Книга ПритчейГлава 4 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
ПриповiстiРозділ 4 |
1 |
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте, |
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї. |
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи! |
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, — |
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати! |
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! |
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш: |
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує! |
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, — |
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе: |
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся! |
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє! |
14 |
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, — |
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся! |
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють. |
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня! |
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться. |
20 |
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого! |
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння. |
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя. |
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ. |
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють. |
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої: |
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла! |
Книга ПритчейГлава 4 |
ПриповiстiРозділ 4 |
1 |
1 |
2 |
2 бо даю́ я вам добру науку: зако́на мого не кидайте, |
3 |
3 бо сином у ба́тька свого я був, пеще́ний й єдиний у неньки своєї. |
4 |
4 І навчав він мене, і мені говорив: Нехай де́ржиться серце твоє моїх слів, стережи́ мої заповіді та й живи! |
5 |
5 Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст, — |
6 |
6 не кидай її — й вона буде тебе стерегти́! кохай ти її — й вона буде тебе пильнувати! |
7 |
7 Початок премудрости — мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму! |
8 |
8 Тримай її ви́соко — і піді́йме тебе, ушанує тебе, як її ти приго́рнеш: |
9 |
9 вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує! |
10 |
10 Послухай, мій сину, й бери ти слова́ мої, і помно́жаться роки твойого життя, — |
11 |
11 дороги премудрости вчу я тебе, стежка́ми прями́ми прова́джу тебе: |
12 |
12 коли пі́деш, то крок твій не буде тісни́й, а коли побіжиш — не спіткне́шся! |
13 |
13 Міцно тримайся напу́чування, не лишай, його стережи́, — воно бо життя твоє! |
14 |
14 |
15 |
15 покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини, — |
16 |
16 бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, віді́йметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткну́вся! |
17 |
17 Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу́ попива́ють. |
18 |
18 А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня! |
19 |
19 Дорога ж безбожних — як те́мність: не знають, об що́ спотикну́ться. |
20 |
20 |
21 |
21 Нехай не віді́йдуть вони від оче́й твоїх, бережи їх в сере́дині серця свого! |
22 |
22 Бо життя вони тим, хто їх зна́йде, а для тіла усього його лікува́ння. |
23 |
23 Над усе, що лише стереже́ться, серце своє стережи́, бо з нього похо́дить життя. |
24 |
24 Відкинь ти від себе лука́вство уст, віддали ти від себе круті́йство губ. |
25 |
25 Нехай дивляться очі твої упере́д, а пові́ки твої нехай перед тобою просту́ють. |
26 |
26 Стежку ніг своїх ви́рівняй, і стануть міцні всі дороги твої: |
27 |
27 не вступайся ні вправо, ні вліво, — усунь свою но́гу від зла! |