Послание апостола Павла христианам в Филиппах

Глава 4

1 Так вот, братья мои возлюбленные и желанные, радость моя и венец мой, твердо стойте в Господе, возлюбленные мои!

2 Еводию прошу, прошу и Синтихию прийти к согласию друг с другом в Господе.

3 Да и тебя, мой верный Сизиг, прошу: помоги этим женщинам. Они подвизались в возвещении Благой Вести вместе со мною и с Климентом и с прочими соработниками моими, имена которых записаны в Книге жизни.

4 Радуйтесь всегда в своем познании Господа, будучи соединены с Ним! И еще раз скажу: радуйтесь сему!

5 Пусть знают все, как вы добры и мягкосердечны. Господь близко;

6 не тревожьтесь ни о чем, но в любом случае в молитве и прошении с благодарностью открывайте свои желания Богу.

7 Тогда мир Божий, мир, который выше человеческого понимания, сохранит во Христе Иисусе ваши сердца и ваши мысли.

8 И еще скажу вам, братья: пусть мысли ваши будут заняты только тем, что истинно и честно, что справедливо и чисто, что достойно любви и восхищения, тем, что во всех отношениях хорошо и похвально.

9 Делайте всегда то, чему вы научились, что приняли и услышали от меня, что видели во мне, и Бог мира будет с вами.

10 Большая для меня радость в Господе, что вы смогли наконец-то проявить свою заботу обо мне. Конечно, вы и прежде помнили обо мне, но вам не представлялся случай явить эту заботу.

11 Не из-за нужды своей говорю это — я научился довольствоваться тем, что есть у меня.

12 Умею жить и в скудости, умею и в достатке; во всё я посвящен и всему научен: насыщаться и голодать, быть в достатке и нуждаться.

13 Ко всему готов я силою Того, Кто укрепляет меня.

14 И всё-таки вы поступили хорошо, разделив со мной мои трудности.

15 Вам, филиппийцы, известно, что в первые дни моей проповеди Благой Вести, когда я покинул Македонию, ни одна из церквей, кроме вашей, не пошла на такие отношения со мной, когда можно и давать, и получать.

16 Вы даже в Фессалонику не раз посылали мне на нужды мои.

17 Впрочем, я не даров для себя ищу, а того, что умножило бы вашу прибыль из-за этих даров.

18 У меня есть всё необходимое и даже сверх того: я полностью теперь обеспечен, получив от Эпафродита посланное вами. Щедрость ваша — как благовонное курение, как жертва приятная и угодная Богу.

19 А Он, по богатству славы Своей во Христе Иисусе, даст вам всё, в чем вы сами нуждаетесь.

20 Слава во веки веков Богу и Отцу нашему! Аминь.

21 Привет мой всем, кто из народа Божьего во Христе Иисусе. Братья, что здесь со мной, тоже шлют вам свои приветы,

22 как и весь народ Божий, а особенно — из дома кесаря.

23 Благодать Господа Иисуса Христа да будет со всеми вами.

До филип'ян

Розділ 4

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами!

10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.

Послание апостола Павла христианам в Филиппах

Глава 4

До филип'ян

Розділ 4

1 Так вот, братья мои возлюбленные и желанные, радость моя и венец мой, твердо стойте в Господе, возлюбленные мои!

1 Отож, мої браття улю́блені, за якими так сильно тужу́, моя радосте й ві́нче, — так у Господі стійте, улю́блені!

2 Еводию прошу, прошу и Синтихию прийти к согласию друг с другом в Господе.

2 Благаю Ево́дію, благаю й Синти́хію — ду́мати однаково в Господі.

3 Да и тебя, мой верный Сизиг, прошу: помоги этим женщинам. Они подвизались в возвещении Благой Вести вместе со мною и с Климентом и с прочими соработниками моими, имена которых записаны в Книге жизни.

3 Так, благаю й тебе, това́ришу вірний, допомагай тим, хто в боротьбі за Єва́нгелію помагали мені та Кли́ментові й іншим моїм співробі́тникам, яких іме́ння записані в Книзі Життя.

4 Радуйтесь всегда в своем познании Господа, будучи соединены с Ним! И еще раз скажу: радуйтесь сему!

4 Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!

5 Пусть знают все, как вы добры и мягкосердечны. Господь близко;

5 Ваша ла́гідність хай буде відо́ма всім лю́дям. Господь близько!

6 не тревожьтесь ни о чем, но в любом случае в молитве и прошении с благодарностью открывайте свои желания Богу.

6 Ні про що не турбуйтесь, а в усьо́му нехай виявля́ються Богові ваші бажа́ння молитвою й проха́нням з подякою.

7 Тогда мир Божий, мир, который выше человеческого понимания, сохранит во Христе Иисусе ваши сердца и ваши мысли.

7 І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки́ у Христі Ісусі.

8 И еще скажу вам, братья: пусть мысли ваши будут заняты только тем, что истинно и честно, что справедливо и чисто, что достойно любви и восхищения, тем, что во всех отношениях хорошо и похвально.

8 Наоста́нку, браття, що́ тільки правдиве, що́ тільки чесне, що тільки праведне, що́ тільки чисте, що тільки любе, що́ тільки гі́дне хвали́, коли яка чесно́та, коли яка похвала́, — ду́майте про це!

9 Делайте всегда то, чему вы научились, что приняли и услышали от меня, что видели во мне, и Бог мира будет с вами.

9 Чого ви від мене й навчилися, і прийняли́, і чули та бачили, — робіть те ! І Бог миру буде з вами!

10 Большая для меня радость в Господе, что вы смогли наконец-то проявить свою заботу обо мне. Конечно, вы и прежде помнили обо мне, но вам не представлялся случай явить эту заботу.

10 Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.

11 Не из-за нужды своей говорю это — я научился довольствоваться тем, что есть у меня.

11 Не за нестатком кажу́, бо навчився я бути задово́леним із то́го, що маю.

12 Умею жить и в скудости, умею и в достатке; во всё я посвящен и всему научен: насыщаться и голодать, быть в достатке и нуждаться.

12 Умію я й бути в упоко́ренні, умію бути й у достатку. Я привчився до всьо́го й у всім: насища́тися й голод терпіти, мати достаток і бути в недостачі.

13 Ко всему готов я силою Того, Кто укрепляет меня.

13 Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.

14 И всё-таки вы поступили хорошо, разделив со мной мои трудности.

14 Тож ви добре зробили, що участь узяли́ в моїм горі.

15 Вам, филиппийцы, известно, что в первые дни моей проповеди Благой Вести, когда я покинул Македонию, ни одна из церквей, кроме вашей, не пошла на такие отношения со мной, когда можно и давать, и получать.

15 І знаєте й ви, филип'я́ни, що на поча́тку благові́стя, коли я з Македонії вийшов, не прилучилась була́ жо́дна Церква до справи дава́ння й прийма́ння для мене, самі тільки ви,

16 Вы даже в Фессалонику не раз посылали мне на нужды мои.

16 що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали й до Солу́ня.

17 Впрочем, я не даров для себя ищу, а того, что умножило бы вашу прибыль из-за этих даров.

17 Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.

18 У меня есть всё необходимое и даже сверх того: я полностью теперь обеспечен, получив от Эпафродита посланное вами. Щедрость ваша — как благовонное курение, как жертва приятная и угодная Богу.

18 Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.

19 А Он, по богатству славы Своей во Христе Иисусе, даст вам всё, в чем вы сами нуждаетесь.

19 А мій Бог нехай ви́повнить вашу всяку потребу за Своїм багатством у Славі, у Христі Ісусі.

20 Слава во веки веков Богу и Отцу нашему! Аминь.

20 А Богові й нашому Отцеві слава на віки віків. Амі́нь.

21 Привет мой всем, кто из народа Божьего во Христе Иисусе. Братья, что здесь со мной, тоже шлют вам свои приветы,

21 Вітайте кожного святого у Христі Ісусі. Вітають вас браття, присутні зо мною.

22 как и весь народ Божий, а особенно — из дома кесаря.

22 Вітають вас усі святі, а найбільше ті, хто з ке́саревого дому.

23 Благодать Господа Иисуса Христа да будет со всеми вами.

23 Благода́ть Господа Ісуса Христа зо всіма́ вами! Амі́нь.