Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 31

1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“

31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.

35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.

40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

創世記

第31章

1 雅各聽見拉班的兒子們有話說：「雅各把我們父親所有的都奪了去，並藉著我們父親的，得了這一切的榮耀［glory］。」

2 雅各看拉班的臉色［countenance］，見［behold］向他不如從前了。

3 耶和華對雅各說：「你要回你祖、你父之地，到你親族那裏去，我必與你同在。」

4 雅各就打發人，叫拉結和利亞到田野羊群那裏來，

5 對她們說：「我看你們父親的臉色［countenance］向我不如從前了；但我父親的神向來與我同在。

6 你們也知道，我盡了我的力量服事你們的父親。

7 你們的父親欺哄我，十次改了我的工價；然而神不容他害我。

8 他若說：『有點的歸你作工價』，羊群所生的都有點；他若說：『有紋的歸你作工價』，羊群所生的都有紋。

9 這樣，神把你們父親的牲畜奪來賜給我了。

10 羊懷孕［conceived］的時候，我夢中舉目一看，見跳母羊的公綿羊［rams］都是有紋的、有點的、有花斑的。

11 神的天使［angel］在那夢中呼叫我說：『雅各。』我說：『我在這裏。』

12 他說：『你舉目觀看，跳母羊的公綿羊［rams］都是有紋的、有點的、有花斑的；凡拉班向你所作的，我都看見了。

13 我是伯．特利的神；你在那裏用油澆過柱子，向我許過願。現今你起來，離開這地，回你本地去吧。』」

14 拉結和利亞回答雅各說：「在我們父親的家裏還有我們可得的分嗎？還有給［for］我們的產業嗎？

15 我們不是被他當作外人嗎？因為他賣了我們，吞了我們的錢［money］。

16 神從我們父親所奪出來的一切財物，那就是我們和我們孩子們的；現今凡神對你所說［hath said unto thee］的，你只管去行吧。」

17 雅各起來，使他的兒子和妻子都騎上駱駝，

18 又帶著他在巴旦．亞蘭所得的一切牲畜和財物，往迦南地、他父親以撒那裏去了。

19 當時拉班剪羊毛去了，拉結偷了他父親的眾像［images that were her father's］。

20 雅各背著敘利亞人拉班偷走了，並不告訴他，

21 就帶著所有的逃跑。他起身過大河，面向基列山行去。

22 到第三天，有人告訴拉班，雅各逃跑了。

23 拉班帶領他的眾弟兄去追趕，追了七日，在基列山就追上了。

24 夜間，神到敘利亞人拉班那裏，在夢中對他說：「你要小心，不可與雅各說好說歹。」

25 拉班追上雅各。雅各在山上支搭帳棚；拉班和他的眾弟兄也在基列山上支搭帳棚。

26 拉班對雅各說：「你所作的［done］是甚麼事，你竟［that thou］背著我偷走了，又把我的女兒們帶了去，如同用刀劍擄去的一般呢？

27 你為甚麼暗暗地逃跑，偷著走，並不告訴我，叫我可以歡樂、唱歌、擊鼓、彈琴的送你離去［away］？

28 又不容我與外孫和女兒親嘴？你所行的真是愚昧。

29 我手中原有能力害你，只是你父親的神昨夜對我說：『你要小心，不可與雅各說好說歹。』

30 現在你雖然想你父家，不得不去，為甚麼又偷了我的神像呢？」

31 雅各回答拉班說：「恐怕你把你的女兒從我奪去，所以我逃跑。

32 至於你的神像，你在誰那裏搜出來，就不容誰存活。當著我們的眾弟兄，你認一認，在我這裏有甚麼東西是你的，就拿去。」原來雅各不知道拉結偷了那些神像。

33 拉班進了雅各、利亞，並兩個使女的帳棚，都沒有搜出來，就從利亞的帳棚出來，進了拉結的帳棚。

34 拉結已經把眾像［images］藏在駱駝的馱簍裏，便坐在上頭。拉班摸遍了那帳棚，並沒有摸著。

35 拉結對她父親說：「現在我身上不便，不能在你面前起來，求我主不要生氣。」這樣，拉班搜尋眾像［images］，竟沒有搜出來。

36 雅各就發怒斥責拉班說：「我有甚麼過犯，有甚麼罪惡，你竟這樣火速的追我？

37 你搜［searched］遍了我一切的家具，你搜出甚麼來呢？可以放在你我弟兄面前，叫他們在你我中間辨別辨別。

38 我在你家這二十年，你的母綿羊、母山羊沒有掉過胎。你群中的公綿羊［rams］，我沒有吃過；

39 被野獸撕裂的，我沒有帶來給你，是我自己賠上。無論是白日或［or］是黑夜被偷去的，你都向我索要。

40 我白日受盡乾熱，黑夜受盡寒霜，不得合眼睡著，我常是這樣。

41 我這二十年在你家裏，為你的兩個女兒服事你十四年，為你的羊群服事你六年，你又十次改了我的工價。

42 若不是我父親以撒所敬畏的神，就是亞伯拉罕的神與我同在，你如今必定打發我空手而去。神看見我的苦情和我手［hands］的勞碌，就在昨夜責備你。」

43 拉班回答雅各說：「這女兒是我的女兒，這些孩子是我的孩子，這些羊群也是我的羊群；凡在你眼前的都是我的。我的女兒並她們所生的孩子，我今日能向他們作甚麼呢？

44 來吧。你我二人可以立約，作你我中間的證據。」

45 雅各就拿一塊石頭立作柱子，

46 又對眾弟兄說：「你們堆聚石頭。」他們就拿石頭來堆成一堆，大家便在旁邊吃喝。

47 拉班稱那石堆為伊迦爾撒哈杜他，雅各卻稱那石堆為迦累得。

48 拉班說：「今日這石堆作你我中間的證據。」因此這地方名叫迦累得，

49 又叫米斯巴，意思說：「我們彼此離別以後，願耶和華在你我中間鑒察。

50 你若苦待我的女兒，又在我的女兒以外另娶妻，雖沒有人知道，卻有神在你我中間作見證。」

51 拉班又說：「你看我在你我中間所立的這石堆和柱子。

52 這石堆作證據，這柱子也作證據。我必不過這石堆去害你；你也不可過這石堆和柱子來害我。

53 但願亞伯拉罕的神和拿鶴的神，就是他們父親的神，在你我中間判斷。」雅各就指著他父親以撒所敬畏的神起誓。

54 雅各就［Then Jacob］在山上獻祭，請他［his］眾弟兄來吃餅［bread］；他們吃了餅［bread］，便在山上住宿過夜［all night］。

Буття Розділ 31	創世記第31章
1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.	1 雅各聽見拉班的兒子們有話說：「雅各把我們父親所有的都奪了去，並藉著我們父親的，得了這一切的榮耀［glory］。」
2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.	2 雅各看拉班的臉色［countenance］，見［behold］向他不如從前了。
3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.	3 耶和華對雅各說：「你要回你祖、你父之地，到你親族那裏去，我必與你同在。」
4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,	4 雅各就打發人，叫拉結和利亞到田野羊群那裏來，
5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.	5 對她們說：「我看你們父親的臉色［countenance］向我不如從前了；但我父親的神向來與我同在。
6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.	6 你們也知道，我盡了我的力量服事你們的父親。
7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.	7 你們的父親欺哄我，十次改了我的工價；然而神不容他害我。
8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.	8 他若說：『有點的歸你作工價』，羊群所生的都有點；他若說：『有紋的歸你作工價』，羊群所生的都有紋。
9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.	9 這樣，神把你們父親的牲畜奪來賜給我了。
10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.	10 羊懷孕［conceived］的時候，我夢中舉目一看，見跳母羊的公綿羊［rams］都是有紋的、有點的、有花斑的。
11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“	11 神的天使［angel］在那夢中呼叫我說：『雅各。』我說：『我在這裏。』
12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.	12 他說：『你舉目觀看，跳母羊的公綿羊［rams］都是有紋的、有點的、有花斑的；凡拉班向你所作的，我都看見了。
13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.	13 我是伯．特利的神；你在那裏用油澆過柱子，向我許過願。現今你起來，離開這地，回你本地去吧。』」
14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?	14 拉結和利亞回答雅各說：「在我們父親的家裏還有我們可得的分嗎？還有給［for］我們的產業嗎？
15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.	15 我們不是被他當作外人嗎？因為他賣了我們，吞了我們的錢［money］。
16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.	16 神從我們父親所奪出來的一切財物，那就是我們和我們孩子們的；現今凡神對你所說［hath said unto thee］的，你只管去行吧。」
17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.	17 雅各起來，使他的兒子和妻子都騎上駱駝，
18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.	18 又帶著他在巴旦．亞蘭所得的一切牲畜和財物，往迦南地、他父親以撒那裏去了。
19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.	19 當時拉班剪羊毛去了，拉結偷了他父親的眾像［images that were her father's］。
20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.	20 雅各背著敘利亞人拉班偷走了，並不告訴他，
21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.	21 就帶著所有的逃跑。他起身過大河，面向基列山行去。
22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.	22 到第三天，有人告訴拉班，雅各逃跑了。
23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.	23 拉班帶領他的眾弟兄去追趕，追了七日，在基列山就追上了。
24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.	24 夜間，神到敘利亞人拉班那裏，在夢中對他說：「你要小心，不可與雅各說好說歹。」
25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.	25 拉班追上雅各。雅各在山上支搭帳棚；拉班和他的眾弟兄也在基列山上支搭帳棚。
26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!	26 拉班對雅各說：「你所作的［done］是甚麼事，你竟［that thou］背著我偷走了，又把我的女兒們帶了去，如同用刀劍擄去的一般呢？
27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.	27 你為甚麼暗暗地逃跑，偷著走，並不告訴我，叫我可以歡樂、唱歌、擊鼓、彈琴的送你離去［away］？
28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!	28 又不容我與外孫和女兒親嘴？你所行的真是愚昧。
29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.	29 我手中原有能力害你，只是你父親的神昨夜對我說：『你要小心，不可與雅各說好說歹。』
30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“	30 現在你雖然想你父家，不得不去，為甚麼又偷了我的神像呢？」
31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!	31 雅各回答拉班說：「恐怕你把你的女兒從我奪去，所以我逃跑。
32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.	32 至於你的神像，你在誰那裏搜出來，就不容誰存活。當著我們的眾弟兄，你認一認，在我這裏有甚麼東西是你的，就拿去。」原來雅各不知道拉結偷了那些神像。
33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.	33 拉班進了雅各、利亞，並兩個使女的帳棚，都沒有搜出來，就從利亞的帳棚出來，進了拉結的帳棚。
34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.	34 拉結已經把眾像［images］藏在駱駝的馱簍裏，便坐在上頭。拉班摸遍了那帳棚，並沒有摸著。
35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.	35 拉結對她父親說：「現在我身上不便，不能在你面前起來，求我主不要生氣。」這樣，拉班搜尋眾像［images］，竟沒有搜出來。
36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,	36 雅各就發怒斥責拉班說：「我有甚麼過犯，有甚麼罪惡，你竟這樣火速的追我？
37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.	37 你搜［searched］遍了我一切的家具，你搜出甚麼來呢？可以放在你我弟兄面前，叫他們在你我中間辨別辨別。
38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.	38 我在你家這二十年，你的母綿羊、母山羊沒有掉過胎。你群中的公綿羊［rams］，我沒有吃過；
39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.	39 被野獸撕裂的，我沒有帶來給你，是我自己賠上。無論是白日或［or］是黑夜被偷去的，你都向我索要。
40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.	40 我白日受盡乾熱，黑夜受盡寒霜，不得合眼睡著，我常是這樣。
41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!	41 我這二十年在你家裏，為你的兩個女兒服事你十四年，為你的羊群服事你六年，你又十次改了我的工價。
42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.	42 若不是我父親以撒所敬畏的神，就是亞伯拉罕的神與我同在，你如今必定打發我空手而去。神看見我的苦情和我手［hands］的勞碌，就在昨夜責備你。」
43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?	43 拉班回答雅各說：「這女兒是我的女兒，這些孩子是我的孩子，這些羊群也是我的羊群；凡在你眼前的都是我的。我的女兒並她們所生的孩子，我今日能向他們作甚麼呢？
44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.	44 來吧。你我二人可以立約，作你我中間的證據。」
45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.	45 雅各就拿一塊石頭立作柱子，
46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.	46 又對眾弟兄說：「你們堆聚石頭。」他們就拿石頭來堆成一堆，大家便在旁邊吃喝。
47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.	47 拉班稱那石堆為伊迦爾撒哈杜他，雅各卻稱那石堆為迦累得。
48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед	48 拉班說：「今日這石堆作你我中間的證據。」因此這地方名叫迦累得，
49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.	49 又叫米斯巴，意思說：「我們彼此離別以後，願耶和華在你我中間鑒察。
50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“	50 你若苦待我的女兒，又在我的女兒以外另娶妻，雖沒有人知道，卻有神在你我中間作見證。」
51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.	51 拉班又說：「你看我在你我中間所立的這石堆和柱子。
52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.	52 這石堆作證據，這柱子也作證據。我必不過這石堆去害你；你也不可過這石堆和柱子來害我。
53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.	53 但願亞伯拉罕的神和拿鶴的神，就是他們父親的神，在你我中間判斷。」雅各就指著他父親以撒所敬畏的神起誓。
54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.	54 雅各就［Then Jacob］在山上獻祭，請他［his］眾弟兄來吃餅［bread］；他們吃了餅［bread］，便在山上住宿過夜［all night］。

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 31

創世記

第31章

Буття

Розділ 31

創世記

第31章

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 31

創世記

第31章

Буття

Розділ 31

創世記

第31章

Старий
завіт

Новий
завіт