CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Luke 10
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Luke

Chapter 10

1 AFTER these things, Jesus selected from his disciples seventy others, and he sent them two by two before his face, to every place and city to which he was to go.

2 And he said to them, The harvest is great, and the laborers are few; ask therefore the owner of the harvest, to bring out laborers to his harvest.

3 Go forth; behold, I send you as lambs among wolves.

4 Do not carry purses, nor bags, nor shoes; and do not salute any man on the road.

5 And to whatever house you enter, first say, Peace be to this house.

6 And if a man of peace is there, let your peace rest upon him; and if not, your peace will return to you.

7 Remain in that house, eating and drinking of what they have; for a laborer is worthy of his wages. Do not keep moving from house to house.

8 And into whatever city you enter, and they receive you, eat whatever they set before you;

9 And heal those who are sick in it, and say to them, The kingdom of God is come near to you.

10 But into whatever city you enter, and they do not receive you, go out into the street and say,

11 Even the sand of your city which cleaves to our feet, we shake it off to you; but know this that the kingdom of God has come near to you.

12 I say to you, that it will be much easier for Sodom in that day than for that city.

13 Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! If the mighty works which were done in you, had been done in Tyre and Sidon, perhaps they might have repented with sackcloth and ashes.

14 But, it will be easier for Tyre and Sidon at the judgment day than for you.

15 And you, Capernaum, which have exalted yourself up to heaven, you will be brought down to Sheol.

16 He who hears you hears me; and he who oppresses you oppresses me; and he who oppresses me oppresses him who sent me.

17 So the seventy whom he had sent returned with great joy, and they said to him, Our Lord, even the demons have submitted to us in your name.

18 He said to them, I saw Satan falling like lightning from heaven.

19 Behold, I give you power, to tread on snakes and scorpions, and over all the power of the enemy; and nothing shall harm you.

20 But do not rejoice in this that the demons submit to you; but rejoice because your names are written in heaven.

21 At that very hour, Jesus rejoiced in the Holy Spirit and said, I thank you, O my Father, Lord of heaven and earth, because you did hide these things from the wise and men of understanding, and did reveal them to children; yes, my Father, for so it was well pleasing in your presence.

22 And he turned to his disciples and said to them, Everything has been entrusted to me by my Father; and no man knows who is the Son, except the Father; and who is the Father except the Son, and to whomever the Son wishes to reveal him.

23 Then he turned to his disciples alone and said, Blessed are the eyes which see what you see.

24 For I say to you, that many prophets and kings desired to see what you see, and did not see it; and to hear what you hear, and did not hear it.

25 And behold, a scribe stood up to test him, and he said, Teacher, what shall I do to inherit eternal life?

26 Jesus said to him, What is written in the law? how do you read it?

27 He answered and said to him, You must love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself.

28 Jesus said to him, You said the truth; do this and you shall live.

29 But as he wanted to justify himself, he said to him, And who is my neighbor?

30 Jesus said to him, There was a man who went down from Jerusalem to Jericho, and the bandits attacked him, and robbed him, and beat him, and left him with little life remaining in him, and they went away.

31 And it chanced a priest was going down that road; and he saw him and passed on.

32 And likewise a Levite came and arrived at that place, and saw him and passed on.

33 But a Samaritan, as he journeyed, came where he was, and when he saw him, he had compassion on him.

34 And he came to him and bound up his wounds, and poured on them wine and oil; and he put him on his own ass, and brought him to the inn, and took care of him.

35 And in the morning, he took out two pennies and gave them to the innkeeper, and said to him, Take care of him; and whatever you spend more, when I return, I will give it to you.

36 Who therefore of these three, appears to you, became neighbor to him who fell into the hands of the bandits?

37 He said, The one who had compassion on him. Jesus said to him, You go also, and do the same.

38 And it came to pass while they were journeying, he entered into a village; and a woman named Martha received him into her house.

39 And she had a sister whose name was Mary, and she came and sat at the feet of our Lord, and listened to his words.

40 But Martha was busy with many household cares, and she came and said to him, My Lord, you do not seem to care that my sister has left me to serve alone? tell her to help me.

41 Jesus answered and said to her, Martha, Martha, you are worried and excited about many things;

42 But one thing is more necessary; and Mary has chosen the good portion for herself, which shall not be taken away from her.

Вiд Луки

Розділ 10

1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.

3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.

4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.

5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“

6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.

7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.

9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“

10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“

12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“

13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!

14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.

15 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“

16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.

17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“

18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.

20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“

21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.

23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!

24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“

25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“

26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“

27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.

28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.

29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“

30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.

31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.

32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.

33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.

36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“

37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.

39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.

40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.

41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.

Luke

Chapter 10

Вiд Луки

Розділ 10

1 AFTER these things, Jesus selected from his disciples seventy others, and he sent them two by two before his face, to every place and city to which he was to go.

1 Після того призна́чив Господь і інших Сімдеся́т, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 And he said to them, The harvest is great, and the laborers are few; ask therefore the owner of the harvest, to bring out laborers to his harvest.

2 І промовив до них: „Хоч жни́во велике, та робі́тників мало; тож благайте Господаря жни́ва, щоб робі́тників вислав на жни́во Своє.

3 Go forth; behold, I send you as lambs among wolves.

3 Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки́.

4 Do not carry purses, nor bags, nor shoes; and do not salute any man on the road.

4 Не носіть ні кали́тки, ні торби, ні санда́ль, і не вітайте в дорозі ніко́го.

5 And to whatever house you enter, first say, Peace be to this house.

5 Як до дому ж якого ви вві́йдете, то найперше кажіть: „Мир дому цьому́!“

6 And if a man of peace is there, let your peace rest upon him; and if not, your peace will return to you.

6 І коли син миру там буде, то спочи́не на ньому ваш мир, коли ж ні — до вас ве́рнеться.

7 Remain in that house, eating and drinking of what they have; for a laborer is worthy of his wages. Do not keep moving from house to house.

7 Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, — бо вартий робі́тник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 And into whatever city you enter, and they receive you, eat whatever they set before you;

8 А як при́йдете в місто яке, і вас при́ймуть, — споживайте, що вам подадуть.

9 And heal those who are sick in it, and say to them, The kingdom of God is come near to you.

9 Уздоро́влюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: „Набли́зилося Царство Боже до вас!“

10 But into whatever city you enter, and they do not receive you, go out into the street and say,

10 А як при́йдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 Even the sand of your city which cleaves to our feet, we shake it off to you; but know this that the kingdom of God has come near to you.

11 „Ми обтру́шуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що набли́зилося Ца́рство Боже!“

12 I say to you, that it will be much easier for Sodom in that day than for that city.

12 Кажу вам: того дня легше буде содо́млянам, аніж місту тому́!“

13 Woe to you, Chorazin! Woe to you, Bethsaida! If the mighty works which were done in you, had been done in Tyre and Sidon, perhaps they might have repented with sackcloth and ashes.

13 „Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяни́ці та в попелі!

14 But, it will be easier for Tyre and Sidon at the judgment day than for you.

14 Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам.

15 And you, Capernaum, which have exalted yourself up to heaven, you will be brought down to Sheol.

15 А ти, Капернау́ме, що „до неба піднісся, — аж до аду ти зійдеш!“

16 He who hears you hears me; and he who oppresses you oppresses me; and he who oppresses me oppresses him who sent me.

16 Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.

17 So the seventy whom he had sent returned with great joy, and they said to him, Our Lord, even the demons have submitted to us in your name.

17 А ті Сімдеся́т повернулися з радістю, кажучи: „Господи, — навіть де́мони ко́ряться нам у Ім'я́ Твоє!“

18 He said to them, I saw Satan falling like lightning from heaven.

18 Він же промовив до них: „Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 Behold, I give you power, to tread on snakes and scorpions, and over all the power of the enemy; and nothing shall harm you.

19 Ось Я вла́ду вам дав наступати на змій та скорпіо́нів, і на всю силу ворожу, — і ніщо вам не зашко́дить.

20 But do not rejoice in this that the demons submit to you; but rejoice because your names are written in heaven.

20 Та не тіштеся тим, що вам ко́ряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!“

21 At that very hour, Jesus rejoiced in the Holy Spirit and said, I thank you, O my Father, Lord of heaven and earth, because you did hide these things from the wise and men of understanding, and did reveal them to children; yes, my Father, for so it was well pleasing in your presence.

21 Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 And he turned to his disciples and said to them, Everything has been entrusted to me by my Father; and no man knows who is the Son, except the Father; and who is the Father except the Son, and to whomever the Son wishes to reveal him.

22 Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.

23 Then he turned to his disciples alone and said, Blessed are the eyes which see what you see.

23 І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: „Блаженні ті очі, що бачать, що́ бачите ви!

24 For I say to you, that many prophets and kings desired to see what you see, and did not see it; and to hear what you hear, and did not hear it.

24 Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви — та й не бачили, і почути, що́ чуєте ви — і не чули!“

25 And behold, a scribe stood up to test him, and he said, Teacher, what shall I do to inherit eternal life?

25 І підвівсь ось зако́нник один, і сказав, Його випробо́вуючи: „Учителю, що́ робити мені, щоб вічне життя осягну́ти?“

26 Jesus said to him, What is written in the law? how do you read it?

26 Він же йому відказав: „Що́ в Зако́ні написано, як ти читаєш?“

27 He answered and said to him, You must love the Lord your God with all your heart, and with all your soul, and with all your strength, and with all your mind; and your neighbor as yourself.

27 А той відповів і сказав: „Люби Господа Бога свого́ всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом“, і свого ближнього, як само́го себе“.

28 Jesus said to him, You said the truth; do this and you shall live.

28 Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.

29 But as he wanted to justify himself, he said to him, And who is my neighbor?

29 А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“

30 Jesus said to him, There was a man who went down from Jerusalem to Jericho, and the bandits attacked him, and robbed him, and beat him, and left him with little life remaining in him, and they went away.

30 А Ісус відповів і промовив: „Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихо́ну, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали́ йому рани, та й утекли́, покинувши ле́две живого його́.

31 And it chanced a priest was going down that road; and he saw him and passed on.

31 Прохо́див випа́дком тією дорогою священик один, побачив його, — і проминув.

32 And likewise a Levite came and arrived at that place, and saw him and passed on.

32 Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, — і теж проминув.

33 But a Samaritan, as he journeyed, came where he was, and when he saw him, he had compassion on him.

33 Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.

34 And he came to him and bound up his wounds, and poured on them wine and oil; and he put him on his own ass, and brought him to the inn, and took care of him.

34 І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худо́бину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопота́вся про нього.

35 And in the morning, he took out two pennies and gave them to the innkeeper, and said to him, Take care of him; and whatever you spend more, when I return, I will give it to you.

35 А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх госпо́дареві й проказав: „Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, — заплачу́ тобі, як верну́ся“.

36 Who therefore of these three, appears to you, became neighbor to him who fell into the hands of the bandits?

36 Котри́й же з цих трьох — на думку твою — був ближній тому, хто попався розбійникам?“

37 He said, The one who had compassion on him. Jesus said to him, You go also, and do the same.

37 А він відказав: „Той, хто вчинив йому ми́лість“. Ісус же сказав йому: „Іди, — і роби так і ти!“

38 And it came to pass while they were journeying, he entered into a village; and a woman named Martha received him into her house.

38 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одно́го села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я́, прийняла Його в дім свій.

39 And she had a sister whose name was Mary, and she came and sat at the feet of our Lord, and listened to his words.

39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала сло́ва Його.

40 But Martha was busy with many household cares, and she came and said to him, My Lord, you do not seem to care that my sister has left me to serve alone? tell her to help me.

40 А Марта великою по́слугою клопота́лась, а спинившись, сказала: „Господи, чи байду́же Тобі, що на мене саму́ полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла“.

41 Jesus answered and said to her, Martha, Martha, you are worried and excited about many things;

41 Госпо́дь же промовив у відповідь їй: „Марто, Марто, — турбуєшся й жу́ришся ти про багато чого́,

42 But one thing is more necessary; and Mary has chosen the good portion for herself, which shall not be taken away from her.

42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.