MatthewChapter 5 |
|
1 And seeing |
|
2 And he opened |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
|
21 |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 |
|
27 |
|
28 |
|
29 |
|
30 |
|
31 |
|
32 |
|
33 |
|
34 |
|
35 |
|
36 |
|
37 |
|
38 |
|
39 |
|
40 |
|
41 |
|
42 |
|
43 |
|
44 |
|
45 |
|
46 |
|
47 |
|
48 |
Вiд МатвiяРозділ 5 |
|
1 |
|
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи: |
|
3 |
|
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені. |
|
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони. |
|
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть. |
|
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть. |
|
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога. |
|
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть. |
|
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне. |
|
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене. |
|
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. |
|
13 |
|
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори. |
|
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі. |
|
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі. |
|
17 |
|
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все. |
|
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім. |
|
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне! |
|
21 |
|
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. |
|
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, — |
|
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра. |
|
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули. |
|
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга! |
|
27 |
|
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм. |
|
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. |
|
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. |
|
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“. |
|
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб. |
|
33 |
|
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий; |
|
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; |
|
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною. |
|
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого. |
|
38 |
|
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу. |
|
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому. |
|
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві. |
|
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього. |
|
43 |
|
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, |
|
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. |
|
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять? |
|
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак? |
|
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! |
MatthewChapter 5 |
Вiд МатвiяРозділ 5 |
|
1 And seeing |
1 |
|
2 And he opened |
2 І, відкривши уста́ Свої, Він навчати їх став, промовляючи: |
|
3 |
3 |
|
4 |
4 Блаженні засму́чені, бо вони будуть утішені. |
|
5 |
5 Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони. |
|
6 |
6 Блаженні голодні та спра́гнені праведности, бо вони нагодо́вані будуть. |
|
7 |
7 Блаженні милости́ві, бо помилувані вони будуть. |
|
8 |
8 Блаженні чисті́ серцем, бо вони будуть бачити Бога. |
|
9 |
9 Блаженні миротво́рці, бо вони синами Божими стануть. |
|
10 |
10 Блаженні ви́гнані за праведність, бо їхнє Ца́рство Небесне. |
|
11 |
11 Блаженні ви, як ганьби́ти та гнати вас бу́дуть, і будуть облу́дно на вас нагово́рювати всяке слово лихе ради Мене. |
|
12 |
12 Радійте та веселі́ться, — нагорода бо ваша велика на небеса́х! Бо так гнали й пророків, що були перед вами. |
|
13 |
13 |
|
14 |
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верхови́ні гори. |
|
15 |
15 І не запалюють світла, щоб поставити його під посу́дину, але на світи́льник, — і світить воно всім у домі. |
|
16 |
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми́, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі. |
|
17 |
17 |
|
18 |
18 Попра́вді ж кажу́ вам: доки небо й земля не мине́ться, — ані йота єдина, ані жоден значок із Зако́ну не мине́ться, аж поки не збудеться все. |
|
19 |
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчи́ть, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчи́ть, той стане великим у Царстві Небеснім. |
|
20 |
20 Кажу́ бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не вві́йдете в Царство Небесне! |
|
21 |
21 |
|
22 |
22 А Я вам кажу́, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: „рака́“, підпадає верховному су́дові, а хто скаже „дурний“, підпадає геєнні огне́нній. |
|
23 |
23 Тому́, коли принесеш ти до же́ртівника свого да́ра, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, — |
|
24 |
24 залиши́ отут да́ра свого перед же́ртівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді поверта́йся, і принось свого да́ра. |
|
25 |
25 Зо своїм супроти́вником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супроти́вник судді́ не віддав, а суддя́ щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в'язни́ці не вкинули. |
|
26 |
26 Поправді кажу́ тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси́ ти й останнього ше́ляга! |
|
27 |
27 |
|
28 |
28 А Я вам кажу́, що кожен, хто на жінку поди́виться із пожадли́вістю, той уже вчинив із нею пере́люб у серці своїм. |
|
29 |
29 Коли праве око твоє спокуша́є тебе, — його ви́бери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. |
|
30 |
30 І як прави́ця твоя спокуша́є тебе, — відітни́ її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вки́нене. |
|
31 |
31 Також сказано: „Хто дружи́ну свою відпускає, нехай дасть їй листа розводо́вого“. |
|
32 |
32 А Я вам кажу́, що кожен, хто пускає дружи́ну свою, крім провини розпу́сти, той доводить її до пере́любу. І хто з відпущеною побере́ться, той чинить пере́люб. |
|
33 |
33 |
|
34 |
34 А Я вам кажу́ не клясти́ся зовсі́м: ані небом, бо воно престол Божий; |
|
35 |
35 ні землею, бо підні́жок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; |
|
36 |
36 не клянись головою своєю́, — бо навіть однієї волоси́нки ти не можеш учинити білою чи чорною. |
|
37 |
37 Ваше ж слово хай бу́де: „так-так“, „ні-ні“. А що більше над це, то те від лукавого. |
|
38 |
38 |
|
39 |
39 А Я вам кажу́ не проти́витись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку́ твою, — підстав йому й другу. |
|
40 |
40 А хто хоче тебе позива́ти й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому. |
|
41 |
41 А хто силувати тебе бу́де відбу́ти подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві. |
|
42 |
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче пози́чити в тебе — не відве́ртайсь від нього. |
|
43 |
43 |
|
44 |
44 А Я вам кажу́: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена́видить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, |
|
45 |
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних. |
|
46 |
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й ми́тники роблять? |
|
47 |
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що́ ж особливого робите? Чи й пога́ни не чинять отак? |
|
48 |
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! |