Йов

Розділ 32

1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

約伯記

第32章

1 於是這三個人,因約伯自[eyes]為義就不再回答他。

2 那時有布西人蘭族巴拉迦的兒子以利戶向約伯發怒;因約伯自以為義,不以神為義。

3 他又向約伯的三個朋友發怒;因為他們想不出回答的話來,仍以約伯為有罪。

4 以利戶正等候約伯說完了話[Now Elihu had waited till Job had spoken],因為他們比自己年老。

5 以利戶見這三個人口中無話回答,就怒氣發作。

6 布西人巴拉迦的兒子以利戶回答說:我年輕,你們老邁;因此我懼怕[afraid],不敢向你們陳說我的意見。

7 我說,年老的當先說話;壽高的當以智慧教訓人。

8 但在人裏面有靈;全能者的啟示[inspiration]使人有聰明。

9 尊貴的不[always]有智慧;壽高的不[always]能明白公平。

10 因此我說:你們要聽我言;我也要陳說我的意見。

11 看哪[Behold],你們查究所要說的話;那時我等候你們的話,側耳聽你們的辯論,

12 留心聽你們;誰知你們中間無一人折服約伯,駁倒他的話。

13 免得你們說[Lest ye should say]:我們尋得智慧;神能勝他,人卻不能。

14 約伯沒有向我爭辯;我也不用你們的話回答他。

15 他們驚奇不再回答,一言不發,

16 我,(豈因他們不說話,站住不再回答;)仍舊等候呢。

17 我也要回答我的一分話,陳說我的意見。

18 因為我的言語滿懷;我裏面的靈激動我。

19 看哪[Behold],我的胸懷如盛酒之囊沒有出氣之縫,又如新皮袋快要破裂。

20 我要說話,使我舒暢;我要張嘴[open my lips]回答。

21 求你們不容我[Let me not, I pray you]看人的情面,或是[neither]奉承人。

22 我不曉得奉承;若奉承,造我的主必快快除滅我。

Йов

Розділ 32

約伯記

第32章

1 І переста́ли ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в оча́х своїх.

1 於是這三個人,因約伯自[eyes]為義就不再回答他。

2 І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.

2 那時有布西人蘭族巴拉迦的兒子以利戶向約伯發怒;因約伯自以為義,不以神為義。

3 Також на трьох при́ятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.

3 他又向約伯的三個朋友發怒;因為他們想不出回答的話來,仍以約伯為有罪。

4 А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були ста́рші віком за нього.

4 以利戶正等候約伯說完了話[Now Elihu had waited till Job had spoken],因為他們比自己年老。

5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, — і запалився його гнів!

5 以利戶見這三個人口中無話回答,就怒氣發作。

6 І відповів бузянин Елі́гу, син Барах'їлів, та й сказав: „Молодий я літа́ми, ви ж ста́рші, тому́ то я стри́мувався та боявся знання́ своє ви́словити вам

6 布西人巴拉迦的兒子以利戶回答說:我年輕,你們老邁;因此我懼怕[afraid],不敢向你們陳說我的意見。

7 Я поду́мав: Хай вік промовля́є, і хай розуму вчить многолі́ття!

7 我說,年老的當先說話;壽高的當以智慧教訓人。

8 Справді, дух — він у люди́ні, та Всемогутнього по́дих їх мудрими чинить.

8 但在人裏面有靈;全能者的啟示[inspiration]使人有聰明。

9 Многолі́тні не за́вжди розумні, і не все розуміються в праві старі́.

9 尊貴的不[always]有智慧;壽高的不[always]能明白公平。

10 Тому́ я кажу: Послухай мене, — хай знання́ своє ви́словлю й я!

10 因此我說:你們要聽我言;我也要陳說我的意見。

11 Тож слів ваших вичі́кував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите́.

11 看哪[Behold],你們查究所要說的話;那時我等候你們的話,側耳聽你們的辯論,

12 І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йо́ву довів, хто б відповідь дав на слова́ його!

12 留心聽你們;誰知你們中間無一人折服約伯,駁倒他的話。

13 Щоб ви не сказали: „Ми мудрість знайшли: не люди́на, а Бог перемо́же його́!“

13 免得你們說[Lest ye should say]:我們尋得智慧;神能勝他,人卻不能。

14 Не на мене слова́ він скеро́вував, і я не відповім йому мовою вашою.

14 約伯沒有向我爭辯;我也不用你們的話回答他。

15 Полякались вони, вже не відповіда́ють, не мають вже слів,

15 他們驚奇不再回答,一言不發,

16 Я чекав, що не бу́дуть вони говорити, що спини́лись, не відповідають уже.

16 我,(豈因他們不說話,站住不再回答;)仍舊等候呢。

17 Відповім також я свою ча́стку, і ви́словлю й я свою ду́мку.

17 我也要回答我的一分話,陳說我的意見。

18 Бо я повний слова́ми, — дух мойо́го нутра́ докуча́є мені.

18 因為我的言語滿懷;我裏面的靈激動我。

19 Ось утро́ба моя, мов вино невідкри́те, — вона трі́скається, як нові бурдюки́!

19 看哪[Behold],我的胸懷如盛酒之囊沒有出氣之縫,又如新皮袋快要破裂。

20 Нехай я скажу́ — й буде легше мені, нехай у́ста відкрию свої — й відповім!

20 我要說話,使我舒暢;我要張嘴[open my lips]回答。

21 На осо́бу не бу́ду уваги звертати, не буду підле́щуватись до люди́ни,

21 求你們不容我[Let me not, I pray you]看人的情面,或是[neither]奉承人。

22 бо не вмію підле́щуватись! Коли ж ні, — нехай зараз ві́зьме мене мій Творе́ць!

22 我不曉得奉承;若奉承,造我的主必快快除滅我。