Song of Solomon

Chapter 6

1 WHERE has your beloved gone, O you most beautiful among women? Where has your beloved turned aside, that we may seek him with you?

2 My beloved has gone down into his garden, to the beds of spices, to feed in the gardens and to gather lilies.

3 I am my beloved's, and my beloved is mine; he feeds among the lilies.

4 You are beautiful and desirable, O my beloved, comely as Jerusalem, and esteemed as one chosen among beauties.

5 Turn away your eyes from me, for they have overcome me; your hair is like a flock of goats which come up from the mount of Gilead.

6 Your teeth are like a flock of sheep which go up from washing; every one of them bears twins, and none is bereft among them.

7 Your cheeks, behind your veil, are like two pieces of pomegranate.

8 There are sixty queens and eighty concubines and virgins without number.

9 My perfect dove is but one; she is the only one of her mother; she is the choice one of her that bore her. The daughters saw her and praised her; yea, the queens and the concubines also praised her.

10 Who is she that looks forth like the morning, fair as the moon, clear as the sun, and revered as a princess?

11 I went down into the garden of walnut trees to see the fruit of the valley and to see whether the vine had blossomed and whether the pomegranates had budded.

12 And being unfamiliar with the place, I sat in the public chariot which was ready.

13 Return, return, O Shulamite; return, return, that we may look upon you. What will you see in the Shulamite, who comes down joyfully, like the rejoicing of a host?

Пiсня над пiснями

Розділ 6

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

13

Song of Solomon

Chapter 6

Пiсня над пiснями

Розділ 6

1 WHERE has your beloved gone, O you most beautiful among women? Where has your beloved turned aside, that we may seek him with you?

1 „Куди твій коха́ний пішов, о найвродливі́ша з жінок? Куди спрямува́в твій коха́ний? Бо ми пошукаємо його із тобою“.

2 My beloved has gone down into his garden, to the beds of spices, to feed in the gardens and to gather lilies.

2 „Мій коханий пішов до садо́чка свого́, в квітники́ запашні́, щоб па́сти в садка́х і збирати ліле́ї.

3 I am my beloved's, and my beloved is mine; he feeds among the lilies.

3 Я належу своєму коханому, а мені — мій коханий, що пасе між ліле́ями!“

4 You are beautiful and desirable, O my beloved, comely as Jerusalem, and esteemed as one chosen among beauties.

4 „Ти прекрасна, моя ти подру́женько, мов та Тірца́, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна́, як війська́ з прапора́ми!

5 Turn away your eyes from me, for they have overcome me; your hair is like a flock of goats which come up from the mount of Gilead.

5 Відверни́ ти свої оченя́та від мене, бо вони непоко́ять мене! Твої коси — немов стадо кіз, що хви́лями сходять з того́ Гілеа́ду!

6 Your teeth are like a flock of sheep which go up from washing; every one of them bears twins, and none is bereft among them.

6 Твої зуби — немов та отара ове́ць, що з ку́пелю вийшли, що ко́тять близня́та, і між ними немає неплідної!

7 Your cheeks, behind your veil, are like two pieces of pomegranate.

7 Мов частина грана́тного яблука — скро́ня твоя за серпа́нком твоїм!

8 There are sixty queens and eighty concubines and virgins without number.

8 Шістдеся́т є цариць, і вісімдеся́т є нало́жниць, а дівчатам немає числа, —

9 My perfect dove is but one; she is the only one of her mother; she is the choice one of her that bore her. The daughters saw her and praised her; yea, the queens and the concubines also praised her.

9 та єдина вона — ця голубка моя, моя чиста! У не́ньки своєї вона одина́чка, обра́на вона у своєї роди́тельки! Як бачили до́чки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й нало́жниці — то вихваля́ли її:

10 Who is she that looks forth like the morning, fair as the moon, clear as the sun, and revered as a princess?

10 Хто це така, що вона виглядає, немов та досві́тня зоря́, прекрасна, як місяць, як сонце — ясна́, як полки́ з прапора́ми — грізна́?“

11 I went down into the garden of walnut trees to see the fruit of the valley and to see whether the vine had blossomed and whether the pomegranates had budded.

11 „Зійшла я в орі́ховий сад, щоб погля́нути на пу́п'яночки при пото́ці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи грана́тові яблуні порозцвіта́ли?

12 And being unfamiliar with the place, I sat in the public chariot which was ready.

12 І не зчу́лася я, як мене посадила душа моя між колесни́ці моєї дружи́ни боя́р“.

13 Return, return, O Shulamite; return, return, that we may look upon you. What will you see in the Shulamite, who comes down joyfully, like the rejoicing of a host?

13