CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

1 В седьмом7637 году,8141 в пятом2549 месяце, в десятый6218 день месяца,2320 пришли935 мужи582 из старейшин2205 Израилевых3478 вопросить1875 Господа3068 и сели3427 перед лицем3942 моим.

2 И было ко мне слово1697 Господне:3068

3 сын1121 человеческий!120 говори1696 со старейшинами2205 Израилевыми3478 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вы пришли935 вопросить1875 Меня? Живу2416 Я, не дам1875 вам ответа,1875 говорит5002 Господь136 Бог.3069

4 Хочешь8199 ли судиться8199 с ними, хочешь8199 ли судиться,8199 сын1121 человеческий?120 выскажи3045 им мерзости8441 отцов1 их

5 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 в тот день,3117 когда Я избрал977 Израиля3478 и, подняв5375 руку3027 Мою, поклялся племени2233 дома1004 Иаковлева,3290 и открыл3045 Себя им в земле776 Египетской,4714 и, подняв5375 руку,3027 сказал559 им: «Я Господь3068 Бог430 ваш!» —

6 в тот день,3117 подняв5375 руку3027 Мою, Я поклялся им вывести3318 их из земли776 Египетской4714 в землю,776 которую Я усмотрел8446 для них, текущую2100 молоком2461 и медом,1706 красу6643 всех земель,776

7 и сказал559 им: отвергните7993 каждый376 мерзости8251 от очей5869 ваших и не оскверняйте2930 себя идолами1544 Египетскими:4714 Я Господь3068 Бог430 ваш.

8 Но они возмутились4784 против Меня и не хотели14 слушать8085 Меня; никто376 не отверг7993 мерзостей8251 от очей5869 своих и не оставил5800 идолов1544 Египетских.4714 И Я сказал:559 изолью8210 на них гнев2534 Мой, истощу3615 на них ярость639 Мою среди8432 земли776 Египетской.4714

9 Но Я поступил6213 ради имени8034 Моего, чтобы оно не хулилось2490 перед5869 народами,1471 среди8432 которых находились они и перед глазами5869 которых Я открыл3045 Себя им, чтобы вывести3318 их из земли776 Египетской.4714

10 И Я вывел3318 их из земли776 Египетской4714 и привел935 их в пустыню,4057

11 и дал5414 им заповеди2708 Мои, и объявил3045 им Мои постановления,4941 исполняя6213 которые человек120 жив2425 был2425 бы через них;

12 дал5414 им также субботы7676 Мои, чтобы они были знамением226 между Мною и ими, чтобы знали,3045 что Я Господь,3068 освящающий6942 их.

13 Но дом1004 Израилев3478 возмутился4784 против Меня в пустыне:4057 по заповедям2708 Моим не поступали1980 и отвергли3988 постановления4941 Мои, исполняя6213 которые человек120 жив2425 был2425 бы через них, и субботы7676 Мои нарушали,39662490 и Я сказал:559 изолью8210 на них ярость2534 Мою в пустыне,4057 чтобы истребить3615 их.

14 Но Я поступил6213 ради имени8034 Моего, чтобы оно не хулилось2490 перед5869 народами,1471 в глазах5869 которых Я вывел3318 их.

15 Даже Я, подняв5375 руку3027 Мою против них в пустыне,4057 поклялся, что не введу935 их в землю,776 которую Я назначил,5414 — текущую2100 молоком2461 и медом,1706 красу6643 всех земель,776 —

16 за то, что они отвергли3988 постановления4941 Мои, и не поступали1980 по заповедям2708 Моим, и нарушали2490 субботы7676 Мои; ибо сердце3820 их стремилось1980 к310 идолам1544 их.

17 Но око5869 Мое пожалело2347 погубить7843 их; и Я не истребил62133617 их в пустыне.4057

18 И говорил559 Я сыновьям1121 их в пустыне:4057 не ходите3212 по правилам2706 отцов1 ваших, и не соблюдайте8104 установлений4941 их, и не оскверняйте2930 себя идолами1544 их.

19 Я Господь3068 Бог430 ваш: по Моим заповедям2708 поступайте,3212 и Мои уставы4941 соблюдайте,8104 и исполняйте6213 их.

20 И святите6942 субботы7676 Мои, чтобы они были знамением226 между Мною и вами, дабы вы знали,3045 что Я Господь3068 Бог430 ваш.

21 Но и сыновья1121 возмутились4784 против Меня: по заповедям2708 Моим не поступали1980 и уставов4941 Моих не соблюдали,8104 не исполняли6213 того, что исполняя,6213 человек120 был2425 бы жив,2425 нарушали2490 субботы7676 Мои, — и Я сказал:559 изолью8210 на них гнев2534 Мой, истощу3615 над ними ярость639 Мою в пустыне;4057

22 но Я отклонил7725 руку3027 Мою и поступил6213 ради имени8034 Моего, чтобы оно не хулилось2490 перед5869 народами,1471 перед глазами5869 которых Я вывел3318 их.

23 Также, подняв5375 руку3027 Мою в пустыне,4057 Я поклялся рассеять6327 их по народам1471 и развеять2219 их по землям776

24 за то, что они постановлений4941 Моих не исполняли6213 и заповеди2708 Мои отвергли,3988 и нарушали2490 субботы7676 мои, и глаза5869 их обращались310 к идолам1544 отцов1 их.

25 И попустил5414 им учреждения2706 недобрые2896 и постановления,4941 от которых они не могли быть2421 живы,2421

26 и попустил2930 им оскверниться2930 жертвоприношениями4979 их, когда они стали5674 проводить5674 через огонь всякий первый6363 плод6363 утробы,7356 чтобы разорить8074 их, дабы знали,3045 что Я Господь.3068

27 Посему говори1696 дому1004 Израилеву,3478 сын1121 человеческий,120 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот чем еще хулили1442 Меня отцы1 ваши, вероломно4604 поступая4603 против Меня:

28 Я привел935 их в землю,776 которую клятвенно обещал дать5414 им, подняв5375 руку3027 Мою, — а они, высмотрев7200 себе всякий высокий7311 холм1389 и всякое ветвистое5687 дерево,6086 стали2076 закалать2076 там жертвы2077 свои, и ставили5414 там оскорбительные3708 для Меня приношения7133 свои и благовонные5207 курения7381 свои, и возливали5258 там возлияния5262 свои.

29 И Я говорил559 им: что это за высота,1116 куда ходите935 вы? поэтому именем8034 Бама1117 называется7121 она и до сего дня.3117

30 Посему скажи559 дому1004 Израилеву:3478 так говорит559 Господь136 Бог:3069 не оскверняете2930 ли вы себя по примеру1870 отцов1 ваших и не блудодействуете2181 ли вслед310 мерзостей8251 их?

31 Принося5375 дары4979 ваши и проводя5674 сыновей1121 ваших через огонь,784 вы оскверняете2930 себя всеми идолами1544 вашими до сего дня,3117 и хотите1875 вопросить1875 Меня, дом1004 Израилев?3478 живу2416 Я, говорит5002 Господь136 Бог,3069 не дам1875 вам ответа.1875

32 И что приходит5927 вам на ум,7307 совсем не сбудется. Вы говорите:559 «будем,1961 как язычники,1471 как племена4940 иноземные,776 служить8334 дереву6086 и камню».68

33 Живу2416 Я, говорит5002 Господь136 Бог:3069 рукою3027 крепкою2389 и мышцею2220 простертою5186 и излиянием8210 ярости2534 буду4427 господствовать4427 над вами.

34 И выведу3318 вас из народов5971 и из стран,776 по которым вы рассеяны,6327 и соберу6908 вас рукою3027 крепкою2389 и мышцею2220 простертою5186 и излиянием8210 ярости.2534

35 И приведу935 вас в пустыню4057 народов,5971 и там буду8199 судиться8199 с вами лицем6440 к лицу.6440

36 Как Я судился8199 с отцами1 вашими в пустыне4057 земли776 Египетской,4714 так буду8199 судиться8199 с вами, говорит5002 Господь136 Бог.3069

37 И проведу5674 вас под жезлом7626 и введу935 вас в узы4562 завета.1285

38 И выделю1305 из вас мятежников4775 и непокорных6586 Мне. Из земли776 пребывания4033 их выведу3318 их, но в землю127 Израилеву3478 они не войдут,935 и узнаете,3045 что Я Господь.3068

39 А вы, дом1004 Израилев,3478 — так говорит559 Господь136 Бог,3069 — идите3212 каждый376 к своим идолам1544 и служите5647 им, если Меня не слушаете,8085 но не оскверняйте2490 более святого6944 имени8034 Моего дарами4979 вашими и идолами1544 вашими,

40 потому что на Моей святой6944 горе,2022 на горе2022 высокой4791 Израилевой,3478 — говорит5002 Господь136 Бог,3069 — там будет5647 служить5647 Мне весь дом1004 Израилев,3478 — весь, сколько ни есть его на земле;776 там Я с благоволением7521 приму7521 их, и там потребую1875 приношений8641 ваших и начатков72254864 ваших со всеми святынями6944 вашими.

41 Приму7521 вас, как благовонное5207 курение,7381 когда выведу3318 вас из народов5971 и соберу6908 вас из стран,776 по которым вы рассеяны,6327 и буду6942 святиться6942 в вас перед глазами5869 народов.1471

42 И узнаете,3045 что Я Господь,3068 когда введу935 вас в землю127 Израилеву,3478 — в землю,776 которую Я клялся дать5414 отцам1 вашим, подняв5375 руку3027 Мою.

43 И вспомните2142 там о путях1870 ваших и обо всех делах5949 ваших, какими вы оскверняли2930 себя, и возгнушаетесь6962 самими собою за все злодеяния7451 ваши, какие вы делали.6213

44 И узнаете,3045 что Я Господь,3068 когда буду6213 поступать6213 с вами ради имени8034 Моего, не по злым7451 вашим путям1870 и вашим делам5949 развратным,7843 дом1004 Израилев,3478 — говорит5002 Господь136 Бог.3069

Єзекiїль

Розділ 20

Книга пророка Иезекииля

Глава 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

1 В седьмом7637 году,8141 в пятом2549 месяце, в десятый6218 день месяца,2320 пришли935 мужи582 из старейшин2205 Израилевых3478 вопросить1875 Господа3068 и сели3427 перед лицем3942 моим.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

2 И было ко мне слово1697 Господне:3068

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

3 сын1121 человеческий!120 говори1696 со старейшинами2205 Израилевыми3478 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вы пришли935 вопросить1875 Меня? Живу2416 Я, не дам1875 вам ответа,1875 говорит5002 Господь136 Бог.3069

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

4 Хочешь8199 ли судиться8199 с ними, хочешь8199 ли судиться,8199 сын1121 человеческий?120 выскажи3045 им мерзости8441 отцов1 их

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

5 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 в тот день,3117 когда Я избрал977 Израиля3478 и, подняв5375 руку3027 Мою, поклялся племени2233 дома1004 Иаковлева,3290 и открыл3045 Себя им в земле776 Египетской,4714 и, подняв5375 руку,3027 сказал559 им: «Я Господь3068 Бог430 ваш!» —

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

6 в тот день,3117 подняв5375 руку3027 Мою, Я поклялся им вывести3318 их из земли776 Египетской4714 в землю,776 которую Я усмотрел8446 для них, текущую2100 молоком2461 и медом,1706 красу6643 всех земель,776

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

7 и сказал559 им: отвергните7993 каждый376 мерзости8251 от очей5869 ваших и не оскверняйте2930 себя идолами1544 Египетскими:4714 Я Господь3068 Бог430 ваш.

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

8 Но они возмутились4784 против Меня и не хотели14 слушать8085 Меня; никто376 не отверг7993 мерзостей8251 от очей5869 своих и не оставил5800 идолов1544 Египетских.4714 И Я сказал:559 изолью8210 на них гнев2534 Мой, истощу3615 на них ярость639 Мою среди8432 земли776 Египетской.4714

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

9 Но Я поступил6213 ради имени8034 Моего, чтобы оно не хулилось2490 перед5869 народами,1471 среди8432 которых находились они и перед глазами5869 которых Я открыл3045 Себя им, чтобы вывести3318 их из земли776 Египетской.4714

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

10 И Я вывел3318 их из земли776 Египетской4714 и привел935 их в пустыню,4057

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

11 и дал5414 им заповеди2708 Мои, и объявил3045 им Мои постановления,4941 исполняя6213 которые человек120 жив2425 был2425 бы через них;

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

12 дал5414 им также субботы7676 Мои, чтобы они были знамением226 между Мною и ими, чтобы знали,3045 что Я Господь,3068 освящающий6942 их.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

13 Но дом1004 Израилев3478 возмутился4784 против Меня в пустыне:4057 по заповедям2708 Моим не поступали1980 и отвергли3988 постановления4941 Мои, исполняя6213 которые человек120 жив2425 был2425 бы через них, и субботы7676 Мои нарушали,39662490 и Я сказал:559 изолью8210 на них ярость2534 Мою в пустыне,4057 чтобы истребить3615 их.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

14 Но Я поступил6213 ради имени8034 Моего, чтобы оно не хулилось2490 перед5869 народами,1471 в глазах5869 которых Я вывел3318 их.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

15 Даже Я, подняв5375 руку3027 Мою против них в пустыне,4057 поклялся, что не введу935 их в землю,776 которую Я назначил,5414 — текущую2100 молоком2461 и медом,1706 красу6643 всех земель,776 —

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

16 за то, что они отвергли3988 постановления4941 Мои, и не поступали1980 по заповедям2708 Моим, и нарушали2490 субботы7676 Мои; ибо сердце3820 их стремилось1980 к310 идолам1544 их.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

17 Но око5869 Мое пожалело2347 погубить7843 их; и Я не истребил62133617 их в пустыне.4057

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

18 И говорил559 Я сыновьям1121 их в пустыне:4057 не ходите3212 по правилам2706 отцов1 ваших, и не соблюдайте8104 установлений4941 их, и не оскверняйте2930 себя идолами1544 их.

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

19 Я Господь3068 Бог430 ваш: по Моим заповедям2708 поступайте,3212 и Мои уставы4941 соблюдайте,8104 и исполняйте6213 их.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

20 И святите6942 субботы7676 Мои, чтобы они были знамением226 между Мною и вами, дабы вы знали,3045 что Я Господь3068 Бог430 ваш.

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

21 Но и сыновья1121 возмутились4784 против Меня: по заповедям2708 Моим не поступали1980 и уставов4941 Моих не соблюдали,8104 не исполняли6213 того, что исполняя,6213 человек120 был2425 бы жив,2425 нарушали2490 субботы7676 Мои, — и Я сказал:559 изолью8210 на них гнев2534 Мой, истощу3615 над ними ярость639 Мою в пустыне;4057

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

22 но Я отклонил7725 руку3027 Мою и поступил6213 ради имени8034 Моего, чтобы оно не хулилось2490 перед5869 народами,1471 перед глазами5869 которых Я вывел3318 их.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

23 Также, подняв5375 руку3027 Мою в пустыне,4057 Я поклялся рассеять6327 их по народам1471 и развеять2219 их по землям776

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

24 за то, что они постановлений4941 Моих не исполняли6213 и заповеди2708 Мои отвергли,3988 и нарушали2490 субботы7676 мои, и глаза5869 их обращались310 к идолам1544 отцов1 их.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

25 И попустил5414 им учреждения2706 недобрые2896 и постановления,4941 от которых они не могли быть2421 живы,2421

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

26 и попустил2930 им оскверниться2930 жертвоприношениями4979 их, когда они стали5674 проводить5674 через огонь всякий первый6363 плод6363 утробы,7356 чтобы разорить8074 их, дабы знали,3045 что Я Господь.3068

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

27 Посему говори1696 дому1004 Израилеву,3478 сын1121 человеческий,120 и скажи559 им: так говорит559 Господь136 Бог:3069 вот чем еще хулили1442 Меня отцы1 ваши, вероломно4604 поступая4603 против Меня:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

28 Я привел935 их в землю,776 которую клятвенно обещал дать5414 им, подняв5375 руку3027 Мою, — а они, высмотрев7200 себе всякий высокий7311 холм1389 и всякое ветвистое5687 дерево,6086 стали2076 закалать2076 там жертвы2077 свои, и ставили5414 там оскорбительные3708 для Меня приношения7133 свои и благовонные5207 курения7381 свои, и возливали5258 там возлияния5262 свои.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

29 И Я говорил559 им: что это за высота,1116 куда ходите935 вы? поэтому именем8034 Бама1117 называется7121 она и до сего дня.3117

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

30 Посему скажи559 дому1004 Израилеву:3478 так говорит559 Господь136 Бог:3069 не оскверняете2930 ли вы себя по примеру1870 отцов1 ваших и не блудодействуете2181 ли вслед310 мерзостей8251 их?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

31 Принося5375 дары4979 ваши и проводя5674 сыновей1121 ваших через огонь,784 вы оскверняете2930 себя всеми идолами1544 вашими до сего дня,3117 и хотите1875 вопросить1875 Меня, дом1004 Израилев?3478 живу2416 Я, говорит5002 Господь136 Бог,3069 не дам1875 вам ответа.1875

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

32 И что приходит5927 вам на ум,7307 совсем не сбудется. Вы говорите:559 «будем,1961 как язычники,1471 как племена4940 иноземные,776 служить8334 дереву6086 и камню».68

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

33 Живу2416 Я, говорит5002 Господь136 Бог:3069 рукою3027 крепкою2389 и мышцею2220 простертою5186 и излиянием8210 ярости2534 буду4427 господствовать4427 над вами.

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

34 И выведу3318 вас из народов5971 и из стран,776 по которым вы рассеяны,6327 и соберу6908 вас рукою3027 крепкою2389 и мышцею2220 простертою5186 и излиянием8210 ярости.2534

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

35 И приведу935 вас в пустыню4057 народов,5971 и там буду8199 судиться8199 с вами лицем6440 к лицу.6440

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

36 Как Я судился8199 с отцами1 вашими в пустыне4057 земли776 Египетской,4714 так буду8199 судиться8199 с вами, говорит5002 Господь136 Бог.3069

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

37 И проведу5674 вас под жезлом7626 и введу935 вас в узы4562 завета.1285

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

38 И выделю1305 из вас мятежников4775 и непокорных6586 Мне. Из земли776 пребывания4033 их выведу3318 их, но в землю127 Израилеву3478 они не войдут,935 и узнаете,3045 что Я Господь.3068

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

39 А вы, дом1004 Израилев,3478 — так говорит559 Господь136 Бог,3069 — идите3212 каждый376 к своим идолам1544 и служите5647 им, если Меня не слушаете,8085 но не оскверняйте2490 более святого6944 имени8034 Моего дарами4979 вашими и идолами1544 вашими,

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

40 потому что на Моей святой6944 горе,2022 на горе2022 высокой4791 Израилевой,3478 — говорит5002 Господь136 Бог,3069 — там будет5647 служить5647 Мне весь дом1004 Израилев,3478 — весь, сколько ни есть его на земле;776 там Я с благоволением7521 приму7521 их, и там потребую1875 приношений8641 ваших и начатков72254864 ваших со всеми святынями6944 вашими.

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

41 Приму7521 вас, как благовонное5207 курение,7381 когда выведу3318 вас из народов5971 и соберу6908 вас из стран,776 по которым вы рассеяны,6327 и буду6942 святиться6942 в вас перед глазами5869 народов.1471

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

42 И узнаете,3045 что Я Господь,3068 когда введу935 вас в землю127 Израилеву,3478 — в землю,776 которую Я клялся дать5414 отцам1 вашим, подняв5375 руку3027 Мою.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

43 И вспомните2142 там о путях1870 ваших и обо всех делах5949 ваших, какими вы оскверняли2930 себя, и возгнушаетесь6962 самими собою за все злодеяния7451 ваши, какие вы делали.6213

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

44 И узнаете,3045 что Я Господь,3068 когда буду6213 поступать6213 с вами ради имени8034 Моего, не по злым7451 вашим путям1870 и вашим делам5949 развратным,7843 дом1004 Израилев,3478 — говорит5002 Господь136 Бог.3069