ЄзекiїльРозділ 20 |
1 |
2 І було́ мені слово Господнє таке: |
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог! |
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків, |
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“, |
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв. |
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш! |
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю. |
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю. |
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині. |
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними. |
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх. |
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх. |
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх. |
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв, |
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце. |
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині. |
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь! |
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх. |
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! |
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині. |
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів. |
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х, |
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі. |
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними. |
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь! |
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене: |
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви. |
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня. |
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми? |
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді! |
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“. |
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами! |
34 |
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, — |
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог! |
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту. |
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми. |
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах! |
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган. |
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м. |
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили. |
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 20 |
1 |
2 И было ко мне слово Господа: |
3 |
4 |
5 и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: В день, когда Я избрал Израиль, Я с поднятой рукой поклялся потомкам дома Иакова и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: „Я — Господь, ваш Бог“. |
6 В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель, |
7 и сказал им: „Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я — Господь, ваш Бог“. |
8 |
9 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся израильтянам, выведя их из Египта. |
10 Поэтому Я вывел их из Египта и привел в пустыню. |
11 Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими. |
12 Еще Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Господь, их освящаю. |
13 |
14 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их. |
15 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель, |
16 потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам. |
17 Но Я поглядел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне. |
18 В пустыне Я сказал их детям: „Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами. |
19 Я — Господь, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы. |
20 Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком между нами. Тогда вы узнаете, что Я — Господь, ваш Бог“. |
21 |
22 Но Я удержал Свою руку и ради Моего имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел. |
23 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам |
24 за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов. |
25 Еще Я дал им установления, которые не были хороши, и законы, по которым нельзя жить. |
26 Я разрешил им оскверняться их дарами — принесением в огненную жертву каждого первенца, — чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я — Господь». |
27 |
28 Я привел их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовонный фимиам и воздавали жертвенные возлияния. |
29 Я спросил их: „Что это за возвышенность, на которую вы ходите?“» |
30 |
31 Когда вы приносите дары и проводите детей через огонь, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о дом Израиля? Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я не позволю вам вопрошать Меня. |
32 |
33 Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я буду править вами могучей и простертой рукой и великой яростью. |
34 Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, — могучей и простертой рукой и великой яростью. |
35 Я приведу вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу. |
36 Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, — возвещает Владыка Господь. — |
37 Я проведу вас под жезлом и введу в узы завета. |
38 Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Израиля они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я — Господь». |
39 |
40 Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Израиля, — возвещает Владыка Господь, — там, в той земле, весь дом Израиля будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами. |
41 Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов. |
42 Тогда вы узнаете, что Я — Господь, когда Я приведу вас в землю Израиля, в землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим отцам. |
43 Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали. |
44 Вы узнаете, что Я — Господь, когда Я поступлю с вами ради Моего имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о дом Израиля», — возвещает Владыка Господь. |
ЄзекiїльРозділ 20 |
Книга пророка ИезекииляГлава 20 |
1 |
1 |
2 І було́ мені слово Господнє таке: |
2 И было ко мне слово Господа: |
3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог! |
3 |
4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків, |
4 |
5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“, |
5 и скажи им: «Так говорит Владыка Господь: В день, когда Я избрал Израиль, Я с поднятой рукой поклялся потомкам дома Иакова и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: „Я — Господь, ваш Бог“. |
6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв. |
6 В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель, |
7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш! |
7 и сказал им: „Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я — Господь, ваш Бог“. |
8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю. |
8 |
9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю. |
9 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся израильтянам, выведя их из Египта. |
10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині. |
10 Поэтому Я вывел их из Египта и привел в пустыню. |
11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними. |
11 Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими. |
12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх. |
12 Еще Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Господь, их освящаю. |
13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх. |
13 |
14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх. |
14 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их. |
15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв, |
15 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течет молоко и мед, прекраснейшую из земель, |
16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце. |
16 потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам. |
17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині. |
17 Но Я поглядел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне. |
18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь! |
18 В пустыне Я сказал их детям: „Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами. |
19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх. |
19 Я — Господь, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы. |
20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш! |
20 Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком между нами. Тогда вы узнаете, что Я — Господь, ваш Бог“. |
21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині. |
21 |
22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів. |
22 Но Я удержал Свою руку и ради Моего имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел. |
23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х, |
23 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам |
24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі. |
24 за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов. |
25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними. |
25 Еще Я дал им установления, которые не были хороши, и законы, по которым нельзя жить. |
26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь! |
26 Я разрешил им оскверняться их дарами — принесением в огненную жертву каждого первенца, — чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я — Господь». |
27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене: |
27 |
28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви. |
28 Я привел их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовонный фимиам и воздавали жертвенные возлияния. |
29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня. |
29 Я спросил их: „Что это за возвышенность, на которую вы ходите?“» |
30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми? |
30 |
31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді! |
31 Когда вы приносите дары и проводите детей через огонь, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о дом Израиля? Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я не позволю вам вопрошать Меня. |
32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“. |
32 |
33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами! |
33 Верно, как и то, что Я живу, — возвещает Владыка Господь, — Я буду править вами могучей и простертой рукой и великой яростью. |
34 |
34 Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, — могучей и простертой рукой и великой яростью. |
35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, — |
35 Я приведу вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу. |
36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог! |
36 Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, — возвещает Владыка Господь. — |
37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту. |
37 Я проведу вас под жезлом и введу в узы завета. |
38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
38 Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Израиля они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я — Господь». |
39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми. |
39 |
40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах! |
40 Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Израиля, — возвещает Владыка Господь, — там, в той земле, весь дом Израиля будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами. |
41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган. |
41 Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов. |
42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м. |
42 Тогда вы узнаете, что Я — Господь, когда Я приведу вас в землю Израиля, в землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим отцам. |
43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили. |
43 Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали. |
44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“. |
44 Вы узнаете, что Я — Господь, когда Я поступлю с вами ради Моего имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о дом Израиля», — возвещает Владыка Господь. |