ВторозакониеГлава 22 |
1 |
2 если же не близко |
3 так |
4 Когда увидишь |
5 |
6 |
7 мать |
8 |
9 Не засевай |
10 Не паши |
11 Не надевай |
12 Сделай |
13 Если кто |
14 и будет |
15 то отец |
16 и отец |
17 и вот, он взводит |
18 Тогда старейшины |
19 и наложат |
20 |
21 то отроковицу |
22 |
23 |
24 то обоих |
25 Если же кто |
26 а отроковице |
27 ибо он встретился |
28 |
29 то лежавший |
30 |
Повторення ЗаконуРозділ 22 |
1 |
2 А якщо брат твій не близьки́й до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і пове́рнеш його йому. |
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згу́бі брата свого, що згу́блена в нього, а ти зна́йдеш її, — не зможеш ховати її. |
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче піді́ймеш їх ра́зом із ним. |
5 |
6 Коли спіткається на дорозі пташи́не кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташеня́тами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не ві́зьмеш тієї матері з дітьми, — |
7 конче відпустиш ту матір, а дітей ві́зьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні. |
8 Коли збудуєш нови́й дім, то зробиш пору́ччя для да́ху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось. |
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника. |
10 Не будеш орати волом і ослом ра́зом. |
11 Не одягнеш одежі з двійно́го матеріялу, — з вовни й льо́ну ра́зом. |
12 Поро́биш собі кута́си на чотирьох края́х свого покриття, що ним покриваєшся. |
13 |
14 і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“, |
15 то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами. |
16 І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її. |
17 І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста. |
18 А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його, |
19 і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні. |
20 А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, — |
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе. |
22 |
23 Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею, |
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе. |
25 А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам, |
26 а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ. |
27 Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її. |
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх, |
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні. |
30 |
ВторозакониеГлава 22 |
Повторення ЗаконуРозділ 22 |
1 |
1 |
2 если же не близко |
2 А якщо брат твій не близьки́й до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому свого, і воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, — і пове́рнеш його йому. |
3 так |
3 І так зробиш ослові його, і так зробиш одежі його, і так зробиш усякій згу́бі брата свого, що згу́блена в нього, а ти зна́йдеш її, — не зможеш ховати її. |
4 Когда увидишь |
4 Коли побачиш осла свого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не сховаєшся від них, — конче піді́ймеш їх ра́зом із ним. |
5 |
5 |
6 |
6 Коли спіткається на дорозі пташи́не кубло перед тобою на якомубудь дереві чи на землі з пташеня́тами або з яйцями, а мати сидить на пташенятах або на яйцях, то не ві́зьмеш тієї матері з дітьми, — |
7 мать |
7 конче відпустиш ту матір, а дітей ві́зьмеш собі, щоб було добре тобі, і щоб ти продовжив свої дні. |
8 |
8 Коли збудуєш нови́й дім, то зробиш пору́ччя для да́ху свого, і не напровадиш крови на дім свій, коли спаде з нього хтось. |
9 Не засевай |
9 Не будеш засівати свого виноградника подвійним насінням, щоб не зробити заклятим усе насіння: і що засієш, і врожай виноградника. |
10 Не паши |
10 Не будеш орати волом і ослом ра́зом. |
11 Не надевай |
11 Не одягнеш одежі з двійно́го матеріялу, — з вовни й льо́ну ра́зом. |
12 Сделай |
12 Поро́биш собі кута́си на чотирьох края́х свого покриття, що ним покриваєшся. |
13 Если кто |
13 |
14 и будет |
14 і зводитиме на неї ганьбли́ві слова́, і пустить про неї неславу та й скаже: „Жінку цю взяв я, і збли́зився з нею, та не знайшов у неї діво́цтва“, |
15 то отец |
15 то ві́зьме батько тієї дівчини та мати її, і віднесуть доказа діво́цтва тієї ді́вчини до старши́х міста, до брами. |
16 и отец |
16 І скаже батько тієї ді́вчини до старши́х: „Я дав тому чоловікові дочку́ свою за жінку, та він знена́видів її. |
17 и вот, он взводит |
17 І ось він зводить на неї ганьбли́ві слова, говорячи: „Я не знайшов у твоєї дочки́ діво́цтва“, а оце знаки дівоцтва моєї дочки“. І розтягнуть одежу перед старши́ми міста. |
18 Тогда старейшины |
18 А старші́ того міста ві́зьмуть того чоловіка, та й покарають його, |
19 и наложат |
19 і накладуть на нього пеню́, сто шеклів срібла, — і дадуть батькові тієї дівчини, — бо він пустив неславу на Ізраїлеву ді́вчину, а вона буде йому за жінку, — він не зможе відпустити її по всі свої дні. |
20 |
20 А якщо правдою було́ це слово, — не зна́йдене було діво́цтво в тієї дівчини, — |
21 то отроковицу |
21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька її, і вкаменують її люди її міста камінням, — і вона помре, бо зробила негідність між Ізраїлем на спроневі́рення дому батька свого, — і вигубиш зло з-посеред себе. |
22 |
22 |
23 |
23 Коли ді́вчина буде зару́чена чоловікові, і спіткає її хто в місті, і ляже з нею, |
24 то обоих |
24 то виведете їх обох до брами того міста, і вкаменуєте їх камінням, і вони помруть, — ту дівчину за те, що не кричала в місті, а того чоловіка за те, що збезчестив жінку свого ближнього, і вигубиш зло серед себе. |
25 Если же кто |
25 А як хто на полі спітка́є зару́чену дівчину, і схо́пить її та й ляже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він сам, |
26 а отроковице |
26 а тій дівчині не зробиш нічо́го, — нема тій дівчині смерте́льного гріха́, бо це таке, як повстане хто на свого ближнього й уб'є його, така це річ. |
27 ибо он встретился |
27 Бо в полі він спіткав її, — кричала та зару́чена дівчина, та не було кому врятувати її. |
28 |
28 Коли хто спіткає дівчину, що не була зару́чена, і схо́пить її, і ляже з нею, і застануть їх, |
29 то лежавший |
29 то той чоловік, що лежав із нею, дасть батькові тієї дівчини п'ятдеся́т шеклів срібла, і вона стане йому за жінку, за те, що збезчестив її, — не зможе він відпустити її по всі свої дні. |
30 |
30 |