IsaiahChapter 65 |
1 I AM sought of those who did not ask for me; I am found of those who sought me not; I said, Here am I, here am I, to a nation that has never called my name. |
2 I have spread out my hands all the day to a rebellious people, who walk in a way that is not good, after their own thoughts, |
3 A people who provoke me to anger continually, who sacrifice in the gardens and burn incense upon altars of bricks; |
4 Who sit in tombs and lodge in caves, who eat swine's flesh and pollute their vessels with unclean carcasses; to break the law and to defile the holy covenant, that they may provoke the LORD. |
5 Who say, Keep away, do not come near me; for I am sanctified. These men are a smoke in my anger, a fire that burns all the day. |
6 Behold, it is written before me: I will not keep silence until I recompense them a double portion into their bosom. |
7 Their sins and the sins of their fathers are well known, says the LORD, for they have burned incense upon the mountains and reproached me upon the hills; therefore I will measure their former works into their bosom. |
8 Thus says the LORD: As the new wine is found in the cluster, and one says to another, Destroy it not, for a blessing is in it; so will I do for my servant's sake, and I will not destroy them all. |
9 And I will bring forth an offspring out of Jacob, and out of Judah an inheritor of my mountains; my elect shall inherit it and my servants shall dwell there. |
10 And Sharon shall be a fold for flocks, and the valley of Achor a place for the herds to lie down in for my people who have sought me. |
11 But as for you who have forsaken the LORD and have forgotten his holy mountain, who prepare tables for fortune tellers and have poured out wine into bowls for them, |
12 I will deliver you up to the sword, and all of you shall bow down to the slaughter, because when I called, you did not answer; when I spoke, you did not listen; and you did evil in my presence, and did choose the thing wherein I do not delight. |
13 Therefore thus says the LORD God: Behold, my servants shall eat, but you shall be hungry; behold, my servants shall drink, but you shall be thirsty; behold, my servants shall rejoice, but you shall weep; |
14 Behold my servants shall sing for joy of heart, but you shall complain for sorrow of heart and for vexation of spirit. |
15 And you shall leave your name for a curse to my chosen ones; for the LORD God shall slay you, and call his servants by another name; |
16 So that he who blesses himself in the earth shall bless himself in the God of truth; and he who swears in the earth shall swear by the God of truth; because the former troubles are forgotten, and because they are hid from my presence. |
17 For, behold, I create new heavens and a new earth; and the former things shall not be remembered nor come into mind. |
18 But my people shall be glad and rejoice for ever because I am creating; for, behold, I create Jerusalem a rejoicing, and I will rejoice in it. |
19 And I will rejoice in Jerusalem, and joy in my people; and the voice of weeping shall be no more heard in her, nor the voice of wailing. |
20 There shall be no more in her a child who dies in infancy nor an old man who has not filled his days; for the child shall die a hundred years old; but a sinner being a hundred years old shall be accursed. |
21 They shall build houses and inhabit them; and they shall plant vineyards and eat their fruit. |
22 They shall not build and others inhabit; they shall not plant and others eat; for like the days of trees are the days of my people, and my chosen ones shall eat the work of their hands. |
23 They shall not labor in vain nor bring forth children for a curse; for they are the seed of the blessed of the LORD, both they and their children with them. |
24 And it shall come to pass that before they call I will answer them; and before they speak I will hear them. |
25 The wolf and the lamb shall feed together and the lion shall eat straw like the ox, and dust shall be the serpents' food. They shall not hurt nor destroy in all my holy mountain, says the LORD. |
IсаяРозділ 65 |
1 |
2 Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю, |
3 до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах, |
4 що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста, |
5 що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“ Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день! |
6 Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні! |
7 Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня! |
8 Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити! |
9 І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там. |
10 І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене. |
11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу, |
12 то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі! |
13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете. |
14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете. |
15 І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння, |
16 так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх! |
17 |
18 Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість! |
19 І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку! |
20 З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий! |
21 І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти. |
22 Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук! |
23 Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними. |
24 І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю! |
25 Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь. |
IsaiahChapter 65 |
IсаяРозділ 65 |
1 I AM sought of those who did not ask for me; I am found of those who sought me not; I said, Here am I, here am I, to a nation that has never called my name. |
1 |
2 I have spread out my hands all the day to a rebellious people, who walk in a way that is not good, after their own thoughts, |
2 Я ввесь день простяга́в Свої руки до люду запе́клого, що він, за своїми думка́ми, доро́гою ходить недоброю, |
3 A people who provoke me to anger continually, who sacrifice in the gardens and burn incense upon altars of bricks; |
3 до наро́ду, що в очі Мене прогнівля́є пості́йно, що жертви прино́сить в садка́х та що па́лить кадило на це́глах, |
4 Who sit in tombs and lodge in caves, who eat swine's flesh and pollute their vessels with unclean carcasses; to break the law and to defile the holy covenant, that they may provoke the LORD. |
4 що сидить у гроба́х та ночує по я́мах, їсть свини́ну, і в їхньому по́суді — ю́шка нечиста, |
5 Who say, Keep away, do not come near me; for I am sanctified. These men are a smoke in my anger, a fire that burns all the day. |
5 що говорить: „Спини́сь, не зближа́йся до ме́не, бо святий я для тебе!“ Оце дим в Моїй ні́здрі, огонь, що палає ввесь день! |
6 Behold, it is written before me: I will not keep silence until I recompense them a double portion into their bosom. |
6 Ось напи́сане перед обличчям Моїм: Я не буду мовча́ти, але відплачу́, і надолу́жу на їхньому ло́ні! |
7 Their sins and the sins of their fathers are well known, says the LORD, for they have burned incense upon the mountains and reproached me upon the hills; therefore I will measure their former works into their bosom. |
7 Укупі пере́ступи ваші й пере́ступи ваших батькі́в, — говорить Госпо́дь, — що кади́ли на го́рах і на взгі́р'ях Мене зневажа́ли, — і запла́ту їм ви́міряю Я найпе́рше до їхнього ло́ня! |
8 Thus says the LORD: As the new wine is found in the cluster, and one says to another, Destroy it not, for a blessing is in it; so will I do for my servant's sake, and I will not destroy them all. |
8 Так говорить Господь: Коли в гро́ні знахо́диться сік виногра́дний, і хтось ска́же: „Не псуй ти його, бо благослове́ння у ньо́му“, — отак Я зроблю́ ради рабів Своїх, щоб усього не ни́щити! |
9 And I will bring forth an offspring out of Jacob, and out of Judah an inheritor of my mountains; my elect shall inherit it and my servants shall dwell there. |
9 І насіння Я ви́веду з Якова, а з Юди — спадкоє́мця гір Моїх, і вибра́нці Мої одіди́чать її, і раби Мої жи́тимуть там. |
10 And Sharon shall be a fold for flocks, and the valley of Achor a place for the herds to lie down in for my people who have sought me. |
10 І стане Шаро́н пасови́ськом ота́ри, а долина Ахо́р за ліжни́цю худо́би великої, для наро́ду Мого, що шукали Мене. |
11 But as for you who have forsaken the LORD and have forgotten his holy mountain, who prepare tables for fortune tellers and have poured out wine into bowls for them, |
11 А ви, що Господа кидаєте, забуваєте го́ру святу Мою, що ставите Ґаду трапе́зу, а для Ме́ні випо́внюєте жертву литу, |
12 I will deliver you up to the sword, and all of you shall bow down to the slaughter, because when I called, you did not answer; when I spoke, you did not listen; and you did evil in my presence, and did choose the thing wherein I do not delight. |
12 то вас відрахо́вую Я для меча́, й на коліна впаде́те ви всі на зарі́з, бо кликав Я вас, та ви відповіді не дали́, говорив був, але́ ви не чули й робили лихе́ в Моїх о́чах, і чого́ не хотів, вибира́ли собі! |
13 Therefore thus says the LORD God: Behold, my servants shall eat, but you shall be hungry; behold, my servants shall drink, but you shall be thirsty; behold, my servants shall rejoice, but you shall weep; |
13 Тому Господь Бог каже так: Ось будуть раби Мої їсти, а ви бу́дете голодува́ти, ось будуть раби Мої пити, а ви будете спра́гнені, ось будуть раби Мої радіти, а ви посоро́млені бу́дете. |
14 Behold my servants shall sing for joy of heart, but you shall complain for sorrow of heart and for vexation of spirit. |
14 Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете. |
15 And you shall leave your name for a curse to my chosen ones; for the LORD God shall slay you, and call his servants by another name; |
15 І ви своє йме́ння дасте́ на прокля́ття вибра́нцям Моїм, — і Господь Бог тебе вб'є, а рабам Своїм дасть інше йме́ння, |
16 So that he who blesses himself in the earth shall bless himself in the God of truth; and he who swears in the earth shall swear by the God of truth; because the former troubles are forgotten, and because they are hid from my presence. |
16 так що хто на землі благосло́влений бу́де, буде поблагосло́влений він вірним Богом, а хто на землі присяга́є, вірним Богом прися́гне, бо забу́дуться у́тиски давні і захо́вані будуть вони від оче́й Моїх! |
17 For, behold, I create new heavens and a new earth; and the former things shall not be remembered nor come into mind. |
17 |
18 But my people shall be glad and rejoice for ever because I am creating; for, behold, I create Jerusalem a rejoicing, and I will rejoice in it. |
18 Тож навіки радійте та ті́штеся тим, що творю́ Я, бо ось Я створю́ Єрусалима на радість, а наро́да його — на весе́лість! |
19 And I will rejoice in Jerusalem, and joy in my people; and the voice of weeping shall be no more heard in her, nor the voice of wailing. |
19 І бу́ду Я Єрусалимом раді́ти, і втіша́тися буду наро́дом Своїм, — і не почу́ється в ньому вже голос плачу́ й голос зо́йку! |
20 There shall be no more in her a child who dies in infancy nor an old man who has not filled his days; for the child shall die a hundred years old; but a sinner being a hundred years old shall be accursed. |
20 З цього ча́су не буде вже ю́ного днями й старо́го, який своїх днів не попо́внить, бо сторо́кий помре́ як юна́к, а грішник і в віці ста літ буде про́клятий! |
21 They shall build houses and inhabit them; and they shall plant vineyards and eat their fruit. |
21 І доми́ побуду́ють, і ме́шкати будуть, і заса́дять вони виноградники, і будуть їхній плід спожива́ти. |
22 They shall not build and others inhabit; they shall not plant and others eat; for like the days of trees are the days of my people, and my chosen ones shall eat the work of their hands. |
22 Не бу́дуть вони будува́ти, щоб інший сидів, не будуть сади́ти, щоб інший спожи́в, дні бо наро́ду Мого — як дні де́рева, і вибра́нці Мої зужива́тимуть чин Своїх рук! |
23 They shall not labor in vain nor bring forth children for a curse; for they are the seed of the blessed of the LORD, both they and their children with them. |
23 Не будуть вони працювати нада́рмо, і не будуть роди́ти на страх, вони бо насі́ння, благосло́влене Господом, і наща́дки їхні з ними. |
24 And it shall come to pass that before they call I will answer them; and before they speak I will hear them. |
24 І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю! |
25 The wolf and the lamb shall feed together and the lion shall eat straw like the ox, and dust shall be the serpents' food. They shall not hurt nor destroy in all my holy mountain, says the LORD. |
25 Вовк та вівця́ будуть па́стися ра́зом, і лев буде їсти солому, немов та худо́ба, а га́дові хлібом його буде по́рох! Вони не чини́тимуть зла й вигубля́ти не будуть на всій святій Моїй горі, говорить Госпо́дь. |