PsalmsPsalm 56 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
ПсалмиПсалом 56 |
1 |
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! |
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. |
4 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою |
5 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч. |
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею! |
7 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла. |
8 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе! |
9 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́! |
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами, |
11 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар! |
12 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею! |
13 |
PsalmsPsalm 56 |
ПсалмиПсалом 56 |
1 |
1 |
2 |
2 Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине! |
3 |
3 Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро. |
4 |
4 Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. Се́ла. Бог пошле Свою милість та правду Свою |
5 |
5 на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч. |
6 |
6 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею! |
7 |
7 Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! Се́ла. |
8 |
8 Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе! |
9 |
9 Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́! |
10 |
10 Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами, |
11 |
11 бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар! |
12 |
12 Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею! |
13 |
13 |