Ecclesiastes

Chapter 11

1 CAST your bread upon the waters; for you shall find it after many days.

2 Give a portion to seven, and also to eight; for you know not what misfortune shall come upon the earth.

3 If the clouds be full of rain, they empty themselves upon the earth; and if a tree fall toward the south or toward the north, in the place where the tree falls, there it shall be.

4 He who observes the wind shall not sow; and he who regards the clouds shall not reap.

5 As you do not know the path of the wind, and the manner of a woman who is with child; even so you do not know the works of the LORD who makes all.

6 In the morning sow your seed, and in the evening withhold not your hands: for you know not which shall prosper, either this or that, or whether they both alike shall be good.

7 Truly light is sweet, and it is a pleasant thing for the eyes; but much more to those who see the sun.

8 If a man live many years, and rejoice in them all; yet let him remember the days of darkness; for they shall be many. All that comes is vanity.

9 Rejoice, O young man, in your youth; and it shall be well with you; and walk in the ways of your heart, and in the sight of your eyes; but know that for all these things the LORD will bring you into judgment.

10 Therefore remove anger from your heart, and put away evil from your flesh; for youth and ignorance are vanity.

Екклезiяст

Розділ 11

1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов зна́йдеш його.

2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.

3 Коли́ перепо́вняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли дереви́на на пі́вдень впаде́ чи на пі́вніч, зали́шиться на місці, куди дереви́на впаде́.

4 Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.

5 Як не ві́даєш ти, яка то путь вітру, як кості зроста́ють в утро́бі вагі́тної, так не ві́даєш ти чину Бога, що робить усе.

6 Сій ра́нком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре ви́йде на краще тобі, — оце чи оте, чи обо́є одна́ково добрі.

7 І світло солодке, і добре оча́м сонце бачити,

8 і коли б люди́на жила́ й довгі роки́, хай за всіх їх вона ті́шиться, і хай пам'ятає дні те́мряви, бо їх бу́де багато, — усе, що надійде, марно́та!

9 Ті́шся, юначе, своїм молоде́цтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодо́щів твоїх! І ходи ти доро́гами серця свого й виді́нням оче́й своїх, але знай, що за все це впрова́дить тебе Бог до су́ду!

10 Тому́ жени смуток від серця свого́, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дити́нство, і рання життє́ва зоря́ — то марно́та!

Ecclesiastes

Chapter 11

Екклезiяст

Розділ 11

1 CAST your bread upon the waters; for you shall find it after many days.

1 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов зна́йдеш його.

2 Give a portion to seven, and also to eight; for you know not what misfortune shall come upon the earth.

2 Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.

3 If the clouds be full of rain, they empty themselves upon the earth; and if a tree fall toward the south or toward the north, in the place where the tree falls, there it shall be.

3 Коли́ перепо́вняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли дереви́на на пі́вдень впаде́ чи на пі́вніч, зали́шиться на місці, куди дереви́на впаде́.

4 He who observes the wind shall not sow; and he who regards the clouds shall not reap.

4 Хто вважає на вітер, не буде той сі́яти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.

5 As you do not know the path of the wind, and the manner of a woman who is with child; even so you do not know the works of the LORD who makes all.

5 Як не ві́даєш ти, яка то путь вітру, як кості зроста́ють в утро́бі вагі́тної, так не ві́даєш ти чину Бога, що робить усе.

6 In the morning sow your seed, and in the evening withhold not your hands: for you know not which shall prosper, either this or that, or whether they both alike shall be good.

6 Сій ра́нком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре ви́йде на краще тобі, — оце чи оте, чи обо́є одна́ково добрі.

7 Truly light is sweet, and it is a pleasant thing for the eyes; but much more to those who see the sun.

7 І світло солодке, і добре оча́м сонце бачити,

8 If a man live many years, and rejoice in them all; yet let him remember the days of darkness; for they shall be many. All that comes is vanity.

8 і коли б люди́на жила́ й довгі роки́, хай за всіх їх вона ті́шиться, і хай пам'ятає дні те́мряви, бо їх бу́де багато, — усе, що надійде, марно́та!

9 Rejoice, O young man, in your youth; and it shall be well with you; and walk in the ways of your heart, and in the sight of your eyes; but know that for all these things the LORD will bring you into judgment.

9 Ті́шся, юначе, своїм молоде́цтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодо́щів твоїх! І ходи ти доро́гами серця свого й виді́нням оче́й своїх, але знай, що за все це впрова́дить тебе Бог до су́ду!

10 Therefore remove anger from your heart, and put away evil from your flesh; for youth and ignorance are vanity.

10 Тому́ жени смуток від серця свого́, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дити́нство, і рання життє́ва зоря́ — то марно́та!