БытиеГлава 26 |
1 |
2 Господь явился Исааку и сказал: |
3 Поселись на этой земле на время, и Я буду с тобой и благословлю тебя, потому что Я исполню клятву, которую дал твоему отцу Аврааму, и дам все эти земли тебе и твоим потомкам. |
4 Я сделаю твое потомство многочисленным, как звезды на небе, и дам им все эти земли, и через твое потомство получат благословение все народы на земле, |
5 потому что Авраам слушался Меня и хранил Мои повеления, заповеди, уставы и законы. |
6 |
7 Когда жители того места спросили у него о его жене, он сказал: «Это моя сестра», потому что боялся сказать: «Это моя жена». Он думал: «Жители этого места могут убить меня из-за Ревекки, потому что она красива». |
8 |
9 Авимелех призвал Исаака и сказал: |
10 |
11 |
12 |
13 он разбогател, и состояние его все росло, пока он не стал очень богатым. |
14 У него были такие большие стада мелкого и крупного скота и столько слуг, что филистимляне завидовали ему. |
15 Они засыпали землей все колодцы, которые еще во времена его отца выкопали слуги отца его Авраама. |
16 |
17 |
18 Исаак расчистил колодцы, которые были выкопаны во времена его отца Авраама, а затем засыпаны филистимлянами после его смерти, и дал им те же названия, какие прежде дал его отец. |
19 |
20 но герарские пастухи затеяли ссору с пастухами Исаака, говоря: «Это наша вода!» Он назвал колодец Есек, потому что они спорили с ним. |
21 Потом они выкопали другой колодец, но и из-за него вышла ссора, поэтому он назвал его Ситна. |
22 Он ушел оттуда и выкопал еще один колодец, из-за которого ссоры не было, и он назвал его Реховот, говоря: «Теперь Господь дал нам место, и мы умножимся в этой земле». |
23 |
24 В ту ночь Господь явился ему и сказал: |
25 |
26 |
27 Исаак спросил их: |
28 |
29 что ты не причинишь нам вреда, как и мы не тронули тебя, но всегда обходились с тобой хорошо и отпустили тебя с миром. А теперь ты благословлен Господом. |
30 |
31 На другой день рано утром они дали друг другу клятву; Исаак простился с ними, и они ушли от него с миром. |
32 |
33 |
34 |
35 и от них было много огорчения Исааку и Ревекке. |
БуттяРозділ 26 |
1 |
2 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі. |
3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму. |
4 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі, |
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“. |
6 І осів Ісак у Ґерарі. |
7 |
8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю. |
9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“ |
10 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“ |
11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“. |
12 |
13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий. |
14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни. |
15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею. |
16 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“ |
17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там. |
18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав. |
19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води. |
20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним. |
21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна. |
22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, і сказав: „Тепер нам поширив Господь, — і в Краю́ ми розмножимось“. |
23 |
24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“. |
25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали. |
26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його. |
27 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“. |
28 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою, |
29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“ |
30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили. |
31 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром. |
32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“ |
33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня. |
34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона. |
35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки. |
БытиеГлава 26 |
БуттяРозділ 26 |
1 |
1 |
2 Господь явился Исааку и сказал: |
2 І явився йому Господь і сказав: „Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу́ тобі. |
3 Поселись на этой земле на время, и Я буду с тобой и благословлю тебя, потому что Я исполню клятву, которую дал твоему отцу Аврааму, и дам все эти земли тебе и твоим потомкам. |
3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та наща́дкам твої́м дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму. |
4 Я сделаю твое потомство многочисленным, как звезды на небе, и дам им все эти земли, и через твое потомство получат благословение все народы на земле, |
4 І розмножу наща́дків твої́х, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі наро́ди землі, |
5 потому что Авраам слушался Меня и хранил Мои повеления, заповеди, уставы и законы. |
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої“. |
6 |
6 І осів Ісак у Ґерарі. |
7 Когда жители того места спросили у него о его жене, он сказал: «Это моя сестра», потому что боялся сказать: «Это моя жена». Он думал: «Жители этого места могут убить меня из-за Ревекки, потому что она красива». |
7 |
8 |
8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю. |
9 Авимелех призвал Исаака и сказал: |
9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: „Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: „Вона сестра моя?“ Ісак же йому відповів: „Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!“ |
10 |
10 І сказав Авімелех: „Що́ ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!“ |
11 |
11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: „Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий“. |
12 |
12 |
13 он разбогател, и состояние его все росло, пока он не стал очень богатым. |
13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий. |
14 У него были такие большие стада мелкого и крупного скота и столько слуг, что филистимляне завидовали ему. |
14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни. |
15 Они засыпали землей все колодцы, которые еще во времена его отца выкопали слуги отца его Авраама. |
15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею. |
16 |
16 І сказав Авімелех Ісакові: „Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!“ |
17 |
17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розта́борився, та й осів там. |
18 Исаак расчистил колодцы, которые были выкопаны во времена его отца Авраама, а затем засыпаны филистимлянами после его смерти, и дал им те же названия, какие прежде дал его отец. |
18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав. |
19 |
19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води. |
20 но герарские пастухи затеяли ссору с пастухами Исаака, говоря: «Это наша вода!» Он назвал колодец Есек, потому что они спорили с ним. |
20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: „Це наша вода!“ І він назвав ім'я́ для тієї криниці: Есек, бо сварилися з ним. |
21 Потом они выкопали другой колодец, но и из-за него вышла ссора, поэтому он назвал его Ситна. |
21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім'я́: Ситна. |
22 Он ушел оттуда и выкопал еще один колодец, из-за которого ссоры не было, и он назвал его Реховот, говоря: «Теперь Господь дал нам место, и мы умножимся в этой земле». |
22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім'я́: Реховот, і сказав: „Тепер нам поширив Господь, — і в Краю́ ми розмножимось“. |
23 |
23 |
24 В ту ночь Господь явился ему и сказал: |
24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: „Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу наща́дків твої́х ради Авраама, Мойого раба“. |
25 |
25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали. |
26 |
26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його. |
27 Исаак спросил их: |
27 І сказав їм Ісак: „Чого ви до мене прийшли? Ви ж знена́виділи мене, і вислали мене від себе“. |
28 |
28 А ті відказали: „Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою, |
29 что ты не причинишь нам вреда, как и мы не тронули тебя, но всегда обходились с тобой хорошо и отпустили тебя с миром. А теперь ты благословлен Господом. |
29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!“ |
30 |
30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили. |
31 На другой день рано утром они дали друг другу клятву; Исаак простился с ними, и они ушли от него с миром. |
31 А рано вони повставали, і присягли один о́дному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром. |
32 |
32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: „Ми воду знайшли!“ |
33 |
33 І він назвав її: Шів'а, чому ймення міста того Беер-Шева аж до сьогоднішнього дня. |
34 |
34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона. |
35 и от них было много огорчения Исааку и Ревекке. |
35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки. |