Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 5

1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.

2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.

3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.

4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.

5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.

6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...

7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.

8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“

9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“

11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.

12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“

13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.

14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.

15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.

16 Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.

19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.

20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“

21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“

22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?

23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?

24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“

27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“

28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“

31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.

33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“

34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?

35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.

36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.

37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.

38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.

39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“

Евангелие от Луки

Глава 5

1 Однажды Иисус стоял у Геннисаретского озера, и народ, столпившись вокруг Него, слушал слово Божье.

2 Иисус увидел у воды две лодки, которые принадлежали рыбакам, промывавшим невдалеке сети.

3 Он вошел в одну из лодок, которая принадлежала Симону, и попросил того отплыть немного от берега. Затем Он сел и стал учить народ из лодки.

4 Когда Иисус закончил говорить, Он сказал Симону: — Отплыви на глубокое место и закинь сети для лова.

5 Симон ответил: — Наставник, мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но если Ты так говоришь, то я закину сети.

6 И когда они сделали это, то поймали столько рыбы, что сети начали рваться.

7 Они знаками стали звать на помощь товарищей из другой лодки. Те подплыли, и вместе они наполнили две лодки так, что лодки стали тонуть.

8 Когда Симон Петр это увидел, он пал к ногам Иисуса и сказал: — Уйди от меня, Господи, ведь я человек грешный!

9 Он сказал так потому, что его и всех, кто вместе с ним ловил рыбу, объял ужас при виде столь обильного улова.

10 Были поражены и товарищи Симона: Иаков и Иоанн, сыновья Зеведея. Иисус же сказал Симону: — Не бойся, отныне ты будешь ловить людей.

11 И вытащив лодки на берег, они оставили все и пошли за Ним.

12 Однажды, когда Иисус находился в одном из городов, Ему встретился человек, покрытый проказой. Когда он увидел Иисуса, то пал на лицо свое и стал умолять Его: — Господи, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.

13 Иисус протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: — Хочу, очистись! Проказа сразу же сошла с него,

14 и Иисус предупредил его никому об этом не рассказывать, но повелел: — Пойди, покажись священнику и принеси жертву за очищение, как это повелел Моисей. Так твое исцеление будет удостоверено перед людьми.

15 Однако слух об Иисусе распространялся все шире, и люди толпами шли к Нему, чтобы послушать Его и исцелиться от болезней.

16 Иисус же часто уходил в безлюдные места и молился.

17 Однажды, когда Иисус учил, рядом сидели фарисеи и учители Закона, которые собрались из всех селений Галилеи, Иудеи и из Иерусалима. С Иисусом была сила Господа, чтобы исцелять больных.

18 И тут пришли несколько человек, неся на циновке парализованного, и пытались внести его в дом, чтобы положить перед Иисусом.

19 Но из-за толпы они не смогли этого сделать, и тогда они поднялись на крышу и, разобрав черепицу, опустили парализованного на циновке в середину толпы, прямо перед Иисусом.

20 Когда Иисус увидел их веру, Он сказал больному: — Друг, прощаются тебе твои грехи!

21 Фарисеи и учители Закона подумали про себя: «Кто Этот Человек, Который так кощунствует? Кто, кроме одного лишь Бога, может прощать грехи?»

22 Узнав, о чем они думают, Иисус ответил им: — Что у вас за мысли в сердце?

23 Что легче — сказать: «Прощаются тебе твои грехи» — или сказать: «Встань и ходи»?

24 Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи … И тут Иисус обратился к парализованному человеку: — Говорю тебе, встань, возьми свою циновку и иди домой.

25 Тот сразу же у всех на глазах встал, взял то, на чем лежал, и пошел домой, прославляя Бога.

26 Всех охватило изумление, и они прославляли Бога. Объятые страхом, они говорили: — Невероятные вещи видели мы сегодня.

27 Выйдя из этого дома, Иисус увидел сборщика налогов по имени Левий, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. — Следуй за Мной, — сказал ему Иисус.

28 Левий встал, оставил все и пошел за Ним.

29 Потом он устроил у себя дома большой пир для Иисуса. На пир собралось много сборщиков налогов и другого народа. Они возлежали вместе с Иисусом.

30 Фарисеи же и учители Закона возмущенно спрашивали учеников Иисуса: — Почему вы едите и пьете со сборщиками налогов и с грешниками?

31 Иисус ответил им: — Не здоровым нужен врач, а больным.

32 Я пришел призвать к покаянию не праведников, а грешников.

33 Тогда они сказали Иисусу: — Ученики Иоанна и фарисеев часто постятся и молятся, а Твои ученики — едят и пьют.

34 Иисус им ответил: — Разве можно заставить гостей на свадьбе поститься, пока с ними жених?

35 Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в те дни, они и будут поститься.

36 Он также рассказал им притчу: — Никто не пришивает заплату к старому плащу, оторвав для этого кусок от нового. Если он это сделает, то он и новый плащ испортит, и к старому заплата не подойдет.

37 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе молодое вино прорвет их — оно вытечет, а бурдюки пропадут.

38 Нет, молодое вино льют в новые бурдюки.

39 И никто, пьющий старое вино, не захочет молодого, потому что скажет: «Старое лучше».

Вiд Луки Розділ 5	Евангелие от Луки Глава 5
1 І сталось, як ти́снувся на́товп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаре́тського.	1 Однажды Иисус стоял у Геннисаретского озера, и народ, столпившись вокруг Него, слушал слово Божье.
2 І Він побачив два чо́вни, що стояли край о́зера. А риба́лки, відійшовши від них, полоска́ли не́вода.	2 Иисус увидел у воды две лодки, которые принадлежали рыбакам, промывавшим невдалеке сети.
3 І Він увійшов до одно́го з човні́в, що був Си́монів, і просив, щоб він тро́хи відплив від землі. І Він сів, та й навчав наро́д із чо́вна.	3 Он вошел в одну из лодок, которая принадлежала Симону, и попросил того отплыть немного от берега. Затем Он сел и стал учить народ из лодки.
4 А коли перестав Він навчати, промовив до Си́мона: „Попливи на глибі́нь, — і закиньте на по́лов свій не́від“.	4 Когда Иисус закончил говорить, Он сказал Симону: — Отплыви на глубокое место и закинь сети для лова.
5 А Си́мон сказав Йому в відповідь: „Наставнику, — цілу ніч ми працюва́ли, і не вловили нічо́го, — та за словом Твоїм укину не́вода“.	5 Симон ответил: — Наставник, мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но если Ты так говоришь, то я закину сети.
6 А зробивши оце, вони бе́зліч риби набрали — і їхній не́від почав прорива́тись...	6 И когда они сделали это, то поймали столько рыбы, что сети начали рваться.
7 І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.	7 Они знаками стали звать на помощь товарищей из другой лодки. Те подплыли, и вместе они наполнили две лодки так, что лодки стали тонуть.
8 А як Си́мон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: „Господи, — вийди від мене, бо я грішна люди́на!“	8 Когда Симон Петр это увидел, он пал к ногам Иисуса и сказал: — Уйди от меня, Господи, ведь я человек грешный!
9 Бо від по́лову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,	9 Он сказал так потому, что его и всех, кто вместе с ним ловил рыбу, объял ужас при виде столь обильного улова.
10 також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“	10 Были поражены и товарищи Симона: Иаков и Иоанн, сыновья Зеведея. Иисус же сказал Симону: — Не бойся, отныне ты будешь ловить людей.
11 І вони повитяга́ли на землю човни́, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.	11 И вытащив лодки на берег, они оставили все и пошли за Ним.
12 А як Він перебува́в в одно́му з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: „Господи, коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“	12 Однажды, когда Иисус находился в одном из городов, Ему встретился человек, покрытый проказой. Когда он увидел Иисуса, то пал на лицо свое и стал умолять Его: — Господи, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.
13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.	13 Иисус протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: — Хочу, очистись! Проказа сразу же сошла с него,
14 І звелів Він йому не казати ніко́му про це. „Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, як Мойсей наказав, на сві́дчення їм“.	14 и Иисус предупредил его никому об этом не рассказывать, но повелел: — Пойди, покажись священнику и принеси жертву за очищение, как это повелел Моисей. Так твое исцеление будет удостоверено перед людьми.
15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато наро́ду прихо́дило слухати та вздоровлятись від Нього з неду́гів своїх.	15 Однако слух об Иисусе распространялся все шире, и люди толпами шли к Нему, чтобы послушать Его и исцелиться от болезней.
16 Він же відходив на місце самотнє й молився.	16 Иисус же часто уходил в безлюдные места и молился.
17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчи́телі, що посхо́дилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,	17 Однажды, когда Иисус учил, рядом сидели фарисеи и учители Закона, которые собрались из всех селений Галилеи, Иудеи и из Иерусалима. С Иисусом была сила Господа, чтобы исцелять больных.
18 і ось люди на ложі прине́сли чоловіка, що розсла́блений був, і намагалися вне́сти його, і перед Ним покла́сти.	18 И тут пришли несколько человек, неся на циновке парализованного, и пытались внести его в дом, чтобы положить перед Иисусом.
19 Не знайшовши ж кудою проне́сти його з-за наро́ду, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на сере́дину перед Ісуса.	19 Но из-за толпы они не смогли этого сделать, и тогда они поднялись на крышу и, разобрав черепицу, опустили парализованного на циновке в середину толпы, прямо перед Иисусом.
20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: „Чоловіче, прощаються тобі гріхі твої!“	20 Когда Иисус увидел их веру, Он сказал больному: — Друг, прощаются тебе твои грехи!
21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: „Хто ж Оцей, що богознева́гу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?“	21 Фарисеи и учители Закона подумали про себя: «Кто Этот Человек, Который так кощунствует? Кто, кроме одного лишь Бога, может прощать грехи?»
22 Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?	22 Узнав, о чем они думают, Иисус ответил им: — Что у вас за мысли в сердце?
23 Що́ легше: сказати: „Прощаються тобі гріхи твої“, чи сказати: „Уставай та й ходи“?	23 Что легче — сказать: «Прощаются тебе твои грехи» — или сказать: «Встань и ходи»?
24 Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“	24 Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи … И тут Иисус обратился к парализованному человеку: — Говорю тебе, встань, возьми свою циновку и иди домой.
25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.	25 Тот сразу же у всех на глазах встал, взял то, на чем лежал, и пошел домой, прославляя Бога.
26 І всіх жах обгорнув, — і сла́вили Бога вони. І перепо́внились стра́хом, говорячи: „Дивні речі сьогодні ми бачили!“	26 Всех охватило изумление, и они прославляли Бога. Объятые страхом, они говорили: — Невероятные вещи видели мы сегодня.
27 Після цього ж Він вийшов, і побачив ми́тника, на йме́ння Леві́я, що сидів на ми́тниці, та й промовив йому: „Іди за Мною!“	27 Выйдя из этого дома, Иисус увидел сборщика налогов по имени Левий, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. — Следуй за Мной, — сказал ему Иисус.
28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.	28 Левий встал, оставил все и пошел за Ним.
29 І справив Леві́й у своїм домі велику гости́ну для Нього. І був на́товп великий ми́тників й інших, що сиділи з Ним при столі.	29 Потом он устроил у себя дома большой пир для Иисуса. На пир собралось много сборщиков налогов и другого народа. Они возлежали вместе с Иисусом.
30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: „Чому́ з ми́тниками та із грішниками ви їсте́ та п'єте́?“	30 Фарисеи же и учители Закона возмущенно спрашивали учеников Иисуса: — Почему вы едите и пьете со сборщиками налогов и с грешниками?
31 А Ісус відповів і промовив до них: „Лікаря не потребують здорові, а слабі.	31 Иисус ответил им: — Не здоровым нужен врач, а больным.
32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покая́ння, а грішних“.	32 Я пришел призвать к покаянию не праведников, а грешников.
33 Вони ж відказали до Нього: „Чому́ учні Іванові часто по́стять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?“	33 Тогда они сказали Иисусу: — Ученики Иоанна и фарисеев часто постятся и молятся, а Твои ученики — едят и пьют.
34 Ісус же промовив до них: „Чи ж ви можете змусити, щоб по́стили гості весільні, поки з ними ще є молоди́й?	34 Иисус им ответил: — Разве можно заставить гостей на свадьбе поститься, пока с ними жених?
35 Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити будуть тих днів“.	35 Но наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в те дни, они и будут поститься.
36 Розповів же і при́казку їм: „Ніхто ла́тки з одежі ново́ї в одежу стару не вставляє, а то подере́ й нову́, а латка з ново́ї старій не надасться.	36 Он также рассказал им притчу: — Никто не пришивает заплату к старому плащу, оторвав для этого кусок от нового. Если он это сделает, то он и новый плащ испортит, и к старому заплата не подойдет.
37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрорива́є вино молоде бурдюки́, — і вино розіллє́ться, і бурдюки́ пропадуть.	37 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе молодое вино прорвет их — оно вытечет, а бурдюки пропадут.
38 Але треба вливати вино молоде до нови́х бурдюкі́в.	38 Нет, молодое вино льют в новые бурдюки.
39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: „Старе ліпше!“	39 И никто, пьющий старое вино, не захочет молодого, потому что скажет: «Старое лучше».

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 5

Евангелие от Луки

Глава 5

Вiд Луки

Розділ 5

Евангелие от Луки

Глава 5

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 5

Евангелие от Луки

Глава 5

Вiд Луки

Розділ 5

Евангелие от Луки

Глава 5

Старий
завіт

Новий
завіт