Вiд Луки

Розділ 5

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

路加福音

第5章

1 衆擁擠、欲聽上帝道、耶穌立於革尼撒勒湖濱、

2 見二舟在湖濱、漁人離舟洗網、

3 一舟屬西門、耶穌登之、命移舟離岸少許、遂坐舟中教衆、〇

4 言竟、語西門曰、移至深處、下網以漁、

5 西門對曰、夫子、我儕終夜勞苦、竟無所得、今以爾言、我則下網、

6 下則圍魚甚衆、網幾裂、

7 招他舟之侶來助魚牣二舟、將及沉矣、

8 西門彼得見此、俯伏耶穌足下、曰、主宜舍我、我乃罪人、

9 西門與同人、莫不驚駭、以取魚多也、

10 西門之友、西比太子雅各約翰亦然、耶穌謂西門曰、勿懼、今而後、爾將得人矣、

11 西門與同人、皆曳舟上岸、舍諸物、從耶穌、〇

12 耶穌在一邑、有人身盡癩、見耶穌、俯伏求曰、主肯、必能潔我、

13 耶穌按之曰、我肯、爾潔、癩卽除、

14 耶穌戒勿告人、但往示祭司、依摩西命獻禮、以爾得潔爲衆證、

15 其聲聞益彰、衆集聽、冀其醫疾、

16 耶穌退、適野祈禱、〇

17 一日教誨、有法利賽人、教法師、自加利利諸鄉、猶太、耶路撒冷、來而坐、主顯其能、以醫病者、

18 有以牀舁癱瘋者、欲尋間而入、置耶穌前、

19 人衆不得近、乃升屋、由瓦間、以牀鎚而下、在耶穌前、

20 耶穌見其信己、謂癱瘋者曰、爾罪赦矣、

21 士子、法利賽人竊議曰、此僭妄者誰、上帝而外、孰能赦罪乎、

22 耶穌知其意曰、爾曹何爲竊議乎、

23 言罪見赦、與言起而行、孰易、

24 但令爾知、人子在地、有權以赦罪耳、遂語癱瘋者曰、我命爾起、取牀以歸、

25 其人卽起、當衆前、取臥具而反、榮歸上帝、

26 衆奇之、亦歸榮上帝、且驚駭、曰、今日見意外之事矣、〇

27 厥後、耶穌出、見稅吏名利未、坐於稅關、謂之曰、從我、

28 遂舍一切、起而從之、

29 利未宴耶穌、設盛饌於家、諸稅吏及外人與焉、

30 士子、法利賽人譏門徒曰、何爲與稅吏罪人飲食乎、

31 耶穌聞之曰、康强者不需醫、負病者需之、

32 我來非招義人、乃招罪人悔改耳、〇

33 衆曰、約翰之徒、屢禁食祈禱、法利賽徒亦然、惟爾門徒飲食、何歟、

34 耶穌曰、新娶者在、安能使賀娶之人禁食乎、

35 惟將來新娶者別之去、時、乃禁食耳、

36 於是設譬謂衆曰、未有補舊衣、而用新布者、恐新裂其舊、而所補之新與舊不合、

37 未有盛新酒、而用舊革囊者、恐新酒裂其囊、酒漏而囊亦敗、

38 惟新洒盛以新囊、斯兩者存矣、

39 未有飲舊酒、而新是圖者、亦曰舊者善耳、

Вiд Луки

Розділ 5

路加福音

第5章

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

1 衆擁擠、欲聽上帝道、耶穌立於革尼撒勒湖濱、

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

2 見二舟在湖濱、漁人離舟洗網、

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

3 一舟屬西門、耶穌登之、命移舟離岸少許、遂坐舟中教衆、〇

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

4 言竟、語西門曰、移至深處、下網以漁、

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

5 西門對曰、夫子、我儕終夜勞苦、竟無所得、今以爾言、我則下網、

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

6 下則圍魚甚衆、網幾裂、

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

7 招他舟之侶來助魚牣二舟、將及沉矣、

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

8 西門彼得見此、俯伏耶穌足下、曰、主宜舍我、我乃罪人、

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

9 西門與同人、莫不驚駭、以取魚多也、

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

10 西門之友、西比太子雅各約翰亦然、耶穌謂西門曰、勿懼、今而後、爾將得人矣、

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

11 西門與同人、皆曳舟上岸、舍諸物、從耶穌、〇

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

12 耶穌在一邑、有人身盡癩、見耶穌、俯伏求曰、主肯、必能潔我、

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

13 耶穌按之曰、我肯、爾潔、癩卽除、

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

14 耶穌戒勿告人、但往示祭司、依摩西命獻禮、以爾得潔爲衆證、

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

15 其聲聞益彰、衆集聽、冀其醫疾、

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

16 耶穌退、適野祈禱、〇

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

17 一日教誨、有法利賽人、教法師、自加利利諸鄉、猶太、耶路撒冷、來而坐、主顯其能、以醫病者、

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

18 有以牀舁癱瘋者、欲尋間而入、置耶穌前、

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

19 人衆不得近、乃升屋、由瓦間、以牀鎚而下、在耶穌前、

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

20 耶穌見其信己、謂癱瘋者曰、爾罪赦矣、

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

21 士子、法利賽人竊議曰、此僭妄者誰、上帝而外、孰能赦罪乎、

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

22 耶穌知其意曰、爾曹何爲竊議乎、

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

23 言罪見赦、與言起而行、孰易、

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

24 但令爾知、人子在地、有權以赦罪耳、遂語癱瘋者曰、我命爾起、取牀以歸、

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

25 其人卽起、當衆前、取臥具而反、榮歸上帝、

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

26 衆奇之、亦歸榮上帝、且驚駭、曰、今日見意外之事矣、〇

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

27 厥後、耶穌出、見稅吏名利未、坐於稅關、謂之曰、從我、

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

28 遂舍一切、起而從之、

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

29 利未宴耶穌、設盛饌於家、諸稅吏及外人與焉、

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

30 士子、法利賽人譏門徒曰、何爲與稅吏罪人飲食乎、

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

31 耶穌聞之曰、康强者不需醫、負病者需之、

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

32 我來非招義人、乃招罪人悔改耳、〇

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

33 衆曰、約翰之徒、屢禁食祈禱、法利賽徒亦然、惟爾門徒飲食、何歟、

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

34 耶穌曰、新娶者在、安能使賀娶之人禁食乎、

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

35 惟將來新娶者別之去、時、乃禁食耳、

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

36 於是設譬謂衆曰、未有補舊衣、而用新布者、恐新裂其舊、而所補之新與舊不合、

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

37 未有盛新酒、而用舊革囊者、恐新酒裂其囊、酒漏而囊亦敗、

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

38 惟新洒盛以新囊、斯兩者存矣、

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

39 未有飲舊酒、而新是圖者、亦曰舊者善耳、