До филип'ян

Розділ 2

1 Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,

2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.

4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!

6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

12 Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.

13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.

14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву,

15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.

17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.

18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!

19 Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.

21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.

22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.

23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.

24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.

25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,

26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.

27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.

29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.

腓立比書

第2章

1 所以,在基督裏若有甚麼勸勉,愛心有甚麼安慰,[Spirit]有甚麼相交[fellowship],心中有甚麼慈悲憐憫,

2 你們就要意念相同,愛心相同,有一樣的心思,有一樣的意念,使我的喜樂可以滿足。

3 凡事不可結黨,不可貪圖虛浮的榮耀;只要存心謙卑,各人看別人比自己強。

4 各人不要單顧自己的事,也要顧別人的事。

5 你們當以基督耶穌的心為心:

6 他本有神的形像,不以自己與神同等為強奪的[robbery]

7 反倒虛己,取了僕人[servant]的形像,成為人的樣式;

8 既有人的樣子,就自己卑微,存心順服,以至於死,且死在十字架上。

9 所以,神將他升為至高,又賜給他那超乎萬名之上的名,

10 叫一切在天上的、地上的,和地底下的,因耶穌的名無不屈膝,

11 無不口[confess]「耶穌基督為主」,使榮耀歸與父神。

12 這樣看來,我親愛的弟兄,你們既是常順服的,不但我在你們那裏,就是我如今不在你們那裏,更是順服的,就當恐懼戰兢作成你們得救的工作[work]

13 因為你們立志行事都是神在你們心裏運行,為要成就他的美意。

14 凡所行的,都不要發怨言,起爭論,

15 使你們無可指摘,誠實無偽,在這彎曲悖謬的國度[nation]作神無可責備[without rebuke]眾子[sons]在他們當中[among whom]好像明光照耀在世[in the world]

16 將生命的道表明出來;好叫[that]我在基督的日子[that]我沒有空跑,也沒有徒勞而喜樂[may rejoice]

17 我以你們的信心為供獻的[sacrifice],我若被澆奠在其上,也是喜樂,並且與你們眾人一同喜樂。

18 為此[For the same cause]你們也要照樣喜樂,並且與我一同喜樂。

19 相信[trust]主耶穌快打發提摩太去見你們,叫我知道你們的景況[state],心裏就得著安慰。

20 因為我沒有人[no man]與我同心,發乎本性[naturally]掛念你們的景況[state]

21 各人[all]都求自己的事,並不求耶穌基督的事。

22 但你們知道提摩太的明證;他興旺福音,與我同勞,待我像兒子待父親一樣。

23 所以,我一看出我的事要怎樣了結,就盼望現在[presently]打發他去;

24 但我靠著主自信我也必快去。

25 然而,我想必須打發以巴弗提到你們那裏去。他是我的兄弟,與我一同做工,一同當兵,[but]是你們所差遣的,也是供給我所缺乏[wants]的。

26 他很想念你們眾人,並且滿有憂愁[full of heaviness],因為你們聽見他病了。

27 他實在是病了,幾乎要死;然而神憐恤他,不但憐恤他,也憐恤我,免得我憂上加憂。

28 所以我越發急速打發他去,叫你們再見他,就可以喜樂,我也可以少些憂愁。

29 故此,你們要在主裏歡歡樂樂的接待他,而且要尊重這樣的人;

30 因他為作基督的工作[work],幾乎至死,不顧性命,要補足你們服事[service]我的缺欠[lack]之處。

До филип'ян

Розділ 2

腓立比書

第2章

1 Отож, коли є в Христі яка заохо́та, коли є яка потіха любови, коли є яка спільно́та духа, коли є яке серце та милосердя,

1 所以,在基督裏若有甚麼勸勉,愛心有甚麼安慰,[Spirit]有甚麼相交[fellowship],心中有甚麼慈悲憐憫,

2 то допо́вніть радість мою: щоб ду́мали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

2 你們就要意念相同,愛心相同,有一樣的心思,有一樣的意念,使我的喜樂可以滿足。

3 Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.

3 凡事不可結黨,不可貪圖虛浮的榮耀;只要存心謙卑,各人看別人比自己強。

4 Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

4 各人不要單顧自己的事,也要顧別人的事。

5 Нехай у вас будуть ті самі думки́, що й у Христі Ісусі!

5 你們當以基督耶穌的心為心:

6 Він, бувши в Божій подо́бі, не вважав за захва́т бути Богові рівним,

6 他本有神的形像,不以自己與神同等為強奪的[robbery]

7 але Він ума́лив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до люди́ни; і подобою ставши, як люди́на,

7 反倒虛己,取了僕人[servant]的形像,成為人的樣式;

8 Він упоко́рив Себе, бувши слухня́ний аж до смерти, і то смерти хресної.

8 既有人的樣子,就自己卑微,存心順服,以至於死,且死在十字架上。

9 Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я́, що вище над кожне ім'я́,

9 所以,神將他升為至高,又賜給他那超乎萬名之上的名,

10 щоб перед Ісусовим Ім'я́м вклонялося кожне коліно небесних, і зе́мних, і підзе́мних,

10 叫一切在天上的、地上的,和地底下的,因耶穌的名無不屈膝,

11 і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос — то Госпо́дь, на славу Бога Отця!

11 無不口[confess]「耶穌基督為主」,使榮耀歸與父神。

12 Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.

12 這樣看來,我親愛的弟兄,你們既是常順服的,不但我在你們那裏,就是我如今不在你們那裏,更是順服的,就當恐懼戰兢作成你們得救的工作[work]

13 Бо то Бог викликає в вас і хоті́ння, і чин за доброю волею Своєю.

13 因為你們立志行事都是神在你們心裏運行,為要成就他的美意。

14 Робіть усе без наріка́ння та сумніву,

14 凡所行的,都不要發怨言,起爭論,

15 щоб були ви бездоганні та щирі, „невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду“, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

15 使你們無可指摘,誠實無偽,在這彎曲悖謬的國度[nation]作神無可責備[without rebuke]眾子[sons]在他們當中[among whom]好像明光照耀在世[in the world]

16 додержуючи слово життя на похвалу́ мені в день Христа, що я біг не нада́рмо, що я працював не нада́рмо.

16 將生命的道表明出來;好叫[that]我在基督的日子[that]我沒有空跑,也沒有徒勞而喜樂[may rejoice]

17 Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.

17 我以你們的信心為供獻的[sacrifice],我若被澆奠在其上,也是喜樂,並且與你們眾人一同喜樂。

18 Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся ра́зом зо мною!

18 為此[For the same cause]你們也要照樣喜樂,並且與我一同喜樂。

19 Надіюся в Господі Ісусі незаба́ром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

19 相信[trust]主耶穌快打發提摩太去見你們,叫我知道你們的景況[state],心裏就得著安慰。

20 Бо я одноду́мця не маю ні о́дного, щоб щиріше подбав він про вас.

20 因為我沒有人[no man]與我同心,發乎本性[naturally]掛念你們的景況[state]

21 Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.

21 各人[all]都求自己的事,並不求耶穌基督的事。

22 Та ви знаєте до́свід його, бо він, немов ба́тькові син, зо мною служив для Єва́нгелії.

22 但你們知道提摩太的明證;他興旺福音,與我同勞,待我像兒子待父親一樣。

23 Отже, маю надію негайно послати цього́, як тільки довідаюся, що бу́де зо мною.

23 所以,我一看出我的事要怎樣了結,就盼望現在[presently]打發他去;

24 Але в Господі маю надію, що й сам незаба́ром прибу́ду до вас.

24 但我靠著主自信我也必快去。

25 Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафроди́та, свого співробітника та співбойовника́, вашого апо́стола й служи́теля в потребі моїй,

25 然而,我想必須打發以巴弗提到你們那裏去。他是我的兄弟,與我一同做工,一同當兵,[but]是你們所差遣的,也是供給我所缺乏[wants]的。

26 бо він побивався за вами всіма́, і сумував через те, що ви чули, що він хворува́в.

26 他很想念你們眾人,並且滿有憂愁[full of heaviness],因為你們聽見他病了。

27 Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

27 他實在是病了,幾乎要死;然而神憐恤他,不但憐恤他,也憐恤我,免得我憂上加憂。

28 Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.

28 所以我越發急速打發他去,叫你們再見他,就可以喜樂,我也可以少些憂愁。

29 Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

29 故此,你們要在主裏歡歡樂樂的接待他,而且要尊重這樣的人;

30 бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.

30 因他為作基督的工作[work],幾乎至死,不顧性命,要補足你們服事[service]我的缺欠[lack]之處。