Начало

Глава 25

1 Ибрахим взял себе другую жену, которую звали Хеттура.

2 Она родила ему Зимрана, Иокшана, Медана, Мадиана, Ишбака и Шуаха.

3 Иокшан был отцом Шевы и Дедана; потомками Дедана были ашшуриты, летушиты и леюмиты.

4 Сыновьями Мадиана были Ефа, Ефер, Ханох, Авида и Элдага. Все они были потомками Хеттуры.

5 Ибрахим оставил всё, что у него было, Исхаку.

6 Сыновей наложниц он щедро одарил и ещё при жизни своей отослал их от своего сына Исхака на восток, в восточную землю.

7 Всего Ибрахим прожил сто семьдесят пять лет.

8 Он испустил последний вздох и умер в глубокой старости, насытившись жизнью, и отошёл к своим предкам.

9 Его сыновья Исхак и Исмаил похоронили его в пещере Махпела рядом с Мамре, на поле хетта Эфрона, сына Цохара,

10 которое Ибрахим купил у хеттов. . Там Ибрахим был погребён рядом со своей женой Саррой.

11 После смерти Ибрахима Всевышний благословил его сына Исхака, который тогда жил возле Беэр-Лахай-Рои.

12 Вот родословие Исмаила, сына Ибрахима, которого служанка Сарры, египтянка Ажар, родила Ибрахиму;

13 и вот имена сыновей Исмаила, перечисленные в порядке их рождения: Навайот – первенец Исмаила, Кедар, Адбеил, Мивсам,

14 Мишма, Дума, Масса,

15 Хадад, Тема, Иетур, Нафиш и Кедма.

16 Это имена сыновей Исмаила, имена двенадцати вождей родов по их поселениям и кочевьям.

17 Всего Исмаил жил сто тридцать семь лет. Он испустил последний вздох и умер, и отошёл к своим предкам.

18 Его потомки поселились в области от Хавилы до Сура, возле границы Египта, на пути к Ассирии. Они жили во вражде со всеми своими братьями.

19 Вот рассказ об Исхаке, сыне Ибрахима. У Ибрахима родился Исхак.

20 Исхаку было сорок лет, когда он женился на Рабиге, дочери арамея Бетуила из Паддан-Арама, . сестре арамея Лавана.

21 Исхак молил Вечного за жену, потому что она была бесплодна. Вечный ответил на его молитву, и его жена Рабига забеременела.

22 Дети стали толкать друг друга в её утробе, и она сказала: – За что мне это?И она пошла спросить Вечного.

23 И сказал ей Вечный:
– Два племени в чреве твоём, два народа произойдут из тебя и разделятся;один будет сильнее другого, и старший будет служить младшему.

24 Когда пришло ей время родить, во чреве её действительно оказались мальчики-близнецы.

25 Первый родился красный, и всё его тело было покрыто как бы ворсистой одеждой; поэтому его назвали Есав («волосатый»).

26 Потом появился его брат, держась рукой за пятку Есава; поэтому он был назван Якуб («он держится за пятку»). . Исхаку было шестьдесят лет, когда Рабига родила их.

27 Мальчики выросли: Есав был искусный охотник, человек полей, а Якуб был человек тихий, живущий среди шатров.

28 Исхак, которому была по вкусу дичь, больше любил Есава, но Рабига больше любила Якуба.

29 Однажды, когда Якуб готовил похлёбку, Есав вернулся с поля очень голодный.

30 Он сказал Якубу: – Скорее, дай мне поесть немного того красного, что ты готовишь! Я умираю от голода! (Вот почему ему также дали имя Эдом («красный»).)

31 Якуб ответил: – Сперва продай мне твоё первородство. .

32 – Я умираю от голода, – сказал Есав. – Какая мне польза в первородстве?

33 Якуб сказал: – Сначала поклянись. Он поклялся, и так продал своё первородство Якубу.

34 Тогда Якуб дал Есаву лепёшек и чечевичной похлёбки. Он поел, попил, встал и ушёл. Так Есав пренебрёг своим первородством.

Буття

Розділ 25

1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура́.

2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.

3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.

4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, — усі вони сини Кетури.

5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.

6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.

7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.

8 І спочи́в та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.

9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хітте́янина, що навпроти Мамре́, —

10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових,— там був похований Авраам і Сарра, жінка його.

11 І сталося по Авраамовій смерті, — і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.

12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.

13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,

14 І Мішма, і Дума, і Масса,

15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.

16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочови́щами, — дванадцять начальників для їхніх племен.

17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочи́в та й умер він, і був узятий до своєї рідні.

18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма свої́ми братами.

19 А оце о́повість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.

20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.

21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, — і завагітніла Ревека, жінка його.

22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: „Коли так, то для чого я це переношу!“ І пішла запитатися Господа.

23 І промовив до неї Господь: „Два племе́на в утробі твоїй, і два наро́ди з твого нутра́ будуть виділені, і стане сильніший наро́д від наро́ду, і старший молодшому бу́де служити“.

24 І сповнились дні її, щоб родити, — і ось близнюки в утробі її.

25 І вийшов перший червонуватий, увесь він — немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.

26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я́ йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.

27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків — чоловіком мирним, що в наметах сидів.

28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.

29 І зварив був Яків ї́жу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.

30 І сказав Ісав до Якова: „Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я“. Тому то назвали ймення йому: Едом.

31 А Яків сказав: „Продай же нині мені своє перворідство“.

32 І промовив Ісав: „Ось я умираю, — то нащо ж мені оте перворідство?“

33 А Яків сказав: „Присягни ж мені нині“. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.

34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.

Начало

Глава 25

Буття

Розділ 25

1 Ибрахим взял себе другую жену, которую звали Хеттура.

1 А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура́.

2 Она родила ему Зимрана, Иокшана, Медана, Мадиана, Ишбака и Шуаха.

2 А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха.

3 Иокшан был отцом Шевы и Дедана; потомками Дедана были ашшуриты, летушиты и леюмиты.

3 А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.

4 Сыновьями Мадиана были Ефа, Ефер, Ханох, Авида и Элдага. Все они были потомками Хеттуры.

4 А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, — усі вони сини Кетури.

5 Ибрахим оставил всё, что у него было, Исхаку.

5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.

6 Сыновей наложниц он щедро одарил и ещё при жизни своей отослал их от своего сына Исхака на восток, в восточную землю.

6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.

7 Всего Ибрахим прожил сто семьдесят пять лет.

7 А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.

8 Он испустил последний вздох и умер в глубокой старости, насытившись жизнью, и отошёл к своим предкам.

8 І спочи́в та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.

9 Его сыновья Исхак и Исмаил похоронили его в пещере Махпела рядом с Мамре, на поле хетта Эфрона, сына Цохара,

9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хітте́янина, що навпроти Мамре́, —

10 которое Ибрахим купил у хеттов. . Там Ибрахим был погребён рядом со своей женой Саррой.

10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових,— там був похований Авраам і Сарра, жінка його.

11 После смерти Ибрахима Всевышний благословил его сына Исхака, который тогда жил возле Беэр-Лахай-Рои.

11 І сталося по Авраамовій смерті, — і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.

12 Вот родословие Исмаила, сына Ибрахима, которого служанка Сарры, египтянка Ажар, родила Ибрахиму;

12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка Аґар, невільниця Саррина.

13 и вот имена сыновей Исмаила, перечисленные в порядке их рождения: Навайот – первенец Исмаила, Кедар, Адбеил, Мивсам,

13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,

14 Мишма, Дума, Масса,

14 І Мішма, і Дума, і Масса,

15 Хадад, Тема, Иетур, Нафиш и Кедма.

15 Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.

16 Это имена сыновей Исмаила, имена двенадцати вождей родов по их поселениям и кочевьям.

16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочови́щами, — дванадцять начальників для їхніх племен.

17 Всего Исмаил жил сто тридцать семь лет. Он испустил последний вздох и умер, и отошёл к своим предкам.

17 А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочи́в та й умер він, і був узятий до своєї рідні.

18 Его потомки поселились в области от Хавилы до Сура, возле границы Египта, на пути к Ассирии. Они жили во вражде со всеми своими братьями.

18 І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма свої́ми братами.

19 Вот рассказ об Исхаке, сыне Ибрахима. У Ибрахима родился Исхак.

19 А оце о́повість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.

20 Исхаку было сорок лет, когда он женился на Рабиге, дочери арамея Бетуила из Паддан-Арама, . сестре арамея Лавана.

20 І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.

21 Исхак молил Вечного за жену, потому что она была бесплодна. Вечный ответил на его молитву, и его жена Рабига забеременела.

21 І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, — і завагітніла Ревека, жінка його.

22 Дети стали толкать друг друга в её утробе, и она сказала: – За что мне это?И она пошла спросить Вечного.

22 І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: „Коли так, то для чого я це переношу!“ І пішла запитатися Господа.

23 И сказал ей Вечный:
– Два племени в чреве твоём, два народа произойдут из тебя и разделятся;один будет сильнее другого, и старший будет служить младшему.

23 І промовив до неї Господь: „Два племе́на в утробі твоїй, і два наро́ди з твого нутра́ будуть виділені, і стане сильніший наро́д від наро́ду, і старший молодшому бу́де служити“.

24 Когда пришло ей время родить, во чреве её действительно оказались мальчики-близнецы.

24 І сповнились дні її, щоб родити, — і ось близнюки в утробі її.

25 Первый родился красный, и всё его тело было покрыто как бы ворсистой одеждой; поэтому его назвали Есав («волосатый»).

25 І вийшов перший червонуватий, увесь він — немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.

26 Потом появился его брат, держась рукой за пятку Есава; поэтому он был назван Якуб («он держится за пятку»). . Исхаку было шестьдесят лет, когда Рабига родила их.

26 А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я́ йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.

27 Мальчики выросли: Есав был искусный охотник, человек полей, а Якуб был человек тихий, живущий среди шатров.

27 І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків — чоловіком мирним, що в наметах сидів.

28 Исхак, которому была по вкусу дичь, больше любил Есава, но Рабига больше любила Якуба.

28 І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.

29 Однажды, когда Якуб готовил похлёбку, Есав вернулся с поля очень голодный.

29 І зварив був Яків ї́жу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.

30 Он сказал Якубу: – Скорее, дай мне поесть немного того красного, что ты готовишь! Я умираю от голода! (Вот почему ему также дали имя Эдом («красный»).)

30 І сказав Ісав до Якова: „Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я“. Тому то назвали ймення йому: Едом.

31 Якуб ответил: – Сперва продай мне твоё первородство. .

31 А Яків сказав: „Продай же нині мені своє перворідство“.

32 – Я умираю от голода, – сказал Есав. – Какая мне польза в первородстве?

32 І промовив Ісав: „Ось я умираю, — то нащо ж мені оте перворідство?“

33 Якуб сказал: – Сначала поклянись. Он поклялся, и так продал своё первородство Якубу.

33 А Яків сказав: „Присягни ж мені нині“. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.

34 Тогда Якуб дал Есаву лепёшек и чечевичной похлёбки. Он поел, попил, встал и ушёл. Так Есав пренебрёг своим первородством.

34 І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.