ProverbsChapter 24 |
1 BE not envious of evil men, neither desire to be with them, |
2 For their hearts devise evil and their lips talk of iniquity. |
3 Through wisdom a house is built; and by understanding it is established; |
4 And by knowledge the inner chambers are filled with all precious and pleasant riches. |
5 A wise man is better than a strong man; yea, a man of knowledge than a mighty man. |
6 For by provocation is war waged; and in a multitude of counsels there is salvation. |
7 Wisdom crushes a fool; he opens not his mouth in the gate. |
8 He who devises to do evil shall be called a mischievous person. |
9 The thought of a fool is sin; and an abomination of men is evil. |
10 The wicked shall be driven away by evil in the day of affliction. |
11 Deliver those who are led away to death, and spare not to redeem those who are held to be slain. |
12 If you say, Behold, I did not know it, then know that it is God who searches the thought of the heart; and he who keeps your soul knows it, and shall render to every man according to his works. |
13 My son, eat honey because it is good, and the honeycomb, which is sweet to your taste. |
14 Thus shall wisdom find your soul; and you will have good prospects, and your hope shall not be cut off. |
15 Do not devise plots of iniquity in the dwelling of the righteous; do not spoil his resting place; |
16 For a righteous man falls seven times and rises up again; but the wicked shall fall into mischief. |
17 Do not rejoice when your enemy falls, and let not your heart be glad when he is overthrown, |
18 Lest the LORD see it and it displease him and he turn away his anger from him. |
19 Do not envy evildoers nor be jealous of the wicked; |
20 For there shall be no future for evil men, and the lamp of the wicked shall be put out. |
21 My son, fear the LORD and give good counsel; and meddle not with the fools; |
22 For their calamity shall come suddenly; and who knows the end of their years? |
23 These things I say to the wise: It is not good to show partiality in judgment, |
24 Nor to say to a wicked man, You are righteous; him shall the people curse, and nations shall abhor him. |
25 But to those who rebuke him shall be delight, and a good blessing shall come upon them. |
26 The people shall kiss the lips of those who give admonition. |
27 Prepare your work out of doors, and make it ready in the field; and afterwards build your house. |
28 Be not a false witness against your neighbor; and do not deceive him with your lips. |
29 Say not, I will do so to him as he has done to me; I will render to him according to his works. |
30 I passed by the field of a sluggard, and by the vineyard of the man void of understanding, |
31 And, lo, it was all grown over with thorns, and nettles had covered the face thereof, and its stone wall was broken down. |
32 Then I looked upon it, and considered it well, and I received instruction: |
33 Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands upon your chest; |
34 So shall poverty come upon you, and want shall overtake you suddenly like a runner. |
ПриповiстiРозділ 24 |
1 |
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло. |
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно. |
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним. |
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого. |
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників. |
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі. |
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим. |
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні. |
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила. |
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх? |
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її. |
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, — |
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться! |
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його, |
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́! |
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє, |
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне. |
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними, |
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає? |
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре. |
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди. |
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра! |
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім. |
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми. |
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“ |
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, — |
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний. |
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі: |
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, — |
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“ |
ProverbsChapter 24 |
ПриповiстiРозділ 24 |
1 BE not envious of evil men, neither desire to be with them, |
1 |
2 For their hearts devise evil and their lips talk of iniquity. |
2 бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло. |
3 Through wisdom a house is built; and by understanding it is established; |
3 Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно. |
4 And by knowledge the inner chambers are filled with all precious and pleasant riches. |
4 А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним. |
5 A wise man is better than a strong man; yea, a man of knowledge than a mighty man. |
5 Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого. |
6 For by provocation is war waged; and in a multitude of counsels there is salvation. |
6 Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників. |
7 Wisdom crushes a fool; he opens not his mouth in the gate. |
7 Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі. |
8 He who devises to do evil shall be called a mischievous person. |
8 Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим. |
9 The thought of a fool is sin; and an abomination of men is evil. |
9 Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні. |
10 The wicked shall be driven away by evil in the day of affliction. |
10 Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила. |
11 Deliver those who are led away to death, and spare not to redeem those who are held to be slain. |
11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх? |
12 If you say, Behold, I did not know it, then know that it is God who searches the thought of the heart; and he who keeps your soul knows it, and shall render to every man according to his works. |
12 Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“ — чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її. |
13 My son, eat honey because it is good, and the honeycomb, which is sweet to your taste. |
13 Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, — |
14 Thus shall wisdom find your soul; and you will have good prospects, and your hope shall not be cut off. |
14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться! |
15 Do not devise plots of iniquity in the dwelling of the righteous; do not spoil his resting place; |
15 Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його, |
16 For a righteous man falls seven times and rises up again; but the wicked shall fall into mischief. |
16 бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́! |
17 Do not rejoice when your enemy falls, and let not your heart be glad when he is overthrown, |
17 Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє, |
18 Lest the LORD see it and it displease him and he turn away his anger from him. |
18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе! |
19 Do not envy evildoers nor be jealous of the wicked; |
19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним, |
20 For there shall be no future for evil men, and the lamp of the wicked shall be put out. |
20 бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне. |
21 My son, fear the LORD and give good counsel; and meddle not with the fools; |
21 Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними, |
22 For their calamity shall come suddenly; and who knows the end of their years? |
22 бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає? |
23 These things I say to the wise: It is not good to show partiality in judgment, |
23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре. |
24 Nor to say to a wicked man, You are righteous; him shall the people curse, and nations shall abhor him. |
24 Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“ того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди. |
25 But to those who rebuke him shall be delight, and a good blessing shall come upon them. |
25 А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра! |
26 The people shall kiss the lips of those who give admonition. |
26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. |
27 Prepare your work out of doors, and make it ready in the field; and afterwards build your house. |
27 Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім. |
28 Be not a false witness against your neighbor; and do not deceive him with your lips. |
28 Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми. |
29 Say not, I will do so to him as he has done to me; I will render to him according to his works. |
29 Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“ |
30 I passed by the field of a sluggard, and by the vineyard of the man void of understanding, |
30 Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, — |
31 And, lo, it was all grown over with thorns, and nettles had covered the face thereof, and its stone wall was broken down. |
31 і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний. |
32 Then I looked upon it, and considered it well, and I received instruction: |
32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі: |
33 Yet a little sleep, a little slumber, a little folding of the hands upon your chest; |
33 „Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, — |
34 So shall poverty come upon you, and want shall overtake you suddenly like a runner. |
34 і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“ |