Деяния апостоловГлава 3 |
|
1 |
|
2 И был некий человек, хромой от чрева матери его, которого приносили и сажали ежедневно у ворот храма, называемых Красными, просить милостыню у входящих в храм. |
|
3 Увидев, что Петр и Иоанн собираются войти в храм, он стал просить милостыню. |
|
4 Петр же вместе с Иоанном, устремив на него взгляд, сказал: посмотри на нас. |
|
5 И тот стал пристально глядеть на них, ожидая что-нибудь от них получить. |
|
6 И сказал Петр: серебра и золота нет у меня. А что имею, то даю тебе: во имя Иисуса Христа Назорея, ходи. |
|
7 И взяв его за правую руку, поднял его. И тотчас укрепились ступни его и суставы, |
|
8 и, вскочив, он стал на ноги и начал ходить и вошел с ними в храм, ходя и скача и хваля Бога. |
|
9 И увидел его весь народ ходящим и хвалящим Бога. |
|
10 И узнавали его, что это сидевший для милостыни у Красных ворот храма. И исполнились ужаса и изумления от случившегося с ним. |
|
11 |
|
12 Увидев же, Петр ответил народу: Мужи Израильские, что вы удивляетесь этому? Или на нас что смотрите, как будто мы собственной силой или благочестием сделали так, что он ходит. |
|
13 Бог Авраама и Исаака и Иакова, Бог отцов наших, прославил Отрока Своего Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись пред лицом Пилата, когда тот решил отпустить Его. |
|
14 Вы же от Святого и Праведного отреклись и выпросили себе, как милость, человека убийцу, |
|
15 а Начальника жизни убили, Его, Которого Бог воздвиг из мертвых, чему мы свидетели. |
|
16 И по вере во имя Его, укрепило имя Его того, кого вы видите и знаете. И вера, которая чрез Него, дала ему это совершенное здравие перед всеми вами. |
|
17 И теперь, братья, знаю, что вы поступили по неведению, как и начальники ваши. |
|
18 Бог же, как предвозвестил устами всех пророков пострадать Христу Его, так и исполнил. |
|
19 Итак покайтесь и обратитесь, чтобы изглажены были ваши грехи, |
|
20 чтобы пришли времена прохлады от лица Господа и чтобы послал Он предназначенного вам Христа Иисуса, |
|
21 Которого небо должно принять до времен восстановления всего, о чем изрек Бог устами святых древних Своих пророков. |
|
22 А Моисей сказал: «Пророка вам воздвигнет Господь Бог из братьев ваших, как меня. Его слушайтесь во всём, что Он скажет вам. |
|
23 Будет же: всякая душа, которая не послушает Пророка Того, истребится из народа». |
|
24 Да и все пророки от Самуила и после него, те, которые изрекли слово, они возвестили эти дни. |
|
25 Вы сыны пророков и завета, который Бог завещал отцам нашим, говоря Аврааму: «и в семени твоем благословятся все племена земные». |
|
26 Бог, воскресив Отрока Своего, к вам первым послал Его, благословляющего вас, чтобы каждого отвратить от злых дел ваших. |
ДiїРозділ 3 |
|
1 |
|
2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов. |
|
3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. |
|
4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“ |
|
5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. |
|
6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“ |
|
7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його! |
|
8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! |
|
9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. |
|
10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому! |
|
11 |
|
12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям? |
|
13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. |
|
14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. |
|
15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми! |
|
16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́. |
|
17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники. |
|
18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. |
|
19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, |
|
20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа, |
|
21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! |
|
22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“ |
|
23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“. |
|
24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. |
|
25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“ |
|
26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“ |
Деяния апостоловГлава 3 |
ДiїРозділ 3 |
|
1 |
1 |
|
2 И был некий человек, хромой от чрева матери его, которого приносили и сажали ежедневно у ворот храма, называемых Красными, просить милостыню у входящих в храм. |
2 І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов. |
|
3 Увидев, что Петр и Иоанн собираются войти в храм, он стал просить милостыню. |
3 Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині. |
|
4 Петр же вместе с Иоанном, устремив на него взгляд, сказал: посмотри на нас. |
4 Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: „Подивися на нас!“ |
|
5 И тот стал пристально глядеть на них, ожидая что-нибудь от них получить. |
5 І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них. |
|
6 И сказал Петр: серебра и золота нет у меня. А что имею, то даю тебе: во имя Иисуса Христа Назорея, ходи. |
6 Та промовив Петро: „Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я́ Ісуса Христа Назаряни́на — устань та й ходи!“ |
|
7 И взяв его за правую руку, поднял его. И тотчас укрепились ступни его и суставы, |
7 І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його! |
|
8 и, вскочив, он стал на ноги и начал ходить и вошел с ними в храм, ходя и скача и хваля Бога. |
8 І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога! |
|
9 И увидел его весь народ ходящим и хвалящим Бога. |
9 Наро́д же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив. |
|
10 И узнавали его, что это сидевший для милостыни у Красных ворот храма. И исполнились ужаса и изумления от случившегося с ним. |
10 І пізнали його, що це той, що при Красних воро́тях храму сидів ради милостині. І вони перепо́внились жа́хом та по́дивом із того, що́ сталось йому! |
|
11 |
11 |
|
12 Увидев же, Петр ответил народу: Мужи Израильские, что вы удивляетесь этому? Или на нас что смотрите, как будто мы собственной силой или благочестием сделали так, что он ходит. |
12 І, побачивши це, промовив Петро до наро́ду: „Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позира́єте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благоче́стям? |
|
13 Бог Авраама и Исаака и Иакова, Бог отцов наших, прославил Отрока Своего Иисуса, Которого вы предали и от Которого отреклись пред лицом Пилата, когда тот решил отпустить Его. |
13 „Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його. |
|
14 Вы же от Святого и Праведного отреклись и выпросили себе, как милость, человека убийцу, |
14 Але ви відцура́лись Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця. |
|
15 а Начальника жизни убили, Его, Которого Бог воздвиг из мертвых, чему мы свидетели. |
15 Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками — ми! |
|
16 И по вере во имя Его, укрепило имя Его того, кого вы видите и знаете. И вера, которая чрез Него, дала ему это совершенное здравие перед всеми вами. |
16 І через віру в Ім'я́ Його вздоро́вило Ім'я́ Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, прине́сла йому вздоро́влення це перед вами всіма́. |
|
17 И теперь, братья, знаю, что вы поступили по неведению, как и начальники ваши. |
17 А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники. |
|
18 Бог же, как предвозвестил устами всех пророков пострадать Христу Его, так и исполнил. |
18 А Бог учинив так, як Він провіщав був уста́ми Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові. |
|
19 Итак покайтесь и обратитесь, чтобы изглажены были ваши грехи, |
19 Покайтеся ж та наверні́ться, щоб Він змилувався над вашими гріхами, |
|
20 чтобы пришли времена прохлады от лица Господа и чтобы послал Он предназначенного вам Христа Иисуса, |
20 щоб часи́ відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав запові́дженого вам Ісуса Христа, |
|
21 Которого небо должно принять до времен восстановления всего, о чем изрек Бог устами святых древних Своих пророков. |
21 що Його небо мусить прийняти аж до ча́су відно́влення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх! |
|
22 А Моисей сказал: «Пророка вам воздвигнет Господь Бог из братьев ваших, как меня. Его слушайтесь во всём, что Он скажет вам. |
22 Бо Мойсей провіща́в: „Господь Бог вам Пророка піді́йме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!“ |
|
23 Будет же: всякая душа, которая не послушает Пророка Того, истребится из народа». |
23 „І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, зни́щена буде з наро́ду“. |
|
24 Да и все пророки от Самуила и после него, те, которые изрекли слово, они возвестили эти дни. |
24 Так само всі пророки від Самуї́ла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні. |
|
25 Вы сыны пророков и завета, который Бог завещал отцам нашим, говоря Аврааму: «и в семени твоем благословятся все племена земные». |
25 Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батька́м заповів, промовляючи до Авраама: „І в насінні твоїм усі народи землі благосло́влені будуть!“ |
|
26 Бог, воскресив Отрока Своего, к вам первым послал Его, благословляющего вас, чтобы каждого отвратить от злых дел ваших. |
26 Воскресивши Свого Слугу, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагослови́ти, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!“ |