Буття

Розділ 29

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

創世記

第29章

1 雅各起行,到了東方人之地,

2 他觀看[he looked][behold]田間有一口井,有三群羊臥在井旁;因為人飲羊群都是用那井裏的水。井口上有一塊大石頭[a great stone was]

3 常有羊群在那裏聚集,牧人把石頭轉離井口飲羊,隨後又把石頭放在井口的原處。

4 雅各對牧人說:「弟兄們,你們是哪裏來的?」他們說:「我們是哈蘭來的。」

5 他問他們說:「拿鶴的孫子拉班,你們認識嗎?」他們說:「我們認識。」

6 雅各說:「他平安嗎?」他們說:「平安。看哪,他女兒拉結領著羊來了。」

7 雅各說:「看哪[lo],日頭還高,不是羊群聚集的時候,你們不如飲羊,再去放一放。」

8 他們說:「我們不能,必等羊群聚齊,人把石頭轉離井口才可飲羊。」

9 雅各正和他們說話的時候,拉結領著她父親的羊來了,因為那些羊是她牧放的。

10 雅各看見母舅拉班的女兒拉結和母舅拉班的羊群,就上前把石頭轉離井口,飲他母舅拉班的羊群。

11 雅各與拉結親嘴,就放聲而哭。

12 雅各告訴拉結,自己是她父親的外甥,是利百加的兒子,拉結就跑去告訴她父親。

13 拉班聽見外甥雅各的信息,就跑去迎接,抱著他,與他親嘴,領他到自己的家。雅各將一切的情由告訴拉班。

14 拉班對他說:「你實在是我的骨肉。」雅各就和他同住了一個月。

15 拉班對雅各說:「因為你是[Because thou art]我的弟兄[brother]你就當[shouldest thou therefore]白白地服事我麼?請告訴我,你要甚麼為工價?」

16 拉班有兩個女兒,大的名叫利亞,小的名叫拉結。

17 利亞的眼睛柔媚[tender],拉結卻生得美貌俊秀。

18 雅各愛拉結,就說:「我願為你小女兒拉結服事你七年。」

19 拉班說:「我把她給你,勝過給別人,你與我同住吧。」

20 雅各就為拉結服事了七年;他因為深愛拉結,就看這七年如同幾天。

21 雅各對拉班說:「日期已經滿了,求你把我的妻子給我,我好與她同房。」

22 拉班就擺設筵席,請齊了那地方的眾人。

23 到晚上,拉班將女兒利亞送來給雅各,雅各就與她同房。

24 拉班又將婢女悉帕給女兒利亞作使女。

25 到了早晨,雅各一看是利亞,就對拉班說:「你向我所作的[done]是甚麼事呢?我服事你,不是為拉結嗎?你為甚麼欺哄我呢?」

26 拉班說:「大女兒還沒有給人,先把小女兒給人,在我們這地方斷不可如此行[must not be so done]

27 你為這個滿了七日,我就把那個也給你,你再為她服事我七年。」

28 雅各就如此行,滿了利亞的七日;拉班便將女兒拉結[also]給雅各為妻。

29 拉班又將婢女辟拉給女兒拉結作使女。

30 雅各也與拉結同房,並且愛拉結勝過愛利亞,於是又服事了拉班七年。

31 耶和華見利亞被厭惡[hated],就使她生育,拉結卻不育[barren]

32 利亞[And]懷孕,生了一個兒子[bare a son],就給他起名叫呂便。因[she]說:「耶和華誠然[Surely]看見了[hath looked]我的苦情;如今我的丈夫必愛我。」

33 她又懷孕生子,就說:「耶和華因為聽見我被厭惡[hated],所以又賜給我這個兒子」,於是給他起名叫西緬。

34 她又懷孕生子,起名叫利未,說:「我給丈夫生了三個兒子,他必與我聯合。」

35 她又懷孕生子,說:「如今[Now]我要讚美耶和華。」因此給他起名叫猶大。這才停了生育。

Буття

Розділ 29

創世記

第29章

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

1 雅各起行,到了東方人之地,

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

2 他觀看[he looked][behold]田間有一口井,有三群羊臥在井旁;因為人飲羊群都是用那井裏的水。井口上有一塊大石頭[a great stone was]

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

3 常有羊群在那裏聚集,牧人把石頭轉離井口飲羊,隨後又把石頭放在井口的原處。

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

4 雅各對牧人說:「弟兄們,你們是哪裏來的?」他們說:「我們是哈蘭來的。」

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

5 他問他們說:「拿鶴的孫子拉班,你們認識嗎?」他們說:「我們認識。」

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

6 雅各說:「他平安嗎?」他們說:「平安。看哪,他女兒拉結領著羊來了。」

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

7 雅各說:「看哪[lo],日頭還高,不是羊群聚集的時候,你們不如飲羊,再去放一放。」

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

8 他們說:「我們不能,必等羊群聚齊,人把石頭轉離井口才可飲羊。」

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

9 雅各正和他們說話的時候,拉結領著她父親的羊來了,因為那些羊是她牧放的。

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

10 雅各看見母舅拉班的女兒拉結和母舅拉班的羊群,就上前把石頭轉離井口,飲他母舅拉班的羊群。

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

11 雅各與拉結親嘴,就放聲而哭。

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

12 雅各告訴拉結,自己是她父親的外甥,是利百加的兒子,拉結就跑去告訴她父親。

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

13 拉班聽見外甥雅各的信息,就跑去迎接,抱著他,與他親嘴,領他到自己的家。雅各將一切的情由告訴拉班。

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

14 拉班對他說:「你實在是我的骨肉。」雅各就和他同住了一個月。

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

15 拉班對雅各說:「因為你是[Because thou art]我的弟兄[brother]你就當[shouldest thou therefore]白白地服事我麼?請告訴我,你要甚麼為工價?」

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

16 拉班有兩個女兒,大的名叫利亞,小的名叫拉結。

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

17 利亞的眼睛柔媚[tender],拉結卻生得美貌俊秀。

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

18 雅各愛拉結,就說:「我願為你小女兒拉結服事你七年。」

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

19 拉班說:「我把她給你,勝過給別人,你與我同住吧。」

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

20 雅各就為拉結服事了七年;他因為深愛拉結,就看這七年如同幾天。

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

21 雅各對拉班說:「日期已經滿了,求你把我的妻子給我,我好與她同房。」

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

22 拉班就擺設筵席,請齊了那地方的眾人。

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

23 到晚上,拉班將女兒利亞送來給雅各,雅各就與她同房。

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

24 拉班又將婢女悉帕給女兒利亞作使女。

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

25 到了早晨,雅各一看是利亞,就對拉班說:「你向我所作的[done]是甚麼事呢?我服事你,不是為拉結嗎?你為甚麼欺哄我呢?」

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

26 拉班說:「大女兒還沒有給人,先把小女兒給人,在我們這地方斷不可如此行[must not be so done]

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

27 你為這個滿了七日,我就把那個也給你,你再為她服事我七年。」

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

28 雅各就如此行,滿了利亞的七日;拉班便將女兒拉結[also]給雅各為妻。

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

29 拉班又將婢女辟拉給女兒拉結作使女。

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

30 雅各也與拉結同房,並且愛拉結勝過愛利亞,於是又服事了拉班七年。

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

31 耶和華見利亞被厭惡[hated],就使她生育,拉結卻不育[barren]

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

32 利亞[And]懷孕,生了一個兒子[bare a son],就給他起名叫呂便。因[she]說:「耶和華誠然[Surely]看見了[hath looked]我的苦情;如今我的丈夫必愛我。」

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

33 她又懷孕生子,就說:「耶和華因為聽見我被厭惡[hated],所以又賜給我這個兒子」,於是給他起名叫西緬。

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

34 她又懷孕生子,起名叫利未,說:「我給丈夫生了三個兒子,他必與我聯合。」

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

35 她又懷孕生子,說:「如今[Now]我要讚美耶和華。」因此給他起名叫猶大。這才停了生育。