Iсая

Розділ 42

1 Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.

2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.

3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.

4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,

7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!

8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.

9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.

10 Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!

11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!

12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!

13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!

14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!

15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!

16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!

17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!

18 Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!

19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?

20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.

21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.

22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!

23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?

24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?

25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!

Книга пророка Исаии

Глава 42

1 — Вот Мой Слуга, Которого Я укрепляю, избранный Мой, в Ком радость души Моей! Я дам Ему Духа Моего, и Он свершит правосудие для народов.

2 Он не закричит, не возвысит голоса, не услышат Его голоса на улицах.

3 Он тростника надломленного не переломит и тлеющего фитиля не погасит. В верности даст Он правосудие;

4 Он не ослабеет и не изнеможет, пока не установит правосудия на земле. Его учения ждут острова.

5 Так говорит Бог, Господь, сотворивший небеса и разостлавший их, распростерший землю со всеми ее созданиями, дающий дыхание народу на ней, жизнь тем, кто по ней ходит:

6 — Я, Господь, призвал Тебя в праведности; Я буду держать Тебя за руку. Я буду хранить Тебя, и через Тебя Я заключу завет с народом и принесу свет язычникам,

7 чтобы открыть слепые глаза, вывести пленников из тюрьмы и выпустить из темницы тех, кто сидит во тьме.

8 Я — Господь; таково Мое имя! Я не отдам славы Моей другому и хвалы Моей идолам.

9 Вот, исполнилось прежнее, и Я возвещаю о новом; прежде чем оно явится, Я вам о нем возвещу.

10 Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему с краев земли, вы, плавающие по морю, и все, наполняющее его; острова и все, кто на них живет.

11 Пусть пустыня и ее города возвысят свои голоса, пусть ликуют селения, где обитает Кедар. Пусть обитатели Селы поют от радости; пусть кричат они с горных вершин.

12 Пусть славят Господа, воздают Ему хвалу на островах.

13 Выйдет Господь, как силач, разожжет Свою ярость, как могучий воин; закричит, поднимет воинственный клич и восторжествует над врагами.

14 — Долго молчал Я, хранил спокойствие и сдерживался. Но теперь Я кричу, как роженица, задыхаюсь и воздух ловлю.

15 Я опустошу холмы и горы и иссушу все их травы; реки Я сделаю островами и осушу пруды.

16 Я поведу слепых путями, которых они не знали, по незнакомым стезям поведу их; тьму перед ними Я сделаю светом и неровные места — гладкими. Вот что Я совершу для них, Я их не брошу.

17 Но те, кто надеется на идолов, кто говорит изваяниям: «Вы — наши боги», будут изгнаны со страшным стыдом.

18 — Слушайте, глухие; смотрите, слепые, чтобы видеть!

19 Кто слеп, кроме Моего слуги, и глух, как Мой вестник, Мной посланный? Кто так слеп, как преданный Мне, так слеп, как слуга Господень?

20 Ты видел многое, но не вникал; твои уши были открыты, но ты не слышал.

21 Господу было угодно ради Своей праведности прославить и возвеличить Свой Закон.

22 Но народ этот разграблен и обобран, все они пойманы в ямы или скрыты в темницах. Стали они добычей, и некому их избавить, сделали их наживой, и некому сказать: «Верни!»

23 Кто из вас вслушается в это, вникнет и выслушает для будущего?

24 Кто отдал Иакова на разорение и Израиль — грабителям? Не Господь ли, против Которого мы грешили? Ведь они не шли по Его путям и Закона Его не слушались.

25 И излил Он на них пылающий гнев и жестокость войны: она окружила их пламенем, а они не понимали; она испепеляла их, а они не принимали это к сердцу.

Iсая

Розділ 42

Книга пророка Исаии

Глава 42

1 Оце Слуга Мій, що Я підпира́ю Його, Мій Обра́нець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Ньо́го, і Він правосу́ддя наро́дам пода́сть.

1 — Вот Мой Слуга, Которого Я укрепляю, избранный Мой, в Ком радость души Моей! Я дам Ему Духа Моего, и Он свершит правосудие для народов.

2 Він не буде кричати, і кли́кати не буде, і на ву́лицях чути не дасть Свого го́лосу.

2 Он не закричит, не возвысит голоса, не услышат Его голоса на улицах.

3 Він очерети́ни надло́мленої не доло́мить, і ґнота тлі́ючого не пога́сить, буде суд видавати за правдою.

3 Он тростника надломленного не переломит и тлеющего фитиля не погасит. В верности даст Он правосудие;

4 Не вто́миться Він, і не знемо́жеться, поки при́суду не покладе на землі, і будуть чекати Зако́на Його острови́.

4 Он не ослабеет и не изнеможет, пока не установит правосудия на земле. Его учения ждут острова.

5 Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса́ і їх розтягну́в, що землю простя́г та все те, що із неї вихо́дить, що наро́дові на ній Він диха́ння дає, і духа всім тим, хто ходить по ній.

5 Так говорит Бог, Господь, сотворивший небеса и разостлавший их, распростерший землю со всеми ее созданиями, дающий дыхание народу на ней, жизнь тем, кто по ней ходит:

6 Я, Господь, покли́кав Тебе в справедли́вості, і буду міцно трима́ти за ру́ки Тебе, і Тебе берегти́му, і дам Я Тебе заповітом наро́дові, за Світло пога́нам,

6 — Я, Господь, призвал Тебя в праведности; Я буду держать Тебя за руку. Я буду хранить Тебя, и через Тебя Я заключу завет с народом и принесу свет язычникам,

7 щоб очі відкрити незрячим, щоб ви́вести в'я́зня з в'язни́ці, а з темни́ці — тих ме́шканців те́мряви!

7 чтобы открыть слепые глаза, вывести пленников из тюрьмы и выпустить из темницы тех, кто сидит во тьме.

8 Я Господь, — оце Йме́ння Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хва́ли Своєї божка́м.

8 Я — Господь; таково Мое имя! Я не отдам славы Моей другому и хвалы Моей идолам.

9 Речі давні прийшли ось, нові́ ж Я пові́м, дам почу́ти вам про них, поки ви́ростуть.

9 Вот, исполнилось прежнее, и Я возвещаю о новом; прежде чем оно явится, Я вам о нем возвещу.

10 Заспівайте для Господа пісню нову́, від кра́ю землі Йому хва́лу! Нехай шумить море, і все, що є в ньо́му, острови́ та їхні ме́шканці!

10 Пойте Господу новую песнь, хвалу Ему с краев земли, вы, плавающие по морю, и все, наполняющее его; острова и все, кто на них живет.

11 Хай голосно кличуть пустиня й міста́ її, осе́лі, що в них проживав Кеда́р! Хай виспі́вують ме́шканці скелі, хай кричать із верши́ни гірсько́ї!

11 Пусть пустыня и ее города возвысят свои голоса, пусть ликуют селения, где обитает Кедар. Пусть обитатели Селы поют от радости; пусть кричат они с горных вершин.

12 Нехай Го́споду честь віддаду́ть, і на острова́х Його славу звіща́ють!

12 Пусть славят Господа, воздают Ему хвалу на островах.

13 Господь ви́йде, як ли́цар, розбу́дить завзя́ття Своє, як воя́к, піді́йме Він окрик та буде кричати, — переможе Своїх ворогів!

13 Выйдет Господь, как силач, разожжет Свою ярость, как могучий воин; закричит, поднимет воинственный клич и восторжествует над врагами.

14 Я відві́ку мовчав, мовчазни́й був та стри́мувався, а тепер Я крича́тиму, мов породі́лля! буду тя́жко зідхати й хапа́ти повітря!

14 — Долго молчал Я, хранил спокойствие и сдерживался. Но теперь Я кричу, как роженица, задыхаюсь и воздух ловлю.

15 Спусто́шу Я го́ри й підгі́рки, і всі їхні зілля́ посушу́, і річки́ оберну́ в острови́, і стави́ повису́шую!

15 Я опустошу холмы и горы и иссушу все их травы; реки Я сделаю островами и осушу пруды.

16 І Я попрова́джу незрячих дорогою, якої не знають, стежка́ми незна́ними їх поведу́, оберну́ перед ними темно́ту на світло, а нері́вне — в рівни́ну. Оце речі, які Я зроблю́, і їх не поки́ну!

16 Я поведу слепых путями, которых они не знали, по незнакомым стезям поведу их; тьму перед ними Я сделаю светом и неровные места — гладкими. Вот что Я совершу для них, Я их не брошу.

17 Відсту́плять наза́д, посоро́мляться со́ромом ті, хто надію склада́в на божка́, хто бовва́нам казав: Ви наші боги!

17 Но те, кто надеется на идолов, кто говорит изваяниям: «Вы — наши боги», будут изгнаны со страшным стыдом.

18 Почуйте, глухі, а незря́чі, прозрі́те, щоб бачити!

18 — Слушайте, глухие; смотрите, слепые, чтобы видеть!

19 Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його́? Хто сліпий, як дові́рений, і сліпий, як раб Господа?

19 Кто слеп, кроме Моего слуги, и глух, как Мой вестник, Мной посланный? Кто так слеп, как преданный Мне, так слеп, как слуга Господень?

20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав ву́ха відкри́ті, але́ не почув.

20 Ты видел многое, но не вникал; твои уши были открыты, но ты не слышал.

21 Господь захоті́в був того ради правди Своєї, збільши́в та просла́вив Зако́на.

21 Господу было угодно ради Своей праведности прославить и возвеличить Свой Закон.

22 Але він наро́д попусто́шений та поплюндро́ваний: усі вони по пече́рах пов'я́зані та по в'язни́цях похо́вані; стали вони за грабі́ж, і немає визво́льника, за здобич, й немає того, хто б сказав: Поверни́!

22 Но народ этот разграблен и обобран, все они пойманы в ямы или скрыты в темницах. Стали они добычей, и некому их избавить, сделали их наживой, и некому сказать: «Верни!»

23 Хто з вас ві́зьме оце до вух, на майбутнє почує й послу́хає?

23 Кто из вас вслушается в это, вникнет и выслушает для будущего?

24 Хто Якова дав на здобич, а Ізраїля грабіжника́м? Хіба ж не Госпо́дь, що ми проти Нього грі́шили були́ і не хотіли ходи́ти путя́ми Його, а Зако́на Його ми не слу́хали?

24 Кто отдал Иакова на разорение и Израиль — грабителям? Не Господь ли, против Которого мы грешили? Ведь они не шли по Его путям и Закона Его не слушались.

25 І Він ви́лив на нього жар гніву Свого́ та наси́лля війни, що палахкоті́ло навко́ло його, — та він не пізна́в, і в ньому горіло воно, — та не брав він до се́рця цього́!

25 И излил Он на них пылающий гнев и жестокость войны: она окружила их пламенем, а они не понимали; она испепеляла их, а они не принимали это к сердцу.