IсаяРозділ 42 |
|
1 |
|
2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу. |
|
3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою. |
|
4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́. |
|
5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній. |
|
6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам, |
|
7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви! |
|
8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м. |
|
9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть. |
|
10 |
|
11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї! |
|
12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють! |
|
13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів! |
|
14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря! |
|
15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую! |
|
16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну! |
|
17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги! |
|
18 |
|
19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа? |
|
20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув. |
|
21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на. |
|
22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́! |
|
23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає? |
|
24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали? |
|
25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́! |
以賽亞書第42章 |
|
1 盍觀我僕、我扶翼之、我遴選之、我悅懌之、我將以我神賦之、彼以法示異邦人、 |
|
2 彼也凌競胥泯、喧譁務靜、其聲不聞於逵衢、 |
|
3 已傷之葦不折、燼餘之炷不滅、行法以傳真理、 |
|
4 不喪膽、不困憊、傳道於世、洲島之民、實瞻望焉。 |
|
5 昔耶和華上帝、創造穹蒼、使之張舒、奠定寰宇、使之生植、賦億兆以吹噓之氣、畀生民以活潑之神、今告厥僕曰、 |
|
6 我耶和華召爾以彰仁義、我手援爾、保護爾、俾與我民立約、燭照乎異邦人。 |
|
7 明瞽者之目、釋俘囚於獄、處幽暗者、出之於囹圄。 |
|
8 我名耶和華、必不使我之榮光、爲他人所奪。我之聲譽爲偶像所得、 |
|
9 昔我預言、今已悉應、更有未來之事、復告於爾、俾爾得聞焉。 |
|
10 先知曰、凡爾洲島之民、地極之衆、航海之人、當謳新歌、頌美耶和華。 |
|
11 沙漠基達之民、或在鄉里、或在城邑、或在磐巖、或在岡巒、靡不大聲謳歌、 |
|
12 大衆宜歸榮耶和華、揄揚不已、洲島咸聞。 |
|
13 耶和華將涖臨、有若武夫、厥氣奮揚、有若戰士、喑鳴叱咤、以克勁敵。 |
|
14 耶和華曰、前此緘默、自抑我志、今則號呼、如臨產之婦、奮然吐氣、呼吸甚烈、 |
|
15 千山荒寂、百草槁枯、江河咸竭、池沼盡涸、我使之然。 |
|
16 惟彼瞽者、我必相之、彼不識途、我必導之、使暗爲光、使曲爲直、我行如是、必不遐棄斯民。 |
|
17 凡恃偶像、稱金鑄之形爲上帝者、必蒙媿怍、必駭而奔。 |
|
18 爾曹心聾者宜聽、心盲者宜視、 |
|
19 爾雖爲我耶和華所遣之僕、所愛之民、無如爾聾爾瞽、甚於諸人。 |
|
20 雖熟視若無覩、雖諦聽而不聞、 |
|
21 然我耶和華欲踐前言、彰我律例、明我法度、 |
|
22 斯民必遭攘奪、囚於幽暗、拘於囹圄、旣罹災害、無人拯之、旣被俘囚、無人釋之、 |
|
23 爾曹中誰能深思此理、以免後患、 |
|
24 雅各家以色列族爲人攘奪、爲人俘囚、誰使之然、非我耶和華乎、彼蹈罪愆、不從我道、不遵我法、 |
|
25 故我震怒、俾遇戰鬬、使烈燄騰空、遍及四周、彼目不欲覩、不以爲意。 |
IсаяРозділ 42 |
以賽亞書第42章 |
|
1 |
1 盍觀我僕、我扶翼之、我遴選之、我悅懌之、我將以我神賦之、彼以法示異邦人、 |
|
2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу. |
2 彼也凌競胥泯、喧譁務靜、其聲不聞於逵衢、 |
|
3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою. |
3 已傷之葦不折、燼餘之炷不滅、行法以傳真理、 |
|
4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́. |
4 不喪膽、不困憊、傳道於世、洲島之民、實瞻望焉。 |
|
5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній. |
5 昔耶和華上帝、創造穹蒼、使之張舒、奠定寰宇、使之生植、賦億兆以吹噓之氣、畀生民以活潑之神、今告厥僕曰、 |
|
6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам, |
6 我耶和華召爾以彰仁義、我手援爾、保護爾、俾與我民立約、燭照乎異邦人。 |
|
7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви! |
7 明瞽者之目、釋俘囚於獄、處幽暗者、出之於囹圄。 |
|
8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м. |
8 我名耶和華、必不使我之榮光、爲他人所奪。我之聲譽爲偶像所得、 |
|
9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть. |
9 昔我預言、今已悉應、更有未來之事、復告於爾、俾爾得聞焉。 |
|
10 |
10 先知曰、凡爾洲島之民、地極之衆、航海之人、當謳新歌、頌美耶和華。 |
|
11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї! |
11 沙漠基達之民、或在鄉里、或在城邑、或在磐巖、或在岡巒、靡不大聲謳歌、 |
|
12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють! |
12 大衆宜歸榮耶和華、揄揚不已、洲島咸聞。 |
|
13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів! |
13 耶和華將涖臨、有若武夫、厥氣奮揚、有若戰士、喑鳴叱咤、以克勁敵。 |
|
14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря! |
14 耶和華曰、前此緘默、自抑我志、今則號呼、如臨產之婦、奮然吐氣、呼吸甚烈、 |
|
15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую! |
15 千山荒寂、百草槁枯、江河咸竭、池沼盡涸、我使之然。 |
|
16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну! |
16 惟彼瞽者、我必相之、彼不識途、我必導之、使暗爲光、使曲爲直、我行如是、必不遐棄斯民。 |
|
17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги! |
17 凡恃偶像、稱金鑄之形爲上帝者、必蒙媿怍、必駭而奔。 |
|
18 |
18 爾曹心聾者宜聽、心盲者宜視、 |
|
19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа? |
19 爾雖爲我耶和華所遣之僕、所愛之民、無如爾聾爾瞽、甚於諸人。 |
|
20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув. |
20 雖熟視若無覩、雖諦聽而不聞、 |
|
21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на. |
21 然我耶和華欲踐前言、彰我律例、明我法度、 |
|
22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́! |
22 斯民必遭攘奪、囚於幽暗、拘於囹圄、旣罹災害、無人拯之、旣被俘囚、無人釋之、 |
|
23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає? |
23 爾曹中誰能深思此理、以免後患、 |
|
24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали? |
24 雅各家以色列族爲人攘奪、爲人俘囚、誰使之然、非我耶和華乎、彼蹈罪愆、不從我道、不遵我法、 |
|
25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́! |
25 故我震怒、俾遇戰鬬、使烈燄騰空、遍及四周、彼目不欲覩、不以爲意。 |