ЄзекiїльРозділ 34 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі? |
|
3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те! |
|
4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю! |
|
5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися. |
|
6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав! |
|
7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
|
8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть, |
|
9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
|
10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу. |
|
11 |
|
12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня. |
|
13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю. |
|
14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х! |
|
15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог. |
|
16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям! |
|
17 |
|
18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите? |
|
19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами! |
|
20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою. |
|
21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть, |
|
22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею! |
|
23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря! |
|
24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав! |
|
25 |
|
26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні. |
|
27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив. |
|
28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в. |
|
29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів. |
|
30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог. |
|
31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“. |
EzekielChapter 34 |
|
1 AND the word of the LORD came to me, saying, |
|
2 Son of man, prophesy against the shepherds of Israel. Prophesy and say to them, O shepherds, thus says the LORD God: Woe to the shepherds of Israel who feed them! These shepherds do not feed the flock. |
|
3 You eat the fat and clothe yourselves with the wool and sacrifice the fat ones; but you do not feed the flock. |
|
4 The weak you have not strengthened, and that which was sick you have not healed, and that which was injured you have not bound up, and that which had gone astray you have not brought back, neither have you sought that which was lost; but with violence and with cruelty you have ruled them. |
|
5 And my sheep were scattered because they had no shepherd; and they became food for all the wild beasts of the field. |
|
6 My sheep wandered through all the mountains and upon every high hill; yea, my flock was scattered upon all the face of the earth, and there is no one to search after them nor is there any one to gather them. |
|
7 Therefore, you shepherds, hear the word of the LORD: |
|
8 As I live, says the LORD God, because my flock became a prey and my sheep have become food for all the wild beasts of the field, because there was no shepherd; neither did the shepherds feed my flocks, but the shepherds fed themselves and have not fed my flock; |
|
9 Therefore, O you shepherds, hear the word of the LORD: |
|
10 Thus says the LORD God: Behold, I am against the shepherds; and I will require my flock at their hand, and cause them to cease from feeding my flock again; and I will deliver my sheep from their mouth, that they may not be food for them any more. |
|
11 For thus says the LORD God: Behold, I, even I, will search for my sheep and seek them out. |
|
12 As the shepherd seeks out his flock on the day of violent rain with wind, so will I seek out my sheep, and will gather them from all countries where they have been scattered in the cloudy and dark day. |
|
13 And I will bring them out from the nations and gather them from the countries, and will bring them to their own land; and I will feed them upon the mountains of Israel, in the valleys, and in all the inhabited places of the country. |
|
14 I will feed them in a good pasture, and upon the high mountains of Israel shall be their fold; there shall they lie in a good fold, and on a fat pasture shall they feed upon the mountains of Israel. |
|
15 I myself will feed my sheep and I will cause them to lie down, says the LORD God. |
|
16 I will seek that which was lost and bring back that which was gone astray and bind up that which was injured and strengthen that which was sick; and I will protect the fat and the strong; and I will feed them with justice. |
|
17 And as for you, O my flock, thus says the LORD God: Behold, I will judge between ewe and ewe, and between ram and ram. |
|
18 Is it not enough for you, O shepherds, to feed on good pastures, but you must tread down under your feet the rest of your pasture? And to have drunk water, but you must foul with your feet that which is left? |
|
19 And as for my flock, they feed on that which you have trodden; and they drink that which you have fouled. |
|
20 Therefore thus says the LORD God to them: Behold, I myself will judge between the fat ewe and the lean ewe. |
|
21 Because they have thrust with their sides and shoulders, and pushed all the weak with their horns, till they have scattered them abroad; |
|
22 Therefore I will save my flock, and they shall no more be a prey for them; and I will judge between ewe and ewe and between ram and ram. |
|
23 And I will set up one shepherd over them, and he shall feed them, even my servant David; he shall feed them and shall be their shepherd. |
|
24 And I the LORD will be their God, and my servant David shall be a prince among them; |
|
25 And I will make with them a covenant of peace, and will cause evil beasts to cease from the land; and they shall dwell safely in the desert and sleep in the forest. |
|
26 And I will give them my blessing round about my hill; and I will send down the rain in its season; and it shall be a shower of blessing. |
|
27 And the trees of the field shall yield their fruit, and the earth shall yield her increase, and they shall dwell securely in their land, and shall know that I am the LORD, when I have broken the bands of their yoke and delivered them out of the hand of those who had subjugated them. |
|
28 And they shall no more be a prey to the nations, neither shall the wild beasts of the land devour them; but they shall dwell safely and none shall harm them. |
|
29 And I will raise up for them a plantation of peace; and they shall be no more consumed with hunger in the land, neither bear the shame of the nations any more. |
|
30 And they shall know that I am the LORD their God and that they, the house of Israel, are my people, says the LORD God. |
|
31 And you are my sheep, the flock of my pasture; you are men, and I am your God, says the LORD. |
ЄзекiїльРозділ 34 |
EzekielChapter 34 |
|
1 |
1 AND the word of the LORD came to me, saying, |
|
2 „Сину лю́дський, пророкуй на Ізраїлевих па́стирів, пророкуй та й скажеш до них, до тих па́стирів: Так говорить Господь Бог: Горе Ізраїлевим па́стирям, які пасу́ть самих себе! Хіба ж не ота́ру повинні па́сти па́стирі? |
2 Son of man, prophesy against the shepherds of Israel. Prophesy and say to them, O shepherds, thus says the LORD God: Woe to the shepherds of Israel who feed them! These shepherds do not feed the flock. |
|
3 Жир ви їсте, та вовну вдяга́єте, ситу вівцю ріжете, але отари не пасе́те! |
3 You eat the fat and clothe yourselves with the wool and sacrifice the fat ones; but you do not feed the flock. |
|
4 Слаби́х не зміцняєте, а хворої не лікуєте, і пора́неної не перев'язуєте, споло́шеної не вертаєте, і заги́нулої не шукаєте, але пануєте над ними силою та жорсто́кістю! |
4 The weak you have not strengthened, and that which was sick you have not healed, and that which was injured you have not bound up, and that which had gone astray you have not brought back, neither have you sought that which was lost; but with violence and with cruelty you have ruled them. |
|
5 І порозпоро́шувалися вони з браку па́стиря, і стали за ї́жу для всякої польово́ї звірини́, і порозбіга́лися. |
5 And my sheep were scattered because they had no shepherd; and they became food for all the wild beasts of the field. |
|
6 Блукає ота́ра Моя по всіх го́рах та по всіх високих згі́р'ях, і по всій широкій землі розпоро́шена ота́ра Моя, і немає ніко́го, хто турбува́вся б про них, і немає ніко́го, хто б їх шукав! |
6 My sheep wandered through all the mountains and upon every high hill; yea, my flock was scattered upon all the face of the earth, and there is no one to search after them nor is there any one to gather them. |
|
7 Тому, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
7 Therefore, you shepherds, hear the word of the LORD: |
|
8 Як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ота́ра Моя поли́шена на здо́бич, і стала ота́ра Моя за їжу для всякої польово́ї звірини́ через брак па́стиря, і па́стирі Мої не шукають Моєї отари, а себе самих пасу́ть па́стирі Мої, а отари Моєї не пасу́ть, |
8 As I live, says the LORD God, because my flock became a prey and my sheep have become food for all the wild beasts of the field, because there was no shepherd; neither did the shepherds feed my flocks, but the shepherds fed themselves and have not fed my flock; |
|
9 тому́, па́стирі, послухайте слова Господнього: |
9 Therefore, O you shepherds, hear the word of the LORD: |
|
10 Так говорить Господь Бог: Ось Я на тих па́стирів, і зажадаю з їхньої руки отари Моєї, і відірву́ їх від пасі́ння отари, і ті па́стирі не будуть уже па́сти сами́х себе, й Я врятую Свою отару з їхніх уст, і вони не будуть їм за ї́жу. |
10 Thus says the LORD God: Behold, I am against the shepherds; and I will require my flock at their hand, and cause them to cease from feeding my flock again; and I will deliver my sheep from their mouth, that they may not be food for them any more. |
|
11 |
11 For thus says the LORD God: Behold, I, even I, will search for my sheep and seek them out. |
|
12 Як пастух перегляда́є своє ста́до того дня, коли він серед своєї розпоро́шеної отари, так Я перегля́ну отару Свою, і вирятую їх зо всіх тих місць, куди вони були розпоро́шені за хма́рного та імли́стого дня. |
12 As the shepherd seeks out his flock on the day of violent rain with wind, so will I seek out my sheep, and will gather them from all countries where they have been scattered in the cloudy and dark day. |
|
13 І ви́проваджу їх від народів, і позбираю їх із країв, і приведу́ їх до їхньої землі, і бу́ду їх па́сти на Ізраїлевих гора́х, при рі́чищах та по всіх осе́лях кра́ю. |
13 And I will bring them out from the nations and gather them from the countries, and will bring them to their own land; and I will feed them upon the mountains of Israel, in the valleys, and in all the inhabited places of the country. |
|
14 На пасови́щі доброму па́стиму їх, і на високих Ізраїлевих гора́х буде їхній ви́пас, — там вони будуть лежати на ви́пасі доброму, і випаса́тимуть сите пасови́ще на Ізраїлевих гора́х! |
14 I will feed them in a good pasture, and upon the high mountains of Israel shall be their fold; there shall they lie in a good fold, and on a fat pasture shall they feed upon the mountains of Israel. |
|
15 Я буду па́сти отару Свою, і Я їх покладу́ на спочи́нок, говорить Господь Бог. |
15 I myself will feed my sheep and I will cause them to lie down, says the LORD God. |
|
16 Загинулу вівцю́ відшукаю, а споло́шену поверну́, а пора́нену перев'яжу́, а хвору зміцню́, а ситу та сильну погублю́, — буду па́сти її правосуддям! |
16 I will seek that which was lost and bring back that which was gone astray and bind up that which was injured and strengthen that which was sick; and I will protect the fat and the strong; and I will feed them with justice. |
|
17 |
17 And as for you, O my flock, thus says the LORD God: Behold, I will judge between ewe and ewe, and between ram and ram. |
|
18 Чи мало вам того, що ви спа́суєте хороше пасови́ще, а решту ваших пасови́щ ви то́пчете своїми ногами? І воду чисту ви п'єте́, а позосталу ногами своїми каламу́тите? |
18 Is it not enough for you, O shepherds, to feed on good pastures, but you must tread down under your feet the rest of your pasture? And to have drunk water, but you must foul with your feet that which is left? |
|
19 І отара Моя мусить випаса́ти пото́птане вашими нога́ми, і пити скаламу́чене вашими ногами! |
19 And as for my flock, they feed on that which you have trodden; and they drink that which you have fouled. |
|
20 Тому так Господь Бог промовляє до них: Ось Я Сам і розсуджу́ між вівце́ю ситою й між вівцею худою. |
20 Therefore thus says the LORD God to them: Behold, I myself will judge between the fat ewe and the lean ewe. |
|
21 За те, що ви бо́ком і раме́ном попиха́єте, і рога́ми вашими ко́лете всіх слаби́х, аж поки не порозпоро́шуєте їх геть, |
21 Because they have thrust with their sides and shoulders, and pushed all the weak with their horns, till they have scattered them abroad; |
|
22 то Я спасу́ отару Свою, і вона не буде вже за здо́бич, і Я розсуджу́ між вівцею та вівцею! |
22 Therefore I will save my flock, and they shall no more be a prey for them; and I will judge between ewe and ewe and between ram and ram. |
|
23 І поставлю над ними одно́го па́стиря, і він буде їх па́сти, — раба Мого Давида, він їх буде па́сти, і він їм буде за па́стиря! |
23 And I will set up one shepherd over them, and he shall feed them, even my servant David; he shall feed them and shall be their shepherd. |
|
24 А Я, Господь, буду їм Богом, а раб Мій Давид — кня́зем серед них. Я, Господь, це сказав! |
24 And I the LORD will be their God, and my servant David shall be a prince among them; |
|
25 |
25 And I will make with them a covenant of peace, and will cause evil beasts to cease from the land; and they shall dwell safely in the desert and sleep in the forest. |
|
26 І вчиню́ їх та довкі́лля Мого взгір'я благослове́нням, і спущу́ дощ в його ча́сі, — будуть це дощі благослове́нні. |
26 And I will give them my blessing round about my hill; and I will send down the rain in its season; and it shall be a shower of blessing. |
|
27 І польове́ де́рево видасть свій плід, а земля видасть свій урожай, і будуть вони безпечні на своїй землі, і пізнають, що Я — Господь, коли зламаю зано́зи їхнього ярма́, і врятую їх від руки тих, хто їх понево́лив. |
27 And the trees of the field shall yield their fruit, and the earth shall yield her increase, and they shall dwell securely in their land, and shall know that I am the LORD, when I have broken the bands of their yoke and delivered them out of the hand of those who had subjugated them. |
|
28 І не бу́дуть уже вони за здо́бич для наро́дів, і звірина́ зе́мна не же́ртиме їх, і бу́дуть вони сидіти безпе́чно, і не буде ніко́го, хто б їх настраши́в. |
28 And they shall no more be a prey to the nations, neither shall the wild beasts of the land devour them; but they shall dwell safely and none shall harm them. |
|
29 І ви́кохаю їм саджанця́ на славу, і не будуть вони вже за́брані голодом із землі, і не понесу́ть уже га́ньби наро́дів. |
29 And I will raise up for them a plantation of peace; and they shall be no more consumed with hunger in the land, neither bear the shame of the nations any more. |
|
30 І пізнають вони, що Я — Госпо́дь, Бог їхній, з ними, а вони — наро́д Мій, дім Ізраїлів, говорить Господь Бог. |
30 And they shall know that I am the LORD their God and that they, the house of Israel, are my people, says the LORD God. |
|
31 А ви — ота́ра Моя, отара Мого пасови́ська, ви — лю́ди, а Я — Бог ваш, говорить Господь Бог“. |
31 And you are my sheep, the flock of my pasture; you are men, and I am your God, says the LORD. |