Библия - Обещанное Восстановление

Вiд Луки

Розділ 1

1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,

2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,

3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,

4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.

5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.

6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.

7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.

8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,

9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.

10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.

11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.

12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.

13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.

14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.

15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.

16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.

17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.

18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.

19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.

20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“

21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.

22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.

23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.

24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“

26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,

27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.

28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“

29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.

30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!

31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.

32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.

33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.

34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“

35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!

36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“

38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.

39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.

40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.

41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,

42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!

43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!

45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“

46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,

47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,

49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,

50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!

51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!

52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,

53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!

54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,

55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“

56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.

57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.

58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.

59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.

60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“

61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“

62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.

67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,

70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,

71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,

74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,

77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.

路加福音

第1章

1 有許多［many］人提筆作書，按次序［set forth in order］述說在我們中間所確實深信［most surely believed］的事，

2 是照傳道的人從起初親眼看見、又傳給我們的；

3 提阿非羅大人［most excellent Theophilus］，這一切［all］事我既從起頭都全然得知［had perfect understanding］了，就定意要按著次序寫給你，

4 使你知道你［thou］所學之道都是確實的。

5 當猶太王希律的時候，亞比雅班裏有一個祭司，名叫撒迦利亞；他妻子是亞倫的後人，名叫伊利莎白。

6 他們二人在神面前都是義人，遵行主的一切誡命禮儀，沒有可指摘的。

7 他們［they］沒有孩子；因為伊利莎白不育［barren］，兩個人又年紀老邁了。

8 撒迦利亞按班次在神面前供祭司的職分，

9 照祭司的規矩作籤，他進了［he went into］主殿的時候［when］要［to］燒香。

10 燒香的時候，眾百姓在外面禱告。

11 有主的天使［angel］站在香壇的右邊，向他顯現。

12 撒迦利亞看見他［him］，就驚慌害怕。

13 天使卻［But］對他說：「撒迦利亞，不要害怕。因為你的祈禱已經被聽見了；你的妻子伊利莎白要給你生一個兒子，你要給他起名叫約翰。

14 你必歡喜快樂；有許多人因他出世，也必喜樂。

15 他在主眼［sight］前將要為大，淡酒濃酒都不喝；他［he］從母腹裏就被聖靈充滿了。

16 他要使許多以色列人回轉，歸於主─他們的神。

17 他必有以利亞的靈［spirit］與能力，行在主的前面，叫為父的心轉向兒女，叫叛逆的人轉向［turn］義人的智慧；為［for］主預備合用的百姓。」

18 撒迦利亞對天使說：「我憑著甚麼可知道這事呢？我已經老了，我的妻子也年紀老邁了。」

19 天使回答他［him］說：「我是站在神面前的加百列；奉差而來對你說話，將這好信息指示［shew］你。

20 看哪［behold］，你必啞吧，不能說話，直到這些事成就的日子，因你不信我的話，就是到了時候必然應驗的［thou shalt be dumb, and not able to speak, until the day that these things shall be performed, because thou believest not my words, which shall be fulfilled in their season］。

21 百姓等候撒迦利亞，詫異他許久在殿裏。

22 及至他出來，不能和他們說話；他們就知道他在殿裏見了異象；因為他直向他們示意［beckoned］，竟說不出話［speechless］。

23 他供職的日子一［as soon as］滿，就回自己［own］家去了。

24 那些［those］日子以後，他的妻子伊利莎白懷了孕，就隱藏了五個月，說［saying］：

25 說：「主在眷顧我的日子，這樣看待我，要把我在人間的羞恥除掉。」

26 到了第六個月，天使加百列奉神的差遣往加利利的一座城去，這城名叫拿撒勒，

27 到一個處女［virgin］那裏，是已經許配大衛家的一個人，名叫約瑟；處女［virgin’s］的名字叫馬利亞。

28 天使進去，對她說：「妳這［thou that art］蒙大恩的女子，我問妳安，主和妳同在了；妳在婦女中是有福的［blessed art thou among women］。」

29 馬利亞看見天使［she saw him］，就［when］因他這話驚慌［troubled at his saying］，又反復思想這樣問安是甚麼意思。

30 天使對她說：「馬利亞，不要怕。因［for］妳在神面前已經蒙恩了。

31 看哪［behold］，你要懷孕生子，可以給他起名叫「耶穌」。

32 他要為大，稱為至高者的兒子；主─神要把他祖大衛的位給他。

33 他要作雅各家的王，直到永遠；他的國也沒有窮盡。」

34 那時［Then］，馬利亞對天使說：「我沒有與男人交合［know］，怎麼有這事呢？」

35 天使回答她［her］說：「聖靈要臨到妳身上，至高者的能力要蔭庇妳；因此妳那所要生的聖者［that holy thing which shall be born of thee］也［also］必稱為神的兒子。

36 況且妳看［behold］妳的親戚伊利莎白，她［she］在年老的時候也懷了男胎；就是那素來稱為不育的［barren］，現在有孕六個月了。

37 因為，在神沒有一件不能的事［with God nothing shall be impossible］。」

38 馬利亞說：「看哪［Behold］，我是主的使女；情願照你的話成就在我身上。」天使就離開她去了。

39 在那些日子［in those days］，馬利亞起身，急忙往山地裏去，來到猶大的一座城；

40 進了撒迦利亞的家，問伊利莎白安。

41 伊利莎白一聽馬利亞問安，所懷的嬰孩［babe］就在她［her］腹裏跳動；伊利莎白且被聖靈充滿。

42 她便［And she］高聲喊著說：「妳在婦女中是有福的，妳所懷的胎也是有福的。

43 我主的母到我這裏來，這是從哪裏得的呢？

44 看哪［lo］，因為妳問安的聲音一入我耳，我腹裏的嬰孩［babe］就歡喜跳動。

45 這相信的女子是有福的。因為主所告訴她［told her］的話都要應驗。」

46 馬利亞說：我心尊主為大，

47 我靈以神─我的救主為樂。

48 因為他顧念他使女的卑微；看哪［behold］，從今以後，世世代代［all generations］要稱我有福。

49 那有權能的，為我成就了大事；他的名為聖。

50 他憐憫敬畏他的人，直到世世代代。

51 他用膀臂施展大能；那狂傲的人正心裏妄想就被他趕散了。

52 他叫有能力［mighty］的失位，叫卑賤的升高。

53 他［He］叫飢餓的得飽美食；他［he］叫富足的空手回去。

54 他扶助了他的僕人以色列，為記念他的憐憫［in remembrance of his mercy］；

55 正如他從前對我們列祖、亞伯拉罕和他後裔所說的話［As he spake to our fathers, to Abraham, and to his seed］，直到永遠［for ever］。

56 馬利亞和伊利莎白同住，約有三個月，就回家去了。

57 伊利莎白的產期到了；她［she］就生了一個兒子。

58 她的［her］鄰里親族，聽見主怎樣［how］向她大施憐憫；他們［they］就和她一同歡樂。

59 到了第八天，他們來要給孩子行割禮；他們［they］照他父親的名字，叫他撒迦利亞。

60 他母親回答［answered］說：「不可；倒［but］要叫他約翰。」

61 他們對她［unto her］說：「妳親族中沒有叫這名字的。」

62 他們就向他父親打手式，問他要怎樣［how］叫這孩子［have him called］。

63 他要了一塊寫字的板，就寫上，說：「他的名字是約翰。」他們便都希奇。

64 撒迦利亞的口立時開了，舌頭也舒展了，就說出話來，讚美［praised］神。

65 居住他們周圍［dwelt round about them］的人都懼怕；這一切的事就傳遍了猶太的山地。

66 凡聽見的人都將這事放在心裏，說：「這將是怎樣的孩子［What manner of child shall this be］。」主的手也［And the hand of the Lord］與他同在。

67 他父親撒迦利亞被聖靈充滿了，就預言說：

68 主─以色列的神是應當稱頌的；因他眷顧救贖他的百姓［visited and redeemed his people］，

69 在他僕人大衛家中，為我們興起了拯救的角；

70 正如他［he］藉著從創世以來、他［his］聖先知的口所說的話。

71 拯救我們脫離仇敵和一切恨我們之人的手；

72 要［To］向我們列祖所應許的［promised］施憐憫，記念他的聖約─

73 就是他對我們祖宗亞伯拉罕所起的誓，

74 他［he］叫我們既從仇敵手中被救出來，就可以坦然無懼的事奉他［might serve him without fear］，

75 在他面前憑著聖潔、公義，叫我們終身服事他［In holiness and righteousness before him, all the days of our life］。

76 孩子啊，你要稱為至高者的先知。因為你要行在主的前面，預備他的道路；

77 叫他的百姓因罪得赦，就知道救恩，

78 藉著［Through］我們神憐憫的心腸；叫清晨的日光從高天臨到了［hath visited］我們，

79 要照亮坐在黑暗中、死蔭裏的人，把我們的腳引到平安的路上。

80 那孩子漸漸長大，心靈強健，住在荒漠［deserts］，直到他顯明與以色列［unto Israel］的日子。

Вiд Луки Розділ 1	路加福音第1章
1 Через те, що багато-хто брались складати опо́вість про спра́ви, які стались між нами,	1 有許多［many］人提筆作書，按次序［set forth in order］述說在我們中間所確實深信［most surely believed］的事，
2 як нам ті розповіли, хто споча́тку були самови́дцями й слу́гами Сло́ва,	2 是照傳道的人從起初親眼看見、又傳給我們的；
3 тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодосто́йний Тео́філе,	3 提阿非羅大人［most excellent Theophilus］，這一切［all］事我既從起頭都全然得知［had perfect understanding］了，就定意要按著次序寫給你，
4 щоб пізнав ти істо́ту науки, якої навчився.	4 使你知道你［thou］所學之道都是確實的。
5 За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я́ Заха́рій, з денної черги́ Аві́я, та дружина його із дочо́к Ааро́нових, а ім'я́ їй Єлисавета.	5 當猶太王希律的時候，亞比雅班裏有一個祭司，名叫撒迦利亞；他妻子是亞倫的後人，名叫伊利莎白。
6 І обо́є вони були праведні перед Богом, бездоганно сповня́ючи заповіді й постанови Господні.	6 他們二人在神面前都是義人，遵行主的一切誡命禮儀，沒有可指摘的。
7 А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, — та й віку старого обо́є були́.	7 他們［they］沒有孩子；因為伊利莎白不育［barren］，兩個人又年紀老邁了。
8 І ось раз, як у порядку своєї черги́ він служив перед Богом,	8 撒迦利亞按班次在神面前供祭司的職分，
9 за звича́єм свяще́нства, жеребко́м йому випало до Господнього храму ввійти й покади́ти.	9 照祭司的規矩作籤，他進了［he went into］主殿的時候［when］要［to］燒香。
10 Під час же каді́ння вся бе́зліч народу молилась знадво́ру.	10 燒香的時候，眾百姓在外面禱告。
11 І з'явивсь йому ангол Господній, ставши право́руч кадильного же́ртівника.	11 有主的天使［angel］站在香壇的右邊，向他顯現。
12 І стриво́живсь Захарій, побачивши, і о́страх на нього напав.	12 撒迦利亞看見他［him］，就驚慌害怕。
13 А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.	13 天使卻［But］對他說：「撒迦利亞，不要害怕。因為你的祈禱已經被聽見了；你的妻子伊利莎白要給你生一個兒子，你要給他起名叫約翰。
14 І він буде на радість та втіху тобі, і з його наро́дження багато-хто втішаться.	14 你必歡喜快樂；有許多人因他出世，也必喜樂。
15 Бо він бу́де великий у Господа, „ні вина, ні п'янко́го напо́ю не питиме“, і напо́вниться Духом Святим ще з утро́би своєї матері.	15 他在主眼［sight］前將要為大，淡酒濃酒都不喝；他［he］從母腹裏就被聖靈充滿了。
16 І багато синів із Ізраїля він наве́рне до їхнього Господа Бога.	16 他要使許多以色列人回轉，歸於主─他們的神。
17 І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, „щоб серця́ батьків приверну́ти до дітей“, і неслухняних — до мудрости праведних, щоб готових людей споряди́ти для Господа“.	17 他必有以利亞的靈［spirit］與能力，行在主的前面，叫為父的心轉向兒女，叫叛逆的人轉向［turn］義人的智慧；為［for］主預備合用的百姓。」
18 І промовив Захарій до Ангола: „Із чо́го пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похи́лого віку“.	18 撒迦利亞對天使說：「我憑著甚麼可知道這事呢？我已經老了，我的妻子也年紀老邁了。」
19 А ангол прорік йому в відповідь: „Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене по́слано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Нови́ну.	19 天使回答他［him］說：「我是站在神面前的加百列；奉差而來對你說話，將這好信息指示［shew］你。
20 І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться ча́су свого́!“	20 看哪［behold］，你必啞吧，不能說話，直到這些事成就的日子，因你不信我的話，就是到了時候必然應驗的［thou shalt be dumb, and not able to speak, until the day that these things shall be performed, because thou believest not my words, which shall be fulfilled in their season］。
21 А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого́ забаривсь він у храмі.	21 百姓等候撒迦利亞，詫異他許久在殿裏。
22 Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки́ їм давав, — і залиши́вся німий.	22 及至他出來，不能和他們說話；他們就知道他在殿裏見了異象；因為他直向他們示意［beckoned］，竟說不出話［speechless］。
23 І як дні його служби скінчи́лись, він вернувся до дому свого́.	23 他供職的日子一［as soon as］滿，就回自己［own］家去了。
24 А після тих днів зачала́ його дружи́на Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:	24 那些［those］日子以後，他的妻子伊利莎白懷了孕，就隱藏了五個月，說［saying］：
25 „Так для мене Господь учинив за тих днів, коли згля́нувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми́!“	25 說：「主在眷顧我的日子，這樣看待我，要把我在人間的羞恥除掉。」
26 А шостого місяця від Бога був по́сланий ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я́ Назаре́т,	26 到了第六個月，天使加百列奉神的差遣往加利利的一座城去，這城名叫拿撒勒，
27 до діви, що заручена з мужем була́, на ім'я́ йому Йо́сип, із дому Давидового, а ім'я́ діві — Марі́я.	27 到一個處女［virgin］那裏，是已經許配大衛家的一個人，名叫約瑟；處女［virgin’s］的名字叫馬利亞。
28 І, ввійшовши до неї, промовив: „Раді́й, благода́тная, Госпо́дь із тобою! Ти благослове́нна між жо́нами!“	28 天使進去，對她說：「妳這［thou that art］蒙大恩的女子，我問妳安，主和妳同在了；妳在婦女中是有福的［blessed art thou among women］。」
29 Вона ж затриво́жилась словом, та й стала розду́мувати, що́ б то значило це привіта́ння.	29 馬利亞看見天使［she saw him］，就［when］因他這話驚慌［troubled at his saying］，又反復思想這樣問安是甚麼意思。
30 А ангол промовив до неї: „Не бійся, Маріє, — бо в Бога благода́ть ти знайшла́!	30 天使對她說：「馬利亞，不要怕。因［for］妳在神面前已經蒙恩了。
31 І ось ти в утро́бі зачне́ш, і Сина породиш, і даси Йому йме́ння Ісус.	31 看哪［behold］，你要懷孕生子，可以給他起名叫「耶穌」。
32 Він же буде Великий, і Сином Всеви́шнього зва́ний, і Господь Бог дасть Йому престола Його ба́тька Давида.	32 他要為大，稱為至高者的兒子；主─神要把他祖大衛的位給他。
33 І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюва́нню Його не буде кінця“.	33 他要作雅各家的王，直到永遠；他的國也沒有窮盡。」
34 А Марія озвалась до ангола: „Як же станеться це, коли мужа не знаю?“	34 那時［Then］，馬利亞對天使說：「我沒有與男人交合［know］，怎麼有這事呢？」
35 І ангол промовив у відповідь їй: „Дух Святий зли́не на тебе, і Всеви́шнього сила обго́рне тебе, через те то й Святе, що наро́диться, бу́де Син Божий!	35 天使回答她［her］說：「聖靈要臨到妳身上，至高者的能力要蔭庇妳；因此妳那所要生的聖者［that holy thing which shall be born of thee］也［also］必稱為神的兒子。
36 А ото твоя родичка Єлисаве́та — і вона зачала́ в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.	36 況且妳看［behold］妳的親戚伊利莎白，她［she］在年老的時候也懷了男胎；就是那素來稱為不育的［barren］，現在有孕六個月了。
37 Бо „для Бога нема неможливої жодної речі!“	37 因為，在神沒有一件不能的事［with God nothing shall be impossible］。」
38 А Марія промовила: „Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм!“ І відійшов а́нгол від неї.	38 馬利亞說：「看哪［Behold］，我是主的使女；情願照你的話成就在我身上。」天使就離開她去了。
39 Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську око́лицю, у місто Юдине.	39 在那些日子［in those days］，馬利亞起身，急忙往山地裏去，來到猶大的一座城；
40 І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоро́вила Єлисавету.	40 進了撒迦利亞的家，問伊利莎白安。
41 Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпота́ла дитина в утро́бі її. І Єлисавета напо́внилась Духом Святим,	41 伊利莎白一聽馬利亞問安，所懷的嬰孩［babe］就在她［her］腹裏跳動；伊利莎白且被聖靈充滿。
42 і скрикнула голосом гучним, та й прорекла́: „Благослове́нна Ти між жо́нами, і благослове́нний Плід утро́би твоєї!	42 她便［And she］高聲喊著說：「妳在婦女中是有福的，妳所懷的胎也是有福的。
43 І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?	43 我主的母到我這裏來，這是從哪裏得的呢？
44 Бо як тільки в ву́хах моїх голос привіту твого забрині́в, — від ра́дощів затріпота́ла дитина в утробі моїй!	44 看哪［lo］，因為妳問安的聲音一入我耳，我腹裏的嬰孩［babe］就歡喜跳動。
45 Блаженна ж та, що повірила, бо спо́вниться проре́чене їй від Господа!“	45 這相信的女子是有福的。因為主所告訴她［told her］的話都要應驗。」
46 А Марія промовила: „Велича́є душа моя Господа,	46 馬利亞說：我心尊主為大，
47 і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,	47 我靈以神─我的救主為樂。
48 що зглянувся Він на поко́ру Своєї раби, бо ось від ча́су цього́ всі ро́ди мене за блаженну вважатимуть,	48 因為他顧念他使女的卑微；看哪［behold］，從今以後，世世代代［all generations］要稱我有福。
49 бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,	49 那有權能的，為我成就了大事；他的名為聖。
50 і милість Його́ з роду в рід на тих, хто боїться Його́!	50 他憐憫敬畏他的人，直到世世代代。
51 Він показує міць Свого раме́на, розпорошує тих, хто пиша́ється думкою серця свого́!	51 他用膀臂施展大能；那狂傲的人正心裏妄想就被他趕散了。
52 Він могутніх скидає з престолів, підіймає покі́рливих,	52 他叫有能力［mighty］的失位，叫卑賤的升高。
53 удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чи́м!	53 他［He］叫飢餓的得飽美食；他［he］叫富足的空手回去。
54 Пригорну́в Він Ізраїля, Свого слугу, щоб ми́лість згадати,	54 他扶助了他的僕人以色列，為記念他的憐憫［in remembrance of his mercy］；
55 як прорік був Він нашим отця́м, — Аврааму й насінню його аж повіки!“	55 正如他從前對我們列祖、亞伯拉罕和他後裔所說的話［As he spake to our fathers, to Abraham, and to his seed］，直到永遠［for ever］。
56 І залиша́лась у неї Марія щось місяців зо́ три, та й вернулась до дому свого́.	56 馬利亞和伊利莎白同住，約有三個月，就回家去了。
57 А Єлисаветі настав час родити, — і сина вона породила.	57 伊利莎白的產期到了；她［she］就生了一個兒子。
58 І почули сусіди й роди́на її, що Господь Свою милість велику на неї послав, — та й утішалися ра́зом із нею.	58 她的［her］鄰里親族，聽見主怎樣［how］向她大施憐憫；他們［they］就和她一同歡樂。
59 І сталося во́сьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йме́нням ба́тька його — Заха́рій.	59 到了第八天，他們來要給孩子行割禮；他們［they］照他父親的名字，叫他撒迦利亞。
60 І озвалася мати його та й сказала: „Ні, — нехай на́званий буде Іван!“	60 他母親回答［answered］說：「不可；倒［but］要叫他約翰。」
61 А до неї сказали: „Таж у роди́ні твоїй нема жодного, який на́званий був тим ім'я́м!“	61 他們對她［unto her］說：「妳親族中沒有叫這名字的。」
62 І кива́ли до батька його, — як хотів би назвати його?	62 他們就向他父親打手式，問他要怎樣［how］叫這孩子［have him called］。
63 Попросивши ж табличку, написав він слова́: „Іван імення йому“. І всі дивувались.	63 他要了一塊寫字的板，就寫上，說：「他的名字是約翰。」他們便都希奇。
64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, — і він став говорити, благословляючи Бога!	64 撒迦利亞的口立時開了，舌頭也舒展了，就說出話來，讚美［praised］神。
65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верхови́нах юдейських проне́слася чутка про це все.	65 居住他們周圍［dwelt round about them］的人都懼怕；這一切的事就傳遍了猶太的山地。
66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: „Чим то буде дитина оця?“ І Господня рука була з нею.	66 凡聽見的人都將這事放在心裏，說：「這將是怎樣的孩子［What manner of child shall this be］。」主的手也［And the hand of the Lord］與他同在。
67 Його ж батько Захарій напо́внився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:	67 他父親撒迦利亞被聖靈充滿了，就預言說：
68 „Благослове́нний Госпо́дь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!	68 主─以色列的神是應當稱頌的；因他眷顧救贖他的百姓［visited and redeemed his people］，
69 Він ріг спасі́ння підні́с нам у домі Давида, Свого слуги,	69 在他僕人大衛家中，為我們興起了拯救的角；
70 як був заповів відвіку уста́ми святих пророків Своїх,	70 正如他［he］藉著從創世以來、他［his］聖先知的口所說的話。
71 що від ворогі́в наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,	71 拯救我們脫離仇敵和一切恨我們之人的手；
72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,	72 要［To］向我們列祖所應許的［promised］施憐憫，記念他的聖約─
73 що дотримає й нам ту прися́гу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю́ нашому,	73 就是他對我們祖宗亞伯拉罕所起的誓，
74 щоб ми, ви́зволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому	74 他［he］叫我們既從仇敵手中被救出來，就可以坦然無懼的事奉他［might serve him without fear］，
75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.	75 在他面前憑著聖潔、公義，叫我們終身服事他［In holiness and righteousness before him, all the days of our life］。
76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всеви́шнього, бо будеш ходи́ти перед Господом, щоб дорогу Йому приготува́ти,	76 孩子啊，你要稱為至高者的先知。因為你要行在主的前面，預備他的道路；
77 щоб наро́ду Його дати пізнати спасі́ння у відпу́щенні їхніх гріхів,	77 叫他的百姓因罪得赦，就知道救恩，
78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,	78 藉著［Through］我們神憐憫的心腸；叫清晨的日光從高天臨到了［hath visited］我們，
79 щоб світити всім тим, хто перебуває в те́мряві й тіні смерте́льній, щоб спрямува́ти наші ноги на дорогу спокою!“	79 要照亮坐在黑暗中、死蔭裏的人，把我們的腳引到平安的路上。
80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебува́ла в пустинях до дня свого з'я́влення перед Ізраїлем.	80 那孩子漸漸長大，心靈強健，住在荒漠［deserts］，直到他顯明與以色列［unto Israel］的日子。

Старий
завіт

Новий
завіт

Вiд Луки

Розділ 1

路加福音

第1章

Вiд Луки

Розділ 1

路加福音

第1章

Старий завіт

Новий завіт

Вiд Луки

Розділ 1

路加福音

第1章

Вiд Луки

Розділ 1

路加福音

第1章

Старий
завіт

Новий
завіт