ЄзекiїльРозділ 34 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі? |
|
3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те! |
|
4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю! |
|
5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися. |
|
6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав! |
|
7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
|
8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть, |
|
9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
|
10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу. |
|
11 |
|
12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня. |
|
13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю. |
|
14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х! |
|
15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог. |
|
16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям! |
|
17 |
|
18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите? |
|
19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами! |
|
20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою. |
|
21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть, |
|
22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею! |
|
23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря! |
|
24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав! |
|
25 |
|
26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні. |
|
27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив. |
|
28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в. |
|
29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів. |
|
30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог. |
|
31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“. |
Книга пророка ИезекииляГлава 34 |
|
1 |
|
2 |
|
3 Вы едите жирных овец и используете их шерсть для себя, вы их режете, но не кормите своё стадо. |
|
4 Вы не заботились о слабых овцах, чтобы они набрались сил, не лечили больных овец, не врачевали их раны. Некоторые из них потерялись, но вы не пошли их искать, чтобы вернуть в стадо. Безжалостно и жестоко вы управляли стадом. |
|
5 Разбрелись овцы без пастуха и стали добычей для диких зверей. |
|
6 Моё стадо разбрелось по горам и высоким холмам, оно раскидано по всей земле, и некому его собрать”». |
|
7 |
|
8 |
|
9 Слушайте, пастыри, слово Господа. Господь говорит: |
|
10 |
|
11 |
|
12 И если пастырь находится среди своих овец, когда они разбредаются, то он идёт их искать. Так же Я спасу Моих овец и приведу их отовсюду, где они были разбросаны в тот тёмный и мрачный день. |
|
13 Я приведу их из всех стран и народов, верну их в собственную землю и накормлю в горах Израиля, возле потоков, где живут люди. |
|
14 Я поведу их на зелёные пастбища, на высокие горы Израиля, где они отдохнут и будут пастись на богатых лугах Израиля. |
|
15 Да, Я буду кормить Моё стадо, и Я положу его отдохнуть». |
|
16 |
|
17 |
|
18 Я вам позволил есть траву, растущую на плодородной земле, так зачем же вы топчете траву, на которой пасутся другие? Я вам позволил пить чистую воду, зачем же вы мутите воду, которую пьют другие? |
|
19 Разве Моё стадо должно есть истоптанную траву и пить воду, которую вы замутили своими ногами?» |
|
20 |
|
21 Вы толкаете плечами, бодаете рогами слабых овец до тех пор, пока не вытолкаете их. |
|
22 Я спасу Моё стадо, оно не станет добычей диких зверей, и Я рассужу между одной овцой и другой. |
|
23 Я поставлю над ними одного пастыря, слугу Моего Давида, который будет их пасти. |
|
24 Тогда Я, Господь Всемогущий, буду их Богом, и Мой слуга Давид будет их владыкой. Это сказал Я, Господь. |
|
25 |
|
26 Я благословлю Моих овец и всю землю вокруг Моего холма. Я вовремя буду посылать дожди и наполню его благословениями. |
|
27 И тогда деревья будут обильно плодоносить, земля принесёт урожай, а Мои овцы будут жить в безопасности. Я разобью их ярмо и освобожу от власти людей, сделавших их рабами. И тогда они узнают, что Я — Господь. |
|
28 Они не будут больше добычей других народов, дикие звери не будут на них нападать. Они будут находиться в полной безопасности, и никто их больше не устрашит. |
|
29 Я дам им землю, на которой вырастет сад, и они не будут больше страдать от голода и оскорблений других народов. |
|
30 И они узнают, что Я — Господь, их Бог, и что Я помогаю им. Семья Израиля будет знать, что они — Мой народ». |
|
31 |
ЄзекiїльРозділ 34 |
Книга пророка ИезекииляГлава 34 |
|
1 |
1 |
|
2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі? |
2 |
|
3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те! |
3 Вы едите жирных овец и используете их шерсть для себя, вы их режете, но не кормите своё стадо. |
|
4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю! |
4 Вы не заботились о слабых овцах, чтобы они набрались сил, не лечили больных овец, не врачевали их раны. Некоторые из них потерялись, но вы не пошли их искать, чтобы вернуть в стадо. Безжалостно и жестоко вы управляли стадом. |
|
5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися. |
5 Разбрелись овцы без пастуха и стали добычей для диких зверей. |
|
6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав! |
6 Моё стадо разбрелось по горам и высоким холмам, оно раскидано по всей земле, и некому его собрать”». |
|
7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
7 |
|
8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть, |
8 |
|
9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
9 Слушайте, пастыри, слово Господа. Господь говорит: |
|
10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу. |
10 |
|
11 |
11 |
|
12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня. |
12 И если пастырь находится среди своих овец, когда они разбредаются, то он идёт их искать. Так же Я спасу Моих овец и приведу их отовсюду, где они были разбросаны в тот тёмный и мрачный день. |
|
13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю. |
13 Я приведу их из всех стран и народов, верну их в собственную землю и накормлю в горах Израиля, возле потоков, где живут люди. |
|
14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х! |
14 Я поведу их на зелёные пастбища, на высокие горы Израиля, где они отдохнут и будут пастись на богатых лугах Израиля. |
|
15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог. |
15 Да, Я буду кормить Моё стадо, и Я положу его отдохнуть». |
|
16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям! |
16 |
|
17 |
17 |
|
18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите? |
18 Я вам позволил есть траву, растущую на плодородной земле, так зачем же вы топчете траву, на которой пасутся другие? Я вам позволил пить чистую воду, зачем же вы мутите воду, которую пьют другие? |
|
19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами! |
19 Разве Моё стадо должно есть истоптанную траву и пить воду, которую вы замутили своими ногами?» |
|
20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою. |
20 |
|
21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть, |
21 Вы толкаете плечами, бодаете рогами слабых овец до тех пор, пока не вытолкаете их. |
|
22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею! |
22 Я спасу Моё стадо, оно не станет добычей диких зверей, и Я рассужу между одной овцой и другой. |
|
23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря! |
23 Я поставлю над ними одного пастыря, слугу Моего Давида, который будет их пасти. |
|
24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав! |
24 Тогда Я, Господь Всемогущий, буду их Богом, и Мой слуга Давид будет их владыкой. Это сказал Я, Господь. |
|
25 |
25 |
|
26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні. |
26 Я благословлю Моих овец и всю землю вокруг Моего холма. Я вовремя буду посылать дожди и наполню его благословениями. |
|
27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив. |
27 И тогда деревья будут обильно плодоносить, земля принесёт урожай, а Мои овцы будут жить в безопасности. Я разобью их ярмо и освобожу от власти людей, сделавших их рабами. И тогда они узнают, что Я — Господь. |
|
28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в. |
28 Они не будут больше добычей других народов, дикие звери не будут на них нападать. Они будут находиться в полной безопасности, и никто их больше не устрашит. |
|
29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів. |
29 Я дам им землю, на которой вырастет сад, и они не будут больше страдать от голода и оскорблений других народов. |
|
30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог. |
30 И они узнают, что Я — Господь, их Бог, и что Я помогаю им. Семья Израиля будет знать, что они — Мой народ». |
|
31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“. |
31 |