PsalmsPsalm 105 |
|
1 O give thanks |
|
2 Sing |
|
3 Glory |
|
4 Seek |
|
5 Remember |
|
6 O you seed |
|
7 He is the LORD |
|
8 He has remembered |
|
9 Which |
|
10 And confirmed |
|
11 Saying, |
|
12 When they were but a few |
|
13 When they went |
|
14 He suffered |
|
15 Saying, Touch |
|
16 Moreover he called |
|
17 He sent |
|
18 Whose feet |
|
19 Until |
|
20 The king |
|
21 He made |
|
22 To bind |
|
23 Israel |
|
24 And he increased |
|
25 He turned |
|
26 He sent |
|
27 They showed |
|
28 He sent |
|
29 He turned |
|
30 Their land |
|
31 He spoke, |
|
32 He gave |
|
33 He smote |
|
34 He spoke, |
|
35 And did eat |
|
36 He smote |
|
37 He brought |
|
38 Egypt |
|
39 He spread |
|
40 The people asked, |
|
41 He opened |
|
42 For he remembered |
|
43 And he brought |
|
44 And gave |
|
45 That they might observe |
ПсалмиПсалом 105 |
|
1 |
|
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́? |
|
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су! |
|
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм, |
|
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм! |
|
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили. |
|
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним. |
|
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу. |
|
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині! |
|
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,— |
|
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся! |
|
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу. |
|
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́, |
|
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували, |
|
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу. |
|
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому. |
|
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила, |
|
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних. |
|
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, — |
|
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає, |
|
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, |
|
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним. |
|
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив! |
|
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його, |
|
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу. |
|
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині, |
|
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах! |
|
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих, |
|
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них! |
|
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась, |
|
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки. |
|
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея, |
|
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми. |
|
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, — |
|
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись. |
|
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них. |
|
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам, |
|
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась, |
|
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми. |
|
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним, |
|
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними, |
|
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку. |
|
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну! |
|
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння, |
|
45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю, |
PsalmsPsalm 105 |
ПсалмиПсалом 105 |
|
1 O give thanks |
1 |
|
2 Sing |
2 Хто розка́же про ве́лич Господню, розповість усю славу Його́? |
|
3 Glory |
3 Блаженні, хто де́ржиться права, хто чинить правду кожного ча́су! |
|
4 Seek |
4 Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого́, відві́дай мене спасі́нням Своїм, |
|
5 Remember |
5 щоб побачити добре вибра́нців Твоїх, щоб я ті́шився радощами Твого наро́ду, і хвалився зо спа́дком Твоїм! |
|
6 O you seed |
6 Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили. |
|
7 He is the LORD |
7 Не зважа́ли на чу́да Твої батьки наші в Єгипті, многоти́ Твоїх ласк не прига́дували й бунтува́лись над морем, над морем Черво́ним. |
|
8 He has remembered |
8 Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу. |
|
9 Which |
9 Він кли́кнув на море Червоне — і ви́сохло, і Він їх повів через мо́рські глиби́ни, немов по пустині! |
|
10 And confirmed |
10 І Він спас їх з руки неприя́теля, визволив їх з руки ворога,— |
|
11 Saying, |
11 і закрила вода супроти́вників їхніх, жоден з них не зоста́вся! |
|
12 When they were but a few |
12 Тоді то в слова́ Його вві́рували, виспі́вували Йому славу. |
|
13 When they went |
13 Та скоро забули вони Його чин, не чекали пора́ди Його́, |
|
14 He suffered |
14 і пала́ли в пустині жада́нням, і Бога в пустині ізнов випробо́вували, |
|
15 Saying, Touch |
15 і Він їхнє жада́ння їм дав, але худість послав в їхню душу. |
|
16 Moreover he called |
16 Та Мойсею поза́здрили в та́борі, й Ааронові, святому Господньому. |
|
17 He sent |
17 Розкрилась земля — і Дата́на погли́нула, Авіро́нові збори накрила, |
|
18 Whose feet |
18 і огонь запалав на їхніх збо́рах, — і по́лум'я те попали́ло безбожних. |
|
19 Until |
19 Зробили тельця́ на Хори́ві, і били поклони бовва́нові ви́литому, — |
|
20 The king |
20 і змінили вони свою славу на образ вола́, що траву пожирає, |
|
21 He made |
21 забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив, |
|
22 To bind |
22 у землі Ха́мовій чу́да, страшні ре́чі над морем Червоним. |
|
23 Israel |
23 І сказав Він пони́щити їх, коли б не Мойсей, вибра́нець Його, що став був у ви́ломі перед обличчям Його — відверну́ти Його гнів, щоб не шкодив! |
|
24 And he increased |
24 Погордили землею жада́ною, не повірили сло́ву Його, |
|
25 He turned |
25 і ре́мствували по наме́тах своїх, неслухня́ні були́ до Господнього голосу. |
|
26 He sent |
26 І Він підійняв Свою ру́ку на них, щоб їх повали́ти в пустині, |
|
27 They showed |
27 і щоб повалити їхнє пото́мство посеред наро́дів, та щоб розпоро́шити їх по країнах! |
|
28 He sent |
28 І служили Ваа́лові пео́рському, й їли вони жертви мертвих, |
|
29 He turned |
29 і діла́ми своїми розгні́вали Бога, — тому вдерлась зара́за між них! |
|
30 Their land |
30 І встав тоді Пі́нхас та й розсуди́в, — і зара́за затри́малась, |
|
31 He spoke, |
31 і йому порахо́вано в праведність це, з роду в рід аж навіки. |
|
32 He gave |
32 І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея, |
|
33 He smote |
33 бо духа його засмути́ли, і він говорив нерозва́жно уста́ми своїми. |
|
34 He spoke, |
34 Вони не позни́щували тих наро́дів, що Господь говорив їм про них, — |
|
35 And did eat |
35 і поміша́лись з пога́нами, та їхніх учинків навчи́лись. |
|
36 He smote |
36 І бо́жищам їхнім служили, а ті па́сткою стали для них. |
|
37 He brought |
37 І прино́сили в жертву синів своїх, а дочо́к своїх — де́монам, |
|
38 Egypt |
38 — і кров чисту лили́, кров синів своїх і дочо́к своїх, що їх у жертву прино́сили бо́жищам ханаа́нським. І через кривавий пере́ступ земля поскверни́лась, |
|
39 He spread |
39 і стали нечисті вони через учи́нки свої, і пере́люб чинили діла́ми своїми. |
|
40 The people asked, |
40 І проти наро́ду Свого запалав гнів Господній, і спа́док Його Йому став оги́дним, |
|
41 He opened |
41 і віддав їх у руку наро́дів, — і їхні нена́висники панували над ними, |
|
42 For he remembered |
42 і їхні вороги їх гноби́ли, і вони впокори́лися під їхню руку. |
|
43 And he brought |
43 Багато разі́в Він визво́лював їх, але вони вперті були́ своїм за́думом, — і пригно́блено їх через їхню прови́ну! |
|
44 And gave |
44 Та поба́чив Він їхню тісно́ту, коли почув їхні блага́ння, |
|
45 That they might observe |
45 і Він пригадав їм Свого за повіта, і пожалував був за Своєю великою милістю, |