 your God430 commanded6680 you to keep6213 the sabbath7676 day.3117

15 І будеш пам'ята́ти, що був ти рабом в єгипетському кра́ї, і вивів тебе Господь, Бог твій, звідти сильною рукою та витягненим раме́ном, тому наказав тобі Господь, Бог твій, святкувати суботній день.

16 Honor3513 your father1 and your mother,517 as the LORD3068 your God430 has commanded6680 you; that your days3117 may be prolonged,748 and that it may go well3190 with you, in the land127 which834 the LORD3068 your God430 gives5414 you.

16 Шануй свого ба́тька та матір свою, як наказав був тобі Господь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, і щоб було тобі добре на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі.

17 You shall not kill.7523

17 Не вбивай!

18 Neither3808 shall you commit5003 adultery.5003

18 Не чини пере́любу!

19 Neither3808 shall you steal.1589

19 Не кради́!

20 Neither3808 shall you bear6030 false7723 witness5707 against your neighbor.7453

20 Не свідчи́ неправдиво проти ближнього свого!

21 Neither3808 shall you desire2530 your neighbor's7453 wife,802 neither3808 shall you covet183 your neighbor's7453 house,1004 his field,7704 or his manservant,5650 or his maidservant,519 his ox,7794 or his ass,2543 or any3605 thing that is your neighbor's.7453

21 І не бажай жони бли́жнього свого, і не бажай дому ближнього свого, ані поля його, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що є в ближнього твого!

22 These428 words1697 the LORD3068 spoke1696 to all3605 your assembly6951 in the mount2022 out of the middle8432 of the fire,784 of the cloud,6051 and of the thick darkness,6205 with a great1419 voice:6963 and he added3254 no3808 more.3254 And he wrote3789 them in two8147 tables3871 of stone,68 and delivered5414 them to me.

22 Слова ці Господь промовляв до всього вашого зібра́ння, на горі з сере́дини огню, хмари та мряки, сильним голосом. І більш не говорив, і написав їх на двох камінних табли́цях, і дав їх мені.

23 And it came1961 to pass, when you heard8085 the voice6963 out of the middle8432 of the darkness,2822 (for the mountain2022 did burn1197 with fire,784) that you came7126 near7126 to me, even all3605 the heads7218 of your tribes,7626 and your elders;2205

23 І сталося, коли ви слухали той голос з-посеред те́мряви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене всі го́лови ваших племе́н та ваші старші́,

24 And you said,559 Behold,2005 the LORD3068 our God430 has showed7200 us his glory3519 and his greatness,1433 and we have heard8085 his voice6963 out of the middle8432 of the fire:784 we have seen7200 this2088 day3117 that God430 does talk1696 with man,120 and he lives.2425

24 та й сказали: „Тож Господь, Бог наш, показав нам славу Свою та ве́лич Свою, і голос Його чули ми з сере́дини огню. Цього дня ми бачили, що говорить Бог з люди́ною, — і вона жива!

25 Now6258 therefore why4100 should we die?4191 for this2063 great1419 fire784 will consume398 us: if518 we hear8085 the voice6963 of the LORD3068 our God430 any more,3254 then we shall die.4191

25 А тепер на́що маємо вмирати? Бо спалить нас той великий огонь! Якщо ми бу́демо ще далі слухати голосу Господа Бога нашого, то помре́мо.

26 For who4310 is there of all3605 flesh,1320 that has heard8085 the voice6963 of the living2416 God430 speaking1696 out of the middle8432 of the fire,784 as we have, and lived?2421

26 Бо чи є таке тіло, щоб чуло, як ми, голос Бога Живого, що промовляє з сере́дини огню, і жило б?

27 Go7126 you near,7126 and hear8085 all3605 that the LORD3068 our God430 shall say:559 and speak1696 you to us all3605 that the LORD3068 our God430 shall speak1696 to you; and we will hear8085 it, and do6213 it.

27 Приступи сам, і слухай усе, що́ скаже Господь, Бог наш, і ти будеш говорити нам усе, що промовля́тиме Господь, Бог наш, до тебе, а ми будемо слухати й виконаємо“.

28 And the LORD3068 heard8085 the voice6963 of your words,1697 when you spoke1696 to me; and the LORD3068 said559 to me, I have heard8085 the voice6963 of the words1697 of this2088 people,5971 which834 they have spoken1696 to you: they have well3190 said all3605 that they have spoken.1696

28 І почув Господь голос ваших слів, коли ви промовляли до мене. І сказав до мене Господь: „Чув Я голос цього наро́ду, що промовляли до тебе. Добре все, що вони промовляли.

29 O that there were such2088 an heart3824 in them, that they would fear3372 me, and keep8104 all3605 my commandments4687 always,3605 3117 that it might be well3190 with them, and with their children1121 for ever!5769

29 О, коли б їхнє серце було їм на те, щоб боялись Мене й пильнували всіх Моїх заповідей по всі дні, щоб було добре їм та синам їхнім навіки!

30 Go3212 say559 to them, Get7725 you into your tents168 again.7725

30 Іди, скажи їм: Вертайтесь собі до наметів своїх!

31 But as for you, stand5975 you here6311 by me, and I will speak1696 to you all3605 the commandments,4687 and the statutes,2706 and the judgments,4941 which834 you shall teach3925 them, that they may do6213 them in the land776 which834 I give5414 them to possess3423 it.

31 А ти стій тут зо Мною, і Я буду промовляти до тебе кожну заповідь, і постано́ви, і зако́ни, що будеш навчати їх, щоб вони виконували їх у кра́ї, що Я даю їм на спа́дщину його“.

32 You shall observe8104 to do6213 therefore as the LORD3068 your God430 has commanded6680 you: you shall not turn5493 aside to the right3225 hand3225 or to the left.8040

32 І будеш пильнувати виконувати їх, як наказав вам Господь, Бог ваш, — не збочите ні право́руч, ні ліво́руч.

33 You shall walk3212 in all3605 the ways1870 which834 the LORD3068 your God430 has commanded6680 you, that you may live,2421 and that it may be well2895 with you, and that you may prolong748 your days3117 in the land776 which834 you shall possess.3423

33 Усією тією дорогою, що наказав вам Господь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, і щоб довгі були ваші дні в кра́ї, що ви оволодієте ним.