ЄзекiїльРозділ 20 |
1 |
2 І було́ мені слово Господнє таке: |
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог! |
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків, |
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“, |
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв. |
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш! |
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю. |
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю. |
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині. |
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними. |
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх. |
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх. |
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх. |
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв, |
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце. |
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині. |
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь! |
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх. |
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! |
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині. |
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів. |
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х, |
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі. |
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними. |
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь! |
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене: |
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви. |
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня. |
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми? |
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді! |
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“. |
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами! |
34 |
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, — |
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог! |
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту. |
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми. |
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах! |
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган. |
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м. |
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили. |
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“. |
以西結書第20章 |
1 約雅斤被擄之七年、五月十日、以色列族長老數人咸集、諮諏耶和華、坐於我前。 |
2 耶和華諭我曰、 |
3 人子、當告以色列族長老、云、主耶和華曰、爾來諮諏於我、我指己而誓、不許爾與我言。 |
4 人子、爾當責之、使知自昔以來、彼祖所作、我已痛疾。 |
5 爾當告之云、主耶和華曰、越在疇昔、我顯現於埃及、遴選以色列族雅各家、與之盟誓、曰、我耶和華爲爾之上帝、 |
6 旣立盟誓、導爾祖出埃及、至產乳與蜜之地、其地爲列國所羨美、我素所選者、 |
7 斯時我諭之曰、我乃耶和華、爾之上帝、爾當棄可惡之物、勿因埃及之偶像、自染污衊、 |
8 惟彼違逆、不從我命、不棄可惡之物、不毀埃及之偶像、故爾祖尚在埃及時、我已憤怒甚烈、欲降災其躬、 |
9 恐列國之民、以我爲無能、爲藐視我名、故我顯現、導之出埃及、入於曠野、使列國人目覩、 |
10 |
11 俾知我禮儀法度、有人遵從、則可得生、 |
12 亦立我安息日、於我及彼之間爲徵、俾知我乃耶和華、使之成聖。 |
13 然以色列族在曠野、違逆乎我、不遵我禮儀、犯我安息日、浸假有人守我法度、則可保生、惟彼藐視之、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。 |
14 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名。 |
15 彼尚在曠野、我誓不導之入產乳與蜜之地、斯地列國所羨美。 |
16 彼藐視我法度、不遵我禮儀、犯我安息日、心崇偶像。 |
17 然我猶加矜憫、不忍殲滅、不使殞沒於曠野、 |
18 當彼在曠野時、我告其子孫曰、勿效列祖之尤、勿從其所行、勿拜其所崇之偶像、自致污衊、 |
19 我乃耶和華爾之上帝、當遵我禮儀、從我法度、 |
20 守我安息日、可爲爾我間作徵、俾知我乃耶和華、爾之上帝。 |
21 子孫背我、不遵我禮儀、犯我安息日、如有人守我法度、則可保生、惟彼不守、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。 |
22 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名、 |
23 彼尚在曠野、不守我法度、藐視我禮儀、犯我安息日、崇敬列祖所拜之偶像、我誓必散之於異邦族類中、 |
24 |
25 彼從不善之例、失保生之法、我聽其然、 |
26 彼獻初胎男子、焚之以火、我聽其污衊、使地荒蕪、俾知我乃耶和華。 |
27 惟爾人子、當告以色列族云、主耶和華曰、爾之列祖、更蹈罪愆、欺我太甚、 |
28 我導之入迦南、踐我誓言、彼見高巒茂林、遂獻祭奉禮、焚香灌奠、干我震怒、 |
29 我雖責之曰、爾登崇坵奚爲、迄今民登崇坵、不易其俗。 |
30 故爾當告以色列族云、主耶和華曰、列祖狥欲、崇拜偶像、爾何效尤、自取污衊。 |
31 以色列族乎、爾獻子女、焚之以火、崇事偶像、自沾污衊、今日乃來問我、我耶和華指己而誓、不許爾與我言。 |
32 爾欲效異邦人尤、崇拜木石、我必不姑容、 |
33 我耶和華指己而誓、必以巨能大力、震怒憤烈、治理爾曹、雖散於列邦、必撫集爾、 |
34 |
35 導爾至人踪罕至之地、在彼指斥爾非、 |
36 與昔在埃及曠野、斥爾祖之非無異、我耶和華已言之矣。 |
37 我必循舊約、牧爾治爾、 |
38 凡違逆我者、必出乎爾中、去其所旅之邦、不得歸以色列地、使知我乃耶和華、 |
39 主耶和華曰、爾曹以色列族、今而後有不從我命者、我聽其崇奉偶像、然不許爾旣奉偶像、復獻禮物于我、瀆玩我聖名。 |
40 主耶和華曰、以色列全家、居斯土者、必於我聖岡、以色列地高巒、崇事乎我、在彼獻禮物、奉初產、作聖事、俱遵我命、我必納之。 |
41 爾雖散於列邦、我必撫集爾、納爾馨香、受爾崇敬、使異邦人目覩、 |
42 昔我誓以以色列地賜爾列祖、我使爾恢復、俾知我乃耶和華、 |
43 在彼追憶、爾所行污衊之事、自怨自艾。 |
44 主耶和華曰、以色列族乎、我待爾大度寬容、爾之惡行妄爲、我不苛以較量、爾旣明此、則知我乃耶和華。 |
ЄзекiїльРозділ 20 |
以西結書第20章 |
1 |
1 約雅斤被擄之七年、五月十日、以色列族長老數人咸集、諮諏耶和華、坐於我前。 |
2 І було́ мені слово Господнє таке: |
2 耶和華諭我曰、 |
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог! |
3 人子、當告以色列族長老、云、主耶和華曰、爾來諮諏於我、我指己而誓、不許爾與我言。 |
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків, |
4 人子、爾當責之、使知自昔以來、彼祖所作、我已痛疾。 |
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“, |
5 爾當告之云、主耶和華曰、越在疇昔、我顯現於埃及、遴選以色列族雅各家、與之盟誓、曰、我耶和華爲爾之上帝、 |
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв. |
6 旣立盟誓、導爾祖出埃及、至產乳與蜜之地、其地爲列國所羨美、我素所選者、 |
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш! |
7 斯時我諭之曰、我乃耶和華、爾之上帝、爾當棄可惡之物、勿因埃及之偶像、自染污衊、 |
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю. |
8 惟彼違逆、不從我命、不棄可惡之物、不毀埃及之偶像、故爾祖尚在埃及時、我已憤怒甚烈、欲降災其躬、 |
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю. |
9 恐列國之民、以我爲無能、爲藐視我名、故我顯現、導之出埃及、入於曠野、使列國人目覩、 |
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині. |
10 |
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними. |
11 俾知我禮儀法度、有人遵從、則可得生、 |
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх. |
12 亦立我安息日、於我及彼之間爲徵、俾知我乃耶和華、使之成聖。 |
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх. |
13 然以色列族在曠野、違逆乎我、不遵我禮儀、犯我安息日、浸假有人守我法度、則可保生、惟彼藐視之、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。 |
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх. |
14 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名。 |
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв, |
15 彼尚在曠野、我誓不導之入產乳與蜜之地、斯地列國所羨美。 |
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце. |
16 彼藐視我法度、不遵我禮儀、犯我安息日、心崇偶像。 |
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині. |
17 然我猶加矜憫、不忍殲滅、不使殞沒於曠野、 |
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь! |
18 當彼在曠野時、我告其子孫曰、勿效列祖之尤、勿從其所行、勿拜其所崇之偶像、自致污衊、 |
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх. |
19 我乃耶和華爾之上帝、當遵我禮儀、從我法度、 |
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! |
20 守我安息日、可爲爾我間作徵、俾知我乃耶和華、爾之上帝。 |
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині. |
21 子孫背我、不遵我禮儀、犯我安息日、如有人守我法度、則可保生、惟彼不守、故我自謂、必在曠野、震怒斯衆、滅之務盡。 |
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів. |
22 夫我所以不加殲滅者、恐列國之人、以我僅導斯民出於埃及、必將藐視我名、 |
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х, |
23 彼尚在曠野、不守我法度、藐視我禮儀、犯我安息日、崇敬列祖所拜之偶像、我誓必散之於異邦族類中、 |
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі. |
24 |
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними. |
25 彼從不善之例、失保生之法、我聽其然、 |
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь! |
26 彼獻初胎男子、焚之以火、我聽其污衊、使地荒蕪、俾知我乃耶和華。 |
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене: |
27 惟爾人子、當告以色列族云、主耶和華曰、爾之列祖、更蹈罪愆、欺我太甚、 |
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви. |
28 我導之入迦南、踐我誓言、彼見高巒茂林、遂獻祭奉禮、焚香灌奠、干我震怒、 |
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня. |
29 我雖責之曰、爾登崇坵奚爲、迄今民登崇坵、不易其俗。 |
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми? |
30 故爾當告以色列族云、主耶和華曰、列祖狥欲、崇拜偶像、爾何效尤、自取污衊。 |
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді! |
31 以色列族乎、爾獻子女、焚之以火、崇事偶像、自沾污衊、今日乃來問我、我耶和華指己而誓、不許爾與我言。 |
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“. |
32 爾欲效異邦人尤、崇拜木石、我必不姑容、 |
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами! |
33 我耶和華指己而誓、必以巨能大力、震怒憤烈、治理爾曹、雖散於列邦、必撫集爾、 |
34 |
34 |
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, — |
35 導爾至人踪罕至之地、在彼指斥爾非、 |
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог! |
36 與昔在埃及曠野、斥爾祖之非無異、我耶和華已言之矣。 |
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту. |
37 我必循舊約、牧爾治爾、 |
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
38 凡違逆我者、必出乎爾中、去其所旅之邦、不得歸以色列地、使知我乃耶和華、 |
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми. |
39 主耶和華曰、爾曹以色列族、今而後有不從我命者、我聽其崇奉偶像、然不許爾旣奉偶像、復獻禮物于我、瀆玩我聖名。 |
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах! |
40 主耶和華曰、以色列全家、居斯土者、必於我聖岡、以色列地高巒、崇事乎我、在彼獻禮物、奉初產、作聖事、俱遵我命、我必納之。 |
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган. |
41 爾雖散於列邦、我必撫集爾、納爾馨香、受爾崇敬、使異邦人目覩、 |
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м. |
42 昔我誓以以色列地賜爾列祖、我使爾恢復、俾知我乃耶和華、 |
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили. |
43 在彼追憶、爾所行污衊之事、自怨自艾。 |
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“. |
44 主耶和華曰、以色列族乎、我待爾大度寬容、爾之惡行妄爲、我不苛以較量、爾旣明此、則知我乃耶和華。 |