ЧислаГлава 35 |
|
1 |
|
2 «Распорядись о том, чтобы сыны Израилевы выделили из всего наследства, которым они будут владеть, города, где смогут жить левиты, а также чтобы вокруг этих городов выделили и земли с пастбищами. |
|
3 Тогда будут у них города, где им жить самим, будут и угодья вокруг для скота и прочей их собственности — их коз и овец — словом, для всех их животных. |
|
4 Пастбища, которые дадите вы левитам, должны простираться во все стороны от стен города не меньше чем на тысячу локтей. |
|
5 |
|
6 |
|
7 так что всего они получат сорок восемь городов с угодьями при них. |
|
8 Когда будете выделять города для левитов из всех владений сынов Израилевых, делайте это соразмерно с величиной каждого колена: возьмите больше городов у того колена, где их много, и меньше там, где их немного». |
|
9 |
|
10 сказать сынам Израилевым: «Когда перейдете вы через Иордан и вступите в ханаанскую землю, |
|
11 определите свои города-убежища, где смогут скрываться убийцы, те, кто лишил кого-либо жизни неумышленно. |
|
12 Эти города с проживающими в них левитами будут у вас местами убежища от мстителей, дабы не погибнуть людям, обвиняемым в убийстве, прежде чем предстанут они перед судом общины. |
|
13 Таких городов, определенных вами для убежища, должно быть шесть: |
|
14 три по эту сторону Иордана и три в самой земле ханаанской. Они должны стать местами убежища. |
|
15 В этих шести городах сможет найти себе убежище любой человек, убивший кого-то неумышленно, будь он из сынов Израилевых, или человек пришлый среди вас, или какой-либо переселенец. |
|
16 |
|
17 И если кто ударил другого камнем, которым можно убить, и человек оттого умер, совершивший сие — убийца, и его следует казнить. |
|
18 То же и с деревянным орудием, которым можно убить: если и таким кто ударит человека и тот умер, то ударивший тоже убийца, которого надлежит предать смерти. |
|
19 С таким убийцей пусть расправится его кровный мститель: как только встретит его, сразу же пусть свершит приговор. |
|
20 |
|
21 или когда ударит какой-нибудь человек, движимый враждой, другого рукою своей и тот тоже умрет, то виновного в смерти следует считать настоящим убийцей и, значит, нужно непременно предать смерти. Как только встретит его кровный мститель, сразу же должен убить. |
|
22 Но если неумышленно, не из вражды толкнет кто-то человека или бросит в него чем-нибудь без злого умысла, |
|
23 а то и уронит на человека, не видя его, какой-нибудь камень, который может убить, и тот умрет, — а он ему не враг, и не подозревается в том, что желал ему зла, — |
|
24 пусть община, руководствуясь этими указаниями, рассудит между невольным убийцей и кровным мстителем. |
|
25 И община должна спасти такого убийцу от кровной мести, возвратив его в тот самый город-убежище, в который он когда-то бежал. И он должен там жить до смерти первосвященника, помазанного священным елеем. |
|
26 Если убийца выйдет почему-либо за стены города-убежища, в котором он обрел защиту, |
|
27 и встретит его за городом мститель его и убьет, то не будет отвечать он за кровопролитие. |
|
28 Убийца ведь должен был оставаться в своем городе-убежище до смерти первосвященника и только после кончины того мог вернуться к себе домой. |
|
29 Пусть это будет установлением для суда вашего на все времена, где бы ни жили вы. |
|
30 |
|
31 И еще: за жизнь убийцы нельзя брать выкуп; если повинен он в смерти, его непременно следует и предать ей. |
|
32 Нельзя брать выкуп и с того, кто убежал в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на земле своей до смерти первосвященника. |
|
33 Не оскверняйте же землю, на которой будете жить, ибо пролитие крови людской оскверняет землю; земля не иначе очищается от крови, что пролилась на ней, как только кровью того, кто ее пролил. |
|
34 Не делайте нечистой землю, на которой вы живете, на которой Я пребываю, ибо Я, ГОСПОДЬ, пребываю среди сынов Израилевых». |
ЧислаРозділ 35 |
|
1 |
|
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам. |
|
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини. |
|
4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло. |
|
5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська. |
|
6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста. |
|
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська. |
|
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“. |
|
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю, |
|
11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне. |
|
12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою. |
|
13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас. |
|
14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища. |
|
15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне. |
|
16 |
|
17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
|
18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
|
19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його. |
|
20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре, |
|
21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його. |
|
22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям, |
|
23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла, |
|
24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами. |
|
25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою. |
|
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був, |
|
27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви! |
|
28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого. |
|
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях. |
|
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть. |
|
31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий. |
|
32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика. |
|
33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив. |
|
34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“ |
ЧислаГлава 35 |
ЧислаРозділ 35 |
|
1 |
1 |
|
2 «Распорядись о том, чтобы сыны Израилевы выделили из всего наследства, которым они будут владеть, города, где смогут жить левиты, а также чтобы вокруг этих городов выделили и земли с пастбищами. |
2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам. |
|
3 Тогда будут у них города, где им жить самим, будут и угодья вокруг для скота и прочей их собственности — их коз и овец — словом, для всех их животных. |
3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини. |
|
4 Пастбища, которые дадите вы левитам, должны простираться во все стороны от стен города не меньше чем на тысячу локтей. |
4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло. |
|
5 |
5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська. |
|
6 |
6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста. |
|
7 так что всего они получат сорок восемь городов с угодьями при них. |
7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська. |
|
8 Когда будете выделять города для левитов из всех владений сынов Израилевых, делайте это соразмерно с величиной каждого колена: возьмите больше городов у того колена, где их много, и меньше там, где их немного». |
8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“. |
|
9 |
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: |
|
10 сказать сынам Израилевым: «Когда перейдете вы через Иордан и вступите в ханаанскую землю, |
10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю, |
|
11 определите свои города-убежища, где смогут скрываться убийцы, те, кто лишил кого-либо жизни неумышленно. |
11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне. |
|
12 Эти города с проживающими в них левитами будут у вас местами убежища от мстителей, дабы не погибнуть людям, обвиняемым в убийстве, прежде чем предстанут они перед судом общины. |
12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою. |
|
13 Таких городов, определенных вами для убежища, должно быть шесть: |
13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас. |
|
14 три по эту сторону Иордана и три в самой земле ханаанской. Они должны стать местами убежища. |
14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища. |
|
15 В этих шести городах сможет найти себе убежище любой человек, убивший кого-то неумышленно, будь он из сынов Израилевых, или человек пришлый среди вас, или какой-либо переселенец. |
15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне. |
|
16 |
16 |
|
17 И если кто ударил другого камнем, которым можно убить, и человек оттого умер, совершивший сие — убийца, и его следует казнить. |
17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
|
18 То же и с деревянным орудием, которым можно убить: если и таким кто ударит человека и тот умер, то ударивший тоже убийца, которого надлежит предать смерти. |
18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник. |
|
19 С таким убийцей пусть расправится его кровный мститель: как только встретит его, сразу же пусть свершит приговор. |
19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його. |
|
20 |
20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре, |
|
21 или когда ударит какой-нибудь человек, движимый враждой, другого рукою своей и тот тоже умрет, то виновного в смерти следует считать настоящим убийцей и, значит, нужно непременно предать смерти. Как только встретит его кровный мститель, сразу же должен убить. |
21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його. |
|
22 Но если неумышленно, не из вражды толкнет кто-то человека или бросит в него чем-нибудь без злого умысла, |
22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям, |
|
23 а то и уронит на человека, не видя его, какой-нибудь камень, который может убить, и тот умрет, — а он ему не враг, и не подозревается в том, что желал ему зла, — |
23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла, |
|
24 пусть община, руководствуясь этими указаниями, рассудит между невольным убийцей и кровным мстителем. |
24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами. |
|
25 И община должна спасти такого убийцу от кровной мести, возвратив его в тот самый город-убежище, в который он когда-то бежал. И он должен там жить до смерти первосвященника, помазанного священным елеем. |
25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою. |
|
26 Если убийца выйдет почему-либо за стены города-убежища, в котором он обрел защиту, |
26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був, |
|
27 и встретит его за городом мститель его и убьет, то не будет отвечать он за кровопролитие. |
27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви! |
|
28 Убийца ведь должен был оставаться в своем городе-убежище до смерти первосвященника и только после кончины того мог вернуться к себе домой. |
28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого. |
|
29 Пусть это будет установлением для суда вашего на все времена, где бы ни жили вы. |
29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях. |
|
30 |
30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть. |
|
31 И еще: за жизнь убийцы нельзя брать выкуп; если повинен он в смерти, его непременно следует и предать ей. |
31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий. |
|
32 Нельзя брать выкуп и с того, кто убежал в город-убежище, чтобы позволить ему вернуться и жить на земле своей до смерти первосвященника. |
32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика. |
|
33 Не оскверняйте же землю, на которой будете жить, ибо пролитие крови людской оскверняет землю; земля не иначе очищается от крови, что пролилась на ней, как только кровью того, кто ее пролил. |
33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив. |
|
34 Не делайте нечистой землю, на которой вы живете, на которой Я пребываю, ибо Я, ГОСПОДЬ, пребываю среди сынов Израилевых». |
34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“ |