CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Быт. 45
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Бытие

Глава 45

1 Иосиф3130 не мог3201 более удерживаться662 при всех стоявших5324 около него и закричал:7121 удалите3318 от меня всех.376 И не оставалось5975 при Иосифе3130 никого,376 когда он открылся3045 братьям251 своим.

2 И громко5414 зарыдал69631065 он, и услышали8085 Египтяне,4714 и услышал8085 дом1004 фараонов.6547

3 И сказал559 Иосиф3130 братьям251 своим: я — Иосиф,3130 жив2416 ли еще отец1 мой? Но братья251 его не могли3201 отвечать6030 ему, потому что они смутились926 пред ним.

4 И сказал559 Иосиф3130 братьям251 своим: подойдите5066 ко мне. Они подошли.5066 Он сказал:559 я — Иосиф,3130 брат251 ваш, которого вы продали4376 в Египет;4714

5 но теперь не печальтесь6087 и не жалейте27345869 о том, что вы продали4376 меня сюда, потому что Бог430 послал7971 меня перед3942 вами для сохранения4241 вашей жизни;4241

6 ибо теперь два8141 года8141 голода7458 на7130 земле:776 еще пять2568 лет,8141 в которые ни369 орать,2758 ни жать7105 не будут;

7 Бог430 послал7971 меня перед3942 вами, чтобы оставить77607611 вас на земле776 и сохранить2421 вашу жизнь2421 великим1419 избавлением.6413

8 Итак не вы послали7971 меня сюда, но Бог,430 Который и поставил7760 меня отцом1 фараону6547 и господином113 во всем доме1004 его и владыкою4910 во всей земле776 Египетской.4714

9 Идите5927 скорее4116 к отцу1 моему и скажите559 ему: так говорит559 сын1121 твой Иосиф:3130 Бог430 поставил7760 меня господином113 над всем Египтом;4714 приди3381 ко мне, не медли;5975

10 ты будешь3427 жить3427 в земле776 Гесем;1657 и будешь близ7138 меня, ты, и сыны1121 твои, и сыны1121 сынов1121 твоих, и мелкий6629 и крупный1241 скот1241 твой, и все твое;

11 и прокормлю3557 тебя там, ибо голод7458 будет еще пять2568 лет,8141 чтобы не обнищал3423 ты и дом1004 твой и все твое.

12 И вот, очи5869 ваши и очи5869 брата251 моего Вениамина1144 видят,7200 что это мои уста6310 говорят1696 с вами;

13 скажите5046 же отцу1 моему о всей славе3519 моей в Египте4714 и о всем, что вы видели,7200 и приведите3381 скорее4116 отца1 моего сюда.

14 И пал5307 он на шею6677 Вениамину,1144 брату251 своему, и плакал;1058 и Вениамин1144 плакал1058 на шее6677 его.

15 И целовал5401 всех братьев251 своих и плакал,1058 обнимая их. Потом310 говорили1696 с ним братья251 его.

16 Дошел8085 в дом1004 фараона6547 слух,6963 что пришли935 братья251 Иосифа;3130 и приятно31905869 было31905869 фараону6547 и рабам5650 его.

17 И сказал559 фараон6547 Иосифу:3130 скажи559 братьям251 твоим: вот что сделайте:6213 навьючьте2943 скот1165 ваш, и ступайте3212935 в землю776 Ханаанскую;3667

18 и возьмите3947 отца1 вашего и семейства1004 ваши и придите935 ко мне; я дам5414 вам лучшее2898 в земле776 Египетской,4714 и вы будете398 есть398 тук2459 земли.776

19 Тебе же повелеваю6680 сказать им: сделайте6213 сие: возьмите3947 себе из земли776 Египетской4714 колесниц5699 для детей2945 ваших и для жен802 ваших, и привезите5375 отца1 вашего и придите;935

20 и5869 не жалейте2347 вещей3627 ваших, ибо лучшее2898 из всей земли776 Египетской4714 дам вам.

21 Так и сделали6213 сыны1121 Израилевы.3478 И дал5414 им Иосиф3130 колесницы5699 по приказанию6310 фараона,6547 и дал5414 им путевой1870 запас,6720

22 каждому376 из них он дал5414 перемену2487 одежд,8071 а Вениамину1144 дал5414 триста79693967 сребренников3701 и пять2568 перемен2487 одежд;8071

23 также2063 и отцу1 своему послал7971 десять6235 ослов,860 навьюченных5375 лучшими2898 произведениями Египетскими,4714 и десять6235 ослиц,2543 навьюченных5375 зерном,1250 хлебом3899 и припасами4202 отцу1 своему на путь.1870

24 И отпустил7971 братьев251 своих, и они пошли.3212 И сказал559 им: не ссорьтесь7264 на дороге.1870

25 И пошли5927 они из Египта,4714 и пришли935 в землю776 Ханаанскую3667 к Иакову,3290 отцу1 своему,

26 и известили5046 его, сказав:559 Иосиф3130 жив,2416 и теперь владычествует4910 над всею землею776 Египетскою.4714 Но сердце3820 его смутилось,6313 ибо он не верил539 им.

27 Когда же они пересказали1696 ему все слова1697 Иосифа,3130 которые он говорил1696 им, и когда увидел7200 колесницы,5699 которые прислал7971 Иосиф,3130 чтобы везти5375 его, тогда ожил2421 дух7307 Иакова,3290 отца1 их,

28 и сказал559 Израиль:3478 довольно,7227 еще жив2416 сын1121 мой Иосиф;3130 пойду3212 и увижу7200 его, пока не умру.4191

Буття

Розділ 45

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“

Бытие

Глава 45

Буття

Розділ 45

1 Иосиф3130 не мог3201 более удерживаться662 при всех стоявших5324 около него и закричал:7121 удалите3318 от меня всех.376 И не оставалось5975 при Иосифе3130 никого,376 когда он открылся3045 братьям251 своим.

1 І не міг Йосип здержатися при всіх, що стояли біля нього, та й закричав: „Виведіть усіх людей від мене!“ І не було з ним ніко́го, коли Йо́сип відкрився браттям своїм.

2 И громко5414 зарыдал69631065 он, и услышали8085 Египтяне,4714 и услышал8085 дом1004 фараонов.6547

2 І він го́лосно запла́кав, і почули єгиптяни, і почув дім фараонів.

3 И сказал559 Иосиф3130 братьям251 своим: я — Иосиф,3130 жив2416 ли еще отец1 мой? Но братья251 его не могли3201 отвечать6030 ему, потому что они смутились926 пред ним.

3 І Йо́сип промовив до браттів своїх: „Я Йо́сип... Чи живий ще мій батько?“ І не могли його браття йому відповісти, бо вони налякались його.

4 И сказал559 Иосиф3130 братьям251 своим: подойдите5066 ко мне. Они подошли.5066 Он сказал:559 я — Иосиф,3130 брат251 ваш, которого вы продали4376 в Египет;4714

4 А Йосип промовив до братів своїх: „Підійдіть же до мене!“ І вони підійшли, а він проказав: „Я Йо́сип, ваш брат, якого ви продали́ були до Єгипту.

5 но теперь не печальтесь6087 и не жалейте27345869 о том, что вы продали4376 меня сюда, потому что Бог430 послал7971 меня перед3942 вами для сохранения4241 вашей жизни;4241

5 А тепер не сумуйте, і нехай не буде жа́лю в ваших очах, що ви продали мене сюди, бо то Бог послав мене перед вами для вижи́влення.

6 ибо теперь два8141 года8141 голода7458 на7130 земле:776 еще пять2568 лет,8141 в которые ни369 орать,2758 ни жать7105 не будут;

6 Бо ось два роки голод на землі, і ще буде п'ять літ, що не буде орки та жнив.

7 Бог430 послал7971 меня перед3942 вами, чтобы оставить77607611 вас на земле776 и сохранить2421 вашу жизнь2421 великим1419 избавлением.6413

7 І послав мене Бог перед вами зробити для вас, щоб ви позостались на землі, і щоб утримати для вас при житті велике число спасених.

8 Итак не вы послали7971 меня сюда, но Бог,430 Который и поставил7760 меня отцом1 фараону6547 и господином113 во всем доме1004 его и владыкою4910 во всей земле776 Египетской.4714

8 І виходить тепер, — не ви послали мене сюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим і паном усього дому його, і володарем усього краю єгипетського.

9 Идите5927 скорее4116 к отцу1 моему и скажите559 ему: так говорит559 сын1121 твой Иосиф:3130 Бог430 поставил7760 меня господином113 над всем Египтом;4714 приди3381 ко мне, не медли;5975

9 Поспішіть, і йдіть до батька мого, та й скажіть йому: Отак сказав син твій Йо́сип: Бог зробив мене володарем усього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайся.

10 ты будешь3427 жить3427 в земле776 Гесем;1657 и будешь близ7138 меня, ты, и сыны1121 твои, и сыны1121 сынов1121 твоих, и мелкий6629 и крупный1241 скот1241 твой, и все твое;

10 І осядь у землі Ґошен, і будеш близьки́й до мене ти, і сини твої, і сини синів твоїх, і дрібна та велика худоба твоя, і все, що твоє.

11 и прокормлю3557 тебя там, ибо голод7458 будет еще пять2568 лет,8141 чтобы не обнищал3423 ты и дом1004 твой и все твое.

11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ять років, щоб не збіднів ти, і дім твій, і все, що твоє.

12 И вот, очи5869 ваши и очи5869 брата251 моего Вениамина1144 видят,7200 что это мои уста6310 говорят1696 с вами;

12 І ось очі ваші й очі брата мого Веніямина бачать, що це мої уста говорять до вас.

13 скажите5046 же отцу1 моему о всей славе3519 моей в Египте4714 и о всем, что вы видели,7200 и приведите3381 скорее4116 отца1 моего сюда.

13 І оповісте́ батькові моєму про всю славу мою в Єгипті, та про все, що́ ви бачили. І поспішіть, і приведіть вашого батька сюди“.

14 И пал5307 он на шею6677 Вениамину,1144 брату251 своему, и плакал;1058 и Вениамин1144 плакал1058 на шее6677 его.

14 І впав він на шию Веніямину, братові своєму, та й заплакав, і Веніями́н плакав на шиї його...

15 И целовал5401 всех братьев251 своих и плакал,1058 обнимая их. Потом310 говорили1696 с ним братья251 его.

15 І цілував він усіх братів своїх, і плакав над ними... А пото́му говорили брати його з ним.

16 Дошел8085 в дом1004 фараона6547 слух,6963 что пришли935 братья251 Иосифа;3130 и приятно31905869 было31905869 фараону6547 и рабам5650 его.

16 І розголо́шено в домі фараоновім чу́тку, говорячи: „Прийшли Йосипові брати!“ І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.

17 И сказал559 фараон6547 Иосифу:3130 скажи559 братьям251 твоим: вот что сделайте:6213 навьючьте2943 скот1165 ваш, и ступайте3212935 в землю776 Ханаанскую;3667

17 І промовив фараон до Йосипа: „Скажи своїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу свою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанського.

18 и возьмите3947 отца1 вашего и семейства1004 ваши и придите935 ко мне; я дам5414 вам лучшее2898 в земле776 Египетской,4714 и вы будете398 есть398 тук2459 земли.776

18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а я дам вам до́бра єгипетського краю. І споживайте ситість землі.

19 Тебе же повелеваю6680 сказать им: сделайте6213 сие: возьмите3947 себе из земли776 Египетской4714 колесниц5699 для детей2945 ваших и для жен802 ваших, и привезите5375 отца1 вашего и придите;935

19 А ти одержав наказа сказа́ти: Зробіть це: Візьміть собі з єгипетського краю вози́ для ваших дітей та для ваших жінок, і привезіть свого батька й прибудьте.

20 и5869 не жалейте2347 вещей3627 ваших, ибо лучшее2898 из всей земли776 Египетской4714 дам вам.

20 А око ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро всього єгипетського краю — ваше воно“.

21 Так и сделали6213 сыны1121 Израилевы.3478 И дал5414 им Иосиф3130 колесницы5699 по приказанию6310 фараона,6547 и дал5414 им путевой1870 запас,6720

21 І зробили так Ізра́їлеві сини. А Йо́сип дав їм вози на приказ фараонів, і дав їм поживи на дорогу.

22 каждому376 из них он дал5414 перемену2487 одежд,8071 а Вениамину1144 дал5414 триста79693967 сребренников3701 и пять2568 перемен2487 одежд;8071

22 І дав усім їм кожному переміни одежі, а Веніяминові дав три сотні срібла та п'ять перемін одежі.

23 также2063 и отцу1 своему послал7971 десять6235 ослов,860 навьюченных5375 лучшими2898 произведениями Египетскими,4714 и десять6235 ослиц,2543 навьюченных5375 зерном,1250 хлебом3899 и припасами4202 отцу1 своему на путь.1870

23 А ба́тькові своєму послав він оце: десять ослів, нав'ючених з добра Єгипту, і десять ослиць, нав'ючених збіжжям, і хліб, і поживу для батька його на дорогу.

24 И отпустил7971 братьев251 своих, и они пошли.3212 И сказал559 им: не ссорьтесь7264 на дороге.1870

24 І відпустив він своїх братів, і вони пішли. І сказав він до них: „Не сваріться в дорозі!“

25 И пошли5927 они из Египта,4714 и пришли935 в землю776 Ханаанскую3667 к Иакову,3290 отцу1 своему,

25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанського Краю, до Якова, батька свого.

26 и известили5046 его, сказав:559 Иосиф3130 жив,2416 и теперь владычествует4910 над всею землею776 Египетскою.4714 Но сердце3820 его смутилось,6313 ибо он не верил539 им.

26 І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...

27 Когда же они пересказали1696 ему все слова1697 Иосифа,3130 которые он говорил1696 им, и когда увидел7200 колесницы,5699 которые прислал7971 Иосиф,3130 чтобы везти5375 его, тогда ожил2421 дух7307 Иакова,3290 отца1 их,

27 І переказували йому всі слова Йосипові, що́ говорив він до них. І як побачив він вози́, що послав Йосип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.

28 и сказал559 Израиль:3478 довольно,7227 еще жив2416 сын1121 мой Иосиф;3130 пойду3212 и увижу7200 его, пока не умру.4191

28 І промовив Ізра́їль: „До́сить! Ще живий Йосип, мій син! Піду ж та побачу його, поки помру!“