CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 29
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 29

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 29

1 Da hub Jakob3290 seine Füße7272 auf5375 und1121 ging3212 in das Land776, das gegen Morgen6924 liegt,

2 und sah7200 sich um, und siehe, da war ein Brunnen875 auf dem Felde7704; und siehe, drei7969 Herden5739 Schafe6629 lagen7257 dabei, denn von dem Brunnen875 pflegten sie die Herden5739 zu tränken8248, und lag ein großer1419 Stein68 vor dem Loch6310 des Brunnens875.

3 Und sie pflegten die Herden5739 alle daselbst zu versammeln622 und den Stein68 von dem Brunnenloch6310 zu wälzen1556 und die Schafe6629 zu tränken8248, und taten7725 alsdann den Stein68 wieder7725 vor das Loch6310 an seine Stätte4725.

4 Und Jakob3290 sprach559 zu ihnen: Lieben Brüder251, wo370 seid ihr her? Sie559 antworteten: Wir sind von Haran2771.

5 Er sprach559 zu ihnen: Kennet ihr3045 auch Laban3837, den Sohn1121 Nahors5152? Sie559 antworteten: Wir kennen3045 ihn wohl.

6 Er sprach559: Gehet es ihm auch wohl7965? Sie559 antworteten: Es gehet ihm wohl7965; und siehe, da kommt935 seine Tochter1323 Rahel7354 mit den Schafen6629.

7 Er sprach559: Es ist noch hoch1419 Tag3117 und ist noch nicht Zeit6256, das Vieh4735 einzutreiben622; tränket die Schafe6629 und gehet hin3212 und weidet7462 sie.

8 Sie559 antworteten: Wir können3201 nicht, bis daß alle Herden5739 zusammengebracht werden622, und wir den Stein68 von des Brunnens875 Loch6310 wälzen1556 und also die Schafe6629 tränken8248.

9 Als er noch5750 mit ihnen redete1696, kam935 Rahel7354 mit den Schafen ihres Vaters1, denn sie hütete7462 der Schafe6629.

10 Da aber Jakob3290 sah7200 Rahel7354, die Tochter1323 Labans3837, seiner Mutter517 Bruders251, und3290 die Schafe6629 Labans3837, seiner Mutter517 Bruders251, trat5066 er hinzu und wälzte1556 den Stein68 von dem Loch6310 des Brunnens875 und tränkte8248 die Schafe6629 Labans3837, seiner Mutter517 Bruders251.

11 Und3290 küssete Rahel7354 und6963 weinete laut5375

12 und3290 sagte5046 ihr7354 an, daß er7323 ihres Vaters1 Bruder251 wäre und Rebekkas7259 Sohn1121. Da lief sie und sagte5046 es ihrem Vater1 an.

13 Da aber Laban3837 hörete von Jakob3290, seiner Schwester269 Sohn1121, lief er7323 ihm entgegen7125 und935 herzete und küssete ihn und führete ihn in sein5401 Haus1004. Da erzählete er dem Laban3837 alle diese Sache1697.

14 Da sprach559 Laban3837 zu ihm: Wohlan389, du bist mein Bein6106 und Fleisch1320. Und da er nun einen Mond lang3117 bei ihm gewesen war3427,

15 sprach559 Laban3837 zu Jakob3290: Wiewohl du mein Bruder251 bist, solltest du mir5046 darum umsonst2600 dienen5647? Sage an, was soll dein Lohn4909 sein?

16 Laban3837 aber hatte zwo Töchter1323: die älteste hieß8034 Lea3812, und die jüngste hieß8034 Rahel7354.

17 Aber Lea3812 hatte ein blödes7390 Gesicht5869; Rahel7354 war hübsch und4758 schön8389.

18 Und Jakob3290 gewann die Rahel7354 lieb157 und sprach559: Ich will dir sieben7651 Jahre8141 um Rahel7354, deine jüngste Tochter1323, dienen5647.

19 Laban3837 antwortete: Es ist5414 besser2896, ich gebe5414 sie559 dir denn einem andern312; bleibe3427 bei mir.

20 Also dienete Jakob3290 um Rahel7354 sieben7651 Jahre8141, und5647 deuchten ihn5869, als wären es einzelne259 Tage3117, so lieb hatte160 er sie.

21 Und935 Jakob3290 sprach559 zu Laban3837: Gib3051 mir nun mein Weib802; denn die Zeit3117 ist4390 hie, daß ich beiliege.

22 Da lud622 Laban3837 alle Leute582 des Orts4725 und machte6213 ein Hochzeitsmahl4960.

23 Des Abends6153 aber nahm3947 er seine Tochter1323 Lea3812 und brachte935 sie zu ihm hinein935; und er lag bei ihr.

24 Und Laban3837 gab5414 seiner Tochter1323 Lea3812 seine Magd8198 Silpa2153 zur Magd8198.

25 Des Morgens1242 aber siehe, da war es Lea3812. Und er sprach559 zu Laban3837: Warum hast du mir das getan6213? Habe5647 ich dir nicht um Rahel7354 gedienet? Warum hast du mich denn betrogen7411?

26 Laban3837 antwortete: Es ist nicht Sitte6213 in unserm Lande4725, daß man559 die jüngste ausgebe5414 vor6440 der ältesten.

27 Halte4390 mit dieser2063 die Woche7620 aus, so will ich dir diese auch geben5414 um den Dienst5656, den du bei mir noch andere312 sieben7651 Jahre8141 dienen5647 sollst.

28 Jakob3290 tat6213 also und hielt4390 die Woche7620 aus. Da gab5414 ihm Laban Rahel7354, seine Tochter1323, zum Weibe802.

29 Und3837 gab5414 seiner Tochter1323 Rahel7354 seine Magd8198 Bilha1090 zur Magd8198.

30 Also lag er auch bei mit Rahel7354 und5647 hatte935 Rahel7354 lieber denn Lea3812; und dienete bei ihm fürder die andern312 sieben7651 Jahre8141.

31 Da aber der HErr3068 sah7200, daß Lea3812 unwert war8130, machte er sie fruchtbar6605 und Rahel7354 unfruchtbar6135.

32 Und Lea3812 ward schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121; den8034 hieß7121 sie Ruben7205 und sprach559: Der HErr3068 hat angesehen7200 mein Elend6040; nun3588 wird mich mein Mann376 lieb157 haben.

33 Und ward abermal schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121 und sprach559: Der HErr3068 hat8085 gehöret, daß ich unwert bin8130, und hat mir diesen auch gegeben5414. Und hieß7121 ihn8034 Simeon8095.

34 Abermal ward sie7121 schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121 und sprach559: Nun6471 wird sich mein Mann376 wieder zu mir tun, denn ich habe ihm3867 drei7969 Söhne1121 geboren3205. Darum hieß8034 sie ihn Levi3878.

35 Zum vierten ward sie schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn und sprach559: Nun6471 will ich dem HErrn3068 danken3034. Darum hieß7121 sie ihn8034 Juda3063. Und hörte auf5975 Kinder1121 zu gebären3205.

Буття

Розділ 29

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 29

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

1 Da hub Jakob3290 seine Füße7272 auf5375 und1121 ging3212 in das Land776, das gegen Morgen6924 liegt,

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

2 und sah7200 sich um, und siehe, da war ein Brunnen875 auf dem Felde7704; und siehe, drei7969 Herden5739 Schafe6629 lagen7257 dabei, denn von dem Brunnen875 pflegten sie die Herden5739 zu tränken8248, und lag ein großer1419 Stein68 vor dem Loch6310 des Brunnens875.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

3 Und sie pflegten die Herden5739 alle daselbst zu versammeln622 und den Stein68 von dem Brunnenloch6310 zu wälzen1556 und die Schafe6629 zu tränken8248, und taten7725 alsdann den Stein68 wieder7725 vor das Loch6310 an seine Stätte4725.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

4 Und Jakob3290 sprach559 zu ihnen: Lieben Brüder251, wo370 seid ihr her? Sie559 antworteten: Wir sind von Haran2771.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

5 Er sprach559 zu ihnen: Kennet ihr3045 auch Laban3837, den Sohn1121 Nahors5152? Sie559 antworteten: Wir kennen3045 ihn wohl.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

6 Er sprach559: Gehet es ihm auch wohl7965? Sie559 antworteten: Es gehet ihm wohl7965; und siehe, da kommt935 seine Tochter1323 Rahel7354 mit den Schafen6629.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

7 Er sprach559: Es ist noch hoch1419 Tag3117 und ist noch nicht Zeit6256, das Vieh4735 einzutreiben622; tränket die Schafe6629 und gehet hin3212 und weidet7462 sie.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

8 Sie559 antworteten: Wir können3201 nicht, bis daß alle Herden5739 zusammengebracht werden622, und wir den Stein68 von des Brunnens875 Loch6310 wälzen1556 und also die Schafe6629 tränken8248.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

9 Als er noch5750 mit ihnen redete1696, kam935 Rahel7354 mit den Schafen ihres Vaters1, denn sie hütete7462 der Schafe6629.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

10 Da aber Jakob3290 sah7200 Rahel7354, die Tochter1323 Labans3837, seiner Mutter517 Bruders251, und3290 die Schafe6629 Labans3837, seiner Mutter517 Bruders251, trat5066 er hinzu und wälzte1556 den Stein68 von dem Loch6310 des Brunnens875 und tränkte8248 die Schafe6629 Labans3837, seiner Mutter517 Bruders251.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

11 Und3290 küssete Rahel7354 und6963 weinete laut5375

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

12 und3290 sagte5046 ihr7354 an, daß er7323 ihres Vaters1 Bruder251 wäre und Rebekkas7259 Sohn1121. Da lief sie und sagte5046 es ihrem Vater1 an.

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

13 Da aber Laban3837 hörete von Jakob3290, seiner Schwester269 Sohn1121, lief er7323 ihm entgegen7125 und935 herzete und küssete ihn und führete ihn in sein5401 Haus1004. Da erzählete er dem Laban3837 alle diese Sache1697.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

14 Da sprach559 Laban3837 zu ihm: Wohlan389, du bist mein Bein6106 und Fleisch1320. Und da er nun einen Mond lang3117 bei ihm gewesen war3427,

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

15 sprach559 Laban3837 zu Jakob3290: Wiewohl du mein Bruder251 bist, solltest du mir5046 darum umsonst2600 dienen5647? Sage an, was soll dein Lohn4909 sein?

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

16 Laban3837 aber hatte zwo Töchter1323: die älteste hieß8034 Lea3812, und die jüngste hieß8034 Rahel7354.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

17 Aber Lea3812 hatte ein blödes7390 Gesicht5869; Rahel7354 war hübsch und4758 schön8389.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

18 Und Jakob3290 gewann die Rahel7354 lieb157 und sprach559: Ich will dir sieben7651 Jahre8141 um Rahel7354, deine jüngste Tochter1323, dienen5647.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

19 Laban3837 antwortete: Es ist5414 besser2896, ich gebe5414 sie559 dir denn einem andern312; bleibe3427 bei mir.

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

20 Also dienete Jakob3290 um Rahel7354 sieben7651 Jahre8141, und5647 deuchten ihn5869, als wären es einzelne259 Tage3117, so lieb hatte160 er sie.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

21 Und935 Jakob3290 sprach559 zu Laban3837: Gib3051 mir nun mein Weib802; denn die Zeit3117 ist4390 hie, daß ich beiliege.

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

22 Da lud622 Laban3837 alle Leute582 des Orts4725 und machte6213 ein Hochzeitsmahl4960.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

23 Des Abends6153 aber nahm3947 er seine Tochter1323 Lea3812 und brachte935 sie zu ihm hinein935; und er lag bei ihr.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

24 Und Laban3837 gab5414 seiner Tochter1323 Lea3812 seine Magd8198 Silpa2153 zur Magd8198.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

25 Des Morgens1242 aber siehe, da war es Lea3812. Und er sprach559 zu Laban3837: Warum hast du mir das getan6213? Habe5647 ich dir nicht um Rahel7354 gedienet? Warum hast du mich denn betrogen7411?

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

26 Laban3837 antwortete: Es ist nicht Sitte6213 in unserm Lande4725, daß man559 die jüngste ausgebe5414 vor6440 der ältesten.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

27 Halte4390 mit dieser2063 die Woche7620 aus, so will ich dir diese auch geben5414 um den Dienst5656, den du bei mir noch andere312 sieben7651 Jahre8141 dienen5647 sollst.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

28 Jakob3290 tat6213 also und hielt4390 die Woche7620 aus. Da gab5414 ihm Laban Rahel7354, seine Tochter1323, zum Weibe802.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

29 Und3837 gab5414 seiner Tochter1323 Rahel7354 seine Magd8198 Bilha1090 zur Magd8198.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

30 Also lag er auch bei mit Rahel7354 und5647 hatte935 Rahel7354 lieber denn Lea3812; und dienete bei ihm fürder die andern312 sieben7651 Jahre8141.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

31 Da aber der HErr3068 sah7200, daß Lea3812 unwert war8130, machte er sie fruchtbar6605 und Rahel7354 unfruchtbar6135.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

32 Und Lea3812 ward schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121; den8034 hieß7121 sie Ruben7205 und sprach559: Der HErr3068 hat angesehen7200 mein Elend6040; nun3588 wird mich mein Mann376 lieb157 haben.

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

33 Und ward abermal schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121 und sprach559: Der HErr3068 hat8085 gehöret, daß ich unwert bin8130, und hat mir diesen auch gegeben5414. Und hieß7121 ihn8034 Simeon8095.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

34 Abermal ward sie7121 schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn1121 und sprach559: Nun6471 wird sich mein Mann376 wieder zu mir tun, denn ich habe ihm3867 drei7969 Söhne1121 geboren3205. Darum hieß8034 sie ihn Levi3878.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

35 Zum vierten ward sie schwanger2029 und gebar3205 einen Sohn und sprach559: Nun6471 will ich dem HErrn3068 danken3034. Darum hieß7121 sie ihn8034 Juda3063. Und hörte auf5975 Kinder1121 zu gebären3205.