CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Єз. 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Єзекiїль

Розділ 34

1 І було мені слово Господнє таке:

2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі?

3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те!

4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю!

5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися.

6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав!

7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього:

8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть,

9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього:

10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу.

11 Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегля́ну їх.

12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня.

13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.

14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х!

15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог.

16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям!

17 А ви, ота́ро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я бу́ду судити між вівце́ю й вівцею, між барано́м і козла́ми.

18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите?

19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами!

20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою.

21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть,

22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею!

23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

25 І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 34

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 Du559 Menschenkind120, weissage5012 wider die Hirten7462 Israels3478, weissage5012 und1121 sprich559 zu ihnen: So spricht der HErr136 HErr3069: Wehe1945 den Hirten7462 Israels3478, die sich selbst weiden7462! Sollen nicht die Hirten7462 die Herde6629 weiden7462?

3 Aber ihr fresset398 das Fette2459 und2076 kleidet euch3847 mit der Wolle6785 und schlachtet das Gemästete1277; aber die Schafe6629 wollet ihr nicht weiden7462.

4 Der Schwachen2470 wartet ihr6 nicht und die Kranken heilet7495 ihr nicht, das Verwundete7665 verbindet2280 ihr nicht, das Verirrete holet7725 ihr nicht und das Verlorene suchet1245 ihr nicht, sondern streng2394 und hart6531 herrschet7287 ihr über sie2388.

5 Und meine Schafe sind zerstreuet, als die keinen Hirten7462 haben, und allen wilden7704 Tieren2416 zur Speise402 worden und gar zerstreuet

6 und6629 gehen1245 irre7686 hin und6629 wieder auf7311 den Bergen2022 und auf6440 den hohen1389 Hügeln und sind auf dem ganzen Lande776 zerstreuet, und ist niemand, der nach ihnen frage1875, oder ihrer achte.

7 Darum höret8085, ihr Hirten7462, des HErrn3068 Wort1697!

8 So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr136 HErr3069, weil ihr meine Schafe6629 lasset zum Raube und957 meine Herde6629 allen wilden Tieren2416 zur Speise402 werden, weil sie7704 keinen Hirten7462 haben, und meine Hirten7462 nach meiner Herde6629 nicht fragen1875, sondern sind solche Hirten7462, die sich selbst weiden7462, aber meine Schafe6629 wollen sie nicht weiden7462,

9 darum, ihr Hirten7462, höret8085 des HErrn3068 Wort1697!

10 So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will an die Hirten7462 und6629 will meine Herde6629 von ihren Händen3027 fordern1875; und will‘s mit7462 ihnen ein Ende machen7673, daß sie559 nicht mehr sollen Hirten7462 sein und sollen sich nicht mehr selbst weiden7462. Ich will meine Schafe6629 erretten5337 aus ihrem Maul6310, daß sie sie forthin nicht mehr fressen402 sollen.

11 Denn so spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will mich meiner Herde6629 selbst annehmen und sie559 suchen1875.

12 Wie ein Hirte7462 seine Schafe6629 suchet, wenn3117 sie6051 von8432 seiner6567 Herde5739 verirret sind, also will ich meine Schafe6629 suchen1239 und will sie erretten5337 von allen Örtern4725, dahin sie zerstreuet waren6327, zur Zeit3117, da es trübe und finster war6205.

13 Ich will935 sie5971 von allen Völkern ausführen und aus3318 allen Ländern776 versammeln6908 und will sie in ihr Land776 führen; und will sie weiden7462 auf den Bergen2022 Israels3478 und in allen Auen650 und auf allen Angern4186 des Landes127.

14 Ich will sie auf die beste2896 Weide7462 führen7462, und ihre Hürden5116 werden auf den hohen4791 Bergen2022 in Israel3478 stehen; daselbst werden sie in sanften Hürden5116 liegen7257 und fette8082 Weide4829 haben auf den Bergen2022 Israels3478.

15 Ich will selbst meine Schafe6629 weiden7462 und ich will sie lagern7257, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

16 Ich will7665 das Verlorne wieder7725 suchen1245 und das Verirrete wiederbringen und das Verwundete verbinden2280 und des Schwachen2470 warten; und was fett8082 und stark2388 ist, will ich behüten, und will ihrer pflegen, wie es recht4941 ist.

17 Aber zu euch, meine Herde6629, spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Siehe, ich will richten8199 zwischen Schaf7716 und859 Schaf7716 und zwischen Widdern352 und Böcken6260.

18 Ist‘s3498 nicht genug4592, daß ihr7272 so4325 gute Weide7462 habt und3499 so überflüssig, daß ihr‘s mit Füßen7272 tretet7429, und so schöne2896 Borne zu trinken8354, so überflüssig, daß ihr dareintretet und sie trübe machet,

19 daß meine Schafe6629 essen müssen, was ihr mit7462 euren Füßen7272 zertreten4823 habt4833, und trinken8354, was ihr mit euren Füßen7272 trübe gemacht habt?

20 Darum so spricht559 der HErr136 HErr3069 zu ihnen: Siehe, ich will richten8199 zwischen den fetten1274 und magern Schafen7716,

21 darum daß ihr lecket mit den Füßen und3802 die Schwachen2470 von euch6327 stoßet mit euren Hörnern7161, bis ihr sie alle2351 von euch zerstreuet.

22 Und957 ich will meiner Herde6629 helfen3467, daß sie nicht mehr sollen zum Raube werden, und will richten8199 zwischen Schaf7716 und Schaf7716.

23 Und ich will ihnen einen259 einigen Hirten7462 erwecken6965, der sie weiden7462 soll, nämlich meinen7462 Knecht5650 David1732. Der wird sie weiden7462 und soll ihr Hirte sein.

24 Und ich, der HErr3068, will ihr GOtt430 sein; aber mein Knecht5650 David1732 soll der Fürst5387 unter8432 ihnen sein. Das sage1696 ich, der HErr3068.

25 Und ich will einen Bund1285 des Friedens7965 mit ihnen machen3772 und alle bösen7451 Tiere2416 aus dem Lande776 ausrotten7673, daß sie sicher983 wohnen3427 sollen in der Wüste4057 und in den Wäldern3293 schlafen3462.

26 Ich will sie und alle meine Hügel1389 umher5439 segnen und auf sie regnen1653 lassen5414 zu rechter Zeit6256. Das sollen gnädige1293 Regen1653 sein,

27 daß die Bäume6086 auf dem Felde7704 ihre Früchte6529 bringen, und das Land776 sein Gewächs2981 geben5414 wird5337; und sie sollen sicher983 auf dem Lande127 wohnen und sollen erfahren, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich ihr3045 Joch4133 zerbrochen7665 und sie errettet habe5414 von der Hand3027 derer, denen sie dienen5647 mußten.

28 Und957 sie sollen nicht mehr den Heiden1471 zum Raube werden, und kein Tier2416 auf Erden776 soll sie mehr fressen398, sondern sollen sicher983 wohnen3427 ohne alle Furcht2729.

29 Und ich will ihnen eine berühmte8034 Pflanze erwecken6965, daß sie nicht mehr sollen Hunger7458 leiden622 im Lande776 und ihre Schmach3639 unter den Heiden1471 nicht mehr tragen5375 sollen.

30 Und sollen erfahren, daß ich, der HErr3068, ihr3045 GOtt430, bei ihnen bin, und daß sie vom Hause1004 Israel3478 mein Volk5971 seien, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

31 Ja, ihr859 Menschen120 sollt die Herde6629 meiner Weide4830 sein, und6629 ich will euer GOtt430 sein, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

Єзекiїль

Розділ 34

Der Prophet Hesekiel (Ezechiel)

Kapitel 34

1 І було мені слово Господнє таке:

1 Und des HErrn3068 Wort1697 geschah zu mir und sprach559:

2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі?

2 Du559 Menschenkind120, weissage5012 wider die Hirten7462 Israels3478, weissage5012 und1121 sprich559 zu ihnen: So spricht der HErr136 HErr3069: Wehe1945 den Hirten7462 Israels3478, die sich selbst weiden7462! Sollen nicht die Hirten7462 die Herde6629 weiden7462?

3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те!

3 Aber ihr fresset398 das Fette2459 und2076 kleidet euch3847 mit der Wolle6785 und schlachtet das Gemästete1277; aber die Schafe6629 wollet ihr nicht weiden7462.

4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю!

4 Der Schwachen2470 wartet ihr6 nicht und die Kranken heilet7495 ihr nicht, das Verwundete7665 verbindet2280 ihr nicht, das Verirrete holet7725 ihr nicht und das Verlorene suchet1245 ihr nicht, sondern streng2394 und hart6531 herrschet7287 ihr über sie2388.

5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися.

5 Und meine Schafe sind zerstreuet, als die keinen Hirten7462 haben, und allen wilden7704 Tieren2416 zur Speise402 worden und gar zerstreuet

6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав!

6 und6629 gehen1245 irre7686 hin und6629 wieder auf7311 den Bergen2022 und auf6440 den hohen1389 Hügeln und sind auf dem ganzen Lande776 zerstreuet, und ist niemand, der nach ihnen frage1875, oder ihrer achte.

7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього:

7 Darum höret8085, ihr Hirten7462, des HErrn3068 Wort1697!

8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть,

8 So wahr ich lebe2416, spricht5002 der HErr136 HErr3069, weil ihr meine Schafe6629 lasset zum Raube und957 meine Herde6629 allen wilden Tieren2416 zur Speise402 werden, weil sie7704 keinen Hirten7462 haben, und meine Hirten7462 nach meiner Herde6629 nicht fragen1875, sondern sind solche Hirten7462, die sich selbst weiden7462, aber meine Schafe6629 wollen sie nicht weiden7462,

9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього:

9 darum, ihr Hirten7462, höret8085 des HErrn3068 Wort1697!

10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу.

10 So spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will an die Hirten7462 und6629 will meine Herde6629 von ihren Händen3027 fordern1875; und will‘s mit7462 ihnen ein Ende machen7673, daß sie559 nicht mehr sollen Hirten7462 sein und sollen sich nicht mehr selbst weiden7462. Ich will meine Schafe6629 erretten5337 aus ihrem Maul6310, daß sie sie forthin nicht mehr fressen402 sollen.

11 Бо так Господь Бог промовляє: Ось Я Сам, і зажадаю отару Мою, і перегля́ну їх.

11 Denn so spricht der HErr136 HErr3069: Siehe, ich will mich meiner Herde6629 selbst annehmen und sie559 suchen1875.

12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня.

12 Wie ein Hirte7462 seine Schafe6629 suchet, wenn3117 sie6051 von8432 seiner6567 Herde5739 verirret sind, also will ich meine Schafe6629 suchen1239 und will sie erretten5337 von allen Örtern4725, dahin sie zerstreuet waren6327, zur Zeit3117, da es trübe und finster war6205.

13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю.

13 Ich will935 sie5971 von allen Völkern ausführen und aus3318 allen Ländern776 versammeln6908 und will sie in ihr Land776 führen; und will sie weiden7462 auf den Bergen2022 Israels3478 und in allen Auen650 und auf allen Angern4186 des Landes127.

14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х!

14 Ich will sie auf die beste2896 Weide7462 führen7462, und ihre Hürden5116 werden auf den hohen4791 Bergen2022 in Israel3478 stehen; daselbst werden sie in sanften Hürden5116 liegen7257 und fette8082 Weide4829 haben auf den Bergen2022 Israels3478.

15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог.

15 Ich will selbst meine Schafe6629 weiden7462 und ich will sie lagern7257, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям!

16 Ich will7665 das Verlorne wieder7725 suchen1245 und das Verirrete wiederbringen und das Verwundete verbinden2280 und des Schwachen2470 warten; und was fett8082 und stark2388 ist, will ich behüten, und will ihrer pflegen, wie es recht4941 ist.

17 А ви, ота́ро Моя, так говорить Господь Бог: Ось Я бу́ду судити між вівце́ю й вівцею, між барано́м і козла́ми.

17 Aber zu euch, meine Herde6629, spricht559 der HErr136 HErr3069 also: Siehe, ich will richten8199 zwischen Schaf7716 und859 Schaf7716 und zwischen Widdern352 und Böcken6260.

18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите?

18 Ist‘s3498 nicht genug4592, daß ihr7272 so4325 gute Weide7462 habt und3499 so überflüssig, daß ihr‘s mit Füßen7272 tretet7429, und so schöne2896 Borne zu trinken8354, so überflüssig, daß ihr dareintretet und sie trübe machet,

19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами!

19 daß meine Schafe6629 essen müssen, was ihr mit7462 euren Füßen7272 zertreten4823 habt4833, und trinken8354, was ihr mit euren Füßen7272 trübe gemacht habt?

20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою.

20 Darum so spricht559 der HErr136 HErr3069 zu ihnen: Siehe, ich will richten8199 zwischen den fetten1274 und magern Schafen7716,

21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть,

21 darum daß ihr lecket mit den Füßen und3802 die Schwachen2470 von euch6327 stoßet mit euren Hörnern7161, bis ihr sie alle2351 von euch zerstreuet.

22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею!

22 Und957 ich will meiner Herde6629 helfen3467, daß sie nicht mehr sollen zum Raube werden, und will richten8199 zwischen Schaf7716 und Schaf7716.

23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря!

23 Und ich will ihnen einen259 einigen Hirten7462 erwecken6965, der sie weiden7462 soll, nämlich meinen7462 Knecht5650 David1732. Der wird sie weiden7462 und soll ihr Hirte sein.

24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав!

24 Und ich, der HErr3068, will ihr GOtt430 sein; aber mein Knecht5650 David1732 soll der Fürst5387 unter8432 ihnen sein. Das sage1696 ich, der HErr3068.

25 І складу́ Я з ними заповіта миру, і прикінчу́ на землі злу звірину́, і вони пробува́тимуть в пустині безпечно, і будуть спати по ліса́х.

25 Und ich will einen Bund1285 des Friedens7965 mit ihnen machen3772 und alle bösen7451 Tiere2416 aus dem Lande776 ausrotten7673, daß sie sicher983 wohnen3427 sollen in der Wüste4057 und in den Wäldern3293 schlafen3462.

26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні.

26 Ich will sie und alle meine Hügel1389 umher5439 segnen und auf sie regnen1653 lassen5414 zu rechter Zeit6256. Das sollen gnädige1293 Regen1653 sein,

27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив.

27 daß die Bäume6086 auf dem Felde7704 ihre Früchte6529 bringen, und das Land776 sein Gewächs2981 geben5414 wird5337; und sie sollen sicher983 auf dem Lande127 wohnen und sollen erfahren, daß ich der HErr3068 bin, wenn ich ihr3045 Joch4133 zerbrochen7665 und sie errettet habe5414 von der Hand3027 derer, denen sie dienen5647 mußten.

28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в.

28 Und957 sie sollen nicht mehr den Heiden1471 zum Raube werden, und kein Tier2416 auf Erden776 soll sie mehr fressen398, sondern sollen sicher983 wohnen3427 ohne alle Furcht2729.

29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів.

29 Und ich will ihnen eine berühmte8034 Pflanze erwecken6965, daß sie nicht mehr sollen Hunger7458 leiden622 im Lande776 und ihre Schmach3639 unter den Heiden1471 nicht mehr tragen5375 sollen.

30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог.

30 Und sollen erfahren, daß ich, der HErr3068, ihr3045 GOtt430, bei ihnen bin, und daß sie vom Hause1004 Israel3478 mein Volk5971 seien, spricht5002 der HErr136 HErr3069.

31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“.

31 Ja, ihr859 Menschen120 sollt die Herde6629 meiner Weide4830 sein, und6629 ich will euer GOtt430 sein, spricht5002 der HErr136 HErr3069.