Ezekiel

Chapter 14

1 THEN came certain of the elders of Israel to me to inquire of the LORD, and sat before me.

2 And the word of the LORD came to me, saying,

3 Son of man, these men have set up their idols in their heart, and put the stumbling block of their iniquity before their faces; I will seek vengeance from them.

4 Therefore speak to them and say to them, Thus says the LORD God: Every man of the house of Israel who sets up his idols in his heart and puts the stumbling block of his iniquity before his face and comes to the prophet, I the LORD will be a witness against him because of the multitude of his idols,

5 That I may take the house of Israel in the imagination of their own hearts, because they have departed from me through all their idols.

6 Therefore say to the house of Israel, Thus says the LORD God: Repent, and turn away from your idols; and turn away your faces from all your abominations.

7 For every one of the house of Israel, or of the proselytes who dwell in Israel, who departs from me and sets up idols in his heart and puts the stumbling block of his iniquity before his face and comes to a prophet to inquire of him, I the LORD will be a witness against him;

8 And I will pour out my anger against that man, and I will make him a sign and a proverb, and I will destroy him from the midst of my people; and you shall know that I am the LORD.

9 And when a prophet shall err and speak a word, I the LORD have deceived that prophet, and I will stretch out my hand against him, and I will destroy him from the midst of my people Israel.

10 And they shall both bear the punishment of their iniquity; the punishment of him who seeks to inquire shall be like the punishment of the prophet,

11 That the house of Israel may go no more astray from me, neither be polluted any more with all their transgressions; but that they may be my people and I may be their God, says the LORD God.

12 The word of the LORD came to me, saying,

13 Son of man, if a land should sin against me and commit iniquity before me, then I will stretch out my hand against it, and will break the staff of its wheat; and I will send famine upon it, and will destroy man and beast from it;

14 Though these three men, Noah, Daniel and Job were in the land, they would deliver but their own souls by their righteousness, says the LORD God.

15 And if I should send vicious beasts against the land, and they destroy it so that it become desolate, so that no man could pass through because of the wild beasts;

16 Though these three men were in it, as I live, says the LORD God, they would deliver neither sons nor daughters; but they alone would be delivered and the land would be made desolate.

17 Or if I should bring a sword upon that land, and say, Sword, go through that land, and I destroy man and beast from it;

18 Though these three men were in it, as I live, says the LORD God, they would deliver neither sons nor daughters, but they alone would be delivered.

19 Or if I should send a pestilence into that land, and pour out my fury upon it in blood, and destroy from it man and beast;

20 Though Noah, Daniel and Job were in it, as I live, says the LORD God, they would deliver neither son nor daughter; but they would only deliver themselves by their righteousness.

21 For thus says the LORD God: How much more when I send four sore judgments upon Jerusalem: the sword and famine and vicious beasts and pestilence, to destroy from it man and beast.

22 Yet there shall be left in it those who will be delivered, who will bring forth sons and daughters; and even they shall come forth to you, and you shall see their ways and their doings; and you shall be comforted concerning the evil that I have brought upon Jerusalem, even concerning all that I have brought upon it.

23 And they shall comfort you when you see their ways and their doings; and you shall know that I have not done without cause all that I have done in it, says the LORD God.

Єзекiїль

Розділ 14

1 І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?

4 Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,

5 щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!

6 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!

7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.

8 І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!

9 А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!

10 І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

11 щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“

12 І було́ мені слово Господнє таке:

13 „Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.

14 А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.

15 Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,

16 то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.

17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,

18 то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!

19 Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,

20 а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.

21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,

22 то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.

Ezekiel

Chapter 14

Єзекiїль

Розділ 14

1 THEN came certain of the elders of Israel to me to inquire of the LORD, and sat before me.

1 І прийшли до мене му́жі з Ізраїлевих старши́х, і посідали передо мною.

2 And the word of the LORD came to me, saying,

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 Son of man, these men have set up their idols in their heart, and put the stumbling block of their iniquity before their faces; I will seek vengeance from them.

3 „Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?

4 Therefore speak to them and say to them, Thus says the LORD God: Every man of the house of Israel who sets up his idols in his heart and puts the stumbling block of his iniquity before his face and comes to the prophet, I the LORD will be a witness against him because of the multitude of his idols,

4 Тому́ говори з ними, та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допу́стить своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї покладе́ перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, тому Я, Господь, відповім, згідно з цим, згідно з многото́ю його божкі́в,

5 That I may take the house of Israel in the imagination of their own hearts, because they have departed from me through all their idols.

5 щоб схопи́ти тих з Ізраїлевого дому за їхнє серце, бо всі вони віддали́лися від Мене через своїх божкі́в!

6 Therefore say to the house of Israel, Thus says the LORD God: Repent, and turn away from your idols; and turn away your faces from all your abominations.

6 Тому́ скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Наверні́ться, і відступі́ть від ваших божкі́в, і від усіх ваших гидо́т відверні́ть свої обличчя!

7 For every one of the house of Israel, or of the proselytes who dwell in Israel, who departs from me and sets up idols in his heart and puts the stumbling block of his iniquity before his face and comes to a prophet to inquire of him, I the LORD will be a witness against him;

7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужи́нців, що ме́шкають серед Ізраїля, коли відсту́пить від Мене, і допустить своїх божкі́в у своє серце, і покладе спотика́ння своєї провини перед обличчям своїм, і при́йде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, Господь, відповім від Себе.

8 And I will pour out my anger against that man, and I will make him a sign and a proverb, and I will destroy him from the midst of my people; and you shall know that I am the LORD.

8 І зверну Я лице́ Своє проти цього чоловіка, і вчиню́ його за знака та за припові́стку, і вигублю його з-посеред Свого наро́ду, і пізнаєте ви, що Я — Господь!

9 And when a prophet shall err and speak a word, I the LORD have deceived that prophet, and I will stretch out my hand against him, and I will destroy him from the midst of my people Israel.

9 А пророк, коли б був зве́дений, і говорив би слово, — Я, Госпо́дь, зведу́ цього пророка, і простягну руку Свою на нього, і вигублю його з-посеред Свого народу Ізраїлевого!

10 And they shall both bear the punishment of their iniquity; the punishment of him who seeks to inquire shall be like the punishment of the prophet,

10 І понесу́ть вони свою провину, — яка провина того, хто питається, така буде провина пророка,

11 That the house of Israel may go no more astray from me, neither be polluted any more with all their transgressions; but that they may be my people and I may be their God, says the LORD God.

11 щоб не блуди́в уже Ізраїлів дім від Мене, і не занечи́щувався вже всіма своїми гріхами. І будуть вони Мені наро́дом, а Я буду їм Богом, говорить Госпо́дь Бог!“

12 The word of the LORD came to me, saying,

12 І було́ мені слово Господнє таке:

13 Son of man, if a land should sin against me and commit iniquity before me, then I will stretch out my hand against it, and will break the staff of its wheat; and I will send famine upon it, and will destroy man and beast from it;

13 „Сину лю́дський, коли згріши́ть проти Мене земля, спроневі́рюючи, то Я простягну́ Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і ви́гублю з неї люди́ну й скоти́ну.

14 Though these three men, Noah, Daniel and Job were in the land, they would deliver but their own souls by their righteousness, says the LORD God.

14 А коли б серед неї були три му́жі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою вла́сну душу, говорить Господь Бог.

15 And if I should send vicious beasts against the land, and they destroy it so that it become desolate, so that no man could pass through because of the wild beasts;

15 Коли б Я перепрова́див по землі люту звірину́, й обезлю́дніла б вона, і стала б вона спусто́шенням, так що ніхто не прохо́див би нею через ту звірину́,

16 Though these three men were in it, as I live, says the LORD God, they would deliver neither sons nor daughters; but they alone would be delivered and the land would be made desolate.

16 то й ці три му́жі серед неї, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — не врятують вони ні синів, ні дочо́к! Самі вони будуть врято́вані, а край стане спусто́шенням.

17 Or if I should bring a sword upon that land, and say, Sword, go through that land, and I destroy man and beast from it;

17 Або коли б Я спровадив на цю землю меча, та й мече́ві сказав: „Пройди по кра́ю, і вигуби з нього люди́ну й скотину“,

18 Though these three men were in it, as I live, says the LORD God, they would deliver neither sons nor daughters, but they alone would be delivered.

18 то ці три му́жі серед нього, як живий Я! — говорить Господь Бог, — не врятують синів, ні дочо́к, бо врятуються самі тільки вони!

19 Or if I should send a pestilence into that land, and pour out my fury upon it in blood, and destroy from it man and beast;

19 Або коли б Я морови́цю послав до цієї землі, і вилив би на неї свою лютість у крові, щоб вигубити з неї люди́ну й скоти́ну,

20 Though Noah, Daniel and Job were in it, as I live, says the LORD God, they would deliver neither son nor daughter; but they would only deliver themselves by their righteousness.

20 а Ной, Даниї́л та Йов були б серед неї, — як живий Я! — говорить Господь Бог, — ані сина, ані дочки́ не врятували б вони! Вони в своїй справедливості врятують тільки свою вла́сну душу.

21 For thus says the LORD God: How much more when I send four sore judgments upon Jerusalem: the sword and famine and vicious beasts and pestilence, to destroy from it man and beast.

21 Бо так говорить Господь Бог: Хоч послав би Я на Єрусалим чотири Свої лихі при́суди: меча, і голод, і люту звірину́ та морови́цю, щоб вигубити з нього люди́ну та скоти́ну,

22 Yet there shall be left in it those who will be delivered, who will bring forth sons and daughters; and even they shall come forth to you, and you shall see their ways and their doings; and you shall be comforted concerning the evil that I have brought upon Jerusalem, even concerning all that I have brought upon it.

22 то все таки зали́шаться в ньому рештки, що будуть ви́проваджені, сини та до́чки. Ось вони вийдуть до вас, і ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і будете потішені за те лихо, що Я навів на Єрусалим, за все, що Я навів був на нього.

23 And they shall comfort you when you see their ways and their doings; and you shall know that I have not done without cause all that I have done in it, says the LORD God.

23 І потішать вони вас, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, і пізнаєте, що не нада́рмо зробив Я все, що зробив серед нього, говорить Госпо́дь Бог“.